Ухвала суду № 54510277, 17.12.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 р.Справа № 539/3455/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Жигилія С.П. , Сіренко О.І.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27.10.2015р. по справі № 539/3455/15-а

за позовом ОСОБА_2 Держземагентства у Лубенському районі Полтавської області

до ОСОБА_2 Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області третя особа ОСОБА_1

про визнання незаконними та скасування постанов,

ВСТАНОВИЛА

ОСОБА_2 Держземагентства у Лубенському районі Полтавської області (далі по тексту позивач, ОСОБА_2 Держземагентства у Лубенському районі Полтавської області) звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, за участю третьої особи ОСОБА_1, в якому просило суд визнати незаконними та скасувати постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3 :

-від 26.08.2015 року про закінчення виконавчого провадження;

-від 21.04.2015 року про накладення штрафу;

-від 26.08.2015 року про накладення штрафу;

-від 26.08.2015 року про стягнення з боржника виконавчого збору.

Постановою Лубенського міськрайонного суду від 27.10.2015 року по справі № 539/3455/15-а адміністративний позов ОСОБА_2 Держземагентства у Лубенському районі Полтавської області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання незаконними та скасування постанов задоволено частково.

Визнано незаконною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 26.08.2015 року головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3, винесену у ВП №41945194.

Визнано незаконною та скасовано постанову про накладення штрафу від 21.04.2015 року головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3, винесену у ВП №41945194.

Визнано незаконною та скасовано постанову про накладення штрафу від 26.08.2015 року головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3, винесену у ВП №41945194.

В задоволенні іншої частини позовних вимог управління Держземагентства у Лубенському районі Полтавської області відмовлено.

Стягнуто з відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань на дану установу на користь управління Держземагентства у Лубенському районі Полтавської області судовий збір в розмірі 913 грн. 50 коп.

Третя особа, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матерілаьноог та процесуального права, неповне зясування обставин справи, просила суд апеляційної інстанції постанову Лубенського міськрайонного суду від 27.10.2015 року по справі № 539/3455/15-а скасувати в частині скасування постанов про накладення штрафів від 21.04.2015 року та 26.08.2015 року, притягнути винних до кримінальної відповідальності, зобовязати виконати рішення суду по закону, притягнути до адміністративної відповідальності Держкомзем, юриста, всіх причетних до цього, відкрити кримінальну справу, стягнути моральну шкоду в розмірі 5000 грн., справу направити на новий розгляд до Хорольського районного суду Полтавської області.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2015 року по справі № 539/3455/15-а замінено відповідача по справі Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Полтавській області на належного ОСОБА_2 Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Полтавській області (далі по тексту УДВС ГТУЮ в Полтавській області, відповідач).

Сторони та третя особа в судове засідання апеляційної інстанції не зявилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, позивач та відповідач подали клопотання про розгляд спраив без участі своїх представників.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Держземагенства у Лубенському районі Полтавської області по справі № 1618/3805/2012 визнано незаконним призупинення ОСОБА_2 Держкомземагенства у м. Лубни Полтавської області процедури приватизації земельної ділянки, що перебуває у користуванні ОСОБА_1, площею 523 кв. м.

Зобовязано ОСОБА_2 Держземагентства у Лубенському районі Полтавської області вчинити дії щодо приведення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують права на земельну ділянку ОСОБА_1 у відповідність площі земельної ділянки 523 кв. м. (а.с.19-22).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 Держземагенства у Лубенському районі Полтавської області про розяснення рішення суду (а.с.23-25).

04.02.2014 року Лубенський міськрайонний суд видав виконавчий лист №2-а/539/16/13, яким зобов'язав ОСОБА_2 Держземагентства у Лубенському районі Полтавської області вчинити дії щодо приведення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують права на земельну ділянку ОСОБА_1 у відповідність площі земельної ділянки - 523 кв.м.

Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 02.10.2014 року скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження, яка винесена 28.05.2014 року державним виконавцем Плескун Д.А. Відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_4 від 16 березня 2015 року було прийнято до виконання виконавче провадження №41945194 з примусового виконання виконавчого листа №2-а/539/16/13, яким зобов'язано ОСОБА_2 Держземагентства у Лубенському районі Полтавської області вчинити дії щодо приведення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують права на земельну ділянку ОСОБА_1 у відповідність площі земельної ділянки - 523 кв.м.

Державним виконавцем було направлено вимогу № 2903 від 25.03.2015 р., згідно якої старший державний виконавець вимагав на підставі ст.ст. 5, 11, 90 Закону України «Про виконавче провадження» вжити заходи щодо приведення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують права на земельну ділянку ОСОБА_1 у відповідність площі земельної ділянки - 523 кв.м: здійснити нові заміри земельної ділянки по вул. Паркова, 34 в м. Лубни в розмірі, визначеному рішенням Харківського апеляційного адміністративного суду №2-а/539/16/13 від 27.11.2013 року, а саме - 523 кв.м; замовити та виготовити обмінний файл; виготовити витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, присвоївши їй кадастровий номер та вжити інші дії спрямовані на повне виконання виконавчого листа.

04 вересня 2015 року на адресу ОСОБА_2 Держземагентства у Лубенському районі Полтавської області надійшла постанова від 26 серпня 2015 року про закінчення виконавчого провадження та виведення в окреме провадження постанови про стягнення виконавчого збору, постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій, постанови про накладення штрафів.

Не погодившись із вказаними постановами державного виконавця, ОСОБА_2 Держземагенства в Лубенському районі Полтавської області звернулось до суду з даним позовом про їх оскарження.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання протиправними та скасування постанов головного державного виконавця відділу примусового рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3 у ВП №41945194 від 26.08.2015 року про закінчення виконавчого провадження, від 21.04.2015 року та від 26.08.2015 року про накладення штрафів суд першої інстанції виходив з того, що позивач, виготовивши нову технічну документацію із землеустрою на належну третій особі ОСОБА_1 земельну ділянку за адресою : м. Лубни, вул. Паркова, 34, виконав судове рішення в повному обсязі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови від 26.08.2015 року про стягнення з позивача виконавчого збору, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

При цьому, як вбачається з апеляційної скарги, третя особа погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.08.2015 року та не оскаржує рішення суду першої інстанції в цій частині.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними і скасування постанов головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3 від 21.04.2015 року та від 26.08.2015 року про накладення штрафу, винесених у ВП №41945194, з огляду на таке.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (ч.2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження»).

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (ч.7 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно із частиною 2 статті 25 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 75 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення (ч.2 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження»).

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону (ч.3 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч.1 ст.89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону (ч.2 ст.89 Закону України «Про виконавче провадження»).

Таким чином, законодавчо закріпленою підставою для накладення штрафу на боржника у виконавчому провадженні є невиконання рішення суду без поважних причин.

Між тим, судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2013 року була виконана позивачем в повному обсязі.

Так, згідно з п.4 Положення про ОСОБА_2 Держземагентства у Лубенському районі Полтавської області, затвердженого наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 21.09.2012 № 444, зокрема, ОСОБА_2 відповідно до покладених на нього завдань: надає адміністративні послуги відповідно до законодавства; здійснює ведення державного земельного кадастру та отримує інформацію про відведення земельних ділянок; здійснює ведення Поземельних книг та їх зберігання; здійснює державну реєстрацію земельних ділянок та державну реєстрацію права власності, права користування земельною ділянкою (сервітут), права постійного користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права забудови земельної ділянки (суперфіцій).

Між тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, серед закріплених повноважень ОСОБА_2 Держземагентства у Лубенському районі Полтавської області відсутні повноваження щодо виготовлення технічної документації із землеустрою та складання документів, які посвідчують права на земельну ділянку.

Матеріалами справи підтверджено що на виконання постанови державного виконавця від 16 березня 2015 року ОСОБА_2 Держземагентства у Лубенському районі звернулося листом від 28.04.2015 р. №0-1602-0.6-1591/2-15 до Державного підприємства «Лубенське державне топографо-геодезичне підприємство» (далі по тексту ДП «Лубнигеодезія»), яке є підприємством, що здійснює свою господарську діяльність в частині проведення робіт із землеустрою на підставі Ліцензії Державного Комітету України із земельних ресурсів серії АГ № 505809, виданої 30.12.2010 р. з проханням виготовити технічну документацію по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки та обмінний файл ОСОБА_1, яка розташована за адресою: вул. Паркова, 34 в м. Лубни - площею 523 кв.м. (а.с.28).

Разом із вказаним листом позивачем ОСОБА_2 Держземагентства у Лубенському районі (Замовник) було надано до ДП «Лубнигеодезія» технічне завдання на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, інформацію про обєкти права власності (земельні ділянки), план земельної ділянки (а.с. 29-31).

Також ОСОБА_2 Держземагентства у Лубенському районі неодноразово письмово повідомляло державного виконавця про виникнення обставин, що унеможливлюють виконання судового рішення лише власними силами (а.с. 53, 54).

Так, 03 червня 2015 року ОСОБА_2 Держземагентства у Лубенському районі листом № 0-1602-0.7-2133/2-15 на виконання вимоги державного виконавця від 25.03.2015 року № 2903 повідомило начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ про те, що позивачем було замовлено у ДП «Лубнигеодезія» технічну документацію по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки та обмінний файл ОСОБА_1, розташованої за адресою : м. Лубни, вул. Паркова, 34, площею 523 кв.м., зазначивши власників (користувачів) суміжних земельних ділянок згідно технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, виготовленої у 2009 році. Однак, при підписанні актів встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та прийомки-передачі межових знаків на зберігання було встановлено, що власники (користувачі) суміжних земельних ділянок змінилися, що стало причиною повернення технічної документації виконавцю ДП «Лубнигеодезія». З огляду на викладене, позивач по справі зазначив, що виконання вимог державного виконавця залежить від ліцензованої землевпорядної організації (ДП «Лубнигеодезія», та просив продовжити термін для виконання постанови про прийняття виконавчого провадження ВП « 41945194 від 16.03.2015 року (а.с.53).

Крім того, позивач по справі листом № 0-1602-0.7-2319/2015 від 11.06.2015 року повідомив начальника ВПВР УДВС ГТУЮ в Полтавській області про те, що Державним підприємством «Лубнигеодезія» на замовлення ОСОБА_2 Держземагентсва у Лубенському районі Полтавської області виготовило технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_1 за адресою : м. Лубни, вул. Паркова, 34, площею 523 кв.м. на 28 арк. в 3-х прим. та обмінний файл. Вказано, що оскільки замовником даної технічної документації є ОСОБА_2 Держземагентства у Лубенському районі, необхідно вручити заявниці ОСОБА_1 її примірник технічної документації, підписати у заявниці як землекористувача даної земельної ділянки, інші примірники технічної документації та підписати у власників (користувачів) суміжних земельних ділянок акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання. У звязку з чим, позивач просив державного виконавця збільшити термін для виконання постанови про прийняття виконавчого провадження ВП № 41945194 від 16.03.2015 року (а.с.54).

Статтею 55 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка.

У разі, якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися.

Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов'язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка.

Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.

Як встановлено пунктом 2.8 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету із земельних ресурсів України від 18.05.2010 р. № 376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 року за № 391/17686, технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: пояснювальну записку, яка містить опис місця розташування земельної ділянки, відомості про власника (користувача) земельної ділянки, відомості про виконавця (виконавців), реквізити відповідних ліцензій, необхідних для виконання робіт, відомості про власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, стислий опис виконаних робіт; технічне завдання на встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (додаток 1); копію документа, що посвідчує фізичну особу, або копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи; копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку (у разі його наявності); матеріали польових топографо-геодезичних робіт; план меж земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками по межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів). На бажання замовника замість плану меж земельної ділянки може складатися кадастровий план земельної ділянки; перелік обмежень у використанні земельної ділянки і наявні земельні сервітути; у разі необхідності документ, що підтверджує повноваження особи діяти від імені власника (користувача) земельної ділянки при встановленні меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками (додаток 2).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, після отримання виготовлених примірників технічної документації працівниками ОСОБА_2 Держземагентства у Лубенському районі було здійснено виїзд на вул. Паркова, 34, м. Лубни до ОСОБА_1 з метою передати їй виготовлену технічну документацію.

Як вбачається зі змісту наявних в матеріалах справи копій актів про відмову від підпису від 15.06.2015 року, складених головним спеціалістом юридичного відділу ОСОБА_2 Держземагентства у Лубенському районі ОСОБА_5, (а.с.55-56), третя особа ОСОБА_1 та її сусідка ОСОБА_6 відмовились від отримання примірників технічної документації та підпису документів технічної документації. Сусідів з інших сторін вдома не було, тому ознайомити їх з актом прийомки-передачі межових знаків не вдалося.

ОСОБА_1 відмовилась від отримання документів з посиланням на те, що площа земельної ділянки розміром 523 кв.м. її не влаштовує, рішення суду від 27.11.2013 року вона оскаржує.

Також, матеріалами справи підтверджено, що на адресу ОСОБА_1 було направлено лист від 16.06.2015 року, яким третю особу повідомлено, що на вимогу державного виконавця та з метою виконання рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист № 2-а-539/16-/13 від 04.02.2-14 року, позивачем вжито заходів по приведенню технічної документації із землеустрою до розмірів земельної ділянки площею 523 кв.м. Вказаним листом третю особу ОСОБА_1 повідомлено про те, що виготовлену технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку за адресою : вул.. Паркова, 34 в м. Лубни, можна отримати в ОСОБА_2 Держземагентства у Лубенському районі за адресою : пл.. Кузіна, 19, м. Лубни (а.с.58).

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що позивач по справі вжив заходів до виконання рішення суду, здійснивши усі залежні від нього дії, та повідомив державного виконавця про хід виконання рішення суду та вимоги відповідача від 25.03.2015 року № 2903, а відтак, в даному випадку не мало місця невиконання рішення суду без поважних причин.

Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідачем не надано суду доказів отримання ОСОБА_2 Держземагентства у Лубенському районі постанови від 21 квітня 2015 року про накладення штрафу у розмірі 680 грн., про яку вказує державний виконавець у постанові про накладення штрафу від 26.08.2015 року (а.с.48).

Слід вказати, що копію постанови від 21 квітня 2015 року про накладення штрафу у розмірі 680 грн. відповідачем не надано ані до суду першої ані до суду апеляційної інстанцій.

17 червня 2015 року ОСОБА_2 Держземагентства у Лубенському районі листом за вих. № 0-1602-0.7-2398/2-15 повідомило начальника відділу примусового виконання рішень ОСОБА_2 державної виконавчої служби про приведення у відповідність технічної документації ОСОБА_1 до площі земельної ділянки - 523 кв.м. та виконання постанови про прийняття до виконання виконавчого провадження від 16.03.2015 року (а.с. 59).

Як свідчать матеріали справи, у вимозі державного виконавця № 5537 від 24.06.2015 старший державний виконавець вимагав виготовити витяг з Державного земельного кадастру.

Згідно ч.3 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:

особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;

власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;

органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення (ч.4 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, заяву про державну реєстрацію земельної ділянки повинна подати сама ОСОБА_1

При цьому, ані в постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року, ані в ухвалі Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2014 року про роз'яснення постанови суду від 27.11.2013 року, не вказано про необхідність виготовлення ОСОБА_1 витягу з Державного земельного кадастру.

У постанові суду від 27.11.2013 року зазначено лише про зобов'язання ОСОБА_2 Держземагентства у Лубенському районі Полтавської області вчинити дії щодо приведення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують права на земельну ділянку ОСОБА_1 у відповідність площі земельної ділянки 523 кв.м., а в ухвалі суду від 19.03.2014 року роз'яснено необхідність виготовлення нової технічної документації за рахунок ОСОБА_2 Держземагентства у Лубенському районі.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 Держземагентства в Лубенському районі Полтавської області, виготовивши нову технічну документацію із землеустрою, виконав судове рішення в повному обсязі, оскільки вжив усіх можливих та необхідних заходів для виготовлення технічної документації щодо земельної ділянки по вул. Парковій, 34 у м. Лубни.

Колегія суддів зазначає, що спірні відносини склалися внаслідок незгоди третьої особи ОСОБА_1 із площею земельної ділянки, на яку позивачем по справі замовлено технічну документацію із землеустрою 523 кв.м.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2013 року по справі № 1618/3805/2012, констатовано наявність у ОСОБА_1 права на безкоштовну приватизацію земельної ділянки по вул. Парковій, 34 у м. Лубни, площею 523 кв.м., іншої площі рішенням суду не передбачено, а відтак, у позивача по справі відсутні підстави для замовлення технічної документації на земельну ділянку іншої площі, зокрема, 526 кв.м., як того вимагає третя особа.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2013 року по справі № 1618/3805/2012 набрала законної сили з 27.11.2013 року.

При цьому, вказаною постановою констатовано, що позивачка ОСОБА_1 не спростовувала своєї обізнаності про те, що площа присадибної ділянки по вул.. Парковій, 34 у м. Лубни складає саме 523 кв.м.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.01.2015 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2013 року без змін.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта щодо необґрунтованого зменшення позивачем по справі площі земельної ділянки, на яку має право ОСОБА_1

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як субєкт владних повноважень правомірності своїх постанов від 21.04.2015 року та 26.08.2015 року про накладення штрафу на ОСОБА_2 Держземагентства у Лубенському районі Полтавської області належним чином не довів.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця від 21.04.2015 року та 26.08.2015 року про накладення штрафу дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Вимоги апеляційної скарги щодо притягнення винних до кримінальної відповідальності, притягнення до адміністративної відповідальності Держкомзем, юриста, всіх причетних до цього, відкриття кримінальної справи, стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 грн. задоволенню не підлягають, оскільки знаходяться поза площиною повноважень суду апеляційної інстанції та не відповідають процесуальному статусу ОСОБА_1 в даній справі.

Керуючись ст.ст.41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27.10.2015р. по справі № 539/3455/15-а в частині задоволення позовних вимог про визнання незаконними та скасування постанов головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3 від 21.04.2015 року та від 26.08.2015 року, винесених у ВП № 41945194, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_7Судді ОСОБА_8 ОСОБА_9 Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 21.12.2015 р.