Ухвала суду № 54510041, 21.12.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/3374/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

секретар Ханділян Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Приватного підприємства Дорлідер на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Дорлідер до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.02.2015р. №0000171500, з урахуванням рішення ГУ ДФС в Одеській області від 10.03.2015р. №/10/15-32-10-02-07 про результати розгляду первинної скарги,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2015 року ПП Дорлідер звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 03.02.2015р. №0000171500, з урахуванням рішення ГУ ДФС в Одеській області від 10.03.2015р. № /10/15-32-10-02-07 про результати розгляду первинної скарги.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось про протиправність його винесення, оскільки ПП «Дорлідер» у декларації з податку на додану вартість за листопад 2014р. до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ за рахунок податкових накладних, виписаних ТОВ «Енергія ПКФ», які відповідають приписам чинного податкового законодавства, та встановлений податковим органом недолік у податкових накладних, не робить їх недійсними.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду ПП Дорлідер подало апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене при неповному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, у звязку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що головним державним інспектором відділу оподаткування та контролю обєктів і операцій ДПІ у Комінтернівському районі ГУ Міндоходів в Одеській області ОСОБА_1, на підставі п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України, в порядку ст.76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку податкової звітності Приватного підприємства «Дорлідер» з податку на додану вартість, а саме: декларації з ПДВ за листопад 2014р.

За результатами вказаної перевірки податковим органом складено Акт №13/15-17-15-01-19-32863396 від 15.01.2015р. «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість», у якому встановлено, що Приватним підприємством «Дорлідер» у декларації з податку на додану вартість за листопад 2014р. до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ за рахунок податкових накладних, виписаних ТОВ «Енергія ПКФ» в інших податкових періодах (вересень 2014р.), які складено із порушенням вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

На підставі складеного Акта перевірки №13/15-17-15-01-19-32863396 від 15.01.2015р. Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області 03.02.2015р. винесено податкове повідомлення-рішення №0000171500.

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням від 03.02.2015р. №0000171500, ПП «Дорлідер» звернулось до Головного управління ДФС в Одеській області з первинною скаргою (від 18.02.2015р. вихід.№1) про його скасування, за результатами розгляду якої Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги №665/10/15-32-10-02-07 від 10.03.2015р., яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі ГУ ДФС в Одеській області від 03.02.2015р. №0000171500, а скаргу директора ПП «Дорлідер» ОСОБА_2 без задоволення. Також, означеним Рішенням ГУ ДФС в Одеській області №665/10/15-32-10-02-07 від 10.03.2015р. збільшено суму застосованих штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість.

Не погодившись з вищезазначеними рішеннями ПП «Дорлідер» звернулось до ДФС України зі скаргою (від 27.03.2015р. вхід.№7614/6) про його скасування, за результатами розгляду якої ДФС України прийнято рішення про результати розгляду скарги №10045/6/99-99-10-01-01-25 від 13.05.2015р., яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі ГУ ДФС в Одеській області від 03.02.2015р. №0000171500, з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу без задоволення.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням від 03.02.2015р. №0000171500, позивач Приватне підприємство «Дорлідер» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами виконання умов Договору поставки дизпалива ( підакцизного товару) від 01.09.2014р. №0109Д, Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергія ПКФ» (Продавець) на користь Приватного підприємства «Дорлідер» (Покупець) були виписані податкові накладні, зокрема, від 30.09.2014р. №13 на загальну суму 603100грн., з яких 100516,67грн. ПДВ, №14 на загальну суму 603100грн., з яких 100516,67грн. ПДВ, №15 на загальну суму 603100грн., з яких 100516,67грн. ПДВ, №154 на загальну суму 603100грн., з яких 100516,67грн. ПДВ, №16 на загальну суму 603100грн., з яких 100516,67грн. ПДВ, №155 на загальну суму 603100грн., з яких 100516,67грн. ПДВ, №17 на загальну суму 603100грн., з яких 100516,67грн. ПДВ, №157 на загальну суму 603100грн., з яких 100516,67грн. ПДВ, №79 на загальну суму 603100грн., з яких 100516,67грн. ПДВ, №160 на загальну суму 603100грн., з яких 100516,67грн. ПДВ, №82 на загальну суму 603100грн., з яких 100516,67грн. ПДВ, №162 на загальну суму 293400грн., з яких 48900грн. ПДВ, №90 на загальну суму 603100грн., з яких 100516,67грн. ПДВ, №100 на загальну суму 603100грн., з яких 100516,67грн. ПДВ, №101 на загальну суму 603100грн., з яких 100516,67грн. ПДВ, №104 на загальну суму 603100грн., з яких 100516,67грн. ПДВ, №111 на загальну суму 603100грн., з яких 100516,67грн. ПДВ, №112 на загальну суму 603100грн., з яких 100516,67грн. ПДВ, №119 на загальну суму 603100грн., з яких 100516,67грн. ПДВ, №120 на загальну суму 603100грн., з яких 100516,67грн. ПДВ, №122 на загальну суму 603100грн., з яких 100516,67грн. ПДВ, №123 на загальну суму 603100грн., з яких 100516,67грн. ПДВ, №124 на загальну суму 603100грн., з яких 100516,67грн. ПДВ, №126 на загальну суму 603100грн., з яких 100516,67грн. ПДВ, №128 на загальну суму 603100грн., з яких 100516,67грн. ПДВ, №129 на загальну суму 603100грн., з яких 100516,67грн. ПДВ, №141 на загальну суму 603100грн., з яких 100516,67грн. ПДВ, №144 на загальну суму 603100грн., з яких 100516,67грн. ПДВ, №145 на загальну суму 603100грн., з яких 100516,67грн. ПДВ, №147 на загальну суму 603100грн., з яких 100516,67грн. ПДВ, №150 на загальну суму 603100грн., з яких 100516,67грн. ПДВ, №152 на загальну суму 603100грн., з яких 100516,67грн. ПДВ, №63 на загальну суму 598500грн., з яких 99750грн. ПДВ, які не містили обовязковий реквізит, а саме: код товару згідно з УКТ ЗЕД.

На підставі отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія ПКФ» податкових накладних, позивачем - Приватним підприємством «Дорлідер» у декларації з податку на додану вартість за листопад 2014р. до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ у загальному розмірі 3164916,77грн.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, підтверджуються матеріалами справи, а отже є встановленими.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що виписані ТОВ «Енергія ПКФ» на користь ПП «Дорлідер» податкові накладні складено з порушенням вимог п.п.«і» п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України відповідно до якого у податковій накладній, у тому числі, зазначається в окремому рядку такий обов'язковий реквізит як код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що узгоджуються з вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Податкового кодексу України..

За змістом п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2. статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

На підставі п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пунктів 8,14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 січня 2014року №10, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2014р. за №185/24962 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Згідно п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За правилами п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Вживання у тексті вказаної норми права єднального та розділового сполучника "та/або" дозволяє дійти висновку, що вказана заборона застосовується до платників податків щодо віднесення спірних сум до податкового кредиту за наявності одного з двох наступних критеріїв.

За першим критерієм достатньою підставою для позбавлення права платника податку на включення сум податку до податкового кредиту є Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних

За другим критерієм достатньою підставою, що позбавляє права платника податку на включення сум податку до податкового кредиту є порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу.

Отже, такий недолік податкової накладної, зокрема, відсутність коду УКТ ЗЕД є підставою для висновків про відсутність документального підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару.

Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що аналіз приписів статей 198 та 201 ПК України свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.

Отже, визначальним фактом права платника податків на віднесення відповідних сум до податкового кредиту є фактична реальність виконання спірної господарської операції.

Апеляційним судом досліджувалось дане питання, у звязку з чим було запропоновано позивачу надати докази реальності та товарності спірних господарських операцій.

У судовому засіданні, призначеному на 16.12.2015 року, представник позивача заявив, що всі первинні документи у тому числі із приводу постачання дизпалива від ТОВ «Енергія ПФК», вилучені правоохоронними органами у порядку КПК України та знаходяться в прокуратурі Одеської області та заявив клопотання про витребування доказів ( а.с.21, 25-37, т.2).

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.12. 2015 року витребувано у прокуратури Одеської області всі первинні документи , які стосуються спірної господарської операції ( а.с.45, т.2).

Відповідно до листа заступника навальника слідчого управління начальника другого слідчого відділу прокуратури Одеської області до суду надано лише видаткові накладні з приводу спірної операції. Інші документи відсутні ( а.с. 52, т.2).

У судовому засіданні від 21.12.2015 року представник позивача змінив позицію та пояснив, що вищенаведені первинні документи не були вилучені правоохоронними органами і знаходились у володінні підприємства, проте вони були знищенні у результаті пожару, що підтверджується Актом про пожежу від 07.08.2015 року ( а.с.53-54,т.2). З приводу поставки палива на потужності підприємства представник позивача пояснив, що паливо отримано позивачем на складських приміщеннях, отриманих на підставі договору оренди виробничих приміщень № 01-03/14 від 01.03.2014 року (а.с.159- 165,т.1).

Дослідивши вищенаведені пояснення представника позивача та інші докази у справі у їх сукупності колегія судді зазначає таке.

Дизпаливо - це продукт переробки нафтопродуктів, який є небезпечним вантажем. Згідно Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» підприємство, яке придбаває та реалізує продукти переробки нафтопродуктів повинно мати інформацію щодо відповідності транспортних засобів, обладнання, якими перевозяться нафтопродукти, необхідної підготовки водіїв, відповідні свідоцтва на допуск водіїв та транспортних засобів до перевезення нафтопродуктів, узгодження маршруту дорожнього перевезення небезпечних вантажів, виданих Державтоінспекцією та ін.

Аналогічні вимоги щодо транспортних засобів та спеціальних приміщень, в яких зберігаються паливно-мастильні матеріали містяться в Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку, Міністерство палива та енергетики, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155.

Таких документів позивачем до суду не надано не зважаючи те, що дублікати таких документів можливо отримати у відповідних органах.

Не може погодитись колегія суддів із посиланням позивача в якості обґрунтування реальності виконання спірної господарської операції на наявність договору оренди виробничих приміщень № 01-03/14 від 01.03.2014 року з огляду на відсутність державної реєстрації речового права позивача на вищезазначене майно у відповідності до приписів статей 3,4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів, що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства.

Отже, заходи, спрямовані на отримання витягу з Єдиного державного реєстру та інших документів реєстраційного характеру, не є достатніми, позаяк отримані платником відомості не дозволяють кваліфікувати контрагента як добросовісного партнера, що гарантує виконання своїх зобов'язань через уповноважених представників. Позивач під час розгляду справи не надав жодних доказів на підтвердження того, що він перевірив повноваження осіб, які діяли від імені його контрагента, ідентифікував осіб, що підписували документи від імені ТОВ «Енергія ПКФ»

У процесі розгляду цієї справи позивач не надав доказів транспортування нафтопродуктів, їх зберігання у процесі виконання розглядуваних поставок; у матеріалах справи також відсутні фактичні дані на підтвердження прийняття позивачем товару за кількістю та якістю.

А відтак, слід погодитися з об'єктивністю висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для віднесення спірних сум до податкового кредиту внаслідок виконання розглядуваних операцій з придбання дизпалива у ТОВ «Енергія ПКФ»

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Дорлідер залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року у справі 815/3374/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення рішення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі 22 грудня 2015 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян