Ухвала суду № 54509887, 16.12.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року Справа № 876/11599/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

з участю секретаря Кіри Н.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Городоцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року у справі за позовом Приватного підприємства «Інстал-Плаза» до Городоцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «Інстал-Плаза» звернулося в суд з адміністративним позовом до Городоцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Городоцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 23.06.2015 року № НОМЕР_1 та від 23.06.2015 року № НОМЕР_2.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Городоцька обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову, оскільки в ході проведення перевірки встановлено, що у ТзОВ Денікс Груп відсутні можливості виконання взятих на себе зобовязань за договорами, укладеними з ТзОВ Інстал-Плаза. До таких висновків податковий орган дійшов на підставі інформації, здобутої в ході проведення перевірок ТзОВ Денікс Груп, які свідчать про проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання послуг з метою штучного формування податкового кредиту та валових витрат та, як наслідок, забезпеченню податкової вигоди іншим субєктам господарювання, а також на підставі листа СУ ГУМВС України у Львівській області від 14.01.2015 року про наявність кримінального провадження, порушеного стосовно посадових осіб ТзОВ Денікс Груп.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Городоцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Городоцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП Інстал-Плаза з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТзОВ Денікс Груп, за період з 01.10.12 року по 31.12.14 року. Результати перевірки оформлені актом № 163/2201/36769049 від 05.06.2015 року.

На підставі вказаного акту Городоцькою ОДПІ 23.06.2015 року прийнято податкові повідомлення рішення:

- № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 157845 грн., у тому числі 126276 грн. за основним платежем та 31569 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 142060 грн., у тому числі 113648 грн. за основним платежем та 28 412 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки податкового органу про заниження підприємством податку на додану вартість та податку на прибуток.

В основу таких висновків контролюючого органу покладено відомості акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 01.09.2014 № 263/26-55-22-07/37882958. Акт містить висновки про те, що ТзОВ Денікс Груп проводить діяльність, спрямовану на здійснення операцій, повязаних з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру, що свідчить про відсутність фактичного відвантаження товарів постачальником та штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру. Крім цього, відповідач посилається на лист СУ ГУМВС України у Львівській області від 14.01.2015 року №2/120141400000000355, яким повідомляється про проведення досудового розслідування кримінального провадження №2/120141400000000355, внесеного 12.06.2014 року до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань щодо посадових осіб ТзОВ Денікс Груп порушено кримінальне провадження від 12.06.2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.3 ст. 190, ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 205 КК України, а саме вчинення дій спрямованих на ухилення від сплати податків.

Колегія суддів зазначає, що згідно пункту 138.2. статті 138 Податкового кодексу витрати, які враховуються для визначення обєкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обовязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, повязані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення обєкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно підпункту 139.1.9. пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу не включаються до складу витрат витрати, не повязані з провадженням господарської діяльності, а саме: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобовязання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 Податкового кодексу.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у звязку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2. цієї статті вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, вказана норма Податкового кодексу повязує настання права на податковий кредит з призначенням придбаних або виготовлених матеріальних та нематеріальних активів (послуг) для використання таких у господарській діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу встановлено заборону віднесення до податкового кредиту сум податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно підпункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу платник податку зобовязаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну з зазначеними в ній обовязковими реквізитами згідно переліку, визначеного цим же підпунктом.

Згідно підпункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З метою підтвердження чи спростування права платника на податковий кредит слід дослідити чи відбувались господарські операції в дійсності, чи лише їх сутність була відображена платником у податковій звітності з метою отримання права на податковий кредит (на податкову вигоду).

Колегією суддів встановлено, що на підтвердження здійснення ПП Інстал Плаза господарських операцій з ТзОВ Денікс Груп, а також використання отриманих ТМЦ у власній господарській діяльності позивачем надано копії наступних документів:

- договір поставки від 01.08.2014 р. № 01/08-14, предметом якого є поставка товару відповідно до умов договору та згідно специфікацій, укладений між ПП Інстал Плаза та ТзОВ Денікс Груп (т. 1, а.с. 51-52);

- специфікація № 1 до договору поставки від 01.08.2014 р. № 01/08-14, акт передачі-приймання товару №1, видаткова накладна та податкова накладна на загальну суму з ПДВ 40 653,79 грн (т. 1, а.с. 53-57);

- специфікація № 2 до договору поставки від 01.08.2014 р. № 01/08-14, акт передачі-приймання товару №2, видаткова накладна та податкова накладна на загальну суму з ПДВ 15 399,05 грн (т. 1, а.с. 58-60);

- специфікація № 3 до договору поставки від 01.08.2014 р. № 01/08-14, акт передачі-приймання товару №3, видаткова накладна та податкова накладна на загальну суму з ПДВ 35 052,72 грн (т. 1, а.с. 61-64);

- специфікація № 4 до договору поставки від 01.08.2014 р. № 01/08-14, акт передачі-приймання товару №4, видаткова накладна та податкова накладна на загальну суму з ПДВ 54 000 грн (т. 1, а.с. 65-68);

- специфікація № 5 до договору поставки від 01.08.2014 р. № 01/08-14, акт передачі-приймання товару №5, видаткова накладна та податкова накладна на загальну суму з ПДВ 24 000 грн (т. 1, а.с. 69-72);

- специфікація № 6 до договору поставки від 01.08.2014 р. № 01/08-14, акт передачі-приймання товару №6, видаткова накладна та податкова накладна на загальну суму з ПДВ 21 600 грн (т. 1, а.с. 73-76);

- специфікація № 7 до договору поставки від 01.08.2014 р. № 01/08-14, акт передачі-приймання товару №7, видаткова накладна та податкова накладна на загальну суму з ПДВ 21 211,99 грн (т. 1, а.с. 77-80);

- специфікація № 8 до договору поставки від 01.08.2014 р. № 01/08-14, акт передачі-приймання товару №8, видаткова накладна та податкова накладна на загальну суму з ПДВ 50 737,97 грн (т. 1, а.с. 81-84);

- специфікація № 9 до договору поставки від 01.08.2014 р. № 01/08-14, акт передачі-приймання товару №9, видаткова накладна та податкова накладна на загальну суму з ПДВ 51 954,11 грн (т. 1, а.с. 85-88);

- специфікація № 10 до договору поставки від 01.08.2014 р. № 01/08-14, акт передачі-приймання товару №10, видаткова накладна та податкова накладна на загальну суму з ПДВ 31 598,40 грн (т. 1, а.с. 89-92);

- специфікація № 11 до договору поставки від 01.08.2014 р. № 01/08-14, акт передачі-приймання товару №11, видаткова накладна та податкова накладна на загальну суму з ПДВ 52 984,02 грн (т. 1, а.с. 93-96);

- специфікація № 12 до договору поставки від 01.08.2014 р. № 01/08-14, акт передачі-приймання товару №12, видаткова накладна та податкова накладна 51 349,55 (т. 1, а.с. 97-100);

- специфікація № 13 до договору поставки від 01.08.2014 р. № 01/08-14, акт передачі-приймання товару №13, видаткова накладна та податкова накладна на загальну суму з ПДВ 28 419,16 грн (т. 1, а.с. 101-104);

- специфікація № 14 до договору поставки від 01.08.2014 р. № 01/08-14, акт передачі-приймання товару №14, видаткова накладна та податкова накладна на загальну суму з ПДВ 26 315,54 грн (т. 1, а.с. 105-108);

- специфікація № 15 до договору поставки від 01.08.2014 р. № 01/08-14, акт передачі-приймання товару №15, видаткова накладна та податкова накладна на загальну суму з ПДВ 44 394,50 грн (т. 1, а.с. 109-112);

- специфікація № 16 до договору поставки від 01.08.2014 р. № 01/08-14, акт передачі-приймання товару №16, видаткова накладна та податкова накладна на загальну суму з ПДВ 43 743,89 грн (т. 1, а.с. 113-116);

- специфікація № 17 до договору поставки від 01.08.2014 р. № 01/08-14, акт передачі-приймання товару №17, видаткова накладна та податкова накладна на загальну суму з ПДВ 53 590,37 грн (т. 1, а.с. 117-120);

- специфікація № 18 до договору поставки від 01.08.2014 р. № 01/08-14, акт передачі-приймання товару №18, видаткова накладна та податкова накладна на загальну суму з ПДВ 55 704,85 грн (т. 1, а.с. 121-124);

- специфікація № 19 до договору поставки від 01.08.2014 р. № 01/08-14, акт передачі-приймання товару №19, видаткова накладна та податкова накладна на загальну суму з ПДВ 54 947,30 грн (т. 1, а.с. 125-128);

Позивачем здійснено оплату придбаного товару, підтвердженням чого є наявні у матеріалах платіжні доручення (т. 1, а.с. 129-131).

Наказом директора ПП Інстал-Плаза №02/д від 01.04.2014 року право на отримання ТМЦ по кількості та якості безпосередньо на обєкті будівництва надано виконробу ОСОБА_3, на підставі якого останньому була видана довіреність №2 від 01.04.2014 року (т. 1, а.с. 132-133).

Як вбачається з актів передачі-приймання товару та видаткових накладних, саме ОСОБА_3 одержував ТМЦ від ТзОВ Денікс Груп.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що аналіз ТМЦ, які буди предметом поставки за договором поставки від 01.08.2014 р. № 01/08-14, дає підстави стверджувати, що всі вони відносяться до тих груп товарів, використання яких зумовлено у тих видах діяльності, які здійснює ПП Інстал Плаза. Вказане свідчить, що їх придбання зумовлене використанням у межах господарської діяльності платника податку.

Як вірно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваній постанові, придбані у ТзОВ Денікс Груп ТМЦ позивач використовував у своїй господарській діяльності при виконання будівельних робіт за договорами підряду на обєктах будівництва за наступними адресами: м. Львів, пл. Ринок 32; м. Львів, вул. Шевська 1; м. Львів, вул. Пасічна 33; м. Львів. вул. Роксолани 33, що знайшло своє відображення у наявних у матеріалах справи відповідних документах до договорів підряду (т. 1, а.с. 139 т. 2, а.с. 14).

Також, частина товару була продана ТзОВ Укрсвіт-2008 згідно договору купівлі-продажу № 24 від 24.06.2014 року, на підтвердження чого позивач долучив копію зазначеного договору та кошторис проданих ТМЦ (т. 1, а.с. 134-136)

Відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 р. № 996-ХІV (далі Закон № 996-ХІV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно зі статтею 9 Закону № 996-ХІV первинні документи повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів наголошує, що всі представлені позивачем документи відповідають вимогам, встановленим Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність (товарність) здійснення господарської операції ПП Інстал Плаза з ТзОВ Денікс Груп по придбанню ТМЦ та використання їх в господарській діяльності позивача.

На момент здійснення господарських операцій ПП Інстал Плаза та ТзОВ Денікс Груп були зареєстровані в установленому законом порядку як субєкти підприємницької діяльності та платники податку на додану вартість.

Крім того, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2015 року у справі № 813/8239/14 визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, що полягають у внесенні на підставі акта №2623/26-55-22-07/37882958 від 01.09.2014 року Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ Денікс Груп щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.2014 року по 31.08.2014 року змін в інформаційну систему Система автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України в частині коригування сум податкового кредиту та податкових зобовязань з податку на додану вартість (т. 2, а.с. 15-18). Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві зобовязано поновити задекларовані ТзОВ Денікс груп суми податкового кредиту та податкових зобовязань з податку на додану вартість за період з 01.06.2014 року по 31.08.2014 року в інформаційній системі Система автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 року постанова залишена без змін (т. 2, а.с. 19-22).

Як зазначено в акті перевірки, позивач повідомляв податковий орган про неможливість подання документів до перевірки у звязку із їх втратою, зокрема листом від 24.02.2015 року № 02/15 (вх. № 757) проінформовано податковий орган про факт крадіжки 17.01.2015 року низки первинних документів за IV квартал 2012 - 2014 років та про відкриття з вказаного приводу кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань за № 12015140050000196, з представленням довідки Галицького РВ ЛМУ МВСУ у Львівській області від 19.01.2015 року № 67/196.

Відповідно до пп. 44.1. ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобовязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пп.44.2. ст. 44 Податкового кодексу для обрахунку обєкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

У відповідності до п.44.3. цієї ж статті платники податків зобовязані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, повязаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Підпунктом 44.5. ст. 44 Податкового кодексу передбачено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобовязаний у пятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобовязаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Відповідно до пп.44.6. ст. 44 Податкового кодексу у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Судом першої інстанції в судовому засіданні встановлено, що 28.05.2015 року викрадені первинні документи директору підприємства повернули, про що було повідомлено ревізора. Однак посадовими особами податкового органу не було враховано наявні у позивача первинні документи по взаємовідносинах з ТзОВ Денікс груп, які містили відомості про господарські операції, оскільки серед них не було товарно-транспортних накладних.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що аналіз представлених суду первинних документів свідчить, що поставка ТМЦ відбувалася ТзОВ Денікс груп безпосередньо на обєкти будівництва, де і відбувався прийом таких уповноваженою особою ПП Інстал-Плаза.

Вказане дає підстави стверджувати, що за таких умов поставки ТМЦ продавцем (ТзОВ Денікс груп) у покупця (ПП Інтал-Плаза) не могло бути товарно-транспортних накладних.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що під час проведення перевірки у позивача були наявні первинні документи, копії яких долучені до матеріалів справи, проте вони не були предметом вивчення при проведенні позапланової виїзної документальної перевірки і відповідно не знайшли свого відображення у акті від 05.06.2015 року № 163/2201/36769049, зміст якого є практично повністю дублює зміст скасованого судовим рішенням акту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №2623/26-55-22-07/37882958 від 01.09.2014 року.

Крім того, колегію суддів не беруться до уваги долучені в судовому засіданні копія паспорта лічильника газу роторного РГС-Ех, копія паспорта коректора обєму газу ОЕ-VPT та копія відповіді ПАТ «Львівський універмаг «На ринку» від 23.09.2015 року №23/09/15, оскільки вищевказані документи навпаки свідчать про повне виконання договору підряду, а неспівпадіння дат виготовлення лічильника, завезення лічильника чи встановлення лічильника не може свідчити про нереальність господарської операції.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Городоцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.195,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Городоцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року у справі № 813/3791/15 без змін.

Стягнути з Городоцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області судовий збір в розмірі 5359 (пять тисяч триста пятдесят девять) гривень 20 (двадцять ) копійок.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

ГоловуючийА.Р.Курилець

СуддіМ.П.Кушнерик

ОСОБА_4

Повний текст ухвали виготовлено 21 грудня 2015 року.