Постанова № 54509665, 17.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13667/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Безименної Н.В., Кобаля М.І.

за участю секретаря: Козлової І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2015 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг" до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ "АДМ Трейдінг" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000174050 від 10.04.2015.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2013 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.04.2015 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2013 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2015 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Судами встановлено, що за період з 16.03.2012 по 19.03.2012 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Києві на підставі наказу № 170 від 15.03.2012 проведено документальну позапланову перевірку ТОВ "Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)" з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Дельта Плюс ЮГ" за період з 01.06.2010 по 31.12.2011.

Перевіркою встановлено порушення пунктів 183.3, 183.6 статті 183 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту за червень 2011 року на загальну суму 270 590,01 грн та завищення суми від'ємного значення за червень 2011 року в розмірі 270 590,01 грн. та порушення підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що привело до завищення суми бюджетного відшкодування за вересень 2011 року на суму ПДВ в розмірі 270 590,01 грн.

На підставі встановлено порушення відповідачем 10.04.2012 прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000174050, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 270 590,01грн.

З матеріалів справи вбачається, що в перевіряємому періоді позивач мав правовідносини з ТОВ "Дельта Плюс ЮГ" відповідно до договорів № 510/1-57378 від 14.06.2011, № 510/1-57381 від 15.06.2011, № 510/1-57388 від 17.06.2011, № 510/1-57395 від 20.06.2011, № 400/1-57394 від 20.06.2011, № 510/1-57416 від 22.06.2011, № 400/1-57432 від 23.06.2011 та № 400/1-57464 від 24.06.2011, які є аналогічними за свої змістом та предметом, яких є здійснення поставки сої українського походження.

Відповідно до пункту 2.4 зазначених договорів, кінцева якість товару визначається згідно результатам аналізу, проведеного акредитованою лабораторією ПАТ "Укрелеваторпром" під час приймання товару.

Підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 договорів укладених позивачем з ТОВ "Дельта Плюс ЮГ" встановлено, що кожен автомобіль супроводжується оригіналами товарно - транспортної накладної, а також те, що карантинний та/або ветеринарний сертифікат на товар оформлюється за рахунок покупця.

Згідно з пунктом 5.1 зазначених договорів покупець здійснює оплату товару після отримання оригіналів рахунку - фактури, видаткової та податкової накладних.

Отже, відповідно до умов договорів укладених позивачем з ТОВ "Дельта Плюс ЮГ" здійснення поставки товару, має підтверджуватись наступними первинним документами: товарно - транспортною накладною, видатковою накладною, рахунком - фактурою, податковою накладною, документами складеними за результатами аналізу, проведеного акредитованою лабораторією ПАТ "Укрелеваторпром" під час приймання товару, карантинним та/або ветеринарним сертифікатом.

Позивачем на підтвердження факту здійснення перевезення товару надано копії товарно - транспортних накладних, відповідно до яких товар для позивача поставлено та отримано ПАТ "Укрелеваторпром", а на підтвердження факту отримання ПАТ "Укрелеваторпром" за зазначеними накладними товару надано суду "Реестр прийнятого ПАТ "Укрелеваторпром" груза на квоту Альфред С.Топфер Украина за период с 14.06.11 по 30.06.11".

Крім того, позивачем в якості доказу зберігання товару були надані до суду: Довіреність №898/ОД від 14.06.2011, № 931/ОД від 24.06.2011, Складські квитанції на зерно № 220667 від 26.06.2011, № 220663 від 25.06.2011, № 220651 від 23.06.2011, № 220646 від 22.06.2011, № 220582 від 14.06.2011, № 220584 від 15.06.2011, № 220618 від 19.06.2011, № 220644 від 22.06.2011, № 220649 від 23.06.2011, № 220661 від 25.06.2011, № 220672 від 27.06.2011, № 220679 від 29.06.2011 та платіжні доручення з оплати за сою та ячмінь.

На вимогу суду щодо надання карантинних сертифікатів позивачем було надано суду договір укладений з ТОВ "Пальміра Агро" предметом якого є надання послуг по забезпеченню проведення карантинного та ветеринарного догляду зернових вантажів та проведення оформлення карантинних сертифікатів та ветеринарних свідоцтв та здійснення їх реєстрації, а також додатки та акти приймання - передачі до зазначеного договору.

Карантинних сертифікатів надано не було, колегія суддів вважає, що карантинний сертифікат не є первинною документацією, яка фіксує факт здійснення господарської операції, в даному випадку поставки товару, оскільки даний документ засвідчує лише фітосанітарний стан об'єктів регулювання, що вивозять та/або ввозяться у карантинну зону, транспортуються територією України.

Судом першої інстанції зазначено, що позивачем на підтвердження реальності та товарності взаємовідносин з ТОВ "Дельта Плюс ЮГ" не було надано суду рахунків та рахунків - фактур виписаних ТОВ "Дельта Плюс ЮГ" та документації складеної за результатами аналізу, проведеного акредитованою лабораторією ПАТ "Укрелеваторпром" під час приймання товару.

Однак, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ненадання позивачем рахунків-фактур не спростовує проведення господарських операцій та не впливає на право формування податкового кредиту. Позивач надав належні докази оплати за придбану сою - виписки по рахунках та платіжні доручення, які підтверджують факт сплати позивачем сум ПДВ у ціні товару. Документи, складені за результатами аналізу зерна не є первинними документами та не містять відомостей про господарські операції та жодним чином не підтверджують їх здійснення. Неподання позивачем карток аналізу зерна не впливає на правомірність сформованого податкового кредиту за результатами господарських операцій позивача з ТОВ «Дельта Плюс ЮГ» з огляду на наявність в матеріалах справи належним чином оформлених обов'язкових первинних документів.

Матеріали справи містять виписані ТОВ "Дельта Плюс ЮГ" податкові та видаткові накладні, а також товарно - транспортні накладні.

Судом першої інстанції зазначено, що свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "Дельта Плюс ЮГ" анульовано 30.06.2011, ГВПМ ДПІ у Оболонському районі міста Києва надано службову записку № 814/26-05 від 23.02.2012 "щодо наявності ознак "фіктивності" ТОВ "Дельта Плюс ЮГ" та від Одеського обласного центру зайнятості отримано копію відповіді № 3147/15/18 від 15.09.2012 в якій зазначено про те, що ТОВ "Дельта Плюс ЮГ" не має дозволу на працевлаштування громадянки Росії ОСОБА_4, якою була підписана податкова звітність.

Відповідно до висновків акту № 187/23-63/37113986 від 07.03.2012 встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств - постачальників за період з 07.06.2011 по 31.12.2011 в розумінні статей 134, 138, 185 та 198 Податкового кодексу України, що в свою чергу свідчить про відсутність у ТОВ "Дельта Плюс ЮГ" адміністративного - господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, а також про відсутність наміру створення правових наслідків, з огляду на що угоди укладені ТОВ "Дельта Плюс ЮГ" носять фіктивний характер.

Первинні фінансово-господарські документи від ТОВ "Дельта Плюс ЮГ" підписано її директором ОСОБА_4, яка є громадянкою Російської Федерації та засновником вказаного товариства. Державна реєстрація товариства відбулась 26.05.2010.

Операції з поставки товару від вказаного контрагента позивача відбулись в період з 14.06.2011 по 22.06.2011р.

Представником відповідача надано суду копію письмової заяви ОСОБА_4 в якій заперечувалася причетність останньої до фінансово-господарської діяльності та реєстрації ТОВ "Дельта Плюс ЮГ", а також підписання будь-яких документів.

Відповідно до листа ДПС України № 0.64-10702/0/15-15 від 17.07.2015 ОСОБА_4 в день реєстрації товариства та на час здійснення господарських операцій, які досліджувалися у даній адміністративній справі на території України не перебувала.

Листом № ДЦ-19/4919/0/6-15 від 10.07.2015 Державна служба зайнятості повідомила, що дозвіл на застосування праці громадянки Російської Федерації ОСОБА_4 на території України не видавався.

Листом № 2904/9/28-10-10-2-09 від 30.09.2015 Департамент у справах іноземців та осіб без громадянства Державної міграційної служби України повідомив, що громадянка Російської Федерації ОСОБА_4 на території України зареєстрованою/знятою з реєстрації місця проживання не значиться, з питання надання дозволу на імміграцію, оформлення посвідки на постійне або тимчасове проживання, продовження строку перебування в Україні не зверталась, паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувалася.

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що з наданих позивачем первинних документів неможливо встановити осіб які їх підписали у зв'язку із чим суд першої інстанції їх вважає складеними з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Також, з метою з'ясування обставин фінансово-господарської діяльності судом першої інстанції в судове засідання викликався директор ТОВ "Дельта Плюс ЮГ", втім останній не прибув, відповідних пояснень та їх документального підтвердження не надав, що підтверджує, на думку суду першої інстанці, висновки контролюючого органу щодо неможливості постачання товарів та надання послуг саме цим контрагентом, оплата за які врахована позивачем при визначенні податку на додану вартість.

Однак, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" № 755-IV від 15.05.2003 якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На момент здійснення поставок товару ТОВ «Дельта Плюс ЮГ» було належним чином зареєстровано як юридична особа з діючим свідоцтвом платника ПДВ, що свідчить про те, що працівниками реєстраційної служби та податкових органів підтверджено та засвідчено правосуб'єктність ТОВ «Дельта Плюс ЮГ» та повноваження його директора і засновника ОСОБА_4

Твердження податкового орану щодо відсутності у директора ТОВ «Дельта Плюс ЮГ» дозволу на працевлаштування в якості доказу нереальності господарських операцій позивача суперечить принципу індивідуальної відповідальності платника податків, оскільки особа не може бути притягнута до відповідальності за діяння третіх осіб, в тому числі її контрагентів. Позивач не зобов'язаний слідкувати за додержанням норм трудового законодавства з боку контрагентів.

З огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Поряд з цим, слід також зазначити, що чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання, а також права здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів, а також не передбачено обов'язку здійснювати перевірку місцезнаходження контрагентів або сплати податків контрагентами тощо. При невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник.

В свою чергу, відповідачем не було доведено, що позивач та його контрагент при укладанні вказаних угод мали умисел на їх укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, неможливість її вчинення в силу відсутності основних засобів, персоналу, тощо.

Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів апеляційної інстанції вважає недоведеними суб'єктом владних повноважень правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Відтак суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивачем не підтверджено реальність фінансово-господарських операцій з його контрагентом ТОВ "Дельта Плюс ЮГ" належними первинними документами та зв'язок їх з його господарською діяльністю.

Отже, враховуючи, що первинні документи, складені позивачем та його контрагентом у ході господарських операцій, відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості; твердження про відсутність факту поставки товарів спростовується наявними матеріалами справи; суду не надано належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б позивача права на формування податкового кредиту, не доведено його недобросовісності, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Окрім цього, 15.12.2015 через канцелярію суду позивачем подано копію ухвали Вищого адміністративного суду України у справі № К/800/5913/14, якою встановлено факт реальності операцій поставки позивача та ТОВ "Дельта Плюс ЮГ" відповідно до договорів № 510/1-57378 від 14.06.2011, № 510/1-57381 від 15.06.2011, № 510/1-57388 від 17.06.2011, № 510/1-57395 від 20.06.2011, № 400/1-57394 від 20.06.2011, № 510/1-57416 від 22.06.2011, № 400/1-57432 від 23.06.2011 та № 400/1-57464 від 24.06.2011.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було не повно встановлено фактичні обставини справи, що призвело до ухвалення неправомірного рішення. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг" задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2015 скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити.

Відповідно до частини першої ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем понесені судові витрати у розмірі 2679, 60 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що понесені позивачем витрати на сплату судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг" задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2015 скасувати ухвалити нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг" до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників № 0000174050 від 10.04.2012.

Стягнути з Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг" сплачені ним судові витрати в розмірі 2679, 60 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено: 22.12.2015.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: Н.В. Безименна

М.І. Кобаль

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Безименна Н.В.

Кобаль М.І.