Ухвала суду № 54509643, 14.12.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2015 року Справа № 876/7149/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.,

за участю секретаря судового засіданняФедак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Галицького районного суду м. Львова від 18 березня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Державної служби України з надзвичайних ситуацій в якому просив, з урахуванням уточнень (а.с.50) визнати дії головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо належного розгляду його заяви від 18 квітня 2014 року про перерахунок пенсії - протиправними та розцінювати, як бездіяльність та на підставі наявних у пенсійній справі документів та довідки про грошове забезпечення за займаною ним посадою станом на 01.04.2014 року, зобовязати прийняти вмотивоване рішення про задоволення або відмову у задоволенні його заяви від 18 квітня 2014 року про перерахунок раніше встановленої йому пенсії.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 18 березня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушеннями норм процесуального та матеріального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що суть порушеного у позові питання полягала в тому, що незважаючи на неодноразову зміну окремих видів грошового забезпечення за відповідною посадою, розмір раніше призначеної пенсії позивача залишався незмінним. Востаннє фактична зміна окремих видів грошового забезпечення відбулась у лютому 2014 року на підставі наказів Державної служби України з надзвичайних ситуацій №60 та №127 у відповідності до повноважень делегованих Службі п.5 постанови Кабінету Міністрів України №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб», розмір премії було підвищено до 150% посадового окладу та надбавку за виконання особо важливих завдань до 80 %.

Незважаючи на те, що заява позивача повинна була розглядатися відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45. Відповідач заяву позивача чомусь розглядав в межах розгляду звернень громадян у відповідності до норм Закону України «Про звернення громадян» і жодного рішення по ній не приймав, тому позивачу було надіслано не рішення за результатами розгляду заяви а лист з тлумаченнями окремих законодавчих норм з питань пенсійного забезпечення, що є порушенням чинного законодавства.

При розгляді справи суд порушив норм ст. 72, 75, 139, 150 159, 151, 161,163, 244 КАС України

Свою відмову в задоволенні позовних вимог, які полягали в зобовязанні відповідача прийняти вмотивоване рішення за результатами розгляду заяви про перерахунок раніше призначеної пенсії, суд обґрунтував трьома аргументами.

Суд стверджує, що ним достовірно встановлено отримання позивачем відповіді головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у задоволенні заяви позивача, тому зобовязання приймати додаткові рішення є недоцільним.

Таке твердження суду не відповідає дійсності та суперечить правовій позиції Верховного Суду України викладеній в рішенні від 22 квітня 2014 року.

При цьому апелянт зазначає, що позивач дійсно отримав від відповідача листа, але з тлумаченнями окремих норм законодавства з питань пенсійного забезпечення без зазначення прийнятого ним рішення за результатами розгляду заяви позивача щодо перерахунку раніше призначеної йому пенсії, що суперечить вимогам Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Зазначена заява повинна була розглядатися відповідно до вимог вказаного Закону та Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого Постанововю Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, але відповідач розглядав її у межах розгляду звернень громадян у відповідності до норм Закону України «Про звернення громадян», тобто відповідач навмисно ухилився від процедур визначених Порядком щодо його дій з отриманням інформації (заяви) про фактичну зміну розміру окремих видів грошового забезпечення, тому рішення за результатами розгляду заяви не приймалося.

Водночас його позиція повністю співпадає з правовою позицією Верховного Суду України, викладеного у рішенні від 22.04.2014р. в якому зазначено, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, що перебували на службі та отримують пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», визначеного цим Законом.

Відповідно до статті 49 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» пенсію згідно з цим Законом призначають органи ПФУ. Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим законом проводиться у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Цим нормативно-правовим актом визначено процедуру перерахунку пенсії та належні для цього підстави.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління ПФУ від 30 січня 2001 року №3-1.

Апелянт вважає, що системний аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути, як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи. так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку, повідомляють орган ПФУ.

Отже, Верховний Суд України стверджує, що за результатами розгляду заяви та доданих до неї документів пенсійний орган зобовязаний ухвалити відповідне рішення про перерахунок чи про відмову у перерахунку раніше призначеної пенсії.

Крім того у своєму рішенні суд стверджує, що накази МНС Україні, не є рішеннями Кабінету Міністрів України, а є внутрішніми актами МНС і не породжують таких наслідків, як перерахунок пенсії, оскільки не є нормативними актами обовязковими до виконання Пенсійним фондом України, а тому не можуть бути підставою для перерахунку пенсії.

Такі твердження суду є суперечливими і необгрунтованими, тим більше подібні правовідносини уже неодноразово розглядалися різними судовими інстанціями і по цьому питанню є правова позиція Верховного Суду України викладена.

Верховний Суд вважає, що частина третя статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» не вказує на рішення субєкта владних повноважень про зміну розміру окремих видів грошового забезпечення, як на підставу для перерахунку пенсії, а повязує її перерахунок лише з фактичною зміною видів грошового забезпечення.

Окрім того, відповідно до пункту 1 Порядку перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у звязку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Пунктом 5 постанови № 1294 передбачено, що керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надано право установлювати посадові оклади та відповідні надбавки військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, здійснювати преміювання та надавати матеріальну допомогу.

Враховуючи наведене та беручи до уваги те, що Кабінет Міністрів України делегував своє право керівникам державних органів, у тому числі й Державній службі України з надзвичайних ситуацій, визначати розміри надбавок і премії, то наказ останнього є підставою для перерахунку пенсії, оскільки змінює розмір окремих складових грошового забезпечення цих осіб.

Суд вважав, що надбавка за виконання особливо важливих завдань, розмір якої було змінено наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій, має тимчасовий характер і може виплачуватися тільки в межах кошторисних видатків,

Твердження суду, що надбавка за виконання особливо важливих завдань носить тимчасовий характер, так як її виплата здійснюється в межах кошторисних призначень, є неправомірними. За таким принципом, всі виплати які здійснюються з державного бюджету, в тому числі і пенсія, є тимчасовими виплатами, так як Закон України «Про державний бюджет» діє лише протягом року. Окрім того, аналіз виплати зазначеної надбавки за останні роки свідчить про стабільність її виплати та щорічне зростання її розміру, якщо розмір зазначеної надбавки у 2012 році було збільшено на 10% (наказ МНС України від 25.04.12 №719) то у 2014 році вона була піднята до 30% (наказ ДСНС України від 28.02.2014 №127).

При цьому апелянт зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається: з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Отже, постанова КМУ не передбачає виплат тимчасових виплат, а чітко визначає всі види грошового забезпечення (оклад, щомісячні та одноразові) та порядок їх виплати, тому застосування судом терміну «виплата тимчасового характеру» є неправомірним і не може вживатися субєктами права.

Безпосередньо п.5 постанови керівникам державних органів надано право на виконання спеціальних завдань, повязаних з антитерористичною діяльністю установлювати особам рядового і начальницького складу надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби - у розмірі до 100%.

Зазначена надбавка носить постійний характер і виплачується щомісячно, а відповідно до вимог статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», п.7 Постанови КМУ №393 від 1992 р. та п.5 Порядку перерахунку пенсій, затвердженого постановою КМУ№45 від 2008 року враховується при призначенні та перерахунку пенсій, що спростовує твердження суду про тимчасовість виплати такої надбавки, так як до розрахунку пенсії беруться тільки щомісячні додаткові види грошового забезпечення які мають постійний характер.

Окрім зазначеного, апелянт вказує, що вимоги ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» чітко зазначають, що перерахунку підлягають пенсії у звязку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення, тобто при фактичній зміні розміру будь якого виду грошового забезпечення, які враховуються при призначенні пенсії.

Отже висновки суду є неправомірними.

Враховуючи вище наведене просить, скасувати постанову Галицького районного суду м. Львова від 18.03.15р. та постановити нову про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, позивач ОСОБА_1 є пенсіонером МНС та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». З метою здійснення перерахунку пенсії із введенням щомісячної додаткової грошової винагороди у відповідності до вимог ч.2 ст. 63 згаданого Закону позивач звернувся до відповідача - головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії на підставі Наказів ДСНС України від 23.04.2013 р. №183 та від 01.02.2014 року №60 щодо преміювання осіб рядового і начальницького складу органів управління у підрозділів служби цивільного захисту.

У відповідь на заяву ОСОБА_1, листом від 05.05.2014 року головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило, що підстав для перерахунку його пенсії не вбачається.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції правильно врахував, що частиною 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» визначено, що усі призначені за вказаним Законом пенсії підлягають перерахунку у звязку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, або у звязку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсії і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Крім того, цією постановою дозволено установлювати надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу - у розмірі до 50 відсотків

посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, а також здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

На виконання зазначеної постанови МНС наказом №447 від 10.06.2008 затвердив Інструкцію про виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, що визначає порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу, які проходять службу в органах і підрозділах цивільного захисту Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Пунктом 1.4. даної Інструкції визначено, що грошове забезпечення виплачується в межах

асигнувань, визначених у кошторисі органу управління (підрозділу) на грошове забезпечення особового складу. Пунктом 1.6. цієї ж Інструкції передбачено, що грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу за місцем їх постійної служби.

З огляду на це, суд першої інстанції правильно вважав, що дана Інструкція регулює питання грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять дійсну військову службу. Позивач же являється пенсіонером МНС, звільнений у відставку за станом здоровя, а відтак, не проходить дійсної строкової служби.

Крім того, судом першої інстанції зясовано, що Наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 28.02.2014 року №127 «Про збільшення особам начальницького складу територіальних органів ДСНС України надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби», яким розмір надбавки за виконання спеціальних завдань повязаних з антитерористичною діяльністю збільшено до 40%. Також наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 01 лютого 2014 року №60 «Про окремі питання грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту у 2014 році» збільшено розмір премії за посадою заступника начальника Головного управління ДСНС у Львівській області до 150%.

З огляд на це, суд вірно вважав, що надбавка, яку позивач просить врахувати для проведення перерахунку раніше нарахованої пенсії, має тимчасовий характер. Виплата такої надбавки дозволена за наявності підстав тільки в межах видатків, передбачених у кошторисі МНС для грошового забезпечення військовослужбовців. Крім того, накази МНС України №127 та №60 не є рішеннями Кабінету Міністрів України, а є внутрішніми актами МНС і не породжують таких наслідків, як перерахунок пенсій, оскільки не є нормативними актами обовязковими до виконання Пенсійним фондом України, а тому не можуть бути підставою для перерахунку пенсій військовослужбовців відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військових служби та деяких інших осіб».

Така ж позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 26 лютого 2013 року у справі 21-5а13, а згідно положень ст. 244-2 КАС України є обовязковою.

Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що позовна вимога ОСОБА_1 про зобовязання головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області прийняти вмотивоване рішення про задоволення або відмову у задоволенні його заяви від 18 квітня 2014 року про перерахунок раніше встановленої йому пенсії не підлягає задоволенню, оскільки судом достовірно встановлено, що у відповідь на таку заяву позивач отримав відповідь головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у її задоволенні. Крім того, колегія суддів зазначає, що рішення Пенсійного фонду України, як того вимагав позивач, приймаються у випадку перерахунку пенсії, а не відмови.

Зважаючи на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Галицького районного суду м. Львова від 18 березня 2015 року по справі № 461/12922/14-а без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Т.І. Шинкар

ОСОБА_2

Повний текст ухвали виготовлений 18.12.2015 року