Ухвала суду № 54509503, 22.12.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шиян В.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року справа №265/1133/15-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Ястребової Л.В., Ляшенка Д.В.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 1 квітня 2015 року у справі № 265/1133/15-а за позовом Управління соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення надмірно сплаченої суми, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Управління соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради (далі УСЗН Орджонікщідзевського району Маріупольської міської ради) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 надмір перерахованої суми державної допомоги у розмірі 6543,93 грн. (а. с. 1-3).

Постановою Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 1 квітня 2015 року зазначені позовні вимоги УСЗН Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради до ОСОБА_2, задоволені, а саме: стягнуто з ОСОБА_2 на користь УСЗН Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради надмірно сплачену державну допомогу малозабезпеченим сім'ям за період з 1 березня 2013 року по 31 серпня 2013 року в сумі 5703,66 гривень, та державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 27 березня 2013 року по 31 серпня 2013 року в розмірі 1131,73 грн., а всього 6543,93 грн. (а. с. 63-66).

Відповідач не погодився з постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а. с. 68-72).

Відповідно до приписів ст.197 ч.1 п.2 КАС справу розглянуто в порядку письмового провадження за матеріалами, наявними у справі.

Колегія суддів, заслухала суддю-доповідача, дослідила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги та письмові заперечення позивача на апеляційну скаргу і дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що УСЗН Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом про стягнення з ОСОБА_2 суми незаконно отриманої державної допомоги малозабезпеченим сім'ям та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у звязку з призначенням виплат на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Відповідно до ч. 4 ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:

1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;

4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

5) в інших випадках, встановлених законом.

У цій нормі процесуального права наведено вичерпний перелік випадків, за наявності яких фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами в адміністративному процесі за позовами субєктів владних повноважень.

У пункті 5 частини четвертої статті 50 КАС України зазначено, що в інших випадках, встановлених законом, фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами у адміністративній справі за позовом субєктів владних повноважень.

Разом з цим позивач не вказав закон, у якому зазначено про можливість звернення субєкта владних повноважень з таким адміністративним позовом до фізичної особи, а перелічені у пунктах 1 4 цієї норми випадки, коли особа може бути відповідачем у адміністративній справі за позовом субєкта владних повноважень, до предмета спору у справі, що розглядається, не відносяться.

За приписами ст.22 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» від 21.11.1992 року №2811-ХІІ, одержувачі державної допомоги зобов'язані повідомляти органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги. Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно з законом. Органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, мають право перевіряти матеріальний стан сімей з дітьми.

За змістом статті 177 Цивільного кодексу України гроші є обєктами цивільних прав.

Таким чином, при отриманні державної допомоги малозабезпеченим сім'ям та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_2 набула право власності на неї, та її як власникові цих грошових коштів належать правомочності щодо володіння, користування та розпорядження.

Тобто, у цій справі, спір виник щодо правомірності набуття відповідачем права власності на виплачену УСЗН Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради допомоги у розмірі 6543,93 грн. і стягнення цієї суми з нього, як з недобросовісного набувача, то цей спір має приватно-правовий, а не публічно-правовий характер.

Отже, на підставі аналізу норм процесуального та матеріального законів, встановлених обставин у справі спір не є публічно-правовим і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а відповідно до вимог Цивільного кодексу України підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів при розгляді справи, зокрема, керувалася приписами ст.244-2 КАС України щодо обовязковості судових рішень Верховного Суду України та враховувала висновки, зазначені в постанові Верховного Суду України від 22.09.2015 року у справі №21-2209а15 за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Орджонікідзе Дніпропеторовської області до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, яка була прийнята за результатами розгляду з мотивів неоднакового застосування судом норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.2 ст.157 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен розяснити позивачу, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

З огляду на викладене, колегія суддів вирішила, що у суду першої інстанцій були відсутні підстави відкривати провадження та вирішувати спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, внаслідок чого постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 157 п.1 ч.1, ч.2, ст. 195 ч.1, ст. 197 ч.1 п.2, ст. 199 ч.1 п.4, ст.202 ч.1 п.4, ст. 203 ч.1, ст. 205 ч.1 п.4, ст. 206, ст. 212, ст.244-2, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 1 квітня 2015 року у справі №265/1133/15-а за позовом Управління соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення надмірно сплаченої суми - скасувати.

Провадження у справі за позовом Управління соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення надмірно сплаченої суми - закрити.

Розяснити Управлінню соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради право звернення з позовом в порядку цивільного судочинства.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді Л.В. Ястребова

ОСОБА_4