Ухвала суду № 54509467, 03.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 грудня 2015 рокусправа № 808/1768/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання:Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року у справі № 808/1768/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и л а:

У березні 2015 року ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна» (далі по тексту позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі по тексту відповідач), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 17.03.2015 року, яким нараховано суму грошового зобовязання за платежем «Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності» у розмірі 57815,46 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.05.2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції Спеціалізована ДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене відповідно до виявленого порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», розмір штрафної санкції винесено згідно приписів постанов Національного банку України. Апелянт вказував, що законодавчими нормами дозволяється органам державної податкової служби застосовувати до резидентів та до нерезидентів санкції за недотримання порядку валютного регулювання, порушення валютного законодавства. Апелянт вказував, що валютна виручка надійшла з порушенням встановлених Національним банком України строків по контракту №1190015/06 від 22.11.2014 року, крайнім строком надходження коштів було 29.12.2014 року, однак кошти зараховані на рахунок та їх частина продана Національному банку України лише 06.01.2015 року.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що надходження в іноземній валюті підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України, у тому числі безпосередньо Національному банку України, у розмірі 75 відсотків, решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання. Уповноважений банк зобов'язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які згідно з абзацом першим цього пункту поширюється вимога щодо обов'язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 «Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання», чого не було здійснено уповноваженим банком. Вини у недодержані позивачем правил валютного регулювання не має, за певні порушення відповідальність має нести банк, який здійснював зарахування та перерахування коштів, що надійшли від нерезидента. Банк був зобов'язаний виконати обов'язки щодо продажу валюти в установлені строки, а підприємство позивача жодним чином не могло вплинути на виконання банком його обов'язку. Вказано, що розподільчі рахунки, як транзитні, використовуються виключно банківськими установами при перерахуванні певних видів доходів в іноземній валюті на поточні рахунки клієнтів, обов'язок з продажу валюти на міжбанківському валютному ринку України покладений не на підприємство, а на уповноважений банк, як на суб'єкта міжбанківського валютного ринку. Окремо суд першої інстанції вказував, у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. Міжнародним комерційним арбітражним судом при торгово-промисловій палаті України справу за позовом ПАТ «Дніпроспецсталь» до ТОВ «ТД «Дніпроспецсталь- М», Росія про стягнення 242826692,84 російських рублів прийнято до провадження, таким чином податковому органу не слід було нараховувати позивачу пеню. Підставою для зупинення строків нарахування пені за встановлене порушення є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами.

Матеріалами справи встановлено, що Спеціалізованою ДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна» з питань дотримання вимог валютного законодавства по контракту №1190015/06 від 22.11.2005 року, який укладений з ТОВ «ТД «Дніпроспецстль-М», Росія за період з 30.09.2014 року по 01.06.2015 року та контракту №20002 від 09.01.2014 року з «DSSInternationalSA», Швейцарія за період з 09.12.2014 року по 05.01.2015 року. За результатами перевірки 26.02.2015 року складено акт № 42/28-04-46/00186536. Згідно висновків перевірки викладених у акті - ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна» порушено ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» - надходження валютної виручки відбулось з порушенням встановлених Національним банком України строків по контракту № 119001506 від 22.11.2014 року.

На підставі акту перевірки Спеціалізованою ДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів 17.03.2015 року винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна» нараховано пеню у розмірі 57815,46 грн. Грошове зобовязання 57815,46 грн. податкова інспекція вказує як пеня за порушення термінів.

Матеріалами справи встановлено, що між ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.А.М.Кузьміна» Україна (продавець) та ТОВ «Торговельний дім «Дніпроепецсталь-М», Російська Федерація, (покупець, нерезидент) укладено контракт купівлі - продажу №1190015/06 від 22.11.2014 року. Умовами контракту ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.А.М.Кузьміна» передбачено зобов'язується продати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити металопродукцію. 30.09.2014 року ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.А.М.Кузьміна» відвантажив в адресу ТОВ «Торговий дім «Дніпроспецсталь-М» товар на загальну суму 63063877,65 російських рублів, що підтверджує оформленими митними деклараціями №112030000/2014/017436 від 30.09.2014 року, №112030000/2014/017429 від 30.09.2014 року, №112030000/2014/017469 від 30.09.2014 року.

Платіжним дорученням №1643 від 29.12.2014 року ТОВ «Торговий дім «Дніпроспецсталь-М» перерахував грошові кошти в сумі 28796000 російських рублів, зарахування яких відбулось в AT«Ощадбанк» 29.12.2014 року, однак продаж та зарахування коштів на поточний рахунок підприємства відбувся лише 06.01.2015 року, що на думку податкового органу є порушенням ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» з боку ПАТ «Дніпроспецсталь», внаслідок чого згідно із розрахунком відповідача, розмір пені за вказаним контрактом складає 57815,46 грн.

Матеріалами справи встановлено, що 10.12.2014 року ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.А.М.Кузьміна» було подано до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України позовну заяву про стягнення з ТОВ «ТД «Дніпроспецсталь-М» Російська Федерація, вартості неоплаченого товару у розмірі 242826692,84 російських рублів. Міжнародним комерційним арбітражним судом при торгово-промисловій палаті України 11.12.2014 року справу за позовом ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.А.М.Кузьміна» до ТОВ «ТД «Дніпроспецсталь- М» про стягнення 242826 692,84 російських рублів прийнято до провадження.

Відповідно до ст. 1, ст. 3 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. При поміщенні товарів у митний режим переробки за межами митної території строк повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту визначається відповідно до Митного кодексу України. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті. Національний банк України має право встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку. Порушення резидентами, крім субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Згідно п. 1, п. 2 постанови Національного банкуУкраїни «Про врегулювання ситуації на грошоов-кредитному та валютному ринках України» № 758 від 01.12.2014 року, установити, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Установити вимогу щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб-підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи, а також надходжень в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України. Надходження в іноземній валюті, зазначені в абзаці першому цього пункту, підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України, у тому числі безпосередньо Національному банку України, у розмірі 75 відсотків. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання. Уповноважений банк зобов'язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які згідно з абзацом першим цього пункту поширюється вимога щодо обов'язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 «Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання».

Вищевказана постанова діяла набирала чинності з 3 грудня 2014 року і діяла до 3 березня 2015 року включно, тобто нею відбувалось регулювання діяльності та зобовязань по зарахуванню валютних коштів на рахунки у вітчизняних банках.

Судом встановлено, що зарахування валютних коштів від ТОВ «Торговий дім «Дніпроспецсталь-М» відбулось 29.12.2014 року, однак AT«Ощадбанк» їх зарахування та операції передбачені постановою Національного банкуУкраїни «Про врегулювання ситуації на грошоов-кредитному та валютному ринках України» № 758 від 01.12.2014 року, були здійснені лише 06.01.2015 року. Тобто судом першої інстанції вірно встановлено відсутність вини з боку позивача щодо порушення вищевказаної постанови Національного банку України та строків зарахування та продажу валютних коштів.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами, крім субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

10.12.2014 року ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.А.М.Кузьміна» було подано до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України позовну заяву про стягнення з ТОВ «ТД «Дніпроспецсталь-М» Російська Федерація, вартості неоплаченого товару у розмірі 242826692,84 російських рублів, саме від 10.12.2014 року зупиняється перебіг строку протягом якого компетентний орган контролю може застосовувати санкції за порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Відповідачу слід було під час податкової перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства по контракту №1190015/06 від 22.11.2005 року, звернути увагу на спір, що перебуває на розгляді Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.

За змістом п. 2 ст. 32 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» вбачається, що третейський суд приймає постанову про припинення арбітражного розгляду, коли, зокрема, позивач відмовляється від своєї вимоги, якщо тільки відповідач не висуне заперечень проти припинення розгляду і третейський суд не визнає законний інтерес відповідача в остаточному врегулюванні спору.

Отже, підставою для зупинення строків, передбачених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків рішення суду про задоволення позову, що не було враховано податковим органом при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 9, ст. 12 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України. Валютні операції за участю резидентів і нерезидентів підлягають валютному контролю. Валютному контролю підлягають також зобов'язання щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, які випливають з пункту 1 статті 9 цього Декрету. Органи, що здійснюють валютний контроль, мають право вимагати і одержувати від резидентів і нерезидентів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій, стан банківських рахунків в іноземній валюті у межах повноважень, визначених статтею 13 цього Декрету, а також про майно, що підлягає декларуванню згідно з пунктом 1 статті 9 цього Декрету.

Згідно ч. 2 ст. 16 вищевказаного Декрету, до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції), зокрема, за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України. Санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами. Оскарження дій щодо накладення стягнень провадиться у судовому порядку.

Колегія суддів зазнає, що державним органом, який наділений повноваженнями контролю за дотриманням порядку і терміну декларування валютних цінностей поряд з Національним банком України, є органи державної податкової служби, однак такий орган у межах своєї компетенції зобовязаний перевіряти всі обставини порушення, перевіряти можливість перебігу строку визначеного вищевказаними законодавчими нормами.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Колегія суддів зазначає, що Спеціалізованою ДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів не виконано обовязку по доказуванню правомірності податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 17.03.2015 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року у справі № 808/1768/15 залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:С.В. Сафронова

Суддя:В.Ю. Поплавський

Суддя:Д.В. Чепурнов