Ухвала суду № 54509387, 17.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 грудня 2015 року

справа № 808/5000/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничодобувна компанія "Мінерал" до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.07.2015 №0000672211, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Гірничодобувна компанія "Мінерал" - звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 30.07.2015 року №0000672211.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 р. адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції, та відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явились, у зв’язку з чим, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 06.07.2015 по 10.07.2015 посадовими особами відповідача проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Гірничодобувна компанія "Мінерал" з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Карбон - інвест" за період 01.03.2015 по 31.03.2015, результати якої оформлено актом перевірки від 17.07.2015 року №516/08-15-22-021/34217047 (а.с.14-30).

Перевіркою встановлено, що в порушення п.п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України позивачем занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17) за березень 2015 року на суму 170650 грн.; завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.1 + рядок 23.3) за березень 2015 року на суму 170650 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.07.2015 №0000672211, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 170650,00 грн. за березень 2015 року (а.с.45).

Підставою для зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ слугувало те, що позивач включив до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені в ціні придбаних послуг з виконання гірничорозкривних робіт у ТОВ "Карбон - інвест", які відповідач вважає такими, які не відбулися. Відповідачем було зроблено висновок, що позивачем не підтверджено документально фактичне отримання послуг з виконання гірничорозкривних робіт від ТОВ "Карбон - інвест".

У відповідності до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У відповідності до п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

В силу п.201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу положень податкового законодавства вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Разом з тим, в силу п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Таким чином, платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними або іншими документами, встановленими Податковим кодексом України, що посвідчують право на віднесення сум податку до податкового кредиту. Визначальним є факт підтвердження операцій податковими накладними і факт внесення їх до Реєстру в строки, встановлені законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, що між позивачем та ТОВ "Карбон - інвест" укладено договір підряду від 26.01.2015 №56/01-0 (а.с.97-107), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати розкривні роботи по транспортній схемі на об'єктах замовника в об'ємі 145000 м.куб. згідно Технічного завдання. Роботи виконуються підрядником зі своїх матеріалів та своїми засобами.

Господарські операції позивача з ТОВ "Карбон - інвест" щодо здійснення гірничорозкривних робіт супроводжувались складанням відповідної первинної документації, зокрема: рахунками №18 від 05.03.2015, №19 від 02.03.2015 року (а.с.108-109); актами здавання - приймання виконаних робіт №13 від 02.03.2015, №14 від 04.03.2015 (а.с.110-111), платіжними документами від 30.03.2015, від 02.04.2015 (а.с.112-113); податковими накладними від 04.03.2015 №3, від 02.03.2015 №4 (а.с.115,117).

Суми податку на додану вартість в розмірі 170649,86 грн. по вказаних господарських операціях на підставі податкових накладних позивачем включено до податкового кредиту.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що всі господарські операції позивача з ТОВ "Карбон - інвест" проведені в бухгалтерському та податковому обліку, з якого вбачається реальне отримання послуг (робіт) з метою їх використання в господарській діяльності.

Крім того, відповідачем не заперечується, що ТОВ "Карбон - інвест" на момент здійснення господарських операцій був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі, мав свідоцтво про реєстрацію як платника податку на додану вартість .

Неправомірна діяльність контрагентів не впливає на результати діяльності Позивача і не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності платника податку.

Згідно ст.19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 159 КАС України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення №0000672211 від 30.07.2015 винесене без належних на те підстав,, оскільки реальність господарських операцій підтверджена належними та допустимими доказами.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Крім того, при подачі апеляційної скарги Пологівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області не сплачено судовий збір.

Відповідно до ч.2 ст.87 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI.

Згідно ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на дату звернення скаржника до суду з апеляційною скаргою розмір мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України "Про державний бюджет України на 2015 рік", становить 1218 грн.

У відповідності до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції від 01.09.2015, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду заявником апеляційної скарги мало бути сплачено судовий збір у розмірі 3754, 30 грн. (3413 *110%=3754,30).

У зв’язку з зазначеним, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути з Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області суму судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3754,30 грн.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції-,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області -залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 р. лишити без змін.

Стягнути з Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 3754,30 грн. (УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області; 37989274; МФО 805012; рахунок отримувача 31217206781004)

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук