Ухвала суду № 54509382, 21.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Головуючий у 1 інстанції Златін С.В.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 грудня 2015 рокусправа № 804/15410/15 приміщення суду за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект імені Газети Правда, 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Чумака С. Ю. Гімона М.М. , секретар судового засідання Фірсік Д.Ю., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року у справі № 804/15410/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСПЛАВ" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

03 листопада 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСПЛАВ" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування рішення.

З урахуванням заяви про зміну позовних вимог позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 08.07.2015 року № 8682/04-66-15-01-20 про невизнання податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРСПЛАВ з ПДВ за червень 2015 року податковою звітністю.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що подана позивачем декларація з податку з ПДВ за червень 2015 року з додатками оформлена у відповідності до чинного законодавства України та підписана посадовими особами позивача, а відповідач без відповідних правових підстав не визнав подану позивачем податкову декларацію податковою звітністю. Позивачем оскаржується у адміністративному суді рішення відповідача про анулювання свідоцтва платника ПДВ, а тому останнє не може бути підставою для не прийняття податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним не визнання Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року з додатком 2 Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРСПЛАВ податковою звітністю, яке оформлено листом від 08.07.2015 року № 8682/04-66-15-01-20 Щодо надання звітності з ПДВ.

Визнано податкову декларацію з ПДВ з додатком 2 за червень 2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРСПЛАВ такою, що подана у день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області 07 липня 2015 року.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРСПЛАВ судовий збір у розмірі 609,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2015 р. в частині задоволених позовних вимог та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що рішенням податкового органу № 30 від 08.06.2015 року свідоцтво платника ПДВ позивачу було анульоване, а отже на час подання звітності з ПДВ за червень 2015 року підприємство такого індивідуального податкового номеру не мало, так як не мало і самого свідоцтва, що є обовязковим для адміністрування ПДВ.

Прийняття та визнання податкової звітності з податку на додану вартість у підприємства, що не зареєстровано як платник ПДВ податкова не має можливості.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 07.07.2015 року позивачем направлено відповідачу засобами електронного звязку податкову декларацію з ПДВ за червень 2015 року з додатком 2, яка отримана відповідачем 07.07.2015 року, що підтверджується квитанцією № 2 (а.с.9-11).

Відповідачем на адресу позивача направлено лист від 08.07.2015 року № 8682/10/04-06-15-01-20 Щодо надання звітності з ПДВ, в якому зазначено, що подана позивачем декларація з ПДВ за червень 2015 рік з додатками заповнена з порушенням вимог п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України, а тому не визнана податковою звітністю. (а.с.8).

Відповідно до п.п. 48.3 та 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності ( КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником; фізичною особою - платником податків або його законним представником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку (п.48.5 ст. 48 Податкового кодексу України).

Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією (п.48.7 ст. 48 Податкового кодексу України).

Згідно п.46.1 ст. 46 Податкового кодексу України додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Як вбачається з матеріалів справи, декларація з ПДВ за червень 2015 рік з додатком 2, екземпляр який здано відповідачу, містить всі необхідні реквізити передбачені п.48.3 ст. 48 Податкового кодексу України.

Згідно п.49.10 ст. 49 Податкового кодексу України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених статтею 49 Податковим кодексом України передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Згідно п.49.11 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Лист відповідача від 08.07.2015 року № 8682/10/04-06-15-01-20 Щодо надання звітності з ПДВ не містить посилання про відмову у прийнятті податкової декларації платника податків, а у ньому зазначається, що податкова звітність складена з порушенням норм Податкового кодексу України, а тому не визнається податковою звітністю.

Чинним законодавством України податковий орган не наділений повноваженнями щодо невизнання податкової декларації документом податкової звітності, тобто надання їй статусу "не визнана як податкова декларація", оскільки у відповідності до статей 48 та 49 Податкового кодексу України податковий орган має право або прийняти податкову декларацію, або відмовити у її прийнятті.

Таким чином, відповідач під час складання листа від 08.07.2015 року № 8682/10/04-06-15-01-20 Щодо надання звітності з ПДВ діяв не у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України, і тим самим порушив пункт 1 частини 3 статті 2 КАС України, якою передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень повинні бути прийняті (вчинені), зокрема, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 15.06.2012 року № 1503/12/13-12 Щодо відмови у прийнятті податкових декларацій вказано про те, що вимоги про зобов'язання податкового органу прийняти податкову декларацію, визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності податкового органу, визнання поданої декларації податковою звітністю, визнання податкової декларації поданою варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 15.06.2012 року № 1503/12/13-12 Щодо відмови у прийнятті податкових декларацій задоволення судом позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України. Тому в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими.

Резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати).

Таким чином, судом першої інстанції обгрунтовано розглянуто позовну вимогу про визнання протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 18.07.2015 року № 1807/10/04-66-15-01-20 про невизнання податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРСПЛАВ з ПДВ за червень 2015 року податковою звітністю як вимогу про визнання протиправним не визнання податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.

Згідно ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі заявлених позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд першої інстанції відповідно до приписів ч.2 ст.11 КАС України обгрунтовано вийшов за межі заявлених позовних вимог та визнав протиправним не визнання Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року з додатком 2 Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРСПЛАВ податковою звітністю, яке оформлено листом від 08.07.2015 року № 8682/04-66-15-01-20 Щодо надання звітності з ПДВ та визнав податкову декларацію з ПДВ з додатком 2 за червень 2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРСПЛАВ такою, що подана у день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області 07 липня 2015 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2015 року було відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення по справі, а тому судовий збір за звернення до суду з апеляційною скаргою на оскаржувану постанову у розмірі 1339,80 грн. (110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви) підлягає присудженню на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року у справі № 804/15410/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСПЛАВ" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування рішення - залишити без змін.

Присудити на користь спеціального фонду Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 1339 (одна тисяча триста тридцять дев'ять) грн. 80 коп.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді М.М.Гімон

ОСОБА_2