Ухвала суду № 54509297, 05.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 листопада 2015 рокусправа № П/811/1800/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання:Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 червня 2015 року

у адміністративній справі № П/811/1800/15 за позовом Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області до Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування вимоги, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 червня 2015 року задоволено адміністративний позов Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області, визнано протиправним та скасовано пункт 1 листа-вимоги Державної фінансової інспекції у Кіровоградській області № 11-07-14-14-2536 від 13.05.2015 року "Щодо усунення порушень законодавства": в частині приведення у відповідність до положень статей 216-217 Цивільного кодексу України наказів які, відповідно до цивільного законодавства, є нікчемними і проведення перерахунку та відповідної взаєозвірки щодо сум внесків до державних цільових фондів та повернення зайво сплачених коштів в сумі 13,87 тис. грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів), а також присуджено Державній екологічній інспекції у Кіровоградській області (код: 38037110) з Державного бюджету України судові витрати в сумі 73,08 грн..

Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку відповідачем по справі з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам у справі, у звязку з чим просить скасувати рішення суду та прийняти рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Вирішуючи спір у цій справі по суті, суд першої інстанції виходив з того, що предметом оскарження у цій справі є пункт перший вимоги ДФІ в Кіровоградській області № 11-07-14-14/2536 "Щодо усунень порушення порушень законодавства", в частині приведення у відповідність до положень статей 216-217 Цивільного кодексу України наказів, які відповідно ЦПК є нікчемними, проведення перерахунку та відповідної взаємозвірки щодо сум внесків до державних цільових фондів та повернення зайво сплачених коштів в сумі 13,87 тис.грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів), яка оформлена на підставі акту від 15.04.2015 р. №07-09/10 (а.с.32), складеного за результатом проведеної в період з 18.03.2015 р. по 07.04.2015 р. Державною фінансовою інспекцією Кіровоградській області позапланової ревізії окремих питань фінансової господарської діяльності Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області за період 01.01.2014 р. по 01.03.2015 р., під час якої було виявлено та зафіксовано на сторінці 16 акту порушення позивачем вимог ст.203 Цивільного кодексу України в частині відсутності необхідної цивільної дієздатності при підписанні виконуючим обов'язків інспекції ОСОБА_1 наказу від 23.02.2015 року №24-о "Про виплату премії за результатами роботи у лютому 2015 року працівникам ДЕІ у Кіровоградській області", а саме під час перебування на лікарняному, а наслідком такого підписання є недійсність правочину у відповідності до ч.1 ст.215, ч.1 ст.236 ЦК України, що призвело до зайвого нарахування та виплати працівникам інспекції премій загальну суму 38,22 тис. грн., чим завдано державному бюджету матеріальної шкоди (збитків), у звязку з чим, Державна фінансова інспекція в Кіровоградській області вимаї усунути виявлені порушення законодавства шляхом, зокрема, приведення наказу від 23.02.20 року № 24-о "Про виплату премії за результатами роботи у лютому 2015 року працівник Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області" у відповідність до положень ст..ст.216-217 Цивільного кодексу України, при цьому визнаючи його нікчемним правочином, та здійснити проведення перерахунку та відповідних взаємозвірок щодо сум внесків державних цільових фондів та вернути зайво сплачені кошти в сумі 13,87 тис. грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів) та стягнути з винних осіб у порядку, встановленому статтями ст.130-136 КЗпП України завдану інспекції матеріальну шкоду у розмірі 38,22 тис. грн. (а.с.15-16).

Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції керуючись приписами п.1, 3 частини 3 ст.2 КАС України, Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 №2939-ХІІ (далі Закон №2939-ХІІ), пунктами 2, 46 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.06р. № 550 (далі Порядок), дійшов висновку, що орган державного фінансового контролю не має за законом повноважень визнавати правочини недійсними, а Цивільним кодексом України не охоплюються правовідносини між юридично нерівним учасниками, бо такі публічно-правові відносини регулюються актами відповідної публічної галузі законодавства (адміністративним, бюджетним тощо), і до публічно-правових відносин цивільне законодавство застосовується лише в разі, коли така можливість прямо передбачена законом.

За наведених в попередньому абзаці обставин, та у звязку з тим, що правовідносини щодо прийняття керівником державної органу наказів, зокрема про нарахування та виплату премії працівникам ДЕІ у Кіровоградські області, не входять до сфери цивільних, а є правовідносинами в сфері публічного права, суд першої інстанції обґрунтовано визнав неприпустимим застосування до спірних у цій справі правовідносин норм цивільного законодавства, які регулюють питання цивільні правоздатності, дієздатності та визнання правочинів (нікченмини) недійсними, і відповідно правильно погодився з позицією позивача у цій справі в частині неправомірності застосування контролюючим органом до спірних правовідносин положень ст.ст.203, 216-217, 236 Цивільного кодексу України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції у цій справі, суд апеляційної інстанції виходить з того, що при вирішенні спору у цій справі суд першої інстанції брав за основу сформульовану позивачем вимогу ДФІ щодо: скасування пункту 1 листа-вимоги Державної фінансової інспекції у Кіровоградській області № 11-07-14-14-2536 від 13.05.2015 року "Щодо усунення порушень законодавства" в частині приведення у відповідність до положень статей 216-217 Цивільного кодексу України наказів які, відповідно до цивільного законодавства, є нікчемними і проведення перерахунку та відповідної взаєозвірки щодо сум внесків до державних цільових фондів та повернення зайво сплачених коштів в сумі 13,87 тис. грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів), та не звернув увагу на фактичний зміст пункту першого вимоги ДФІ № 11-07-14-14-2536 від 13.05.2015 року "Щодо усунення порушень законодавства" (а.с.16), в якій зазначено: пропрацювати матеріали позапланової ревізії та усунути виявлені порушення законодавства, у тому числі відшкодувати збитки, завдані зазначеними порушеннями, в установленому законодавством порядку.

Тобто, пункт першої вимоги ДФІ № 11-07-14-14-2536 від 13.05.2015 року "Щодо усунення порушень законодавства" стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, які не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, бо такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення ДФІ до суду з відповідним позовом.

При цьому, запропонований ДФІ у вимозі спосіб усунення виявлених під час перевірки порушень шляхом: стягнення з винних осіб у порядку, встановленому статями 130-136 Кодексу законів про працю України завдану інспекції матеріальну шкоду у розмірі 38,22 тис.грн. та в сумі 7,28 тис.грн. ( 8,73 тис.грн. з ПДВ); проведення перерахунку та відповідних взаємозвірок щодо сум внесків до державних цільових фондів та повернути зайво сплачені кошти в сумі 13,87 тис.грн. (зарахування в рахунок майбутніх платежів); та приведення у відповідність до положень статей 216-217 Цивільного Кодексу України наказів, які відповідно до цивільного законодавства є нікчемними ніяким чином не змінює зміст пункту першого цієї вимоги, і не дає підстави для звернення позивача з позовом про визнання вимоги протиправною та її скасування, оскільки обов'язковою до виконання може бути вимога лише в частині усунення допущених порушень законодавства за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки, а у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

Враховуючи, що відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, а відшкодовуються у добровільному порядку або у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Зважаючи на те, що у цій справі з позовом звернулася Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області, а не ДФІ з позовом про стягнення збитків, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування п.1 вимоги Державної фінансової інспекції у Кіровоградській області № 11-07-14-14-2536 від 13.05.2015 року "Щодо усунення порушень законодавства", бо вказана вимога державного фінансового контролю стосується відшкодування виявлених збитків, та ніяким чином не спрямовує дії позивача на коригування його роботи у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно з пунктом 10 статті 10 Закону N 2939-XII органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а відповідно до пункту 13 цієї норми - при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 23.06.2015 року по справі №21- 967а15.

У справі, що розглядається, ДФІ пред'явила вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за відповідним позовом органу державного фінансового контролю, відповідно вимога відповідача не може бути предметом судового розгляду за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування пункту 1 листа-вимоги Державної фінансової інспекції у Кіровоградській області № 11-07-14-14-2536 від 13.05.2015 року "Щодо усунення порушень законодавства.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 28 жовтня (Постанова N 21-462а14) та 25 листопада 2014 року (Постанова N 21-442а14) (справи NN 21-462а14, N 21-442а14 відповідно).

Оскільки судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, це є підставою для її скасування, та для прийняття нового рішення про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч1 ст.157 КАС України

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.203, ст.205, ст.206 КАС України, судова колегія

У х в а л и л а :

Апеляційну Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області задовольнити частково

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 червня 2015 року скасувати, та закрити провадження у справі за позовом Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області до Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування вимоги

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий:С.В. Сафронова

Суддя:В.Ю. Поплавський

Суддя:Д.В. Чепурнов