Постанова № 54509176, 07.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"07" жовтня 2015 р.

справа № 808/1959/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних виробів-5"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 травня 2015 року у справі №808/1959/15

за позовом Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних виробів-5"

про стягнення коштів за податковим боргом, -

встановив:

В квітні 2015 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив стягнути з відповідача:

- податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в сумі 20 961,26 грн. на р/р 33210812700013, місцевий бюджет м.Мелітополя, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, код 37968956, МФО 813015, код платежу 18010600;

- податковий борг з податку на додану вартість в сумі 933 564, 47 грн. та пеню в сумі 34600,31 грн. на р/р 31113029700013, Державний бюджет м.Мелітополя, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, код 34676932, МФО 813015, код платежу 14010100.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 травня 2015 року позов задоволено, а саме стягнуто з відповідача:

- податковий борг з орендної плати за землі державної та комунальної власності у сумі 20961 грн. 26 коп. (на р/р 33210812700013, місцевий бюджет м. Мелітополя, ГУДКСУ у Запорізькій області, код 37968956, МФО 813015, код платежу 18010600);

- податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 933 564 грн. 47 коп. (на р/р 31113029700013, державний бюджет м. Мелітополя, ГУДКСУ у Запорізькій області, код 34676932, МФО 813015, код платежу 14010100).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, відповідач зазначив, що позивач не визначився з джерелом погашення, оскільки погашення податкового боргу платника податку може здійснюватись шляхом: стягнення грошових коштів, які знаходяться на його рахунках, за рішенням суду;

продажу його майна, що перебуває в податковій заставі, за рішенням суду про надання дозволу; стягнення коштів за рахунок готівки за рішенням суду. Проте, в позовній заяві зазначено лише "стягнути податковий борг". 06.04.2015 року наказ про виконання обов'язків особою, що підписала позов, втратив чинність у зв'язку з призначенням начальника Мелітопольської ОДПІ, а тому суд повинен був застосувати наслідки підписання особою яка не має відповідних повноважень.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову - про відмову у задоволенні позову.

Позивач та відповідач, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилом пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що з метою погашення податкового боргу, Мелітопольска ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області вжила заходи передбачені ст.59 ПК України, а саме сформовано та направлено на адресу ПАТ "Завод залізобетонних виробів-5" податкову вимогу форми "Ю" №3449-25 від 12.01.2015 року, яка була отримана 14.01.2015 року директором підприємства особисто.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість з податку на додану вартість виникла у зв’язку з несплатою відповідачем самостійно визначених податкових зобов’язань згідно поданих до Мелітопольської ГУ ДФС у Запорізькій області податкових декларацій з податку на додану вартість за листопад 2014 року, січень 2015, за лютий 2015 року, березень 2015 року. Загальна сума заборгованості ПАТ "Завод залізобетонних виробів-5" по податку на додану вартість становить 933 564,47 коп.

Заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності виникла у зв’язку з несплатою ПАТ "Завод залізобетонних виробів-5" самостійно визначених податкових зобов’язань згідно поданої до Мелітопольської ГУ ДФС у Запорізькій області податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), відповідно до якої відповідачем визначено суму орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2015 рік у загальному розмірі 251 535,15 грн., щомісячний платіж з січня по листопад 2015 року становить 20 961,26 грн. та за грудень 2015 року - 20961 грн. 29 коп.

По строку сплати до 30.03.2015р. ПАТ "Завод залізобетонних виробів-5" суму грошового зобов’язання у розмірі 20 961,26 грн. не сплачено.

Таким чином, загальна сума заборгованості ПАТ "Завод залізобетонних виробів-5" по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності становить 20 961,26 грн.

Крім того, позивачем було дотримано процедуру формування та надіслання податкової вимоги, що свідчить про наявність у боржника непогашеного податкового боргу та відповідно можливість податкового органу звернутися до суду з позовом про стягнення податкової заборгованості.

За таких обставин, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем в порушення вимог ПК України не сплачено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 933 564,47 грн. та податковий борг з плати за земельні ділянки державної або комунальної власності у сумі 20 961,26 грн.

Однак, ухвалюючи постанову від 06 травня 2015 року, суд першої інстанції не врахував наступне.

Відповідно до підпунктів 20.1.19 та 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (п.п.20.1.34); застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб’єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим

Кодексом та іншими законами України (п.п.20.1.19).

Згідно пункту 95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності- шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Відповідно до п.95.4 ст.95 ПК України стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків контролюючий орган здійснює також на підставі рішення суду здійснює. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо необхідності зазначення в резолютивній частині постанови суду джерела погашення податкового боргу, а саме шляхом стягнення коштів з рахунків відповідача у банках, що його обслуговують.

Крім того, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі судом першої інстанції не враховано нараховану позивачем та заявлену у позовних вимогах пеню за несвоєчасне погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 34 600 грн. 31 коп.

Доводи відповідача щодо підписання позову не уповноваженою особою колегія суддів не приймає до уваги, оскільки на обґрунтування зазначених доводів відповідач будь-яких доказів не надав.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись ст. 198, ст.201, ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних виробів-5" задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 травня 2015 року у справі №808/1959/15 змінити, виклавши абзац другий та третій постанови суду в наступній редакції: "Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних виробів-5" податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у сумі 20 961 грн. 26 коп. за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих Публічне акціонерне товариство "Завод залізобетонних виробів-5", на р/р 33210812700013, місцевий бюджет м. Мелітополя, код 37968956, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код платежу 18010600.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних виробів-5" податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 933 564 грн. 47 коп. та пеню в сумі 34600 грн. 31 коп. за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих Публічне акціонерне товариство "Завод залізобетонних виробів-5", на р/р 31113029700013, Державний бюджет м. Мелітополя, код 34676932, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код платежу 14010100".

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун