Постанова № 54509166, 16.12.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2015 р. Справа № 906/1507/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Філіпова Т.Л.

судді Бучинська Г.Б. , судді Василишин А.Р.

при секретарі Дроздюк О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Підприємства облспоживспілки "Житомирська міжрайонна заготівельно - збутова база" на рішення господарського суду Житомирської області від 05.11.15 р. у справі № 906/1507/15

за позовом Обласного госпіталю для ветеранів війни Житомирської обласної ради

до Підприємства облспоживспілки "Житомирська міжрайонна заготівельно - збутова база"

про стягнення 25 409,85 грн.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 05.11.2015 р. у справі №906/1507/15 (суддя Гансецький В.П.) позов Обласного госпіталю для ветеранів війни Житомирської обласної ради до Підприємства облспоживспілки "Житомирська міжрайонна заготівельно - збутова база" про стягнення 25 409,85 грн. – задоволено частково.

Визнано недійсним підпункт 7.3.1 договору про закупівлю товарів № ТП-2/14 від 23.12.13р., укладений між Обласним госпіталем для ветеранів війни Житомирської обласної ради (м.Бердичів Житомирської області) та Підприємством облспоживспілки "Житомирська міжрайонна заготівельно - збутова база" (м. Житомир) як такий, що суперечить законодавству.

Стягнуто з Підприємства облспоживспілки "Житомирська міжрайонна заготівельно - збутова база" - на користь Обласного госпіталя для ветеранів війни Житомирської обласної ради, 25 278,26 грн. штрафу за неналежне виконання зобов'язань згідно договору про закупівлю товарів № ТП-2/14 від 23.12.13р. та 1817,54 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Житомирської області від 05.11.2015 р. у справі №906/1507/15 Підприємство облспоживспілки "Житомирська міжрайонна заготівельно - збутова база" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирськоі області від 05.11.2015 р. у справі №906/1507/15 в частині задоволення позовних вимог, в частині відмови в задоволенні позовних вимог – залишити без змін.

В апеляційній скарзі Підприємство облспоживспілки "Житомирська міжрайонна заготівельно - збутова база" посилається на ту обставину, що господарський суд Житомирської області порушив норми матеріального та процесуального права що призвело до неправильного вирішення питання та винесення помилкового рішення. Крім того, суд не в повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для справи.

Зокрема, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про встановлення ціни предмету закупівлі. Не маючи при цьому письмового доказу про те, що після укладення договору сума бюджетних зобов’язань змінювалась, однак на думку скаржника суд безпідставно визначив ціну договору в сумі, відмінній від встановленої п.п.7.3.4. При цьому, суд не прийняв до уваги наявність поданого позивачем листа відповідача з проханням внесення змін до ціни договору через збільшення середніх ринкових цін на продовольчі товари, які склались по Житомирській області у вересні 2014 року.

Також скаржник звертає увагу суду на те, що судом першої інстанції не встановлено усіх обставин, які мають значення для законного вирішення справи, відтак висновки суду є необґрунтованими. Крім того при вирішенні спору суд першої інстанції в порушення вимог ст..83 ГПК України вийшов за межі позовних вимог без відповідного клопотання заінтересованої сторони.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.11.2015 р. апеляційну скаргу Підприємства облспоживспілки "Житомирська міжрайонна заготівельно - збутова база" у справі №906/1507/15 прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

14.12.2015 р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду від Обласного госпіталю для ветеранів війни Житомирської обласної ради надійшов відзив на апеляційну скаргу Підприємства облспоживспілки "Житомирська міжрайонна заготівельно - збутова база", в якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення – без змін.

Учасники судового процесу у судове засідання не з'явилися та не реалізували надане їм процесуальне право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином. Однак, від Обласного госпіталю для ветеранів війни Житомирської обласної ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника, у зв’язку з недостатнім фінансуванням.

Відтак, у зв'язку із неявкою в судове засідання представників сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст.75 ГПК України за наявними у справі матеріалами без участі представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 23.12.2013 р. між Обласним госпіталем ветеранів війни Житомирської обласної ради (далі-позивач/замовник) та Підприємством облспоживспілки "Житомирська міжрайонна заготівельно - збутова база" (далі-відповідач/постачальник) укладено договір про закупівлю товарів № ТП-2/14.

Згідно пп.1.1 договору, постачальник зобов'язався у 2014 році поставити замовникові товари, зазначені в Специфікації - Додаток №1 до даного договору, на умовах DDР (13300, м.Бердичів, вул.Карла Лібкнехта 52) відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс 2000, виданих Міжнародною торговою палатою під № 560, а замовник прийняти і оплатити товари в асортименті, кількості та за ціною згідно зі Специфікацією.

Відповідно до пп.1.2 договору, найменування (номенклатура, асортимент) товару: м'ясо свійської птиці заморожене (ДК 016-2010: 10.12.2). Кількість товарів: 12 500 кг.

Згідно пп.3.1 договору, ціна цього договору становить 223 560,00 грн., (двісті двадцять три тисячі п'ятсот шістдесят грн. 00 коп.) у тому числі ПДВ 37260,00 (тридцять сім тисяч двісті шістдесят грн. 00 коп.).

У відповідності до п. 3.2. договору ціна за одиницю товару, залишається твердою та не підлягає зміні в сторону збільшення до 31.03.2014 р.

Відповідно до пп.5.1 договору, строк поставки товарів протягом якого постачальник зобов'язаний здійснити поставку необхідної кількості товару становить 1 робочий день після отримання письмової, або переданої по факсу заявки від замовника з зазначенням необхідних обсягів. Датою поставки товару за договором вважається дата підписання сторонами накладної на товар.

Згідно пп.5.2 договору, місце поставки товарів на якому відбувається передача-приймання товару є склад замовника за адресою: 13300, м.Бердичів, вул.Карла Лібкнехта 52.

Постачальник зобов'язаний власними силами забезпечити доставку товару за адресою замовника: 13300, м.Бердичів, вул.Карла Лібкнехта 52 (пп.5.3 договору).

У відповідності до п.6.2.1. договору, достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов’язань постачальником, повідомивши про це його у строк не пізніше ніж за 30 календарних днів.

Відповідно до пп.6.3.1 пп.6.3 договору, постачальник зобов'язався забезпечити поставку товарів (виконання робіт або надання послуг) у строки, встановлені цим договором.

У відповідності до пп.7.2 договору, у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань при закупівлі товару за бюджетні кошти постачальник сплачує замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі 7% (сім відсотків) від ціни договору.

Згідно пп.7.3.1 договору, у разі порушення терміну поставки товару, зазначеного в п.5.1 договору, постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується штраф, від ціни замовленої партії товару, за кожний день прострочення. При проведенні остаточних розрахунків, сума виплат буде зменшена на фактичну суму штрафу.

Відповідно до пп.7.3.2 договору, у разі, якщо прострочення терміну поставки товару, зазначеного в п.5.1 договору, перевищить 10 календарних днів, замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку. При цьому, протягом 10 календарних днів з дати отримання повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку постачальник зобов'язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 7% від ціни договору.

Згідно пп.10.1 договору, цей договір набирає чинності з дати підписання сторонами та діє до 31 грудня 2014 року.

03.07.2014р. між сторонами укладено додаткову угоду до договору про закупівлю товарів № ТП-2/14 від 23.12.13р., згідно якої вони прийшли до згоди про внесення до змін до вказаного договору, а саме:

1) Керуючись ч.5 ст.40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" та ч.2, п.11.2, Розділу XI договору змінюється ціна за одиницю товару не більше як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, та відбудеться не раніше 31.03.2014 року.

2) Зменшити суму договору на 15 грн. 59 коп. в зв'язку зі зменшенням обсягу закупівлі.

В зв'язку з чим п.3.1 викласти в наступній редакції:

"3.1. Ціна цього договору становить 223 544,41 грн. з ПДВ (Двісті двадцять три тисячі п'ятсот сорок чотири грн. 41 коп.), у тому числі ПДВ 37 257,40 грн.".

20.10.2014р. між сторонами укладено додаткову угоду до договору про закупівлю товарів № ТП-2/14 від 23.12.13р., згідно якої вони прийшли до згоди про внесення до змін до вказаного договору, а саме:

1) Керуючись ч.5 ст.40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" та ч.2, п.11.2, Розділу XI договору змінюється ціна за одиницю товару не більше як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, та відбудеться не раніше 31.03.2014 року.

2) Зменшити суму договору на 11 грн. 59 коп. в зв'язку зі зменшенням обсягу закупівлі.

В зв'язку з чим п.3.1 викласти в наступній редакції:

"3.1. Ціна цього договору становить 223 532,82 грн. з ПДВ (Двісті двадцять три тисячі п'ятсот тридцять дві грн. 82 коп.), у тому числі ПДВ 37 255,47 грн. ".

04.11.2014р. між сторонами укладено додаткову угоду до договору про закупівлю товарів № ТП-2/14 від 23.12.13р., згідно якої було внесено зміни до п.3.1 договору та викладено їх у наступній редакції: "п.3.1. Загальна сума Договору складає 180 559,04 грн. Сума Договору зменшена на 42 973,78 грн. в зв'язку з економією коштів."

Згідно даних позивача, відповідач свої договірні зобов'язання щодо поставки товару фактично виконав частково, поставивши позивачу товар - м'ясо свійської птиці заморожене у кількості 6 982,820 кг. на суму 127 369,87 грн..

Обласний госпіталь для ветеранів війни Житомирської обласної ради направив на адресу Підприємства облспоживспілки "Житомирська міжрайонна заготівельно - збутова база" замовлення на поставку продуктів харчування: № 797 від 04.11.14р. та № 826 від 11.11.14р.

06.11.2014 р. Підприємство облспоживспілки "Житомирська міжрайонна заготівельно - збутова база" звернулося до позивача з листом про те, що в зв’язку з різким підвищенням ціни товар, підприємство не в змозі виконати поставку продукції згідно договору №ТП-2/14 від 23.12.2013 р.

17.11.2014 р. Обласний госпіталь для ветеранів війни Житомирської обласної ради направив на адресу Підприємства облспоживспілки "Житомирська міжрайонна заготівельно - збутова база" лист в якому просить відповідача виконати умови Договору та поставити товар відповідно до заявки, а саме тушки курячі заморожені – 200 кг. По 20,89 грн. за кг на суму 4 178,00 грн., окорочка – 100 кг по 13,49 грн. за кг. суму 1 349, 00 грн. всього на суму 5 527, 00 грн. чи письмово повідомити про розірвання договору.

Також, Обласний госпіталь для ветеранів війни Житомирської обласної ради листом №909 від 01.12.2014 р. повідомив Підприємство облспоживспілки "Житомирська міжрайонна заготівельно - збутова база" договір про закупівлю товарів № ТП-2/14 від 23.12.2013 р. буде розірваний в зв’язку із порушенням умов договору.

02.12.2014 р. Підприємство облспоживспілки "Житомирська міжрайонна заготівельно - збутова база" надіслало на адресу Обласного госпіталю для ветеранів війни Житомирської обласної ради відповідь, в якій зазначило, що у зв’язку з ростом ринкових цін, що підтверджується показниками статуправління Житомирській області та падіння гривні, підприємство зверталося з проханням перегляду деяких пунктів договору, на що госпіталь не погодився. Відтак, виконання договору приведе підприємство до банкрутства.

В свою чергу Відповідач у листі № 281 від 12.12.14р., зазначив, що згідно укладеного договору не може поставляти позивачу продукцію по старих цінах, які не відповідають ринковим цінам.

10.12.2014 р. Обласний госпіталь для ветеранів війни Житомирської обласної ради надіслав на адресу Підприємства облспоживспілки "Житомирська міжрайонна заготівельно - збутова база" повідомлення про розірвання договору №ТП-2/14 від 23.12.2013 р.

16.12.2014 р. відповідач повідомив, що не заперечує щодо розірвання договору №ТП-2/14 від 23.12.2013 р.

Відтак, Обласний госпіталь для ветеранів війни Житомирської обласної ради направив до відповідача претензію № 60 від 21.01.15р. з вимогою про сплату штрафу у розмірі 733 07,89 грн., нарахованого на підставі пп.7.2, 7.3.1, 7.3.2 договору про закупівлю товарів № ТП-2/14 від 23.12.13р. Однак, претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

З урахуванням вище викладеного, Обласний госпіталь для ветеранів війни Житомирської обласної ради звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача 25 409,85 грн. штрафу за неналежне виконання зобов'язань згідно договору про закупівлю товарів № ТП-2/14 від 23.12.13р.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарські зобов'язання згідно положень ст.173 Господарського кодексу України, можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо поставки товару та його оплати.

В силу ч.1, ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, належним виконанням спірного договору про закупівлю товарів № ТП-2/14 від 23.12.13р. є своєчасна поставка товару та у повному обсязі оплачений поставлений товар.

Як свідчать матеріали справи, згідно останньої укладеної між сторонами додаткової угоди від 04.11.14р. до договору про закупівлю товарів № ТП-2/14 від 23.12.13р., до п.3.1 договору було внесено зміни, згідно яких загальна сума договору про закупівлю товарів № ТП-2/14 від 23.12.13р. складає 180 559,04 грн.

Згідно даних позивача, відповідачем порушено умови пп.5.1 договору щодо поставки товару, а саме поставлено товар частково - на суму 127 369,87 грн.

Відтак, відповідач недопоставив позивачу товар згідно додаткової угоди від 04.11.14р. до договору про закупівлю товарів № ТП-2/14 від 23.12.13р. на суму 53 189,17 грн.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем здійснено поставку товару на загальну суму 180 559,04 грн.

Відтак, позивачем на підставі пп.7.2, 7.3.1, 7.3.2 договору було нараховано відповідачу штраф у загальному розмірі 25 409,85 грн. за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (штраф, пеня).

Згідно частин 1 та 2 ст.551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши розрахунок позивача, апеляційний суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог в повному обсязі, оскільки штрафні санкції відповідають умовам договору та вимогам норм чинного законодавства.

Стосовно висновку суду першої інстанції про невідповідність законодавству п.п.7.3.1. договору колегія суддів не погоджується з такою оцінкою умов договору і вважає помилковим визнання недійсним пп.7.3.1 договору про закупівлю товарів № ТП-2/14 від 23.12.13р.

Для обгрунтування такого висновку колегією суддів враховується, що сторони в договорі встановили відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов’язань при закупівлі товару постачальник сплачує замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі 7% від ціни договору. Так у випадку порушення терміну поставки товару, зазначеного в п. 5.1. договору, замовник сплачує штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується штраф, від ціни замовленої партії товару, за кожний день прострочення. При проведенні остаточних розрахунків, сума виплат буде зменшена на фактичну суму штрафу.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (ч. 1, ч.3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно до ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, в згідно ч. 1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З аналізу змісту вищенаведених норм та підпункту 7.3.1. договору вбачається, що фактично сторони передбачили у договорі №ТП-2/14 від 23.12.2013 року відповідальність постачальника за порушення терміну поставки у вигляді пені, помилково назвавши її штрафом. Проте, оскільки по суті передбачена у п.7.3.1. договору відповідальність за своїм правовим змістом є пенею, застосування якої не суперечить законодавству, колегія суддів вважає помилковим висновок суду щодо визнання недійсним пп.7.3.1.

Стаття 3 ЦК України, якою визначено загальні засади цивільного законодавства, декларує, серед іншого, свободу договору.

Статтею 6 ЦК України зокрема встановлено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, і врегулювати відносини на власний розсуд.

Ці положення конкретизовано у статті 627 цього Кодексу, яка встановлює, що відповідно до статті 6 Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту , вимог розумності та справедливості.

Оскільки указаний вище пункт договору за своїм змістом актам цивільного законодавства не суперечить, колегія суддів вважає, що помилкове визначення виду неустойки , названої сторонами штрафом, в той час, як фактично така неустойка є пенею, є формальною помилкою, на зміст правовідносин не впливає і тому ця помилка не призводить до недійсності цієї частини договору.

За таких обставин, враховуючи положення статті 104 ГПК України, рішення суду першої інстанції слід скасувати в частині визнання недійсним п.п. 7.3.1. договору та відмови у позові в частині стягнення пені.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,104,105,109,110 ГПК України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Підприємства облспоживспілки "Житомирська міжрайонна заготівельно - збутова база" на рішення господарського суду Житомирської області від 05.11.15 р. у справі № 906/1507/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Житомирської області скасувати в частині визнання недійсним пп..7.3.1. договору та відмови у стягнення 131, 59 грн. Прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Резолютивну частину викласти в наступній редакції:

« Позов задовольнити.

Стягнути з Підприємства облспоживспілки "Житомирська міжрайонна заготівельно - збутова база" (10001, м.Житомир, вул.Ватутіна 182, ідентифікаційний код 01783240) на користь Обласного госпіталя для ветеранів війни Житомирської обласної ради (13300, м.Бердичів Житомирської області, вул.Європейська 52, ідентифікаційний код 01991429) 25 409,85 грн. штрафу за неналежне виконання зобов'язань згідно договору про закупівлю товарів № ТП-2/14 від 23.12.13р. та 1 827 грн. судового збору.»

Видачу наказу доручити господарському суду Житомирської області.

Справу №906/1507/15 повернути до господарського суду Житомирської області

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.