Ухвала суду № 54508680, 21.12.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

"21" грудня 2015 р.Справа № 922/6042/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Каюков Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ДП Котельні лікарняного комплексу", м. Харків до Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківської області, м. Харків про стягнення коштів у розмірі 6 772,98 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, за дов. №4 від 14.01.2015 року

відповідача - ОСОБА_2, за дов. №22/14-81/100-15 від 30.11.2015 року

за відсутності клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДП Котельні лікарняного комплексу", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області, про стягнення основної заборгованості у розмірі 3 208,20 грн., 3% річних у розмірі 119,89 грн.; інфляційних втрат у розмірі 1 919,29 грн.; пені у розмірі 1 526,60 грн. Також позивач просить суд покласти на відповідач судові витрати у розмірі 1 218,00 грн.

Позовні вимоги вмотивовані несплатою відповідачем коштів за надані послуги з теплопостачання за період з листопада 2014 року по грудень 2014 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 листопада 2015 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження по справі № 922/6042/15 та призначено справу до слухання у судовому засіданні на 01 грудня 2015 року.

01 грудня 2015 року по розгляду даної справи було оголошено перерву до 21 грудня 2015 року.

Під час перерви судом долучено до матеріалів справи заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 49540 від 10 грудня 2015 року), яка надійшла через канцелярію суду від представника позивача, та відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 3 208,20 грн.

Після перерви 21 грудня 2015 року судове засідання було продовжено, представники сторін в дане засідання суду з'явилися.

Представник позивача під час судового засідання 21 грудня 2015 року просив суд прийняти до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог та продовжити подальший розгляд справи з її урахуванням.

Суд, розглянувши заяву позивача про зменшення позовних вимог, проти прийняття якої не заперечував представник відповідача, зазначає наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18, передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Як вбачається зі змісту наданої заяви позивача, вона подана у відповідності до ст. 22 ГПК України та підписана представником позивача ОСОБА_1, що діє на підставі довіреності № 4 від 14.01.2015 року, та із наданням доказів її (заяви) направлення відповідачу.

Враховуючи вищевикладене, суд приймає вищезазначену заяву до розгляду та подальший розгляд справи ведеться з урахуванням цієї заяви. Ціна позову складає 3 208,20 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 21 грудня 2015 року просив суд супровідним листом долучити до матеріалів справи: лист відповідача № 22/16/1-693 від 18 грудня 2015 року та копію платіжного доручення № 804 від 11 грудня 2015 року на суму 3 208,20 грн. Дані документи судом долучено до матеріалів справи з подальшою реєстрацією в канцелярії суду за вх. № 50850 від 21 грудня 2015 року.

Представник позивача вказав, що на момент подання позовної заяви у відповідача був наявний борг перед позивачем у заявленому розмірі, проте його було сплачено відповідачем за час розгляду справи в суді.

Представник відповідача також визнав суму заборгованості перед позивачем та вказав на її оплату.

В судовому засіданні 21 грудня 2015 року учасники судового процесу не виявили наміру подати додаткові докази чи пояснення по справі в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а матеріали справи свідчать про достатність наявних в ній доказів для встановлення в повному обсязі фактичних обставин справи.

Як зясовано судом, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на Акт виконаних робіт № 11 від 30 листопада 2014 року на суму 1 425,00 грн. та Акт виконаних робіт № 27 від 31 грудня 2014 року на суму 1 783,20 грн. З огляду на несплату відповідачем вартості отриманої теплової енергії за період з листопада по грудень 2014 року на загальну суму 3 208,20 грн. позивач й був змушений звернутися з даним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняти пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Між сторонами виникли зобов'язання, які, згідно положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, мають виконуватися належним чином відповідно до умов даного договору та норм чинного законодавства.

Як вбачається з наданої позивачем до матеріалів справи копії платіжного доручення № 804 від 11 грудня 2015 року відповідачем було повністю погашено заборгованість за надані позивачем послуги з теплопостачання за період з листопада по грудень 2014 року, що підтверджується даним платіжним дорученням на суму 3 208,20 грн. Вказана обставина визнана учасниками судового процесу під час засідання суду 21 грудня 2015 року.

Відповідно до п. 1.1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

При цьому, судом враховано п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", що припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд припиняє провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1.1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами, у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір.

В даному випадку предметом спору є стягнення з відповідача на користь першого позивача заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з листопада по грудень 2014 року у розмірі 3 208,20 грн., яка була погашена після порушення провадження у даній справі, у звязку з чим між сторонами не залишилося не врегульованих питань, а тому суд вважає за необхідне припинити провадження у справі, згідно п. 1.1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Суд, враховуючи приписи частин 2 абзацу 1 ст. 49 ГПК України, вважає за необхідне покласти судові витрати в розмірі 1 218,00 грн. судового збору на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 55, 77, п. 1.1 ч. 1. ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 922/6042/15припинити

Стягнути з Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області, 61010, м. Харків, вул. Нетіченська 14 (в тому числі з р/р 35212002005694 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 08564512) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Котельні лікарняного комплексу", 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 117, літ. Б-5 (р/р 26000456599 в АТ "ОСОБА_3 Аваль" м. Харків, МФО 380805, код ЄДРПОУ 39304830) 1 218,00 грн. судового збору.

Видати наказ.

Суддя ОСОБА_4

справа № 922/6042/15