Ухвала суду № 54508202, 18.12.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

УХВАЛА

"18" грудня 2015 р.Справа № 916/751/15-г

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від позивача (заявника): не зявився;

Від відповідача: не зявився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання комунального підприємства „Готельно-житловий комплекс (вх. № 2-6338/15) про надання розстрочки виконання рішення суду в порядку, передбаченому ст. 121 ГПК України, по справі за позовом комунального підприємства „Готельно-житловий комплекс до комунального підприємства теплових мереж „Южтеплокомуненерго про визнання частково недійсним договору та за зустрічним позовом комунального підприємства теплових мереж „Южтеплокомуненерго до комунального підприємства „Готельно-житловий комплекс про стягнення 613 673,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 06.05.2015р. по даній справі у задоволенні первісного позову комунального підприємства „Готельно-житловий комплекс було відмовлено, зустрічний позов комунального підприємства теплових мереж „Южтеплокомуненерго було задоволено, присуджено до стягнення із комунального підприємства „Готельно-житловий комплекс на користь комунального підприємства теплових мереж „Южтеплокомуненерго суму основного боргу в розмірі 434 322,10 грн., судовий збір в сумі 8 686,44 грн.

Ухвалою від 22.05.2015р. судом в порядку ст. 89 ГПК України було винесено ухвалу, якою виправлено описки, допущені при виготовленні повного тексту рішення від 06.05.2015р. по даній справі, зокрема внесено виправлення до резолютивної частини рішення, в результаті чого, присуджено до стягнення із комунального підприємства „Готельно-житловий комплекс на користь комунального підприємства теплових мереж „Южтеплокомуненерго суму основного боргу в розмірі 613 673,38 грн., судовий збір в сумі 12 273,46 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.07.2015р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 20.10.2015р., апеляційну скаргу Комунального підприємства Готельно-житловий комплекс на ухвалу господарського суду Одеської області від 22.05.2015 р. про внесення виправлень у рішення господарського суду Одеської області від 06.05.2015 року було задоволено, а названу судову ухвалу було скасовано, апеляційну скаргу Комунального підприємства Готельно-житловий комплекс на рішення господарського суду Одеської області від 06.05.2015 року було залишено без задоволення, пункт 3 резолютивної частини рішення господарського суду Одеської області від 06.05.2015 р. у справі № 916/751/15-г було скасовано частково та викладено його в наступній редакції: стягнути з комунального підприємства Готельно-житловий комплекс на користь комунального підприємства теплових мереж Южтеплокомуненерго 613.673 грн. 38 коп. боргу за отримані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води (підігрів) за договором № 1/165 від 01.01.2014 р. за період з жовтня 2014 р. по березень 2015 р. (включно) та 12273 грн. 46 коп. понесених останнім судових витрат по справі на сплату судового збору за подання позову; в решті частини рішення господарського суду Одеської області від 06.05.2015 р. у справі № 916/751/15-г було залишено без змін.

18.11.2015р. до суду надійшло клопотання комунального підприємства „Готельно-житловий комплекс (вх. № 2-6338/15 від 18.11.2015р.) про надання розстрочки виконання рішення суду в порядку, передбаченому ст. 121 ГПК України, у відповідності до якої заявник просить суд надати йому розстрочку виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 16.07.2015р. по даній справі на 18 /вісімнадцять/ місяців наступним чином: щомісячно, до останнього календарного дня кожного місяця, починаючи з листопада 2015р. та закінчуючи березнем 2017р. включно, покласти на заявника обовязок здійснювати платіж в сумі 34 775,00 грн.; до 30.04.2017р. покласти на позивача обовязок сплатити грошові кошти в сумі 34 771,84 грн. Вказане клопотання було прийняте до розгляду господарським судом.

Відповідач надав суду заперечення проти клопотання комунального підприємства „Готельно-житловий комплекс про надання розстрочки виконання рішення суду, проте не забезпечив явки свого представника в судові засіданні по даній справі.

В свою чергу, позивач в судові засідання із розгляду поданого ним клопотання про надання розстрочки виконання рішення суду не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши клопотання комунального підприємства „Готельно-житловий комплекс про надання розстрочки виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Так, в обґрунтування наявності підстав для надання розстрочки виконання рішення суду позивач посилається на власне скрутне фінансове становище і наявну загрозу банкрутства підприємства. Зокрема, комунальне підприємство „Готельно-житловий комплекс стверджує, що спірна сума заборгованості в загальному розмірі 613 673,38 грн. виникла у звязку із споживанням протягом періоду з жовтня 2014р. по березень 2015р. теплової енергії мешканцями гуртожитку за адресою: Одеська область, м. Южне, вул. Будівельників, 7, який перебуває на балансі заявника лише із січня 2014р. Позивач стверджує, що мешканці 138 квартир у гуртожитку через несвоєчасну сплату ними заборгованості з спожиті житлово-комунальні послуги утворили дебіторську заборгованість перед комунальним підприємством „Готельно-житловий комплекс в загальній сумі 856 741,00 грн. станом на 01.10.2015р., на підтвердження чого позивачем було надано фінансовий звіт станом на 30.09.2015р. за підписом керівника підприємства та розшифровку до строки 1725 (фактично за звітом 1125) фінансового звіту за підписом невстановленої особи.

Позивач наголошує на тому, що ним проводиться претензійно-позовна робота із власними дебіторами-мешканцями гуртожитку з метою якомога скорішого отримання коштів для розрахунку із відповідачем за спожиту теплову енергію, в той час як вжиття заходів примусового виконання рішення суду по даній справі призведе до зупинення господарської діяльності підприємства та створить загрозу його банкрутства.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно п.п. 7.1, 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі таке. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо). Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд зауважує, що істотною передумовою надання боржнику пільгових умов для виконання рішення суду є виключність цих обставин, їх винятковість у кожному конкретному випадку. При цьому, в даному випадку саме на позивача як на заінтересовану особу покладається обовязок доведення суду наявності виключних обставин, що ускладнюють виконання рішення, оскільки відповідне питання розглядається судом саме за заявою комунального підприємства „Готельно-житловий комплекс Такі випадки за своєю правовою природою мають відноситись до форс-мажорних обставин, тобто подій, які заінтересована сторона не могла передбачити, та які, безумовно, мають наслідком значний негативний вплив на можливість належного здійснення цією особою підприємницької діяльності. Оскільки підприємництво є діяльністю, що здійснюється на власний страх та ризик, то не може вважатись винятковою та виключною обставиною зменшення обсягу реалізації власних продукції, товарів та послуг, недодержання контрагентами власних зобовязань, наслідком чого є зменшення обсягу прибутку, за рахунок якого заінтересована особа має можливість виконати свої грошові зобовязання.

Наведені правові засади відповідальності боржника у зобовязаннях закріплені у нормах чинного законодавства. Зокрема, статтею 617 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Крім того, частиною 2 ст. 218 ГК України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, сам по собі факт посилання позивача у загальному вигляді на скрутне фінансове становище, без надання доказів винятковості такого випадку, не може бути підставою для надання комунальному підприємству „Готельно-житловий комплекс пільгових умов для виконання судового рішення по даній справі шляхом розстрочення його виконання. При цьому, інших доводів в обґрунтування поданого клопотання відповідачем суду наведено не було.

Більш того, суд зазначає, що надання розстрочки виконання рішення суду по даній справі на запропонованих позивачем умовах, без надання обґрунтованих доказів наявності виняткових обставин, які унеможливлюють його виконання, може завдати позивачу значних збитків внаслідок інфляційних процесів в економіці та очікуваного знецінення національної валюти України. Також, суд бере до увагу істотну соціальну роль, яку відіграє господарська діяльність відповідача як постачальника теплової енергії, загроза неплатоспроможності якого через, в тому числі, невиконання позивачем своїх зобовязань, може створити передумови до соціального спалаху через можливе припинення постачання тепла у місті Южне Одеської області.

Окремо суд зауважує, що з моменту набрання постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.07.2015р. по даній справи законної сили та до моменту звернення позивача до суду із клопотанням про надання розстрочки виконання судового рішення минув значний проміжок часу, проте з боку заявника взагалі не було виконано спірне грошове зобовязання перед позивачем, що, в даному випадку, дозволяє суду дійти висновку про намір позивача частково уникнути майнової відповідальності перед позивачем шляхом отримання пільгових умов для виконання постанови апеляційного суду від 16.07.2015р. по даній справі.

Суд наголошує на тому, що однією із засад та принципів, який повинен враховуватись при вирішенні питання про надання розстрочки/відстрочки виконання рішення суду по даній справі, є врахування майнових інтересів обох сторін по справі, а не виключно позивача. В даному випадку, за переконанням суду, відповідач, звертаючись до суду із зустрічним позовом та отримавши рішення про його задоволення у повному обсязі, має обґрунтовано очікувати якнайскорішого задоволення власних вимог, оскільки рішення суду відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України є обовязковими для виконання на всій території України, а процедура виконання самого рішення невідємна частина господарського судочинства. В той же час, постанова апеляційного суду від 16.07.2015р. є невиконаним впродовж тривалого проміжку часу, внаслідок чого, така обставина істотно порушує майнові інтереси позивача.

З огляду на всі вищевикладені обставини, господарському суду не вбачаються правові підстави для надання позивачу розстрочки виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 16.07.2015р. по даній справі , у звязку з чим, відповідне клопотання комунального підприємства „Готельно-житловий комплекс не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 86, 121 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання про надання розстрочки виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 16.07.2015р. по справі № 916/751/15-г комунальному підприємству „Готельно-житловий комплекс відмовити.

Згідно зі ст.ст. 106, 111-13, ч. 3 ст. 121 ГПК України ухвалу може бути оскаржено в апеляційному та касаційному порядку.

СуддяС.П. Желєзна