Рішення № 54507862, 17.12.2015, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 грудня 2015 року Справа № 913/987/15

Провадження №17/913/987/15

За позовом Державного підприємства Приватного акціонерного товариства Сєвєродонецьке обєднання Азот, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Державного підприємства Науково дослідний і проектний інститут хімічних технологій Хімтехнологія, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 18500,88 грн.

Суддя Фонова О.С.

У засіданні брали участь:

від позивача ОСОБА_1, представник за довіреністю №05/52 від 28.11.2014;

від відповідача - не прибув.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором про очищення промислово-брудного стоку № 24/ПО/14-05 від 01.04.2014 в сумі 18500,88 грн.

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 16.11.2015, 03.12.2015 та 17.12.2015 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

07.12.2015 до канцелярії суду надійшов лист № 576 від 03.12.2015 від відповідача, згідно якого представники відповідача у звязку зі скрутним фінансовим становищем не можуть прибути у судове засідання. Також зазначено, що відзив надіслати відповідач не встиг та докази його надсилання будуть надані суду окремо.

До листа додані копії документів, що підтверджують статус юридичної особи.

Водночас, станом на 14.12.2015 до суду так і не надійшов відзив на позовну заяву від відповідача, явку у судове засідання повноважних представників відповідач також не забезпечив.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між Приватним акціонерним товариством Сєвєродонецьке обєднання Азот (позивач у справі), як Виконавцем, та Державним підприємством Науково дослідний і проектний інститут хімічних технологій Хімтехнологія (відповідач у справі), як Замовником, був укладений договір про очищення промислово-брудного стоку № 24/ПО/14-05 від 01.04.2014 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Виконавець бере на себе надання послуг з прийому та очищення промислово-брудного стоку Замовника в обсязі 3,35 тис.м3/ період.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що ціна очищення 1000 м3 промислово-брудного стоку становить 21300,00 грн. А згідно Додаткової угоди №2 від 30.05.2014 визначено, що ціна очищення 1000 м3 промислово-забрудненого стоку з 01.06.2014 становить 45480,00 грн.

Згідно з п. 3.3. Договору, Замовник зобов'язаний до 1 числа місяця, що планується перерахувати на розрахунковий рахунок Виконавця 100% вартості заявленої кількості очищення промислово-брудного стоку на наступаючий календарний місяць.

Також згідно п. 3.4 Договору в редакції Додаткової угоди №7 від 10.02.2015 (далі - Додаткова угода №7), Виконавець зобов'язаний після закінчення розрахункового місяця направити Замовнику 2 примірника акта прийому-передачі товарної продукції (послуг) з фактичним розрахунком за минулий місяць.

Відповідно до п. 3.5 Договору в редакції Додаткової угоди №7, Замовник зобовязаний підписати акт прийому-передачі товарної продукції (надання послуг) та 1 примірник повернути виконавцю.

У пункті 3.6 Договору в редакції Додаткової угоди №7 вказано, що остаточний розрахунок за очищення промислово-брудного стоку Замовник зобов'язаний зробити до 10 числа місяця, наступного за звітним на підставі акту прийому-передачі (надання послуг).

Пунктом 7.1 Договору в редакції Додаткової угоди №5 від 29.12.2014 визначено, що Договір діє з 01.04.2014 по 31.12.2015.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що надав відповідачу послуги на загальну суму 18500,88 грн., що підтверджується актами прийому-передачі товарної продукції (надання послуг) за травень 2014 року та червень 2014 року, підписаними обома сторонами та скріпленими їх печатками.

В порушення умов Договору відповідач свої зобовязання, щодо оплати послуг, не виконав, у звязку з чим позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення заборгованості у сумі 18500,88 грн.

03.12.2015 представником позивача у судовому засіданні, на виконання ухвали господарського суду Луганської області від 16.11.2015, було надано копію довіреності №02/19 від 13.11.2013 на ОСОБА_2

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, борг під час розгляду справи не сплатив.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Вищевказаний Договір за своєю правовою природою є договором на надання послуг.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 18500,88 грн., що підтверджується відповідними актами прийому-передачі продукції (надання послуг), № б/н від 31.05.2014 та № б/н від 30.06.2015, підписаними обома сторонами, засвідчені копії яких додані до матеріалів справи (29-30).

Пунктом 3.5 Договору передбачено що, остаточний розрахунок проводиться за очищення промислово-брудного стоку відповідач зобовязаний провести до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Таким чином, у звязку з порушенням строків оплати, передбачених договором, у відповідача виник борг в сумі 18500,88 грн., який підтверджується матеріалами справи, є обґрунтовано заявленим та підлягає стягненню з відповідача.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 18500,88 грн., є такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача, згідно статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства Науково дослідний і проектний інститут хімічних технологій Хімтехнологія, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Пивоварова, буд. 5И-2/5, ідентифікаційний код 04687873, на користь Приватного акціонерного товариства Сєвєродонецьке обєднання Азот, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Пивоварова, буд. 5, ідентифікаційний код 33270581, борг у сумі 18500,88 грн. та витрати по оплаті судового збору у сумі 1218 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 21.12.2015.

Суддя О.С. Фонова