Ухвала суду № 54507713, 16.12.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

16.12.2015Справа № 910/21911/15За позовом Публічного акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат»

до 1) Міністерства соціальної політики України;

2) Державної казначейської служби України

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Міністерство оборони України

про стягнення 429178,99 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Юхименко М.П. (представник за довіреністю);

від відповідачів: 1) Галас П.В. (представник за довіреністю);

2) не з'явилися;

від третьої особи - не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано вимоги указаного позову у справі № 910/21911/15 про стягнення суми компенсації витрат на виплату середнього заробітку працівників Позивача, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Відповідач-2 та Третя особа у засідання представників не направили, хоча про його проведення були повідомлені належним чином, що вбачається з залучених до справи зворотних повідомлень про вручення поштових відправлень, тому будь-які несприятливі наслідки ненаправлення представників покладаються на Відповідача-2 та Третю особу відповідно. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Аналогічна правова позиція викладена в п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18. Суд приймає до уваги, що явка представників сторін та третьої особи у засідання 16.12.2015 обов'язковою не визнавалась. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.

У судовому засіданні розглядалося клопотання Відповідача-1 про припинення провадження у даній справі у зв'язку з непідвідомчістю спору господарському суду.

Судом встановлено, що заявлені вимоги Позивач обґрунтовує тим, що на підставі чинного законодавства України Відповідач-1 зобов'язаний компенсувати Позивачу витрати на виплату середнього заробітку працівників Позивача, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» працівникам, які проходять військову службу під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, гарантується збереження місця роботи, посади і середнього заробітку.

Статтею 119 КЗпП України передбачено, що за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігається місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності.

Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному КМУ. Дію зазначеної норми поширено на громадян України, які починаючи з 18.03.2014 були призвані на військову службу на підставі Указу Президента України від 17.03.2014 №303 «Про часткову мобілізацію», згідно із Законом України від 20.05.2014 №1275-VІІ.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 389/2011, міністерство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ: розробляє та вносить у встановленому порядку пропозиції щодо визначення розміру мінімальної заробітної плати, робочого часу та часу відпочинку, умов оплати праці працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Положенням п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

Судом встановлено, що оскільки спір виник у зв'язку з протиправною на думку Позивача бездіяльністю Відповідача-1 - суб'єкта владних повноважень, пов'язаною з виконанням останнім владних управлінських функцій, справа повинна розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Натомість, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

У п. 14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 викладено правову позицію, що якщо у розгляді справи буде встановлено, що провадження у частині, яка не підлягає розгляду господарським судам, порушено помилково, господарський суд припиняє провадження у справі в цій частині згідно з п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України (спір не підлягає вирішенню в господарських судах України).

З огляду на наведене суд встановив, що спір у даній справі не підлягає вирішенню в господарських судах України, а тому провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, і клопотання Відповідача-1 про припинення провадження у справі є обґрунтованим за його вимогами, але з мотивів, наведених вище судом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Позаяк Позивачем клопотання про повернення судового збору не заявлялося, то судом питання про його повернення у межах даної ухвали не вирішується.

Також, враховуючи що суд встановив непідвідомчість даного спору господарським судам, то інші раніше заявлені по суті спору Відповідачами клопотання судом не розглядаються. Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Припинити провадження у справі.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Суддя Сташків Р.Б.