Рішення № 54507194, 14.12.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.12.2015 Справа № 905/3062/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомОбласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов`янськтепломережа» до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1простягнення 25 954,75 грн

за участю представників:

від позивачане з'явилисьвід відповідачане з'явилисьОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов`янськтепломережа» до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення основної заборгованості у розмірі 15327,30 грн, 3% річних у розмірі 1214,54 грн та інфляційних втрат у розмірі 9412,91 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на постачання теплової енергії № 288 від 01.02.2007, у звязку з чим у відповідача утворилась заборгованість за період з жовтня 2012 року по січень 2014 року.

04.12.2015 до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника та документи на виконання вимог ухвали суду. Клопотання судом задоволено.

Відповідач повноважних представників в судові засідання не направив, відзив на позов не надав, своїм процесуальним правом не скористався.

Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином, про що свідчать матеріали справи, зокрема, повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Враховуючи викладене, суд вважає, що на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В :

01.02.2007 між Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов`янськтепломережа» (постачальник, позивач) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (споживач, відповідач) підписано договір №288 на постачання теплової енергії (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору постачальник бере на себе зобовязання постачати споживачеві теплову енергію для всіх обєктів загальною площею 86,5 кв.м, а споживач зобовязується оплачувати теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Тариф, діючий на момент укладення договору: 7,10 грн - за 1 кв.м опалювальної площі без ПДВ. В залежності від тарифів на енергоносії (газ, електроенергію, воду) тариф може змінюватися в більшу чи меншу сторону без узгодження зі споживачем.

Договір набуває чинності з дня фактичного надання послуг, який підтверджується актом між представниками теплопостачальної організації та балансоутримувачем будівлі, в якому розташований споживач та діє до 01.02.2008 ( п.10.1 Договору).

Згідно з п. 10.2 Договору даний Договір автоматично вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії, про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, ані позивачем, ані відповідачем доказів припинення дії Договору не надано.

Оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні заяви сторін про припинення дії Договору, суд приходить до висновку, що строк дії Договору неодноразово було продовжено на наступний термін та у заявлений до стягнення період Договір був чинним.

У відповідності з п. 5.1 Договору облік теплової енергії проводиться за приладами або розрахунковим способом.

Статтею 25 Закону України «Про теплопостачання» на теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації покладено обовязок забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.

На виконання умов договору позивачем в опалювальні періоди з жовтня 2012 року по січень 2014 року подано теплову енергію до об'єктів відповідача, що підтверджується актами підключення житлового будинку до системи централізованого опалення від 15.10.2012 та від 03.10.2013, копії яких містяться в матеріалах справи.

В матеріалах справи відсутні докази незгоди відповідача щодо виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором.

З урахуванням викладеного, господарський суд приходить до висновку, що свої зобов'язання з подачі об'єкту споживача теплової енергії позивач виконав належним чином.

Статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що основними обов'язками споживача є, у тому числі, додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Відповідно до п. 6.1 Договору розрахунок за теплову енергію, що споживається проводиться згідно предявленних рахунків, відповідно до встановлених тарифів, надісланих рекомендованим листом або врученим під особистий підпис представниками споживача.

Згідно з п. 6.2. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. В платіжному документі споживача повинен бути вказаний період за який сплачується послуга за спожиту теплову енергію згідно договору. В разі відсутності вказаного періоду постачальник вважає сплату за теплопостачання з першого місяця виникнення заборгованості.

У відповідності з п. 6.3. Договору споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації 100% вартості зазначеної в Договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Згідно умов Договору, позивачем була поставлена відповідачу теплова енергія та виставлені рахунки № 288 за жовтень 2012 року на суму 821,65 грн; № 288 за листопад 2012 року на суму 1904,03 грн; №288 за грудень 2012 року на суму 2150,32 грн; №288 за січень 2013 року на суму 3215,21 грн; №288 за лютий 2013 року на суму 2961,37 грн; №288 за березень 2013 року на суму 2482,86 грн; №288 за квітень 2013 року на суму 638,34 грн; №288 за жовтень 2013 року на суму 1234,87 грн; №288 за листопад 2013 року на суму 2162,27 грн; №288 за грудень 2013 року на суму 2901,20 грн; №288 за січень 2014 року на суму 640,60 грн.

Такими чином, позивачем поставлено теплову енергію відповідачу на загальну суму 21112,72 грн.

Вказані рахунки отримані відповідачем, про що свідчать підписи про отримання представниками відповідача на рахунках. А рахунки за грудень 2013 року та січень 2014 року надіслані 10.02.2014 позивачем на адресу відповідача поштою, про що свідчить реєстр поштових відправлень.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Нормами ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до норм ч. 6 та ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач своїх зобовязання за Договором виконав не належним чино, за поставлену теплову енергію за період з жовтня 2012 року по січень 2014 року розрахувався не в повному обсязі, перерахувавши позивачу кошти за поставлену теплову енергію у сумі 5785,42 грн.

Таким чином, станом на час розгляду справи заборгованість відповідача за поставлену теплову енергію становить 15327,30 грн.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач обставин, викладених позивачем, належними засобами доказування не спростував, доказів на спростування факту порушення ним договірних зобовязань щодо повної і своєчасної оплати теплової енергії, отриманої за Договором на постачання теплової енергії №288 від 01.02.2007, суду не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену за Договором № 288 від 01.02.2007 теплову енергію у розмірі 15327,30 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1214,54 грн

та інфляційні втрати у сумі 9412,91 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобовязання встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є правомірними.

Положення ст. 625 Цивільного кодексу України не передбачають можливості вибіркового обрання особою індексів інфляції за окремі періоди в межах заявленого періоду за який нараховуються інфляційні, а тому мають враховуватися всі індекси інфляції (в т.ч. з від'ємним значенням). Наведене додатково підтверджується листом Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62 97р.

Рекомендаціями Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачається, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

За здійсненим судом перерахунком інфляційних втрат та 3% річних в межах періоду нарахування визначеного позивачем, з урахуванням часткових проплат відповідача, того, що у 2012 році було 366 днів, а також з урахуванням індексів інфляції за листопад 2012 року, лютий, липень, серпень 2013 року та липень, серпень 2015 року, які мають від'ємне значення, і не враховані позивачем, розмір 3% річних становить 1072,17 грн, а розмір інфляційних втрат становить 9000,31 грн

В іншій частині вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягають, у звязку їх з безпідставністю.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У звязку з частковим задоволенням позову, судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (84108, Донецька обл., м. Словянськ, вул. Ставропольська, 73, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (84307, Донецька обл., м. Краматорськ, пров. Земляний, 2, ідентифікаційний код 03337119) в особі виробничої одиниці обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов`янськтепломережа» (84112, Донецька область, м. Словянськ, вул. Іскри, 5, ідентифікаційний код 05540965) основний борг у розмірі 15327 (п'ятнадцять тисяч триста двадцять сім) грн 30 коп., інфляційні втрати у розмірі 9000 (девять тисяч) грн 31 коп, 3 % річних у розмірі 1072 (одна тисяча сімдесят дві) грн 17 коп та судовий збір у розмірі 1191 (одна тисяча сто девяносто одна) грн 93коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Повне рішення складено: 21.12.2015

Суддя М.В. Сажнева