Ухвала суду № 54506918, 21.12.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 грудня 2015 року Справа № 902/491/15 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого - суддів:Грейц К.В., Бакуліна С.В., Поляк О.І. (доповідач)розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросолюшин" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 27.07.2015у справі № 902/491/15Господарського судуВінницької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агросолюшин"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Іллінецьке"простягнення 3 073 264,46 грн

В С Т А Н О В И В:

Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросолюшин" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.07.2015 у справі №902/491/15 Господарського суду Вінницької області не відповідає вимогам розділу ХП1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Однак, скаржником не надано доказів сплати судового збору в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір".

Натомість, при зверненні до суду з касаційною скаргою заявник заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору до розгляду касаційної скарги на підставі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", посилаючись на важке фінансове становище.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Отже, відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду і може мати місце за наявності виключних обставин на підтвердження того, що майновий стан унеможливлює сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Однак, скаржником не надано доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору на момент подачі касаційної скарги, та доказів на підтвердження сплати судового збору після спливу встановленої Законом відстрочки.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросолюшин" про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Керуючись ст. ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

У Х В А Л И В :

1.Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агросолюшин" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

2.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросолюшин" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.07.2015 у справі №902/491/15 Господарського суду Вінницької області повернути скаржнику.

Головуючий суддя К.В.Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І. Поляк