Ухвала суду № 54506628, 14.12.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

Іменем України

14 грудня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Дзюбіна В.В.

суддів - Беця О.В., Сокуренка Д.М.

при секретарі судового засідання - Сологуб В.І.,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційними скаргами підозрюваного ОСОБА_1 та прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Дурдиєва Р.В. на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 листопада 2015 року,

за участю прокурора - Дурдиєва Р.В.

підозрюваного - ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_3,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 листопада 2015 року в кримінальному провадженні №42014000000000409, внесеному 20.05.2014 р. до ЄРДР, задоволено частково клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Дурдиєва Р.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який народився в м. Києві, одруженого, здійснює індивідуальну адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1897/10 від 26.04.2001 р., зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, несудимий, -

якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

До підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту терміном дії в межах строку досудового розслідування, тобто до 22 січня 2016 року включно, заборонивши йому залишати місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1, у період часу з 24:00 години до 06:00 години наступної доби, за винятком випадків необхідності отримання медичної допомоги.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_1 покладені наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою;

- не залишати місця постійного проживання у період доби з 24:00 години до 06:00 години наступної доби, а саме за адресою: АДРЕСА_1, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

Роз'яснено підозрюваному, що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.

Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, визначений в межах строку досудового розслідування до 22 січня 2016 року включно.

Виконання ухвали в частині домашнього арешту направлене для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.

Відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вказав, що прокурором не було доведено недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні та дійшов висновку, що відповідним і достатнім у кримінальному провадженні буде запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Крім того, слідчий суддя врахував позитивні характеристики про особу підозрюваного, який є адвокатом, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, наявність постійного місця проживання, інші обставини кримінального провадження та дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в повній мірі забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_1 вважаючи оскаржувану ухвалу незаконною та необгрунтованою проситьухвалу Печерського районного суду міста Києва від 26 листопада 2015, якою задоволено частково клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Дурдиєва Р.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., уродженця міста Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, який здійснює індивідуальну адвокатську діяльність та має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1897/10 від 26.04.2001, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України - скасувати. Відмовити прокурору відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Дурдиєву Р.В у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.

Апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 370, 94 КПК України та слідчим суддею жодним чином не надано оцінку доводам захисту щодо необґрунтованості підозри, а саме наданим в судовому засіданні документам: лист Державної фінансової інспекції України від 25.09.2014 №08-17/1545, який надісланий на запит ГПУ за наслідками перевірки Міністерства юстиції України проведеної впродовж травня - вересня 2014 року; розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2013 р. №157 у якому прямо передбачено, що у 2013 році Міністерство юстиції України має право проводити аналіз наслідків впровадження в законодавство України актів asquiscommunautaire у сферах, правовідносини в яких регулюються правом Європейського Союзу, який включає 4 заходи, у тому числі проведення порівняльно-правового аналізу; лист заступника Міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції від 22 квітня 2015 року № 913/17-172/3-633 на адресу ГПУ про практичну цінність і корисність досліджень.

Звертає увагу, що зазначені матеріали спростовують доводи, викладені у клопотанні про обрання запобіжного заходу в частині відсутності в плані заходів щодо виконання у 2013 році Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу можливості проведення порівняльно-правового аналізу з питань адаптації, підтверджують законність проведення державної закупівлі та підтверджують високий рівень проведених робіт. Фактично, даний матеріал свідчить не тільки про відсутність в його діях складу злочину, а й про відсутність події злочину як такої і як наслідок, повністю спростовує доводи та матеріали, якими обґрунтовується підозра.

Прокурор Дурдиєв Р.В. в апеляційній скарзі проситьухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.11.2015 року про часткове задоволення клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Дурдиєва Р.В. у кримінальному провадженні № 42014000000000409 про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - скасувати. Постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., громадянина України, уродженця м.Києва, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, здійснює індивідуальну адвокатську діяльність та має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1897/10 від 26.04.2001, підозрюваному у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, запобіжний захід - тримання під вартою. При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просить визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, покладених на нього кримінальним процесуальним законом, у розмірі не менше суми завданих злочинами збитків, а саме 2 523 000 грн.

У разі внесення застави прокурор просить покласти на підозрюваного наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду із встановленої періодичністю;

- не відлучатися із ненаселеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014100000000409;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014100000000409, про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватись від спілкування із свідками, а також підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

- задати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні під №42014100000000409 свій паспорт для виїзду за кордон, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

В обгрунтування своїх вимог вказує, що вказана ухвала слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених в ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням норм кримінального процесуального закону.

Зазначає, що судом не надано належної оцінки тому факту, що відповідно до статті 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України є особливо тяжким та передбачає можливість призначення безальтернативного покарання на строк від семи до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, що вже саме по собі є мотивом для підозрюваного переховуватись від слідства та суду, приховувати майно, яке підлягає конфіскації.

Також вказує, що з урахуванням достатніх підстав вважати про наявність ризиків, передбачених ст. ст. 177, 178 КПК України, а також з метою запобігання спробам їх вчинення та з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальним обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищення та спотворення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків, експертів та спеціалістів, а також спробам перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином, тримання ОСОБА_1 під вартою являється єдиними гарантованим способом унеможливити продовження ним своєї злочинної діяльності.

Крім того посилається на те, що приймаючи до уваги ту обставину, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного, особливо тяжкого злочину, збитки від якою державним інтересам становлять понад 2,5 мільйонів грн., сторона обвинувачення вважає, що запобігти наявним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою, неможливо, а слідчим суддею вказані ризики не були в достатній мірі досліджені та враховані, чим допущено суттєві порушення норм кримінального процесуального закону.

На підставі викладених в апеляційній скарзі доводам прокурор вважає, що суд прийшов до хибного висновку, що обраний підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості висунутої йому підозри і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора Дурдиєва Р.В., який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, при цьому заперечував проти апеляційної скарги підозрюваного ОСОБА_1; підозрюваного ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_3, які просили про задоволення апеляційної скарги підозрюваного та залишення апеляційної скарги прокурора без задоволення, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, тоді як апеляційну скаргу підозрюваного необхідно залишити без задоволення.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, в провадженні ГСУ Генеральної прокуратури України перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до ЄРДР під №42014000000000409 від 20 травня 2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

26 листопада 2015 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

26 листопада 2015 року прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Дурдиєв Р.В. звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи це тяжкістю інкримінованих ОСОБА_1 злочинів, та посилаючись на ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Клопотання слідчим суддею розглянуто та задоволено частково. Застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, а саме з 24:00 години до 06:00 години наступної доби та покладено на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст. 177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість кримінального правопорушення та наслідки вчинення протиправних діянь.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду про те, що прокурором під час розгляду клопотання не доведено обставин, які б виправдовували застосування щодо ОСОБА_1 такого винятково суворого запобіжного заходу, як взяття під варту, а тому вважає, що суд прийняв неправильне рішення про необхідність відмовити у задоволенні клопотання прокурора в частині застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

При цьому, застосувавши до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та поклавши на нього зобов'язання, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, суд не в повній мірі оцінив порушення цінностей суспільства в даному кримінальному провадженні, дані, що характеризують особу підозрюваного та дійшов помилкового висновку про відсутність в матеріалах провадження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, про що обґрунтовано зазначає в апеляційній скарзі прокурор.

Як наслідок, суд своїм рішенням не забезпечив впевненості в належній процесуальній поведінці ОСОБА_1, у зв'язку з чим, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали колегією суддів, якою слід задовольнити клопотання прокурора та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, виходячи з наступного.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовуються виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких заходів не зможе запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.

Так, колегією суддів перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України. При цьому встановлено, що клопотання прокурора містить посилання на відповідні матеріали, які підтверджують обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні вказаних злочинів. Вагомість вказаних доказів сумнів не викликає.

Також апеляційним судом встановлена наявність в матеріалах кримінального провадження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме тих, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Зокрема, колегія суддів вважає, що на користь збільшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, свідчать тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вчинених злочинах, конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень. Надані позитивні характеризуючі дані відносно підозрюваного ОСОБА_1 враховуються апеляційним судом, однак вони не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 вчинив злочини умисно з корисливих мотивів, дані обставини не виключають того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства, оскільки один з інкримінованих підозрюваному злочинів відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким, та передбачає покарання від семи до дванадцяти років, а тому викладене у своїй сукупності є мотивом для обмеження свободи підозрюваного ОСОБА_1 у встановленому законом порядку.

З урахуванням викладеного, та оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, колегія суддів вважає необхідним обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки вважає, що саме такий захід забезпечення буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.

Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальних заробітних плат, однак у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно повідомлення про підозру, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, а саме: привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні та ті самі дії вчинені службовою особою зловживаючи своїм службовим становищем вчинене в особливо великих розмірах; складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів, яке потягло за собою тяжкі наслідки, а тому підстав, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, не вбачається.

Отже, враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави ОСОБА_1, яка зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України у випадку внесення застави.

З урахуванням викладеного, та оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, колегія суддів вважає необхідним одночасно з триманням під вартою обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляд застави в розмірі 2000 (двох тисяч) мінімальних заробітних плат, що складає 2 436 000 (два мільйони чотириста тридцять шість тисяч) гривень, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного. Підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_1 колегія суддів не вбачає.

Доводи підозрюваного ОСОБА_1 щодо недопустимості доказів у даному кримінальному провадженні, які б свідчили про обґрунтованість підозри у вчиненні ним інкримінованих йому злочинів є безпідставними, оскільки при обранні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, закон не вимагає щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в обранні того чи іншого запобіжного заходу.

Колегія суддів, перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, вважає, що сукупність матеріалів судової справи, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Крім того, це випливає також з практики Європейського Суду з прав людини, де "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину", про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.

На думку колегії суддів, прокурором у кримінальному провадженні надано докази, які на даній стадії досудового розслідування є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, в яких ОСОБА_1 підозрюється. Дослідження доказів з метою визнання їх такими, які можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого злочину відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.

За таких обставин, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до остаточного висновку, що апеляційну скаргу прокурора необхідно задовольнити частково, ухвалу слідчого судді місцевого суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора, застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити йому розмір застави в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись статтями 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 404, 405, 407 ч. 3 п. 2, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Дурдиєва Романа Вікторовича - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 листопада 2015 року в кримінальному провадженні під №42014000000000409, внесеному 20.05.2014 р. до ЄРДР, якою задоволено частково клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Дурдиєва Р.В. та до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту терміном дії в межах строку досудового розслідування, тобто до 22 січня 2016 року включно, заборонивши йому залишати місце свого постійного проживання за адресою: м.Київ, просп. Маяковського, 71, кв. №149, у період часу з 24:00 години до 06:00 години наступної доби, за винятком випадків необхідності отримання медичної допомоги, з покладенням на нього зазначених обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Дурдиєва Р.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном дії у межах строку досудового розслідування, тобто до 22 січня 2016 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2000 (двох тисяч) мінімальних заробітних плат, що складає 2 436 000 (два мільйони чотириста тридцять шість тисяч) гривень у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва (03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКС України в м. Києві, код ЄДРПОУ ГУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820019, реєстраційний рахунок №37314015000104).

Підозрюваний ОСОБА_1, який не тримається під вартою, або інший заставодавець не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на зазначений рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем.

У разі внесення застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1, у разі внесення застави, наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого та прокурора із встановленою ними періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні під №42014000000000409;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим, прокурором, слідчим суддею.

Визначити термін дії зазначених обов'язків до 22 січня 2016 року включно.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва, має бути наданий прокурору відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Дурдиєву Р.В.

З моменту внесення застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний ОСОБА_1, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається на користь держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Дурдиєва Романа Вікторовича.

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

В. Д з ю б і н О. Б е ц ь Д. С о к у р е н к о