Ухвала суду № 54506197, 16.12.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

16 грудня 2015 року м. Київ № 826/27116/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Кротюка О.В., розглянувши адміністративний позов

Адвоката - ОСОБА_1 до Ради адвокатів України проскасування рішенняВ С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява адвоката ОСОБА_1 до Ради адвокатів України про скасування рішення Ради адвокатів України №78 від 4-5 липня 2014р. в частині затвердження п. 2.3.17 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі суд звертає увагу на наступне.

Статтею 99 КАС України передбачено наступне.

Адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналіз вказаного дає суду підстави стверджувати, що загальним строком звернення до суду є шість місяців з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свої прав, свобод чи інтересів. Тобто, на законодавчому рівні встановлено два елементи з яких слід обраховувати строк звернення до суду, зокрема:

· з дня коли особа дізналася

· з дня коли особа повинна була дізнатися.

З матеріалів справи слідує, що предметом адміністративного позову є рішення Ради адвокатів України №78 від 4-5 липня в частині затвердження п. 2.3.17 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Поряд з цим, позивач зазначає, що про порушення свої прав та інтересів остання дізналася із листа Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 24.11.2015, де зазначено, що матеріали справи за зверненням судді Макарівського районного суду Київської області Оберемка стосовно неправомірної діяльності позивача направлено до КДКА Черкаської області на підставі вказаного вище пункту Регламенту.

З приводу вказаних тверджень суд вважає за необхідне зазначити.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» 5 липня 2012 року N 5076-VI (далі - Закон №5076).

Згідно ч. 1 ст. 43 Закон №5076 адвокатське самоврядування ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов'язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката. Брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування та бути обраними до їх складу можуть лише адвокати України (ч. 2 ст. 43 Закону №5076).

В той же час, організаційними формами адвокатського самоврядування є конференція адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з'їзд адвокатів України. Адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України (ст. 46 Закону №5076).

Судом встановлено, що відповідно до рішення позачергового З'їзду адвокатів України від 26 - 27 квітня 2014 року «Про внесення змін до Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури» та «Про внесення змін до Положення про Раду адвокатів України», керуючись статтею 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Рада адвокатів України вирішила, зокрема, затвердити Регламент Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яким і затверджено п. 2.3.17 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - Регламент).

Відповідно до п. 5.2 розділу V Регламенту, останній оприлюднюється на офіційному веб-сайті ВКДКА та НААУ.

З вказаного слідує, що Регламент є офіційно доступний документом, у тому числі оприлюдненим на веб-сайті ВКДКА та НААУ.

При цьому, приписами ч. 1 ст. 57 Закону №5076 встановлено, що рішення з'їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов'язковими до виконання всіма адвокатами. В той же час, рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями (ч. 3 ст. 57 Закону №5076).

Таким чином, суд дійшов до висновку, що рішення, зокрема, Ради адвокатів України, є обов'язковим до виконання всіма адвокатами з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішенням.

Матеріали адміністративного позову дають суду підстави стверджувати, що позивач звернувся до суду маючи статут адвоката, що підтверджується, у тому числі, листом від 24.11.2015 №8265.

За таких обставин, в силу приписів ч.1, 3 ст. 57 Закону №5076 рішення, яке є предметом спору є обов'язковим до виконання позивачем з дня його прийняття.

Тобто, на думку суду, в зв'язку з здійсненням позивачем адвокатської діяльності, останній знав або повинен був знати про рішення Ради адвокатів України №78 від 4-5 липня про затвердження Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі, п. 2.3.17, оскільки останнє є обов'язковим до виконання по відношенню до позивача, який є адвокатом.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що про порушення свої прав та інтересів позивач знав або повинен був дізнатися 05.07.2014. При цьому, останній з адміністративним позовом звернувся до суду 12.12.2015 з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду, а саме через 1 рік 5 місяців і 7 днів з дня прийняття оскаржуваного рішення.

В контексті зазначеного, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду, а тому позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

При цьому, судом не враховуються покликання позивача на обізнаність щодо наявності порушення його права за наслідком отримання листа ВКДКА від 24.11.2015 №8265, оскільки останнім повідомлено адвоката ОСОБА_1 про направлення відносно нього матеріалів до КДКА Черкаської області на підставі оскаржуваного пункту рішення, проте саме рішення було прийнято ще 05.07.2014 та в силу Закону №5076 було обов'язковим до виконання, а відтак, позивач знав або повинен був знати про наявність останнього.

Слід зауважити, що адвокат ОСОБА_1, обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає про невідповідності оскаржуваного пункту рішення Закону №5076, з огляду на що, на думку суду, останній не був позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним адміністративним позовом в межах шестимісячного строку в зв'язку з обов'язковістю виконання останнього в силу приписів Закону №5076.

За таких обставин, судом не вбачається наявність жодних об'єктивних та незалежних від волі позивача обставин, що зумовили пропуск ним строку звернення до суду, а судом таких обставин та причин не встановлено. При цьому, відсутні клопотання щодо визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Керуючись ст. 100, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву адвоката ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без розгляду та позовні матеріали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Кротюк