Постанова № 54506186, 07.10.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07 жовтня 2015 року 09 год. 15 хв. № 826/10442/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Фарма Україна" до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Фарма Україна" (далі - позивач) до Київської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 22 травня 2015 року №125110011/2015/010057/2 про коригування митної вартості товару (далі - оскаржуване рішення), а також стягнення із Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплаченої суми у розмірі 492124,53 грн., а саме: мита на товари у розмірі 94639,33 грн., додаткового імпортного збору на товари у розмірі 72799,49 грн., ПДВ з товарів, ввезених на територію країни суб'єктами господарювання, у розмірі 324685,71 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що у відповідача наявні усі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У подальшому, до суду через канцелярію від представника позивача надійшла письмова заява про зменшення позовних вимог, а саме про виключення вимоги про стягнення із Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплаченої суми у розмірі 492124,53 грн., а саме: мита на товари у розмірі 94639,33 грн., додаткового імпортного збору на товари у розмірі 72799,49 грн., ПДВ з товарів, ввезених на територію країни суб'єктами господарювання, у розмірі 324685,71 грн.

Вказану заяву судом, відповідно до ч. 1 ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.

Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача позов, з урахуванням зменшення позовних вимог, підтримав та просив задовольнити його повністю, а представник відповідача не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч. 4 ст. 122 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є юридичною особою, видами діяльності за КВЕД якого є: оптова торгівля фармацевтичними товарами (основний); інша діяльність у сфері охорони здоров’я; роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах; консультування з питань комерційної діяльності й керування; дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природних і технічних наук; дослідження кон’юнктури ринку та виявлення громадської думки.

Між Омега Фарма Інтернешнл НВ (Бельгія) (постачальник) та позивачем (покупець) укладений договір дистрибуції від 01.01.2015 року №1, відповідно до якого постачальник призначає покупця своїм офіційним дистриб’ютором на території України і зобов’язується продавати й передавати покупцеві лікарські засоби, супутні товари, вироби медичного призначення, косметичні засоби, харчові добавки, харчові продукти для спеціального дієтичного споживання, біоциди, інші товари вироблені та/або придбані постачальником, згідно з генеральною специфікацією і замовленнями, в строки і на умовах, викладених в цій угоді, а покупець зобов’язується придбавати, приймати і здійснювати оплату товару.

Відповідно до п.п. 4.1, 6.1 договору №1, ціна товарів включає вартість упаковки в ящики, пакувальних матеріалів, піддонів, маркування, вантаження і розвантаження, страховки товарів, витрати постачальника на отримання ліцензій на експорт або інших дозволів, потрібних для експорту товарів з країни постачальника, вартість підготовки митних документів в країні постачальника, вартість митного оформлення, діючі податки та інші витрати, що виникають в процесі перевезення товарів через треті країни і вартість транспортування товарів до кінцевого пункту призначення, вказаному в п. 6.1 цієї угоди.

Поставка товару здійснюється на умовах CIP - Boryspil, Ukraine (точна адреса вказується в інвойсі), відповідно до Інкотермс 2010 року.

З метою митного оформлення товару позивачем задекларовано митну вартість за основним методом, тобто за ціною договору.

На підтвердження митної вартості товару відповідачу позивачем через уповноважену особу ПП "Фармлогістика" надано: вантажно-митну декларацію (форма МД-2) №12511011/2015/007027 від 26.05.2015 року; інвойс №2015002379 та його переклад від 15.05.2015 року; договір №1 із додатком та генеральну специфікацію №2 від 24.02.2015 року; картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами; CMR25068 з усіма необхідними відмітками/інформацію про позитивні результати здійснення контролю товару (№2730: СЕС, екологія, фітосанітарний контроль, радіологія); пакувальний лист WZ/UA/2015/00008; сертифікат якості на Вартнер Кріо 50 мл серії №00000850; сертифікат якості на Вартнер Кріо 50 мл серії №00000982; договір про надання брокерських послуг між позивачем та ПП "Фармлогістика" №502 від 02.01.2015 року; свідоцтво про державну реєстрацію №8239/2008 медичного виробу "Пристрій для видалення бородавок" Вартнер Кріо 50 мл.

Позивачем 19.05.2015 року отримано електронний документ-запит відповідача (відправник А125.21 ВМО №4 митного поста "східний Термінал"), згідно якого, у позивача запитувались: договір (угода, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг пов’язаних із виконання умов договору; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Здійснюючи перевірку правильності визначення позивачем митної вартості товару, відповідачем прийнято оскаржуване рішення, яким збільшено митну вартість товару та застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів.

У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено, що метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються не застосовується тому, що у наданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості не містяться всі відомості щодо підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, декларант відмовився від подання додаткових документів для підтвердження митної вартості та у зв’язку з невиконанням вимог ст. 58 МК України. Методи за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовуються у зв’язку з відсутньою інформації щодо вартості ідентичних, подібних товарів та невідповідності вимога ст. 59-60 МК України; методи згідно зі ст.ст. 62, 63 МК України не застосовуються у зв’язку з відсутньою інформацією щодо ціни складових для визначення за даними методами; метод №6 - митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг: МД №125110011/2015/005031 від 15.04.2015 року, №125110011/2015/004142 від 27.03.2015 року. Проведено консультацію між митним органом та декларантом відповідно до вимог ст. 57 МК України. Перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України, за умови надання яких митна вартість може бути визначена митним органом: оскільки документи, зазначені у ст. 53 МК України, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, потрібно надання наступних додаткових документів: 1) рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг, пов’язаних із виконання умов договору (угоди, контракту); 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Позивачем, на виконання вимоги відповідача, через уповноважену особу - ПП "Фармлогістика", надіслано такі документи: договори із третіми особами №OPU/B 01/2015 від 01.02.2015 року, №OPU/O 02/2015 від 01.02.2015 року, №OPU/V 03/2015 від 01.02.2015 року; рахунок про здійснення платежів продавцем на користь виробника від 20.02.2014 року №14200081; видаткову накладну №0080264739 від 15.02.2015 року, прайс-листи позивача №4 від 02.04.2015 року та №8 від 19.05.2015 року; копію митної декларації країни відправлення від 15.05.2015 року №15PL445010Е0172764.

Згідно зі ст.ст. 49, 51, 52, 53 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Разом з тим, у ч. 3 ст. 53 МК України передбачений перелік документів, які митний орган може вимагати у декларанта у разі, якщо документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Це, зокрема, транспортні (перевізні) документи, виписки з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару.

Судом встановлено, що позивач надав відповідачу документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України для митного оформлення імпортованого товару, які ідентифікують товар та містять достовірні дані щодо його обчислення, містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар, умови поставки та ціну товару, які у сукупності містять відомості, які підтверджують числові значення митної вартості/складових митної вартості, необхідні для їх застосування за першим методом.

Крім того, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не спростовані відповідачем.

Також суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо недоліків документів, що додатково подані на запит відповідача, у зв’язку з тим, що у відповідача були всі необхідні документи для визначення митної вартості за основним методом і відповідач не довів необхідності витребування додаткових документів.

Отже, позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, а тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 МК України.

Відповідно ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Щодо застосування резервного методу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

З аналізу вище викладених норм випливає, що основним методом визначення митної вартості товарів виступає ціна встановлена за договором щодо товарів які імпортуються, для використання цього методу необхідне документальне підтвердження обчислення ціни товару.

В оскаржуваному рішенні відповідач посилався на неможливість застосування другого та третього методів у зв’язку з відсутністю інформації, натомість, митна вартість товару, що імпортується, скоригована із застосування резервного методу відповідно до ст. 64 МК України на підставі раніше визнаних митними органами митних вартостях, що свідчить про наявність у спірних рішеннях протилежних висновків про відсутність інформації щодо подібних товарів та застосування такої інформації одночасно.

Отже, відповідачем не дотримана процедура при обранні методів визначення митної вартості товару, що є порушенням прав позивача.

Виходячи з вище викладеного, суд вважає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з’ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Фарма Україна" до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС від 22 травня 2015 року №125110011/2015/010057/2 про коригування митної вартості товару.

3. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Фарма Україна" (код ЄДРПОУ 37063312) здійснений ним судовий збір у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39470947).

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин