Ухвала суду № 54506017, 21.12.2015, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 грудня 2015 р. м. Чернівці Справа № 824/3234/14-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Маренич І.В., розглянув заяву управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях про заміну сторони виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях звернулося до суду із вказаною заявою, в якій просить замінити позивача (стягувача) управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях на позивача (стягувача) управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва та відповідача (боржника) державне підприємство Міністерства оборони України "Чернівецький металообробний завод" у виконавчому провадженні щодо виконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.10.2014 р. в адміністративній справі № 824/3234/14-а, його правонаступником державним підприємством Міністерства оборони України "703 металообробний завод котельного обладнання" .

Перевіривши подану заяву на предмет дотримання вимог, встановлених ст. 106 КАС України та Законом України "Про судовий збір", суд залишає її без руху з наступних підстав.

Частиною 3 ст. 6 КАС України визначено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 106 КАС України визначено, що до позовної заяви додаються документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI ).

Частиною 2 ст. 9 цього Закону передбачено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно ст. 1 Закону № 3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ст.3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 2 ст.3 Закону № 3674-VI визначено перелік заяв за подання яких не справляється судовий збір. Однак, до вказаного переліку заява про заміну сторони виконавчого провадження не включена. Відтак, платники судового збору зобов'язані справляти судовий збір за подання до суду заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 цього Закону. Так, за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1218,00 грн.), за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (1218,00 грн.). За подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення ставка судового збору становить 0,3 розміру мінімальної заробітної плати (0,3 х 1218,00 грн. = 365,40 грн.).

Таким чином, заявник, як суб’єкт владних повноважень, за подання даної заяви зобов’язаний сплатити судовий збір у розмірі 365,40 грн. (0,3 розміру мінімальної заробітної плати). Однак доказів сплати судового збору за подання заяви про заміну сторони виконавчого провадження управлінням Пенсійного фонду України в м. Чернівцях до суду не надано.

Між тим, управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях подало клопотання про звільнення його від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання вказувало, що відповідно до закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діяла до 01.09.2015 р.) Пенсійний фонд України та його органи були звільнені від сплати судового збору, у зв'язку з чим бюджетом Пенсійного фонду України на 2015 р. кошти на сплату судового збору передбачені не були. На підставі цього управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях не має можливості сплатити судовий збір у зв’язку із відсутністю коштів.

Розглянувши вказане клопотання, суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя N R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981 р., та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19.06.2001 р. у справі “Креуз проти Польщі” (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом № 3674-VI. Так, положеннями ст. 8 вказаного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У відповідності до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.

Разом з тим, заявником не надано до суду жодного доказу на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подану ним заяву у встановлений законом порядку, а наведені ним обставини не є підставою для звільнення його від сплати судового збору.

Згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України “Про судовий збір” від 23.01.2015 р. №2 доведено до відома суддів результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України “Про судовий збір”.

У роз'ясненні зазначено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб’єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

01.09.2015 р. набирав чинності Закон України від 22.05.2015 р. № 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, яким внесено зміни до Закону України “Про судовий збір”. Зокрема, статтю 5 Закону викладено у новій редакції, згідно з якою позбавлено пільг щодо сплати судового збору органи прокуратури, державні органи та органи місцевого самоврядування, а Прикінцевими положенням цього Закону зобов’язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору органами державної влади є їх обов’язком за подання заяв до суду, а тому зловживання правом на звільнення, відстрочку чи розстрочку від його сплати є недопустимим.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях за подання заяви про заміну сторони виконавчого провадження має сплатити судовий збір у розмірі 365,40 грн., однак доказів сплати судового збору до суду не надало.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд також враховує, що звільнення заявника, який є суб’єктом владних повноважень від сплати судового збору буде суперечити завданню та меті Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” в частині надходження до спеціального фонду Державного бюджету України коштів від сплати судового збору, а також може розцінюватися як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу – юридичними та фізичними особами, які зобов’язані сплачувати відповідний збір.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що заява про заміну сторони виконавчого провадження подана без додержання вимог ст. 106 КАС України та Закону України “Про судовий збір”.

Частина 1 ст. 108 КАС України передбачає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Суд вважає, що без усунення вказаного вище недоліку, неможливо вирішити питання про заміну сторони виконавчого провадження, тому надає управлінню Пенсійного фонду України в м. Чернівцях строк для його усунення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 105, 106, 160, 165 та ч. 1 ст. 108 КАС України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. В клопотанні управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях про звільнення від сплати судового збору відмовити.

2. Заяву про заміну сторони виконавчого провадження залишити без руху.

3. Встановити п'ятиденний строк для усунення недоліку, зазначеного в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.

4. Копію ухвали невідкладно направити заявнику.

5. У разі невиконання вимог цієї ухвали заява про заміну сторони виконавчого провадження буде вважатися неподаною і буде повернута заявникові.

Залишення позовної заяви без руху не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала відповідно до ст. 185 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена повністю або частково в апеляційному порядку.

Згідно із ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня проголошення. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя І.В. Маренич