ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2015 року Справа № 2а/0370/4099/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Костюкевича С.Ф.,
при секретарі судового засідання Шафранюк І.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання дій незаконними та скасування вимоги,
ВСТАНОВИВ:
19 грудня 2012 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі ПАТ «КБ «Надра») звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі Луцька ОДПІ) про визнання дій незаконними та скасування вимоги.
Ухвалою суду від 11.01.2013 року зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративної справі №2а/0370/2531/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 05.06.2012 року.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 26.03.2013 року, яка залишена без змін Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2015 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Ухвалою суду від 16.12.2015 року провадження у справі поновлено, замінено відповідача, Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію Волинської області Державної податкової служби його правонаступником - Луцькою обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС.
Представником позивача 16.12.2015 року за вх. №19746/15 подано заяву, в якій уточнив позовні вимоги, просив визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Луцької ОДПІ №1388 від 14.09.2012 року
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14 вересня 2012 року Луцькою ОДПІ винесено податкову вимогу №1388 про сплату узгодженого грошового зобовязання у загальному розмірі 759 560 грн., яке нараховане інспекцією за податковим повідомленням-рішенням від 05 червня 2012 року №0000742200.
Вищезазначене податкове повідомлення-рішення 03.08.2012 року було оскаржене до Волинського окружного адміністративного суду.
На думку позивача, оскільки ПАТ «КБ «Надра» звернулося в суд з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 05.06.2012 року, і як наслідок згідно чинного законодавства (Податкового кодексу) грошові зобовязання за цими рішенням є неузгодженими, а тому за таких обставин у відповідача були відсутні підстави для винесення податкової вимоги. На підставі вищевикладеного просить суд визнати протиправними та скасувати податкову вимогу від 14 вересня 2012 року №1388.
Позивачем 16.12.2015 року за вх. №19746/15 подано до суду письмове клопотання, в якому просив розгляд справи проводити у відсутності їхнього представника, а позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача 16.12.2015 року за вх. №19736/15 подала клопотання в якому просила розгляд справи проводити у відсутності їх представника, а в задоволенні позовних вимог просила відмовити повністю.
Частиною 1 статті 41 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З урахуванням наведеного, справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, з наступних підстав.
Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з нормами пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Судом встановлено, що ПАТ «КБ «Надра» зареєстроване як юридична особа 26.10.1993 року, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.12.2015 року.
Луцькою ОДПІ 05 червня 2012 року винесене податкове повідомлення-рішення №0000742200, якими ПАТ «КБ «Надра» визначено грошове зобовязання за платежем «адміністративні штрафи та санкції» в сумі» 759 560 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, не погоджуючись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями ПАТ «КБ «Надра» оскаржило його до Волинського окружного адміністративного суду, який ухвалою від 03 серпня 2012 року в справі №2а/0370/2531/12 позовну заяву товариства залишив без руху. Товариство не погодилося з ухвалою суду та оскаржило її до Львівського апеляційного адміністративного суду, який ухвалою суду від 29.01.2013 року ухвалу про залишення позову без руху скасував, а матеріали справи направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 26.03.2013 року, яка залишена без змін Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2015 року, в задоволенні адміністративного позову ПАТ «Комерційний банк «Надра» до Луцької ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000742200 від 05.06.2012 року відмовлено повністю.
Луцькою обєднаною державною податковою інспекцією Волинської області Державної податкової служби 14 вересня 2012 року винесена податкова вимога №1388 за формою «Ю» про сплату ПАТ «КБ «Надра» узгодженого грошового зобовязання у розмірі 759 560 грн.
Як встановлено судом, грошове зобовязання за податковою вимогою від 14 вересня 2012 року №1388 виникло на підставі податкового повідомлення-рішення №0000742200 від 05 червня 2012 року.
Підприємство оскаржило вищезазначену вимогу в адміністративному порядку, однак рішенням ДПС у Волинській області, яке викладено в листі від 11 жовтня 2012 року №4259/10/10-206 скаргу ПАТ «КБ «Надра» залишено без задоволення.
В подальшому товариство оскаржувало податкову вимогу до ДПС України, однак рішенням від 29 листопада 2012 року №6143/0/61-12/19-5015 скаргу позивача залишено без задоволення.
Надаючи правову оцінку вищезазначеній податковій вимозі суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За правилами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Системний аналіз вищезазначених положень Податкового кодексу України дає підстави суду дійти висновку, що факт узгодженості чи неузгодженості грошового зобовязання ставиться в залежність від того, чи звернувся платник податку до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на підставі яких виникло таке грошове зобовязання. При цьому, пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України чітко визначає, що грошове зобовязання є неузгодженим саме з моменту звернення платника податку до суду, а не з моменту винесення судом ухвали про відкриття провадження у справі.
Надаючи таке трактування Податкового кодексу України суд також керується положенням пункту 56.21 статті 56 Кодексу, відповідно до якого у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
У розглядуваному випадку позивач звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000742200 від 05 червня 2012 року, який ухвалою від 03 серпня 2012 року в справі №2а/0370/2531/12 позовну заяву товариства залишив без руху. Товариство не погодилося з ухвалою суду та оскаржило її до Львівського апеляційного адміністративного суду. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2013 року апеляційну скаргу ПАТ «КБ Надра» задоволено, ухвалу судді Волинського окружного адміністративного суду 03.08.2012 року про залишення позовної заяви без руху у справі № 2а/0370/2531/12 скасовано, а матеріали справи направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Таким чином, оскільки позивач звернувся до Волинського окружного адміністративного суду, тобто оскаржив податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ №0000742200 від 05 червня 2012 року у судовому порядку, тому грошові зобовязання за ним вважаються неузгодженими до дня набрання судовим рішенням законної сили.
За таких обставин, доводи податкового органу про узгодженість грошових зобовязань ПАТ «КБ «Надра» за податковим повідомленням-рішенням Луцької ОДПІ №0000742200 від 05 червня 2012 року є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
При цьому слід зазначити, що ПАТ «КБ «Надра» 30.08.2012 року листом вих. №02-01/2804 повідомляло Луцьку ОДПІ, що станом на 30.08.2012 року податкове повідомлення-рішення №0000742200 від 05 червня 2012 року оскаржується у Волинському окружному адміністративному суді.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду, субєкт владних повноважень, неправомірно застосував норми Податкового кодексу України до платника податків - ПАТ «КБ «Надра» та не надав суду жодних обґрунтованих письмових доказів щодо правомірності податкової вимоги.
Як визначено частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши податкову вимогу від 14 вересня 2012 року №1388, суд приходить до висновку, що вона не відповідає вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме винесена не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зокрема Податковим кодексом України.
Оскільки позивач звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000742200 від 05 червня 2012 року, тому суд приходить до висновку, що грошове зобовязання за цим рішенням є не узгодженим, а відтак податкова вимога Луцької ОДПІ від 14 вересня 2012 року №1388 винесена всупереч положенням Податкового кодексу України, тобто протиправно. На підставі вищевикладеного позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі шляхом визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 14 вересня 2012 року №1388.
За правилами частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (чинного на момент подачі позову) за подання до адміністративного суду позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.
Статтею 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» передбачено, що з 01 січня 2012 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1073,00 грн.
Таким чином, майнова вимога позивача повинна бути оплачена судовим збором в розмірі 1 відсотка від розміру майнових вимог (759 560 грн.), але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати (107,30 грн.) та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат (2146,00 грн.). Зважаючи на це, позивач мав сплатити судовий збір в розмірі 2 мінімальних заробітних плат, а саме 2146,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «КБ «Надра» за подання даного позову платіжним дорученням від 13 грудня 2012 року №52250813 сплатило судовий збір у розмірі 2 204 грн., тобто на 58 грн. (2 204 2 146) більше, ніж того вимагає Закон України «Про судовий збір» при поданні позову майнового характеру.
Оскільки суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі, тому на користь ПАТ «КБ «Надра» з Державного бюджету України слід стягнути судовий збір у розмірі 2 146 грн.
Суд вважає необхідним розяснити позивачу, що повернення надмірно сплаченого судового збору у розмірі 58 грн. здійснюється за правилами статті 7 Закону України «Про судовий збір» за письмовою заявою підприємства.
Керуючись статтями 2, 11, 17, 41, 71, 158, 159, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі статтей 56, 59 Податкового кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 14 вересня 2012 року №1388.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (04053, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456) судовий збір у розмірі 2 146 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 21 грудня 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий С.Ф. Костюкевич
Судове рішення № 54504601, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 16.12.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0370/4099/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: