Постанова № 54504360, 06.08.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2015 року 810/3072/15

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Лапія С.М.,

при секретарі – Феленюк О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Сяйво" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про визнання нечинним та скасування розпорядження,-

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Сяйво" з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, в якому просить визнати протиправним та скасувати розпорядження від 23.06.2015 №1434.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки висновок відповідача про те, що ТДВ «Страхова компанія «Сяйво» не здійснювало протягом 12 місяців страхової діяльності, є помилковим.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача позовних вимог не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг за результатами аналізу звітних даних ТДВ «Страхова компанія «Сяйво» за 2014 рік та І квартал 2015 року винесено розпорядження від 23.06.2015 № 1434 про анулювання ліцензій на провадження страхової діяльності у формі добровільного страхування:

- відповідальності перед третіми особами (крім цивільної відповідальності власників наземного транспорту, відповідальності власників повітряного транспорту, відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника) серії АВ № 442204;

- наземного транспорту (крім залізничного) серії АВ № 442205;

- вантажів та багажу (вантажобагажу) серії АВ № 442206;

- від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ серії АВ № 442207;

- кредитів (у т.ч. відповідальності позичальника за непогашення кредиту) серії АВ № 442208;

- фінансових ризиків серії АВ № 442209;

- виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій серії АВ № 442210;

- майна (крім залізничного, наземного, повітряного, водного транспорту і морського внутрішнього та інших видів водного транспорту), вантажів та багажу (вантажобагажу) серії АВ № 442211;

у формі обов’язкового страхування:

- відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів АВ №442213;

- працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд) АВ № 442212;

- цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру АВ № 442214.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його оскарження.

Зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що нормативною підставою для його винесення є порушення, на думку відповідача, ТДВ «Страхова компанія «Сяйво» абз. 7 п. 7.3 розд. 7 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.08.2003 № 40, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.09.2003 за № 805/8126 (далі – Ліцензійні умови), згідно якого підставою для анулювання (відкликання) ліцензії є нездійснення страховиком страхової діяльності відповідно до виданої ліцензії протягом останніх 12 місяців.

Суд вважає такий висновок відповідача необґрунтованим у зв’язку з наступним.

Так, відповідачем за результатами розгляду справи про порушення законів та нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг Позивачем ТДВ «СК «СЯЙВО», винесено розпорядження від 26.12.2013 № 4744 про тимчасове зупинення (обмеження) дії ліцензій ТДВ «Страхова компанія «Сяйво» на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг.

Відповідно до п. 7.1 Ліцензійних умов тимчасовим зупиненням (обмеженням) дії ліцензії є тимчасове позбавлення страховика права на провадження страхової діяльності, отже, згідно розпорядження Нацкомфінпослуг № 4744 позивач з 26.12.2013 (дати його винесення) був тимчасово позбавлений права на провадження страхової діяльності.

Не погоджуючись з розпорядженням від 26.12.2013 № 4744, ТДВ «Страхова компанія «Сяйво» оскаржено його до Окружного адміністративного суду міста Києва (справа №826/1419/14).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2014 у справі № 826/1419/14 у задоволенні позову ТДВ «Страхова компанія «Сяйво» до Нацкомфінпослуг про оскарження Розпорядження від 26.12.2013 № 4744 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2014 апеляційну скаргу ТДВ «Страхова компанія «Сяйво» задоволено, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.03.2014 у справі № 826/1419/14 скасовано та винесено нову постанову, якою позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Згідно ст. 254 КАС України постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення набирає законної сили за наслідками апеляційного провадження. Ухвала апеляційного суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалою Вищою адміністративного суду України у справі № К/800/28952/14 від 29.04.2015 попередні судові рішення по справі № 826/1419/14 скасовано, а справу №826/1419/14 направлено на новий розгляд.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2015 у справі № 826/1419/14 позов ТДВ «Страхова компанія «Сяйво» до Нацкомфінпослуг про визнання нечинним та скасування Розпорядження від 26.12.2013 № 4744 задоволено у повному обсязі.

Також за результатами розгляду справи про порушення законів та нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг ТДВ «Страхова компанія «Сяйво» Нацкомфінпослуг винесено розпорядження від 10.07.2014 № 2100 про тимчасове зупинення (обмеження) дії ліцензій позивача №№ серії АВ №№ 442204-442214.

Не погоджуючись з розпорядженням від 10.07.2014 № 2100, ТДВ «Страхова компанія «Сяйво» оскаржено його до Київського окружного адміністративного суду (справа № 810/5195/14).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.09.2014 у справі № 810/5195/14 у задоволенні позову ТДВ «Страхова компанія «Сяйво» відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014 у справі № 810/5195/14 апеляційну скаргу ТДВ «Страхова компанія «Сяйво» задоволено, постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.09.2014 скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено в повному обсязі, визнано нечинним та скасовано розпорядження Нацкомфінпослуг від 10.07.2014 № 2100.

Згідно до ст. 254 КАС України постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення набирає законної сили за наслідками апеляційного провадження. Ухвала апеляційного суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Отже, ТДВ «Страхова компанія «Сяйво» мало право здійснювати страхову діяльність у 2014 та 2015 роках тільки у наступних періодах:

- у 2014 році:

1) з 23.04.2014 (набрання законної сили Постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/1419/14) по 10.07.2014 (дата винесення Розпорядження № 2100);

2) з 04.12.2014 (набрання законної сили Постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 810/5195/14) по 31.12.2014;

- у 2015 році:

1) з 01.01.2015 по 29.04.2015 (скасування Вищим адміністративним судом України постанови Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/1419/14).

З викладеного слідує, що загальна кількість календарних днів провадження страхової діяльності позивачем у 2014 році та І кварталі 2015 року дорівнює 193 календарним дням, тому висновки відповідача про нездійснення ТДВ «Страхова компанія «Сяйво» страхової діяльності відповідно до виданих ліцензій протягом останніх 12 місяців є необґрунтованим, тому застосування в оскаржуваному розпорядженні положень абз. 7 п. 7.3 розд. 7 Ліцензійних умов є протиправним.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності оскаржуваного рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, відповідно, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 97 КАС України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки позивач з клопотанням про відшкодування судових витрат до суду не звертався, дане питання при прийнятті рішення у справі судом не розглядається.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 97, 122, 158-163, 167, 257 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 23.06.2015 №1434.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 10 серпня 2015 р.