Ухвала суду № 54503821, 17.12.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/474/15-ц 17.12.2015 17.12.2015 17.12.2015

Справа № 487/474/15-ц

Провадження №22-ц/784/2952/15 Головуючий у 1 інстанції Сухаревич З.М.

Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

УХВАЛА

Іменем України

17 грудня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого -Мурлигіної О.Я.,

суддів: Козаченка В.І., Прокопчук Л.М,

при секретарі судового засідання Горенко Ю.В.,

за участю:

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

товариства з обмеженою відповідальністю

«Миколаївський центральний ринок»

на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 1 вересня 2015 року

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський центральний ринок» до товариства з обмеженою відповідальністю «Карлет», ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі - продажу,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський центральний ринок» (далі - ТОВ «Миколаївський центральний ринок») звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Карлет» (далі -ТОВ «Карлет»), ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що він є власником нижчезазначеного нерухомого майна, яке безпідставно було зареєстроване за кооперативним підприємством «Центральний ринок» та незаконно передано останнімдо статутного капіталу ТОВ «Карлет».

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 травня 2015 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 21 липня 2015 року, в задоволенні позову ТОВ «Миколаївський центральний ринок» відмовлено.

28 липня 2015 року позивач звернувся з заявою про перегляд у звязку нововиявленими обставинами рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 травня 2015 року.

Ухвалою того ж суду від 01 вересня 2015 року в задоволенні заяви ТОВ «Миколаївський центральний ринок» відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Миколаївський центральний ринок», посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив ухвалу суду скасувати, та скасувавши рішення суду першої інстанції вирішити спір по суті, задовольнивши позовні вимоги товариства.

Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, просить залишити ухвалу суду без змін.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, ТОВ «Миколаївський центральний ринок» в заяві про перегляд рішення зазначив, що нововиявленими обставинами у даному випадку є скасована ухвалою Вищого адміністративного Суду України від 11 червня 2015 року у справі № 814/2057/13-а постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року. Вказаною ухвалою залишена в силі постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спірне майно, видане КП «Центральний ринок». На думку заявника, висновки суду в адміністративній справі стосуються підстав для ухвалення рішення в даній цивільній справі, у звязку з чим, є підстави для скасування рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч.1, п.3 ч.2 ст. 361 ЦПК України та роз'яснень, викладених у пунктах 2, 3, 4, 9, 10, 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», підставою для перегляду рішення суду, яким закінчено розгляд справи, що набрало законної сили,у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини (юридичні факти), які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення.

Зокрема, як нововиявлені можуть розглядатися скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.

Для визначених пунктами 3, 4 частини другої статті 361 ЦПК нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Скасування судового рішення (пункт 3 частини другої статті 361 ЦПК) може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору. Вирішуючи питання про скасування судового рішення із зазначених підстав, суди мають виходити з преюдиційного зв'язку судових рішень, зокрема, із того, що між рішеннями має існувати матеріально-правовий зв'язок, факти, встановлені в одній із справ, мають значення для іншої справи.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 травня 2015 року та ухвали Апеляційного суду Миколаївської області від 21 липня 2015 року, у даній справі підставами для ухвалення вказаних судових рішень була сукупність встановлених фактів і обставин, серед яких відсутні обставини, що встановлені в межах адміністративної справи № 814/2057/13-а. За висновками апеляційного суду, рішення суду від 14 травня 2015 року визнано правильним по суті, оскільки за позовом особи, яка не є стороною угоди, вона (угода) не може бути визнана недійсною. До того ж суди взяли до уваги те, що після отримання правовстановлюючих документів на цілу будівлю, її частинам привласнені нові адреси, на підставі чого видані інші правовстановлюючі документи.

Крім того, позивач під час апеляційного розгляду надавав для огляду ухвалу Вищого Адміністративного Суду України від 11 червня 2015 року по адміністративній справі № 814/2057/13-а. В ухвалі апеляційного суду, у звязку з тим, що апелянт посилався на неї, їй була надана правова оцінка.

Таким чином, заявником не доведено наявності необхідних умов нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 ч.2 ст. 361 ЦПК, зокрема те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Дійшовши правильного висновку, що вказані позивачем обставини не відносяться до нововиявлених, суд обґрунтовано відмовив в задоволенні заяви.

У зв'язку з викладеним колегія суддів вважає, що ухвалу суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський центральний ринок» - відхилити, а ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 1 вересня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий О.Я.Мулигіна

Судді: В.І. Козаченко

ОСОБА_4