Постанова № 54503287, 17.12.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/26424/15-а

Провадження № 2-а/127/802/15

П О С Т А Н О В А

Іменем України

17 грудня 2015 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі: головуючого судді Жмудя О.О., при секретарі судового засідання: Шарапанівському Р.П.,

за участі позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача 1: ОСОБА_3,

представника відповідача 2: ОСОБА_4,

представника третьої особи: ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, виконавчого комітету Вінницької міської ради, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Голова Вінницької ОСОБА_6 ОСОБА_7, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради та Виконавчого комітету Вінницької міської ради, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Голова Вінницької ОСОБА_8 ОСОБА_7 про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити дії.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що починаючи з початку листопада місяця 2015 року по сьогоднішній день на майдані Незалежності та по вулиці Соборній в м. Вінниці біля будинку міської ради розташовані намети для начебто проведення акції протесту «Тарифний майдан». З відповіді виконавчого комітету Вінницької міської ради вбачається, що Голова Вінницької ОСОБА_6 ОСОБА_7 повідомив виконавчий комітет, що з 09.11.2015 року розпочинає тарифний майдан на площі Незалежності з встановленням палаток. Позивач являється мешканцем міста Вінниці, отже він є членом територіальної громади нашого міста. Його занепокоює та обурює позиція органу місцевого самоврядування - Вінницької міської ради та її виконавчих органів, стосовно того, що вони не реагують на вищезазначені неправомірні дії незрозумілої йому «Вінницької ОСОБА_6» в особі ОСОБА_7 та його численних приспішників. Вважає, що міська влада неправомірно зайняла бездіяльну позицію, яка полягає в тому, що нею не проводились та не проводяться жодні дії для захисту прав позивача та інших мешканців на вільне пересування вулицею Соборною та площею Незалежністю міста Вінниці. Дані намети, що влаштовані паном ОСОБА_7 задля власного «піару», мало того, що перешкоджають руху пішоходів, але ще й псує зовнішній вигляд новоствореної та реконструйованої площі. Як місто в особі міської влади, що намагається бути «європейським», може погодитись та змиритись з існуванням в самісінькому його центрі цих «піар засобів» даного «місцевого політика». Також зазначив, що Вінницька міська рада, як орган місцевого самоврядування зобов'язана представляти інтереси та відстоювати права всієї територіальної громади в тому числі і позивача, що в даному нею не робиться. Враховуючи норми чинного законодавства, право розпоряджатись земельною ділянкою, на якій розташовані намети ОСОБА_7, це виключне право Вінницької міської ради. Тому в позивача постає питання чому міська рада ігнорує це та дозволяє на своїй земельній ділянці існування таких зразкових «європейських конструкцій». Безспірний факт, що існування наметів в центрі міста на площі, що є обєктом благоустрою міста, є порушенням як самого благоустрою так і пункту 6.13.1 Правил благоустрою території міста Вінниці зокрема. З огляду на викладене, вбачається відверта бездіяльність виконавчого комітету міської ради щодо відновлення благоустрою міста, так як жодних дій по знесенню даних обєктів ним не здійснено. На підставі вищевикладеного позивач просить визнати протиправною бездіяльність Вінницької міської ради та виконавчого комітету Вінницької міської ради, що полягає у не вчиненню дій по демонтажу наметів, що розташовані на майдані Незалежності та по вул. Соборній в місті Вінниці біля будинку Вінницької міської ради та зобовязати Вінницьку міську раду та виконавчий комітет Вінницької міської ради демонтувати намети, що розташовані на майдані Незалежності та по вулиці Соборній в м. Вінниці біля будинку Вінницької міської ради.

07.12.2015 року позивачем було подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить змінити формулювання «Зобовязати Вінницьку міську раду та виконавчий комітет Вінницької міської ради демонтувати намети, що розташовані на майдані Незалежності та по вул. Соборній в м. Вінниці біля будинку Вінницької міської ради» та «Зобовязати Вінницьку міську раду та виконавчий комітет Вінницької міської ради вчинити дії по відновленню благоустрою на майдані Незалежності та по вул. Соборній в м. Вінниці біля будинку Вінницької міської ради шляхом демонтажу наметів, що на ній розташовані.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 у судовому засіданні просили задовольнити заявлені вимоги з підстав викладених у позові.

Представники відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнали позов в частині визнання бездіяльності протиправною, щодо зобов'язання до вчинення дій по демонтажу наметів поклались на розсуд суду.

Представник третьої особи ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення вказаного адміністративного позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 39 Конституції України Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Згідно рішення Конституційного суду України від 19.04.2001 року N 4-рп/2001 строк завчасного сповіщення має бути достатнім і для того, щоб органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування могли визначитися, наскільки проведення таких зібрань відповідає закону, та в разі потреби, згідно з частиною другою статті 39 Конституції України, звернутися до суду для вирішення спірних питань.

Статтею 21 міжнародного пакту про громадянські і політичні права визнається право на мирні збори. Користування цим правом не підлягає ніяким обмеженням, крім тих, які накладаються відповідно до закону і які є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах державної чи суспільної безпеки, громадського порядку, охорони здоров'я і моральності населення або захисту прав та свобод інших осіб, що зазначено і в ст. 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною 1 ст. 10 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

У відповідності до ст. 60 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходу місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоровя, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі обєкти, визначені відповідно до закону як обєкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Частиною 1 ст. 73 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обовязковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, обєднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Також слід зазначити, що рішенням Віницької міської ради від 01.03.2011 року №104 затверджено Правила благоустрою території міста Вінниці.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: 1) затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; 2) затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; 3) створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); 4) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання обєктів благоустрою.

Згідно із п.п. 1-5,14 ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить: забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку, дотримання тиші в громадських місцях; організація місць відпочинку для населення; затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та обєктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних обєктів тощо; видача дозволу на порушення обєктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом .

У відповідності до пункту 6.13.1 на обєктах благоустрою забороняється: вивозити, виносити, викидати та/або звалювати в не відведених для цього місцях будь-які відходи, траву, гілля, деревину, листя, сніг тощо, влаштовувати несанкціоновані звалища; забруднювати довкілля, місця загального користування та інші території будь-якими відходами, сміттям, лушпинням від насіння, недопалками тощо; спалювати будь-які відходи промислового, побутового або природного походження, траву, гілля, деревину, листя тощо; встановлювати самовільно тимчасові або постійні огорожі та відгородження; перекривати проїзди, проходи загального користування будь-якими засобами без відповідного на те дозволу виданого в установленому порядку; вчиняти дії, що тягнуть порушення умов благоустрою, пошкодження (руйнування чи псування) вулично-дорожньої мережі, інших об'єктів та елементів благоустрою, ускладнення умов руху пішоходів та транспорту, та інші дії, заборонені цими Правилами, чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 182 КАС України органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням із позовною заявою про заборону таких заходів чи про інше обмеження права на мирні зібрання (щодо місця чи часу їх проведення тощо).

Судом встановлено наступні факти.

З листа гр. ОСОБА_1 до міського голови ОСОБА_9 від 19.11.2015 вбачається звернення позивача за інформацією щодо проведення мітингу на Майдані Незалежності (а.с.6).

Листом міського голови ОСОБА_10 ОСОБА_1 повідомлено, що до органів міської ради 09.11.2015 року надійшло повідомлення Голови Вінницької ОСОБА_6 ОСОБА_7, передано через гр. ОСОБА_11, щодо проведення «Тарифного майдану» з встановленням палаток (а.с.7).

З повідомлення Голови Вінницької ОСОБА_6 ОСОБА_7 від 09.11.2015 року, вбачається що обєднання демократичних сил м. Вінниці повідомляє Вінницьку міську раду, що населення міста з 09.11.2015 року розпочинає тарифний майдан на площі Незалезності з встановленням палаток. (а.с.8).

З матеріалів справи, а саме з фототаблиці вбачається що на пішохідній доріжці та газоні площі Незалежності м. Вінниці були встановлені три намети, розкидане гілля та дошки, облаштовані діжки для паління багаття та розміщені плакати з закликами про надання свободи політвязням, станом на 07.12.2015 року 9 (а.с. 28).

Із статті на сайті «Gazeta.ua» вбачається що станом на 16.12.2015 року «Тарифний майдан» на площі Незалежності, що у м. Вінниці демонтовано (а.с.46-45).

З фототаблиці (а.с. 48-52 ) видно що 16.12.2015 року на площі Незалежності м. Вінниці розпочали встановлювати «Резиденція Діда Мороза» та новорічні декорації на тому ж місці де розташовувались намети «Тарифного майдану» .

Під час розгляду справи судом встановлено, що на місці проведення «Тарифного майдану» щорічно у цей період часу встановлюється «Резиденція Діда Мороза» та інші декорації розважального характеру для дітей з нагоди святкування новорічних свят.

В матеріалах справи наявне звернення ОСОБА_12 до Президента України ОСОБА_13, Премєр-міністра України ОСОБА_14, голови Вінницької ОДА ОСОБА_15 та Вінницького міського голови ОСОБА_9, в якому ставляться наступні вимоги: забезпечити безкоштовний проїзд для пільгових категорій вінничан; звільнити ОСОБА_16 (Хорта); зробити тарифи прозорими та обґрунтованими; забезпечити гуртожитками безхатченків (а.с.34-35).

На підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що учасниками «Тарифного майдану» повідомлення про проведення такого заходу було надіслане до міської ради в день його початку, а не завчасно. Окрім цього учасниками «Тарифного майдану» не додержано вимог ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» та «Правил благоустрою території м. Вінниці», що в свою чергу порушує права територіальної громади міста.

Такий захід як «тарифний майдан» анонсований обмеженою кількістю учасників, що приймають в ньому участь - це порушує права більшості членів територіальної громади, оскільки на місці проведення вищевказаного заходу щорічно проводяться масові святкові заходи в тому числі за участю дітей, що в свою чергу ставить під загрозу проведення цих заходів.

А тому, оскільки відповідачами не здійснювалось ніяких дій по уникненню порушення прав членів територіальної громади, суд вважає за доцільне визнати бездіяльність Вінницької міської ради та виконавчого комітету Вінницької міської ради протиправною.

Щодо вимоги про вчинення дій по відновленню благоустрою на майдані Незалежності та по вул. Соборній в м. Вінниці біля будинку Вінницької міської ради шляхом демонтажу наметів, що на ній розташовані, то в цій частині вимог слід відмовити, оскільки, як встановлено судом та не заперечується особами, які беруть участь у справі, територія на майдані Незалежності та по вулиці Соборній в м. Вінниці біля будинку міської ради, де були розташовані намети для начебто проведення акції протесту «Тарифний майдан», приведена у належний стан відповідно до вимог ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» та «Правил благоустрою території м. Вінниці».

Керуючись ст.ст. 2, 3, 6, 8, 10, 11, 86, 94, 159, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Вінницької міської ради та виконавчого комітету Вінницької міської ради, що полягає у невчиненню дій по демонтажу наметів, що були розташовані на Майдані Незалежності та по вулиці Соборній в місті Вінниці біля будинку Вінницької міської ради.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути в рівних частках за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької міської ради та виконавчого комітету Вінницької міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.О. Жмудь