Постанова № 54501297, 07.12.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2015 року 17:47 №810/3596/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Панченко Н.Д., за участю секретаря судового засідання Сімейко А.А.,

представників позивача:ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Росава»доБілоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській областіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеньВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Росава» (далі позивач або ТОВ «ТД «Росава») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі відповідач або Білоцерківська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.04.2015 №0007821501 та №0007841501.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність порушення ним вимог податкового законодавства, оскільки вважає, що задекларована сума податкового кредиту за січень 2015 року сформована ним на підставі належно складених податкових накладних, що зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

За твердженням позивача, податкове законодавство не містить застережень, які б виключали право платника податків відносити до складу податкового кредиту за січень 2015 суму ПДВ за податковим накладними, що виписані у листопаді та грудні місяцях 2014 року.

Тому, на думку позивача, рішення податкового органу про завищення суми податкового кредиту на 1912786,00 грн. є безпідставним, оскільки при його прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування заперечень вказав, що згідно положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у редакції, яка діяла на дату подання позивачем податкової звітності з ПДВ за січень 2015 року, платник податків має включити у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати їх складення.

З урахуванням викладеного, відповідач стверджує, що суми ПДВ, які сплачені постачальникам товарів і послуг на підставі податкових накладних, які складені у 2014 році не можуть бути включені до складу податкового кредиту у 2015 році.

Тому вважає, що оскаржувані рішення прийняті з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали у повному обсязі та просили суд його задовольнити.

Представник відповідача просив відмовити у задоволені позову з мотивів, наведених у письмових запереченнях.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Росава» (ідентифікаційний код 36211094) зареєстроване 26.11.2008 як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1, а.с. 192).

Як платник податків позивач узятий на облік з 27.11.2008 за №234 та, станом на момент проведення перевірки контролюючим органом, перебував на обліку у Білоцерківській ОДПІ.

Як вбачається із матеріалів справи, 19.02.2015 ТОВ «ТД «Росава» подало до Білоцерківської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року разом з розшифровкою податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5), у якій визначено суму податкового кредиту за звітний період у розмірі 2314277,00 грн. (т.1, а.с. 72-86).

20 березня 2015 року посадовою особою Білоцерківської ОДПІ на підставі пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку даних, задекларованих в податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «ТД «Росава» за січень 2015 року. Результати перевірки оформлені актом від 20.03.2015 №158/15-1/36211094 (т.1, а.с. 7-11).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що полягає у включенні до складу податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року сум ПДВ, у загальному розмірі 1912785,70 грн., за податковими накладними, які складені в звітних податкових періодах 2014 року.

У звязку з цим, відповідач дійшов висновку про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2015 року в сумі 1912785,70 грн., що, у свою чергу, призвело до заниження суми ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за січень 2015 року в сумі 1912785,70 грн.

За наслідками камеральної перевірки позивачу було збільшено суму, що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного (податкового) періоду, на 1645711,70 грн. та зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на 267074,00 грн.

На підставі акту камеральної перевірки, відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, Білоцерківською ОДПІ прийнято:

- податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 10.04.2015 №0007821501, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за податковою декларацією з ПДВ за січень 2015 року на 267074,00 грн. (т.1, а.с. 12);

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 10.04.2015 №0007841501, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 2468567,00 грн., у тому числі 1645712,00 грн. за основним платежем та 822856,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (т.1, а.с. 13).

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач на підставі статті 56 Податкового кодексу України звернувся Головного управління ДФС у Київській області із скаргою вх.№129 від 21.04.2015 (т.5, а.с. 195).

Під час розгляду скарги позивача рішенням Головного управління ДФС у Київській області про продовження розгляду скарги від 29.04.2015 №1298/10/10-36-10-01-04 Білоцерківську ОДПІ зобовязано провести документальну позапланову перевірку ТОВ «ТД «Росава» з питань, що стали предметом оскарження та обставин, викладених в акті камеральної перевірки від 20.03.2015 №158/15-1/36211094 (т.5, а.с. 151).

На виконання рішення ГУ ДФС у Київській області відповідачем у період з 21.05.2015 по 25.05.2015 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ТД «Росава» з питань, що стали предметом оскарження, викладених в акті від 20.03.2015 №158/15-1/36211094 про результати камеральної перевірки звітності з податку на додану вартість ТОВ «Торговий дім «Росава» за січень 2015 року.

Результати перевірки оформлені актом від 02.06.2015 №917/10-02-15-01-14/36211094 (т.1, а.с. 14-23).

У ході перевірки встановлено, що внаслідок порушення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ «ТД «Росава» завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на загальну суму 267074,00 грн. та занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, на загальну суму 1645712,00 грн.

На підтвердження такого висновку податковий орган зазначив, що відповідно до розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5) до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року, ТОВ «ТД «Росава» включило суму податкового кредиту з ПДВ у розмірі 1912785,70 грн. за рахунок податкових накладних, складених у звітних податкових періодах 2014 року.

Крім того, позивачем до перевірки не було надано первинних документів, що підтверджують факт отримання товарів і послуг від контрагентів постачальників, а саме: від ПрАТ «Росава» на суму ПДВ 1912603,03 грн., від Інституту гідромеханіки Національної академії наук України на суму ПДВ 66,84 грн., від ПрАТ «Чернігівський ремонтно-монтажний комбінат» на суму ПДВ 25,00 грн., від ТОВ «Нова Пошта» на суму ПДВ 90,83 грн.

Врахувавши висновки акта перевірки від 02.06.2015 №917/10-02-15-01-14/36211094, Головне управління ДФС у Київській області рішенням від 15.06.2015 №1629/10/10-36-10-01-04 податкові повідомлення-рішення від 10.04.2015 №0007821501 та №0007841501 залишило без змін (т.1, а.с. 24-27).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 16.07.2015 №14782/6/99-99-10-01-01-01-25 повторні скарги позивача залишені без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін (т.1, а.с. 28-31).

Не погоджуючись із рішеннями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Як вбачається з акта перевірки та підтверджується розшифровкою податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5) (т.1, а.с. 78) до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року, спірну суму податкового кредиту у розмірі 1912785,70 грн. позивачем було сформовано на підставі податкових накладних, виписаних: ПрАТ «Росава» у листопаді 2014 року на загальну суму ПДВ 668505,16 грн. та у грудні 2014 року на суму ПДВ 1244097,87 грн.; Інститутом гідромеханіки національної академії наук України, виписаних у грудні 2014 року на суму ПДВ 66,84 грн.; ПрАТ «Чернігівський ремонтно-монтажний комбінат» виписаних у грудні 2014 року на суму ПДВ 25,00 грн., ТОВ «Нова Пошта», виписаних у грудні 2014 року на суму ПДВ 90,83 грн.

У ході зясування обставин справи і перевірки їх доказами судом встановлено, що між ТОВ «ТД «Росава» (ОСОБА_4) та ПрАТ «Росава» (ЗАТ «Росава») (Підприємство) укладено договір від 28.05.2009 №86/444, відповідно до умов якого Підприємство зобовязується продавати, а ОСОБА_4 за умовами даного договору приймає на себе зобовязання купувати продукцію Підприємства для поставки її ТОВ «МЕТРО кеш енд кері Україна» за асортиментом, кількістю згідно специфікацій до договору, оформлених додатками до нього (т.1, а.с. 223-244).

На виконання умов договору від 28.05.2009 №86/444, ПрАТ «Росава» у листопаді 2014 року здійснило поставку на користь ТОВ «ТД «Росава» товару (автомобільні шини) на суму 4011030,92 грн. , у т.ч. ПДВ 668505,16 грн.; у грудні 2014 року здійснило поставку на користь ТОВ «ТД «Росава» товару (автомобільні шини) на суму 7464587,17 грн.,у т.ч. ПДВ 1244097,87 грн.

Загалом, у листопаді грудні місяці 2014 року позивачем отримано від ПрАТ «Росава» автомобільних шин на суму 11475618,09 грн., у.т.ч. ПДВ 1912603,03 грн., що підтверджується накладними на відпуск товару, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, копії яких містяться у матеріалах справи.

На підтвердження розрахунків та сплати у складі ціни товару податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями у розмірі 1912603,03 грн. позивач отримав від ПрАТ «Росава» податкові накладні:

- за період листопад 2014 року: №105 від 06.11.2014 на суму 250000,00 грн., у т.ч. ПДВ 41666,67 грн., №200 від 10.11.2014 на суму 450000,00 грн., у т.ч. ПДВ 75000,00 грн., №245 від 11.11.2014 на суму 1000000,00 грн., у т.ч. ПДВ 166666,67 грн., №243 від 11.11.2014 на суму 450000,00 грн., у т.ч. ПДВ 75000,00 грн., №312 від 12.11.2014 на суму 329794,92 грн., у т.ч. ПДВ54965,82 грн., №353 від 13.11.2014 на суму 300227,76 грн., у т.ч. ПДВ 50037,96 грн., №381 від 14.11.2014 на суму 442010,09 грн., у т.ч. ПДВ 73668,35 грн., №459 від 17.11.2014 на суму 370101,23 грн., у т.ч. ПДВ 69816,15 грн., №538 від 18.11.2014 на суму 418896,92 грн., у т.ч. ПДВ 69816,15 грн. (т.2, а.с. 242, 245, 248, 250; т.3, а.с. 82, 88, 89, 90).

- за період грудень 2014 року: №162 від 04.12.2014 на суму 150000,00 грн., у т.ч. ПДВ 25000,00 грн., №95 від 01.12.2014 на суму 175561,04 грн., у т.ч. ПДВ 29260,17 грн., №96 від 01.12.2014 на суму 174438,96 грн., у т.ч. ПДВ 29073,16 грн., №97 від 01.12.2014 на суму 150000,00 грн., у т.ч. ПДВ 25000,00 грн., №98 від 02.12.2014 на суму 420000,00 грн., у т.ч. ПДВ 70000,00 грн., №99 від 02.12.2014 на суму 150000,00 грн., у т.ч. ПДВ 25000,00 грн., №135 від 03.12.2014 на суму 300000,00 грн., у т.ч. ПДВ 50000,00 грн., №136 від 03.12.2014 на суму 150000,00 грн., у т.ч. ПДВ 25000,00 грн., №137 від 03.12.2014 на суму 100000,00 грн., у т.ч. ПДВ 16666,67 грн., №160 від 04.12.2014 на суму 380000,00 грн., у т.ч. ПДВ 63333,33 грн., №178 від 05.12.2014 на суму 364900,00 грн., у т.ч. ПДВ 60816,67 грн., №179 від 05.12.2014 на суму 165100,00 грн., у т.ч. ПДВ 27516,67 грн., №241 від 08.12.2014 на суму 360000,00 грн., у т.ч. ПДВ 60000,00 грн., №242 від 08.12.2014 на суму 150000,00 грн., у т.ч. ПДВ 25000,00 грн., №301 від 09.12.2014 на суму 420000,00 грн., у т.ч. ПДВ 70000,00 грн., №305 від 09.12.2014 на суму 1000000,00 грн., у т.ч. ПДВ 166666,67 грн., №320 від 10.12.2014 на суму 200000,00 грн., у т.ч. ПДВ 33333,33 грн., №479 від 11.12.2014 на суму 177293,48 грн., у т.ч. ПДВ 29548,91 грн., №536 від 12.12.2014 на суму 177293,69 грн., у т.ч. ПДВ 29548,95 грн., №583 від 15.12.2014 на суму 200000,00 грн., у т.ч. ПДВ 33333,33 грн., №304 від 09.12.2014 на суму 1000000,00 грн., у т.ч. ПДВ 166666,67 грн., №303 від 09.12.2014 на суму 1000000,00 грн., у т.ч. ПДВ 166666,67 грн., №302 від 09.12.2014 на суму 100000,00 грн., у т.ч. ПДВ 16666,67 грн. (т.2, а.с. 129-156).

18 лютого 2014 року між ТОВ «ТД «Росава» (Замовник) та ПрАТ «Чернігівський ремонтно-монтажний комбінат» (Виконавець) укладений договір №1939 про технічне обслуговування і ремонт реєстратора розрахункових операцій. За умовами цього договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання робіт по технічному обслуговуванню РРО щомісячно, а також післягарантійний ремонт РРО та гарантійний ремонт РРО (т.3, а.с. 1-4).

На виконання умов договору, у грудні 2014 року ПрАТ «Чернігівський ремонтно-монтажний комбінат» надало позивачу послуги, обумовлені договором, що підтверджується актом виконання робіт №1939 від 31.2014 (т.3, а.с. 44), платіжним доручення №189 від 26.01.2015 (т.3, а.с. 46).

За фактом виконання робіт ПрАТ «Чернігівський ремонтно-монтажний комбінат» виписало на користь позивача податкову накладну №910 від 31.12.2014 на суму 150,00 грн., у т.ч. ПДВ 25,00 грн. (т.3, а.с. 45).

26 березня 2014 року між ТОВ «ТД «Росава» (Замовник) та ТОВ «Нова Пошта» укладено договір №49374 про надання транспортно-експедиторських послуг, відповідно до якого Виконавець надає Замовнику транспортно-експедиторські послуги згідно його замовлення, а Замовник сплачує Виконавцю винагороду згідно діючих у Виконавця тарифів (т.3, а.с. 5-8).

На виконання умов цього договору, у грудні 2014 року ТОВ «Нова Пошта» надало позивачу послуги, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №НП/58-004410 від 31.12.2014 (т.3, а.с. 40), платіжним дорученням №161 від 21.01.2015.

За фактом надання послуг ТОВ «Нова Пошта» виписало на користь позивача податкову накладну №41514/58 на суму 545,00 грн., у т.ч. ПДВ 90,83 грн. (т.3, а.с. 41-42).

3 грудня 2012 року між ТОВ «ТД «Росава» (Орендар) та Інститутом гідромеханіки НАН України (Орендодавець) укладений договір оренди №207, на підставі якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне майно загальною площею 16.80 кв.м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Желябова, буд 8/2, кім. 212 (т.3, а.с. 9-39).

За умовами цього договору ТОВ «ТД «Росава», як орендар майна, бере участь у витратах Орендодавця по обслуговуванню, експлуатації та ремонту будівлі пропорційно до займаної орендарем площі у цій будівлі (п. 1.1 додатку №8 до договору від 03.12.12 №207).

На виконання умов договору оренди, ТОВ «ТД «Росава» у грудні 2014 року здійснило відшкодування витрат орендодавця на утримання майна та надання комунальних послуг, що підтверджується актом надання актом надання послуг №1772 від 31.12.2014 (т.3, а.с. 49), платіжним дорученням №1454 від 11.12.2014 (т.3, а.с. 47).

За фактом надання послуг Інститут гідромеханіки НАН України виписав на користь позивача податкову накладну №6 від 11.12.2014 на суму 401,07 грн. у тому числі ПДВ 66,85 грн.

Судом встановлено, що суми ПДВ у загальному розмірі 1912785,70 грн. за податковими накладними, виписаними ПрАТ «Росава», Інститутом гідромеханіки національної академії наук України, ПрАТ «Чернігівський ремонтно-монтажний комбінат та ТОВ «Нова Пошта» були включені позивачем до складу податкового кредиту за січень 2015 року, про що свідчить Додаток 5 до податкової декларації позивача з ПДВ за січень 2015 року (т.1, а.с. 78) та Реєстр виданих та отриманих податкових накладних до декларації з ПДВ за січень 2015 року (рядки 1-32 та 34-36 розділу ІІ Реєстру) (т.1, а.с. 104-112).

Правильність математичного розрахунку суми податкового кредиту, сформованого на підставі вищезазначених податкових накладних, реальність господарських операцій, за наслідками яких вони видані відповідачем, своєчасна реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, у ході розгляду справи сторонами не заперечувалась.

Як вбачається з матеріалів справи, фактичною підставою для збільшення позивачеві суми грошового зобовязання з податку на додану вартість та зменшення від'ємного значення з ПДВ став висновок податкового органу про протиправність, в силу приписів пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, включення до складу податкового кредиту за січень 2015 року сум ПДВ на підставі податкових накладних, що складені у попередніх податкових періодах, а саме у листопаді та грудні 2014 року.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий Кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і надалі - у редакції чинній на дату складання податкових накладних) податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Пунктом 201.4 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

За змістом пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до абзацу третього пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у випадку коли платник податку не включив до податкового кредиту періоду на який припадає дата складання податкової накладної, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Системний аналіз чинних на дату складання податкових накладних положень Податкового кодексу України свідчить про те, що платник податку може включити до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних протягом 365 днів з дати їх виписки за умови їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з цим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України викладено у новій редакції.

З 01.01.2015 з вказаного вище пункту Податкового кодексу України вилучено норми, що дозволяли платнику, який не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, скористатися правом на включення цього ПДВ до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної; а для тих платників, хто обчислював ПДВ за касовим методом - протягом 60 календарних днів з дня списання коштів.

Натомість передбачено, що суми податку, сплачені (нараховані) у звязку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Таким чином, з 01.01.2015 платники податків зобовязані відносити суми ПДВ до податкового кредиту у тому звітному (податковому) періоді, у якому така податкова накладна була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних, але з урахуванням строків з дня її складання.

Прикінцеві та перехідні положення Податкового кодексу України, на дату подання податкової звітності позивачем, не містять норм щодо поширення дії норми пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у редакції з 01.01.2015 на правовідносини, що виникли до 01.01.2015.

З викладеного також слідує, що положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу у редакції Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII у частині права платника податку на віднесення сум до податкового кредиту суттєво звужено у порівнянні з попередньою редакцією.

Водночас, станом на дату розгляду спору, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16 липня 2015 року № 643-VII внесено зміни до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зі змісту яких вбачається, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

У контексті зміни відповідного правового регулювання, що призвело до виникнення розглядуваного спору, слід зазначити, що одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, під яким суд розуміє те, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою в особі відповідних суб'єктів владних повноважень, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії.

При цьому, перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

Зворотна дія в часі закону чи іншого нормативно-правового акта полягає в тому, що його юридична обов'язковість поширюється на факти, які виникли до набрання ним чинності, причому саме з моменту їх виникнення. При такій дії відбувається перегляд, корекція попередніх рішень щодо таких фактів вже відповідно до нового закону чи іншого нового нормативно-правового акта.

За загальновизнаним принципом права зворотної дії не можуть мати не тільки закони, інші нормативно-правові акти, які встановлюють юридичну відповідальність (санкції юридичних норм), а й усі інші закони, нормативно-правові акти (диспозиції та гіпотези норм, що в них містяться).

Тобто, не можуть мати зворотної дії юридичні норми, які встановлюють нові права й обов'язки чи заборони, оскільки порушення таких прав, невиконання таких обов'язків, недотримання таких заборон завжди є новим видом правовідносин, які регулюються нормативно-правовим актом, який встановлює нові права й обов'язки чи заборони.

Відтак, до правовідносин з приводу формування податкового кредиту в частині строку, протягом якого платник податку може включити до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, що складені у попередніх податкових періодах, у даному випадку, слід застосовувати положення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у редакції, що діяла на дату складання податкової накладної та з урахуванням часових обмежень, встановлених діючою, на дату подання звітності позивачем, редакцією пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, для формування податкового кредиту.

Натомість висновок відповідача про порушення ТОВ «ТД «Росава» пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зроблений всупереч принципу зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, оскільки, правовідносини, які були підставою для включення позивачем до податкового кредиту суми податку на додану вартість мали місце у листопаді та грудні 2014 року, тобто, до набрання чинності пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у редакції Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII.

Крім того, відповідачем не доведено факту сплину 180 календарних днів з дати складення податкових накладних, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит у січні 2015 року, або доказів необхідності застосування ним інших строків.

Водночас суд приймає до уваги ту обставину, що на дату розгляду спору по суті, пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що позивач має право на включення до податкового кредиту у поточному звітному періоді суми податку на додану вартість за податковими накладними, складеними у попередніх звітних періодах за умови, що від дати їх складання не минуло 365 календарних днів.

Відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 10.05.2015 №0007821501 та №0007841501 є протиправними.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

Водночас, докази подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог та не були спростовані доводами відповідача.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 97 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані. Оскільки жодних клопотань з приводу відшкодування судових витрат позивачем суду не заявлено судові витрати компенсації не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 10.04.2015 №0007821501 та №0007841501.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Постанову виготовлено у повному обсязі та підписано 11.12.2015.