Постанова № 54500318, 12.10.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2015 року 810/3602/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до Відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1, про скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі позивач) з позовом до відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1А.), в якому просить визнати неправомірними дії державного виконавця, зобовязати державного виконавця скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві №47060757 від 30.07.2015, винесену державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні ОСОБА_2, та винести постанову про відновлення виконавчого провадження.

В позовній заяві позивач зазначив, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні перебувало виконавче провадження №47060757 з примусового виконання виконавчого напису №445, виданого 04.03.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про зверенння стягнення на предмет іпотеки нерухоме майно, а саме: квартиру №40, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Горького, буд. 36, яка належить на праві власності ОСОБА_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, корп.. 8, кв. 52, для задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" в сумі 507094,63 грн. щодо заборгованості за кредитним договором та 3500,00 грн. витрат за вчинення виконавчого напису. 30.07.2015 державним виконавцем ВДВС Комсомольського РУЮ у м. Херсоні ОСОБА_2 було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві, яку представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" отримав 03.08.2015. Вищевказану постанову було винесено у відповідності до пункту 9 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV. Проте, з такими діями державного виконавця Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" не згодне, оскільки вважає постанову про повернення виконавчого документа №47060757 від 30.07.2015 необґрунтованою та такою, що винесена з порушенням вимог діючого законодавства. На сьогоднішній день діє Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" від 03.06.2014 №1304-VII, відповідно до якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку" від 05.06.2003 №898-IV, якщо таке майно виступає як забезпечення виконання зобовязань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника. Однак, відповідно до договору іпотеки боржник проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, що свідчить про той факт, що предмет іпотеки не використовується як постійне місце проживання. При здійсненні представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" неодноразових виходів за адресою розташування предмету іпотеки, а саме: АДРЕСА_1, зі слів робітників інших юридичних осіб, що розташовані поруч за даною адресою, здійснює діяльність юридична особа. Державним виконавцем не перевірено наявність у власності боржника іншого нерухомого майна, що також є умовою, яка виключає дію Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" від 03.06.2014 №1304-VII. Своїми діями державний виконавець порушив приписи статей 6 та 11 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV. Просив позов задовольнити.

В запереченнях на позовну заяву відповідач зазначив, що згідно з витягу інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру іпотек, у праві власності ОСОБА_1 знаходиться тільки квартира №40, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Горького, буд. 36. 30.07.2015 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві. Враховуючи вищевикладене, при винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві державним виконавцем дотриманні всі вимоги Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV. Просив в задоволенні позову відмовити.

16.09.2015 від позивача до суду надійшло клопотання, в якому він просив розгляд справи здійснити без представника позивача в порядку письмового провадження.

29.09.2015 від відповідача до суду надійшло клопотання, в якому він просив розгляд справи здійснити без представника відповідача в порядку письмового провадження.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1, у судові засідання, що були призначені на 23.09.2015, 12.10.2015, не прибув, хоча, про дату, час, та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується корінцем-звітом від 22.09.2015 щодо направлення телеграми від 17.09.2015, відповідно до якого телеграма не була доставлена ОСОБА_1, у звязку з тим, що він за зазначеною адресою не проживає, та корінцем-звітом від 06.10.2015 щодо направлення телеграми від 05.10.2015, відповідно до якого телеграма не була доставлена ОСОБА_1, у звязку з тим, що будинок не має такої квартири. Про причини неприбуття суд не повідомив.

Відповідно до частини четвертої статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що відповідач повідомлений належним чином.

12.10.2015 Київський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

27.03.2008 Відкрите акціонерне товариство "Сведбанк" уклало з ОСОБА_1 іпотечний договір, відповідно до пункту 1 якого закріплено, що цим договором забезпечується належне виконання Іпотекодавцем вимог Іпотекодержателя, що випливають (та/або випливатимуть) з Кредитного договору №2102/0308/714040 від 27.03.2008 (двадцять сьомого березня дві тисячі восьмого року), укладеного між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем, а також всіх додаткових угод, що будуть укладені до нього, в тому числі щодо суми зобовязань, строків їх виконання, розміру процентів та інших умов, у тому числі щодо: - повернення Іпотекодавцем Іпотекодержателю кредиту у сумі 45000,00 (сорок пять тисяч) доларів США в строк до 27.03.2038 (двадцять сьомого березня дві тисячі тридцять восьмого) року включно; - сплати Іпотекодавцем процентів за користування кредитом у порядку та строки, визначені кредитним договором; - виконання Іпотекодавцем інших зобовязань, передбачених Кредитним договором в повному обсязі; на умовах і в строки визначені в Кредитному договорі (у тому числі при зміні строків виконання зобовязань); а також іпотекою забезпечуються відшкодування Іпотекодавцем будь-яких витрат та збитків Іпотекодержателя, повязаних з неналежним виконанням Іпотекодавцем умов Кредитного договору та/або цього Договору (у тому числі сплати пені, штрафів, відшкодування збитків), а також витрат Іпотекодержателя, повязаних зі зверненням стягнення на Предмет іпотеки за цим Договором, у тому числі витрат на утримання і збереження такого Предмета іпотеки.

На підставі Договору факторингу №15 укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сведбанк", яке виступає правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Сведбанк", яке в свою чергу виступає правонаступником Акціонерного комерційного банку "ТАС-Комерцбанк" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" 28.11.2012, Договору про відступлення прав за іпотечними договорами, посвідченого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 28.11.2012 зареєстрованим за №6970, Договору факторингу укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" 28.11.2012 та Договору про передачу прав за іпотечним договором, посвідченого ОСОБА_5, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 28.11.2012 зареєстрованим за №2178 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні Ініціативи" перейшли права первісного кредитова Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні Ініціативи" набуло статусу Нового кредитора згідно статей 512-514, 516, 517 Цивільного кодексу України.

04.03.2014 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, виніс виконавчий напис, відповідно до якого запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно квартиру №40, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Горького, буд. 36, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (28.04.1983 народження в. Херсон, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце роботи: невідоме).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні Ініціативи" звернулось до Відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні із заявою про відкриття виконавчого провадження від 17.03.2015.

Державний виконавець ВДВС Комсомольського РУЮ у м. Херсоні ОСОБА_2, 02.04.2015 прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження №47060757, якою постановив відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого напису №445, виданого 04.03.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про звернення стягнення на нерухоме майно у рахунок погашення заборгованості у розмірі 507094,63 грн.

30.07.2015 державний виконавець ВДВС Комсомольського РУЮ у м. Херсоні ОСОБА_2, прийняв постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві. В постанові зазначив, що Законом встановлена заборона щодо звернення стягнення на майно боржника. Враховуючи викладене та керуючись пунктом 9 частини першої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець постановив виконавчий напис №445, виданий 04.03.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про звернення стягнення на нерухоме майно у рахунок погашення заборгованості у розмірі 507094,63 грн. повернути стягувачеві.

Не погоджуючись із діями державного виконавця ВДВС Комсомольського РУЮ у м. Херсоні ОСОБА_2, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Щодо визнання неправомірними дій державного виконавця.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV (далі Закон України від 21.04.1999 №606-XIV), примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Частиною другою статті 17 Закону України від 21.04.1999 №606-XIV встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі написи нотаріусів.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої статті 19 Закону України від 21.04.1999 №606-XIV).

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 47 Закону України від 21.04.1999 №606-XIV, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Відповідно до пункту 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" від 03.06.2014 №1304-VII (далі Закону України від 03.06.2014 №1304-VII), протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Виходячи з системного аналізу вищезазначених норм, суд прийшов до висновку, що не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника ) нерухоме житлове майно (квартира) позичальника, яке вважається предметом іпотеки, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами резидентами України в іноземній валюті, та за наявності трьох умов, а саме: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника; у позичальника у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (квартири) не перевищує 140 кв. метрів.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України від 21.04.1999 №606-XIV, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України від 21.04.1999 №606-XIV, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною другою статті 11 Закону України від 21.04.1999 №606-XIV, державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Положеннями частини третьої статті 11 Закону України від 21.04.1999 №606-XIV, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Судом встановлено, що державний виконавець, на виконання приписів статей 6 та 11 Закону України від 21.04.1999 №606-XIV, встановив з Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців №111867475 від 16.09.2015, що ОСОБА_1 не належить на праві власності інше нерухоме житлове майно, а загальна площа квартири, яка є предметом договору іпотеки, складає 36,7 кв. метрів.

При цьому державний виконавець, в порушення статей 6 та 11 Закону України від 21.04.1999 №606-XIV, під час винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві №47060757 від 30.07.2015, достеменно не встановив факт постійного проживання ОСОБА_1 в квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та є предметом іпотеки за іпотечним договором від 27.03.2008.

Таким чином, відповідач не встановив усі необхідні умови, передбачені пунктом 1 Закону України від 03.06.2014 №1304-VII, та, в порушення статей 6 та 11 Закону України від 21.04.1999 №606-XIV, прийняв постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві №47060757 від 30.07.2015.

Враховуючи вищезазначене та керуючись частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку, що відповідач необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), прийняв постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві №47060757 від 30.07.2015, а тому дії відповідача щодо прийняття вищевказаною постанови є протиправними.

Щодо вимоги про зобовязання вчинити певні дії, а саме, зобовязати державного виконавця скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві №47060757 від 30.07.2015, винесену державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні ОСОБА_2, суд зазначає наступне.

Враховуючи те, що судом визнано протиправними дії державного виконавця щодо винесення 30.07.2015 постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві по виконавчому провадженню №47060757, суд, керуючись частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача та скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві по виконавчому провадженню №47060757 від 30.07.2015.

Щодо вимоги про зобовязання вчинити певні дії, а саме, зобовязати державного виконавця винести постанову про відновлення виконавчого провадження, суд зазначає.

На думку суду, така вимога є похідною від попередніх.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 51 Закону України від 21.04.1999 №606-XIV, у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Частиною третьою статті 51 Закону України від 21.04.1999 №606-XIV передбачено, що про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копії якої не пізніше наступного дня надсилаються до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Згідно змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність критеріям, що закріплені в частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Зміст адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Таким чином, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Враховуючи те, що винесення постанови про відновлення виконавчого провадження є дискреційними повноваженнями державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача розглянути питання про відновлення виконавчого провадження №47060757.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень у повному обсязі.

За наведених обставин позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні ОСОБА_2 щодо винесення 30.07.2015 постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві по виконавчому провадженню №47060757.

Скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві по виконавчому провадженню №47060757, винесену 30.07.2015 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні ОСОБА_2

Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні розглянути питання про відновлення виконавчого провадження №47060757.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні Ініціативи" (07400, Київська область, місто Бровари, бульвар Незалежності, будинок 14, ідентифікаційний код: 35326253) судовий збір у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три грн. 08 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Басай О.В.