Постанова № 54500218, 19.11.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 року 17:00Справа № 808/7799/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Яланської В.А. та представників

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КЛІОН

до Запорізької митниці Державної фіскальної служби

про визнання протиправними та скасування картки-відмови у прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22.09.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю КЛІОН (далі - позивач) до Запорізької митниці Державної фіскальної служби (далі відповідач), в якому позивач просить: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000133/1 від 03.07.2015 та визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00282 від 03.07.2015 Запорізької митниці ДФС України.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення порушує його права та законні інтереси. Вважає, що відповідач не мав законних підстав визначати митну вартість товарів за резервним методом з огляду на те, що позивачем було правомірно визначено митну вартість товару за основним методом за ціною договору (контракту), а також необґрунтовано та протиправно оформив картку відмови в митному оформленні товарів і транспортних засобів.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, зокрема зазначивши, що позивачем на підтвердження обґрунтованості заявленої в декларації митної вартості товару були надані всі документи визначені ст. 58 МК України. Зазначив, що підставою відмови відповідача у здійсненні митного оформлення товару по заявленій позивачем митній вартості було виявлення розбіжностей та не надання позивачем додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару та обраний метод її визначення, проте позивачем були надані всі необхідні документи, що підтверджують заявлену митну вартість та метод її визначення. Зазначив, що ненадання декларантом запитуваних додаткових документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Позивачем було надано достатньо документів для підтвердження митного оформлення товару за основним методом, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу в митному оформленні товару за основним методом. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях до позову, зокрема зазначивши, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості було встановлено, що заявлена митна вартість товару значно відрізнялась від цінової інформації, що містилась в інформаційній системи державної митної служби України. Зазначає, що оскільки позивачем не були подані всі документи, необхідні для підтвердження митної вартості товару, відповідач дійшов висновку про неможливість визначення митної вартості за першим методом, у звязку з чим було прийняте рішення про коригування митної вартості товару за другорядним (резервним) методом. Крім того, зазначив, що в наданих позивачем документах були виявлені суттєві розбіжності. Відмовляючи у митному оформленні товарів, митниця діяла в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством. Вважає, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів відповідача та картку відмови відповідача в митному оформленні товарів і транспортних засобів правомірними, а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судовому засіданні 19.11.2015 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і зясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2015 року між позивачем та PPH PIRS SP. Z.O.O., Польща був укладений контракт №196F/2015P на поставку товару, а саме замороженої чи охолодженої риби різних видів та морепродуктів. Поставка товару здійснювалась на умовах визначених в інвойсах на кожну партію товару, згідно Інкотермс 2010. Загальна сума контракту встановлюється відповідно до суми всіх оплачених інвойсів.

Згідно контракту та інвойсу №FAP/52/2015/MRM від 26.06.2015 позивачу була поставлена морожена камбала ціла в картоних коробах вагою 19500,00 кг за ціною 0,730 доларів США за 1 кг, на загальну суму 14235,00 доларів США.

Для розмитнення зазначеного товару до відповідача була надіслана електронна декларація №112050000/2015/010439 від 01.07.2015, згідно якої позивачем було заявлено митну вартість товару за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються у розмірі 308009,29 грн.

Разом з декларацією були подані копії документів, а саме: контракт №196F/2015P від 01.07.2015; інвойс №FAP/52/2015/MRM від 26.06.2015; проформа-інвойс №FPF/000016/2015 від 18.06.2015; калькуляція постачальника від 26.06.2015; прайс-лист від 16.06.2015; міжнародна товарно-транспортна накладна №122739 від 26.06.2015; довідка про транспортні витрати від 26.06.2015; договір міжнародного експедирування №2015 МЭ/1Т від 02.01.2015; договір про транспортно-експедиційне обслуговування №4299 від 13.05.2013; дублікат ветеринарного свідоцтва від 30.6.2015 серії ЄРД-00 №089890; ветеринарний сертифікат від 26.06.2015 №3213/15385/15/08/UA; сертифікат походження №PL/MF/AL 0596327 від 26.06.2015; сертифікат якості від 26.06.2015; експортна декларація №15PL422010Е0012467 від 26.06.2015; лист постачальника від 03.12.2014 про виробника.

Після обробки електронного документа та аналізу поданих документів 01.07.2015 відповідачем було надіслано електронним повідомленням письмову вимогу про необхідність надання позивачем додаткових документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення, а саме: виписку із бухгалтерської документації; каталоги, специфікації виробника; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

03.07.2015 позивачем на вимогу відповідача, для підтвердження заявленої митної вартості товару, додатково були надані документи, а саме: платіжне доручення в іноземній валюті №1438 від 25.06.2015; заява про купівлю іноземної валюти від 19.05.2015; експертний висновок №ОИ-323 від 19.06.2015 Запорізької торгово-промислової палати; лист постачальника від 01.07.2015 щодо помилки в калькуляції; лист постачальника від 03.07.2015 з поясненнями щодо помилок та невідповідностей.

03.07.2015 Запорізькою митницею після надання консультації про те, що наданих документів недостатньо для підтвердження митної вартості товару, прийнято рішення про коригування митної вартості за резервним методом визначення митної вартості відповідно до ст. 64 МК України №112050000/2015/000133/1. Враховуючи вимоги ч.2 ст.64 МК України використана наявна в митниці інформація щодо раніше визначених митних вартостей за резервним методом митної оцінки з розрахунку 0,82 доларів США за 1кг (МД №110130000/2015/504078 від 01.07.2015, МД №112050000/2015/6424 від 27.04.2015).

У оформленні МД №112050000/2015/010439 від 01.07.2015 було відмовлено, складено картку відмови №112050000/2014/00282 від 03.07.2015.

Товар випущено у вільний обіг за МД-2 №112050000/2015/010638 від 03.07.2015 під гарантію відповідно до розділу X МК України.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів статті 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (стаття 257 МК України).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно з ч.2 статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п'ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 МК України).

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Судом встановлено, що декларантом (позивачем у справі) для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару № 112050000/2015/010439 від 01.07.2015, були подані всі документи, передбачені ч 2 ст. 53 МК України.

Проте, при перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізькою митницею встановлено, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності, а саме:

1.згідно пункту 1 додаткової угоди б/н від 30.04.2015 оплата за товар здійснюється шляхом 100% передплати перед відвантаженням партії товару, але жодного документа, що підтверджував би факт сплати рахунку до митного оформлення не надано, тобто порушено п.4 ч.2 ст.53 МК України, а саме не надано банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

Однак, позивачем було надано платіжне доручення №1438 від 25.06.2015, чим фактично усунуто розбіжність.

2.в експортній декларації №15PL422010Е0012467 від 26.06.2015 зазначено неповну назву товару, а саме не зазначено розмірний ряд, що судячи з калькуляції б/н від 26.06.2015 та прайс-листа б/н від 16.06.2015 суттєво впливає на вартість товару;

Проте, товариством наданий лист постачальника від 03.07.2015, яким повідомлено наступне: на дану поставку було оформлено експортну декларацію №15PL422010Е0012467 від 26.06.2015 в графі 31 зазначено найменування товару на польській та англійській мові, вага одного коробу та латинське найменування. Інформація в гр. 31 відповідає інформації зазначеній в ветеринарному сертифікаті №3213/15385/15/08/UA від 26.06.2015, сертифікаті походження №PL/MF/AL 0596327 від 26.06.2015, CMR №122739 від 26.06.2015. Крім того, експортна декларація містить посилання на номер інвойсу, що дозволяє більш точно ідентифікувати товар.

3. наявні розбіжності в зазначенні упаковки товару в експортній декларації №15PL422010Е0012467 від 26.06.2015 (20 кг. (2 х 10 кг.) та в інвойсі №FAP/52/2015/MRM від 26.06.2015 (20 кг.), що судячи з калькуляції б/н від 26.06.2015 суттєво впливає на вартість товару;

Проте, листом постачальника від 03.07.2015 повідомлено про те, що в експортній декларації №15PL422010Е0012467 від 26.06.2015 в графі 31 вказана упаковка товару 20 кг. (2 х 10 кг.), що повністю відповідає упаковці вказаній в CMR №122739 від 26.06.2015 та сертифікаті походження №PL/MF/AL 0596327 від 26.06.2015. Також, повідомлено, що в даному випадку здійснено пакування продукції двома пластами по 10 кг. в один картонний короб загальною масою 20 кг. та фасування продукції не впливає на її кінцеву вартість.

4.в експортній декларації №15PL422010Е0012467 від 26.06.2015 в графі 2 зазначено лише форму власності та адресу відправника та відсутня назва відправника «PIRS»;

Однак, листом постачальника від 03.07.2015 повідомлено, що експортна декларація №15PL422010Е0012467 від 26.06.2015 в графі 2 «Експортер» містить повну назву компанії постачальника PRZEDSIEBIORSTWO PRODUKCYJNO HANDLOWE PIRS SP ZOO. ul.Conrada 1, 76-150 Darlowo, Poland, але відображені лише ті слова, які фактично вмістилися у печатному вигляді до даної графи згідно електронній системі декларування.

5.наявні розбіжності в складових вартості, що зазначені в пункті 5.1 контракту №196F/2015P від 30.04.2015 та в калькуляції б/н від 26.06.2015, а саме, вартість упаковки, маркування, доставку, оформлення товаросупровідних документів, податки і збори у країні продавця, а згідно калькуляції б/н від 26.06.2015 вартість товару включає вартість упаковки, маркування, доставку оформлення товаросупровідних документів, податки і збори у країні продавця, а згідно калькуляції б/н від 26.06.2015 вартість товару включає вартість сировини, заморожування, пакування, маркування та маржу компанії.

Постачальником підтверджено, що в калькуляції вказані всі складові ціни товару, у т.ч. маржа. Такі складові як оформлення товаросупровідних документів, податки та збори враховані у п.2 «інше». Витрати на транспортування у постачальника відсутні, оскільки товар поставлявся зі складу виробника у м.Дарлово, Польща.

До того ж, позивачем 03.07.2015 були подані додаткові документи, а саме: платіжне доручення №1438 від 25.06.2015; заява на купівлю іноземної валюти від 19.05.2015; експертний висновок №ОИ-323 від 19.06.2015 Запорізької торгово-промислової палати; лист постачальника від 01.07.2015 з поясненнями щодо помилки в калькуляції; лист постачальника від 03.07.2015 з поясненнями про виявлені розбіжності. Тобто, на виконання вимог контролюючого органу та на усунення розбіжностей, які були виявлені митним органом, декларантом надані усі необхідні документи та пояснення.

Вказані документи, на думку суду, додатково підтверджують обґрунтованість визначення декларантом митної вартості за основним методом.

Отже, хоча розбіжності і існують в документах, що є обовязковими для подання для підтвердження митної вартості товарів, однак вони не стосуються визначення самої митної вартості. Тому посилання Запорізької митниці в цій частині також є необґрунтованими.

Стосовно посилання представника відповідача на інформацію, яка є предметом Меморандуму укладеного з Асоціацією «Українських імпортерів риби та морепродуктів» про вартість імпортованої рибної продукції на кордоні України, суд не бере їх до уваги, оскільки така інформація не носить обовязкового характеру, є консультативною (довідковою), до того ж, надана представником відповідача інформація містить митну вартість імпортованої рибної продукції станом на 27.03.2015, тоді як для митного оформлення товару декларація №112050000/2015/010439 була подана 01 липня 2015 року.

З наданих до матеріалів справи документів судом встановлено, що документи, які надавались митному органу під час митного оформлення, містять відомості про умови поставки товару та жодним чином не перешкоджають митному органу встановити заявлену митну вартість імпортованого товару.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем для митного оформлення було надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4)безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6)розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що під час розгляду справи по суті було встановлено судом достатність поданих позивачем документів для митного оформлення товару за основним методом, а відповідач всупереч встановленому частиною другою статті 71 КАС України обов'язку не надав суду достатніх і беззаперечних доказів правомірності прийняття рішень про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000133/1 від 03.07.2015 та, відповідно, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00282 від 03.07.2015, то вказані рішення Запорізької митниці Міндоходів слід визнати протиправними та скасувати. Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю КЛІОН задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000133/1 від 03.07.2015.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00282 від 03.07.2015 Запорізької митниці Державної фіскальної служби.

4. Судові витрати в сумі 2436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) гривень 00 копійок присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КЛІОН за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці Державної фіскальної служби.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяЮ.П. Бойченко