Постанова № 54500161, 10.12.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2015 року Справа № 808/8349/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1

до Управління Укртрансінспекції у Кіровоградській області

про визнання дій та рішень протиправними,

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1А.) до Управління Укртрансінспекції у Кіровоградській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати нечинними та скасувати акт №002135 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 21.08.2015 і розрахунок №44 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 21.08.2015 до акту №002135 на суму 1727,06 ОСОБА_2, складені посадовими особами управління Укртрансінспекції у Кіровоградській області ОСОБА_3 начальником ВЛК, ОСОБА_2 головним спеціалістом ВЛК, при перевірці 21.08.2015 поблизу м. Кіровограда транспортних засобів: сідлового тягача Renault Magnum 480 18, реєстраційний номер НОМЕР_1, та причіпа бортового тентованого Smitz модель S01, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, які належать на праві власності позивачу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність висновків відповідача викладених в акті перевірки, оскільки перевірений автомобіль не був перевантажений. Зазначають, що всі вимірювання проводились без присутності водія та/або власника автотранспортного засобу, що свідчить про необєктивність проведеного вимірювання, оскільки можливий був вплив посадових осіб відповідача на вимірювальний пристрій. Крім того, позивач зазначає, що після прибуття в пункт доставки вантажу, за ініціативою власника автомобіля проведено повторне зважування вантажного автомобіля з причепом та встановлено, що маса автомобіля та причепа не перевищує дозволену. Щодо складеного розрахунку позивач зазначає, що в оскаржуваному розрахунку відповідачем, серед іншого, протиправно та необґрунтовано вказано відстань маршруту руху автомобілю (м. Балта, Одеська область м. Запоріжжя, Запорізька область) та зазначено відстань 778 км, в той час як дійсна відстані між вказаними населеними пунктами складає приблизно 559 км. У звязку з викладеним просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач в поданих до суду письмових запереченнях проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив, що за результатами проведеного зважування автомобіля, який належить на праві власності позивачу, встановлено, що даний автотранспортний засіб рухається автомобільними дорогами України з перевищенням максимально дозволеної маси навантаження. У звязку з чим, складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не зявились, подали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких обставин та керуючись приписами ч.4 ст.122, ч.2,4 ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників сторін в порядку письмового провадження. На підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України у звязку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи встановлено, що 21 серпня 2015 року співробітниками управління Укртрансінспекції у Кіровоградській області ОСОБА_5 та ОСОБА_2, на підставі завдання на перевірку №023157 від 20.08.2015, на автомобільній дорозі М12 «Стрий-Кіровоград-Знамянка», 716 км. + 405 м., проведено перевірку транспортного засобу Renault Magnum 480 18, державний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності позивачу, за результатами якої складено акт №058748 від 21.08.2015.

За результатами перевірки перевіряючі дійшли висновку про допущення позивачем порушення, відповідальність за яке передбачена ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: надання послуг з перевезення вантажів на договірних умовах, без оформлення документів перелік яких визначений ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: дозвіл виданий компетентними органами, який дає право на ркх автомобільними дорогами України, або документ про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів. З вказаним актом перевірки ознайомлено водія ОСОБА_4, який згідно відповідного зауваження, що міститься в акті, від підпису акту перевірки відмовився.

Крім того, 21.08.2015 начальником відділу лінійного контролю ОСОБА_5 складено акт №002135 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, відповідно до якого нормативно допустима вага транспортного засобу Renault Magnum 480 18, державний номер НОМЕР_1, та причепа бортового тентованого Smitz модель S01, реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 40 тон, а фактична 43,75 тон.

Також, 21.08.2015 до акту №002135 відповідачем складено розрахунок №44 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, яким позивача зобовязано сплатити плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні в розмірі 1727,16 ОСОБА_2.

Позивач, не погодившись з актом №002135 та розрахунком №44 до нього, звернувся з даним позовом до суду.

При розгляді справи судом встановлено, що підставою для складання акту №002135 та розрахунку №44 до акту №002135, став висновок відповідача про перевищення автотранспортним засобом позивача нормативно допустимої ваги на 3,75 тон.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту №002135 від 21.08.2015, суд зазначає наступне.

За змістом п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Акт перевірки службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства. Він містить субєктивні висновки особи, яка його склала, що виявлених порушень.

Виходячи з вказаної норми, слід зазначити, що акт перевірки не містить владних управлінських приписів щодо позивача та не породжує для нього жодних правових наслідків.

Отже, виключно результат реалізації повноваження контролюючого органу (а саме - рішення контролюючого органу, рішення про накладення санкцій, тощо), а не процес реалізації його повноважень може бути об'єктом судового оскарження.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування акту №002135 від 21.08.2015.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування розрахунку №44 від 21.08.2015 до акту перевірки №002135 від 21.08.2015, суд зазначає таке.

Указом Президента України від 06.04.2011 №387/2011 затверджено положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті (далі - Положення).

Відповідно до п.1 Положення Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України. Укртрансінспекція входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, на перевезення яким видано ліцензію, міському електричному, залізничному транспорті, експлуатації автомобільних доріг загального користування.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про автомобільний транспорт» (далі по тексту Закон). Відповідно до ст.1 Закону автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтею 6 Закону передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Не частіше одного разу на квартал здійснюються рейдові перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху. При проведенні позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, стосовно терміну проведення перевірки не інформується. Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті визначає Кабінет Міністрів України.

На виконання вимог статті 6 Закону, постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень.

Відповідно до п.4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 16 Порядку 1567 передбачено, що рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи. Під час проведення такої перевірки можливе застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис «Укртрансінспекція», та використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями Європейської угоди, здійснення габаритно-вагового контролю.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, за результатами рейдової перевірки транспортного засобу Renault Magnum 480 18, державний номер НОМЕР_1, та причепа бортового тентованого Smitz модель S01, реєстраційний номер НОМЕР_2, відповідач дійшов висновку про те, що його фактична вага складає 43,75 тони, в той час як максимально допустимою вагою для руху автомобільними дорогами є вага 40 тон.

Відповідно до п.6 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 №422, У разі виявлення порушень правил перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів посадові особи складають акти за формою згідно з додатками 2 і 3 до цього Порядку та повідомляють відповідний підрозділ МВС про такі порушення.

Суд зазначає, що механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначається Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі Порядок №879).

Відповідно до п.3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансінспекцією, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Згідно п.18 Порядку №879 за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

Пунктом 21 Порядку №879 передбачено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. У разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подвійний розмір застосовується в частині перевищення фактичних показників над показниками, визначеними у дозволі, за пройдену частину маршруту. Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд є чинними протягом усього маршруту.

За результатами зважування транспортного засобу Renault Magnum 480 18, державний номер НОМЕР_1, та причепа бортового тентованого Smitz модель S01, реєстраційний номер НОМЕР_2, встановлено перевищення максимально допустимої ваги на 3,75 тони, у звязку з чим відповідачем складено акт №002135 від 21.08.2015, довідку про результати габаритно-вагового контролю від 21.08.2015 та розрахунок №44.

Відповідно до п.28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Згідно п.30 Порядку №879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою

П = (Рзм + Рнв + Рг) х В,

де П - розмір плати за проїзд;

Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

В - відстань перевезення, кілометрів.

Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Відповідно до п.31-1 Порядку №879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру:

до 10 відсотків - у подвійному розмірі;

на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі;

більше як на 40 відсотків - у пятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Перевізник зобовязаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансінспекції.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що розмір плати за проїзд, за перевищення вагових обмежень, визначається шляхом складання та множення певних складових, зокрема, відстані перевезення, кілометрів.

З наданого до матеріалів розрахунку судом встановлено, що під час здійснення розрахунку плати за проїзд відповідачем визначено відстань перевезення 778 кілометрів, яка була і врахована під час визначення суми яка повинна сплачуватись позивачем.

Разом з тим, суд вважає застосування відповідачем в оскаржуваному розрахунку для визначення розміру плати за проїзд відстані в 778 кілометрів не обґрунтованою, з огляду на наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, автотранспортним засобом, який належить позивачу, здійснювалось перевезення за маршрутом м. Балта, Одеська область м.Запоріжжя, Запорізька область.

З акту №002135 від 21.08.2015 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, судом встановлено, що транспортний засіб Renault Magnum 480 18, державний номер НОМЕР_1, було зупинено співробітниками Укртрансінспекції на 716 км. + 405 метрів автомобільної дороги М12 «Стрий-Кіровоград-Знамянка», маршрут руху в п.7 акту зазначено м. Балта м. Запоріжжя, 440 км + 338 км (778 км).

Відповідно до ч.2 ст.72 КАС України обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати.

Суд зазначає, що представником позивача надано до матеріалів справи роздруківки з мережі Інтернет, а саме сайтів автомобільних перевізників, зокрема сайту http://della.ua, відповідно до якого відстань за маршрутом м. Балта м. Запоріжжя складає приблизно 559 км.

Отже, з матеріалів справи вбачається розбіжність між зазначеною відповідачем в акті №002135 від 21.08.2015 відстанню перевезення 778 км та відстанню на яку посилається позивач, та яка міститься у загально доступних джерелах інформації 559 км.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що в поданих до суду запереченнях представник відповідача не надає пояснень стосовно того, яким чином співробітниками Укртрансінспекції було визначено відстань перевезення 778 км.

За таких обставин, оскільки відстань перевезення враховується під час визначення загального розміру плати за проїзд з перевищенням вагових обмежень, та безпосередньо впливає на її розмір, суд дійшов висновку про необґрунтованість розрахунку №44 від 21.08.2015 до акту перевірки №002135 від 21.08.2015 та наявність підстав для його скасування.

Стосовно посилань позивача на те, що під час здійснення перевезення ним не було перевищено допустиму дозволену вагу автопоїзда, суд зазначає, що наданий на підтвердження таких посилань акт ПрАТ «Запорізьке карєроуправління» не береться судом до уваги, оскільки суду не відомо на яких умовах провадилось таке зважування та достовірно не встановлено чи розвантажувався автопоїзд по маршруту руху, оскільки у вищевказаному акті вказано, що причіп був опломбований пломбувальним тросом, проте, не вказано ким та коли було проведено таке пломбування.

Також, судом не беруться до уваги посилання позивача не те, що під час зважування протиправно не було допущено водія до спостереження за результатами зважування, оскільки Порядок №879 не містить припису про обов'язковість участі під час процедури зважування водія, а лише містить обовязок відповідача ознайомити водія з результатами зважування та надати відповідні документи за результатами зважування, оскільки така участь є фізично не можливою з урахуванням того, що водій під час проведення зважування знаходиться з кермом автомобіля та повинен проїхати через пересувний ваговий комплекс.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність прийнятого розрахунку.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного розрахунку відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог особи підприємця ОСОБА_1.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансінспекції у Кіровоградській області про визнання дій та рішень протиправними задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розрахунок №44 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 21.08.2015 до акту №002135 від 21.08.2015, складений Управлінням Укртрансінспекції у Кіровоградській області.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Судові витрати в розмірі 609,00 грн. (шістсот девять гривень 00 коп.) присудити на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансінспекції у Кіровоградській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко