Постанова № 54499939, 25.11.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 р. Справа № 804/3021/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська про визнання протиправним рішення та зобовязання вчинити певні ді, -ї

ВСТАНОВИВ:

20.02.2015 року ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська , в якому просить суд:

- визнати рішення №350 від 22.01.2015 року Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, протиправним;

- скасувати рішення №350 від 22.01.2015р.;

- зобовязати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська прийняти рішення згідно Закону України Про приватизацію державного житлового фонду та вжити заходів щодо приватизації квартири, яку займає позивач на підставі ордера №830 від 01.07.1992 року.

В обґрунтування позову зазначено, що рішенням КЕВ м. Дніпропетровська від 22.01.2015 року № 346 позивачеві протиправно відмовлено в передачі в приватну власність шляхом приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_1, в якій він прописаний та мешкає на підставі ордеру №830 від 01.07.1992 року.

Позивач в судовому засіданні адміністративний позов підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, з наступних підстав.

14.11.2014 року позивач вернувся до КЕВ м. Дніпропетровська і заявою заяву № 2837 щодо приватизації двокімнатної квартири АДРЕСА_2, в ОСОБА_3 прописана та мешкає на підставі ордера №830 від 01.07.1992 року.

У відповідь на дану заяву відповідач прийняв рішення про відмову в оформленні передачі у приватну власність квартири №350 від 22.01.2015 року. В обґрунтування рішення зазначено, що житловий фонд військових містечок селиш Гвардійське, Черкаське у комунальну власність територіальних громад не передано.

Згідно із статтею 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Правовий режим власності визначається виключно законами (пункт 7 частини 1 статті 92 Конституції України).

Правові основи приватизації житла, що знаходиться в державній власності, визначені у Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду», який прийнято 19.06.1992 року за №2482-XXII (надалі - Закон України №2482-XXII).

Закон України №2482-XXII передбачає порядок набуття права власності на житло громадянами України, які користуються державним житловим фондом на законних підставах, з обмеженням на приватизацію, визначеним пунктом 2 статті 2 цього Закону.

Згідно Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 16.12.2009 року № 396, приватизація квартир (будинків), жилих приміщень в гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир (будинків), жилих приміщень в гуртожитках які на момент набрання чинності Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» перебували у комунальній власності, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Передача жилих приміщень в гуртожитках, які на момент набрання чинності Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» перебували у державній власності, у власність громадян здійснюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина (після передачі/прийняття гуртожитку у власність відповідної територіальної громади).

В абзаці 2 преамбули Закону України №2482-XXII зазначено, що метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України №2482-XXII до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, які використовуються громадянами на умовах найму.

Статтею 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» визначено, що військове майно - це державне майно, а тому житловий фонд у військовому містечку підпадає під дію Закону України №2482-XXII.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України №2482-XXII приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Стаття 3 Закону України №2482-XXII визначає спосіб приватизації, згідно до якої приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю.

Організація проведення приватизації та оформлення права власності встановленні статтею 8 Закону України №2482-XXII.

Частиною 3 статті 8 зазначеного Закону встановлено, що передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Згідно пункту 2 статті 2 Закону України №2482-XXII не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень.

З метою повного та всебічного розгляду справи, додатково судом досліджено визначення правового режиму майна закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, і повноваження органів військового управління та посадових осіб щодо управління цим майном, які закріпленні в Законі України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України".

Згідно зі статтею 1 зазначеного Закону, військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

Однак процедуру вилучення військового майна з оперативного управління військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил (далі - військові частини), та його безоплатної передачі до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном (далі - органи, уповноважені управляти державним майном), самоврядним установам і організаціям, які провадять свою діяльність в інтересах національної безпеки і оборони (далі - самоврядні установи і організації), та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність регулює Порядок вилучення і передачі військового майна Збройних Сил України, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №1282 від 29.08.2002 року (далі - Порядок). Лише в зазначеному Порядку є визначення військового містечка.

Згідно абзацу 3 пункту 2 Порядку військове містечко - майновий комплекс будівель, споруд, іншого нерухомого військового майна разом із житловим фондом, об'єктами соціальної та інженерної інфраструктури, які використовуються для його обслуговування, розміщений на відокремленій земельній ділянці, яка належить до категорії земель оборони.

Згідно Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого Наказом Міністра оборони України №215 від 21.04.2011 р., та Наказу Міністра оборони про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України №448 від 03.07.2013 р. військове містечко - майновий комплекс будівель, споруд іншого нерухомого військового майна разом з казарменим фондом, житловим фондом, об'єктами соціально-культурного призначення, комунальними спорудами та інженерними мережами, які використовуються для його обслуговування, розміщений на відокремленій земельній ділянці, яка належить до категорії земель оборони; територія військового містечка - частина земельної ділянки що використовується для розквартирування військових частій та розміщення військовослужбовців і працівників ЗС України.

Відповідно до 2-1 Порядку об'єктами передачі згідно з цим Порядком є:

1) військові містечка, що вивільняються в процесі реформування Збройних Сил і не плануються до використання за цільовим призначенням;

2) нерухоме майно (будівлі, споруди, об'єкти незавершеного будівництва, приміщення, інше нерухоме майно);

3) інше окреме індивідуально визначене (рухоме) майно;

4) житловий фонд, інші об'єкти соціальної та інженерної інфраструктури, що перебувають в оперативному управлінні військових частин і передаються не у складі майнових комплексів.

Повноваження для передачі військового майна передбачено пунктом 4 Порядку згідно до якого передача військового майна органам, уповноваженим управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність проводиться за рішенням:

1) Кабінету Міністрів України - щодо об'єктів, визначених у підпунктах 1 і 2 пункту 2-1 цього Порядку;

2) Міноборони - щодо об'єктів, визначених у підпунктах 3 і 4 пункту 2-1 цього Порядку.

Отже, право передати житловий фонд, інші об'єкти соціальної та інженерної інфраструктури в комунальну власність має Міноборони.

Квартирно-експлуатаційний відділ міста Дніпропетровська являється структурним підрозділом Міністерства оборони України.

Крім того, згідно пунктів 3, 7, 8 Доручення Президента України за підсумками робочої поїздки до Дніпропетровської області 12.10.2010р. для вирішення проблемних питань, що стримують соціально-економічний розвиток регіону доручено (http://www.president.gov.ua/documents/12474.html):

- прийняти рішення стосовно доцільності передачі житлового фонд об'єктів соціально-культурної сфери та інженерних мереж селищ міського типу Гвардійське та Черкаське в комунальну власність територіальних громад Новомосковського району Дніпропетровської області. (Термін 10.12.2010 р. - ОСОБА_4);

- вжити заходів щодо забезпечення мешканців селищ міського типу Гвардійське та Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області безперебійним постачанням якісної питної води, здійснити заходи щодо розвитку системи водовідведення. (Термін серпень 2011 р. - ОСОБА_5, ОСОБА_6, О.Вілкулу);

- забезпечити проведення капітальних ремонтів гарнізонних будинків офіцерів та дошкільних дитячих закладів, розташованих у селищах міського типу Гвардійське та Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області. (Термін грудень 2011 року - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, В.Надзарі, Ю.Алексєєву).

На виконання зазначеного Доручення Президента України та відповідно до повноважень Міністром оборони України прийнято вищезгаданий Наказ №569 від 15.09.2011р. «Про безоплатну передачу військового майна в комунальну власність територіальних громад», яким зобов'язано Головне КЕУ Збройних сил України організувати безоплатне вилучення з балансу Гвардійської КЕЧ району військового майна та його безоплатну передачу в комунальну власність територіальних громад згідно з Переліком військового майна, що безоплатно передається в комунальну власність територіальної громади селища Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області (додаток 1 до наказу), Переліком військового майна, що безоплатно передається в комунальну власність територіальної громади селища Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області (додаток 1 до наказу), Переліком військового майна, що безоплатно передається в спільну власність Новомосковської районної ради Дніпропетровської області (додаток 3 до наказу).

Так, згідно з Додатком №2 зазначеного наказу затверджено Перелік військового майна (військове містечко №3, №2), що безоплатно передається в комунальну власність територіальної громади с. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області.

До Переліку входять: житлові будинки; будинкоуправління; котельні; каналізаційно-насосна станція, дитячі садки, школа; мережі водопостачання; мережі каналізації; мережі теплопостачання та інше.

Як наслідок прийняття зазначеного Наказу та з метою його виконання частину об'єктів передано в комунальну власність, однак передача житлових будинків не відбулася через відсутність інвентаризаційних справ.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про скасування рішення №350 від 22.01.2015 року Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, оскільки останнє порушує право позивача згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» ОСОБА_3 на приватизацію квартири АДРЕСА_3, а тому таке рішення підлягає скасуванню.

З метою поновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобовязати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська прийняти рішення згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та вжити заходів щодо приватизації квартири, яку займає позивач на підставі ордера №830 від 01.07.1992 року.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська про визнання протиправним рішення та зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська від 22.01.2015 року № 350.

Зобовязати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська прийняти рішення згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та вжити заходів щодо приватизації квартири, яку займає ОСОБА_3 на підставі ордера від 01.07.1992 року № 830.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 73,08 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 30 листопада 2015 року

Суддя ОСОБА_1