Вирок № 54499537, 26.11.2015, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/15737/15-к

пр. № 1-кп/759/831/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2015 року Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді: Васильєвої К.О.,

при секретарі: Поліщук О.С.,

за участю сторін кримінального провадження: прокурор Краковецька Д.В., обвинувачений ОСОБА_1, захисник ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №32014100080000095 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, українець, громадянин України, освіта середня, неодружений, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше засуджений вироком Дарницького районного суду м. Києва від 10.12.2014 року за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до обмеження волі строком на 2 роки, з випробовуванням з іспитовим строком на 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 на початку квітня 2014 року (точна дата в ході досудового розслідування не встановлена) в денний час доби, біля станції метро «Святошин» у м. Києві, зустрівся з невстановленою слідством особою з приводу внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей за грошову винагороду.

Усвідомлюючи противоправний характер дій, запропонованих йому невстановленою слідством особою, ОСОБА_1, з корисливих спонукань, погодився на таку пропозицію.

В свою чергу, ОСОБА_1, реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на надання невстановленим слідством особам засобів чи знарядь для подальшого внесення останніми в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, надав свої анкетні дані та копію паспорту НОМЕР_2, виданого Дніпровським РУ ГУ МВС України у м. Києві, 05.10.2010 року, копію облікової картки платника податків НОМЕР_1 невстановленій досудовим розслідуванням особі, яка на підставі цих документів виготовила протокол №2 Загальних зборів засновників (Учасників) ТОВ «АЗСКомпані» (код за ЄДРПОУ 39123949) від 10.04.2014 року в якому ОСОБА_1 був зазначений як директор та засновник товариства, договір № 1 купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ «АЗСКомпані» (код за ЄДРПОУ 39123949) від 10.04.2014 року в якому ОСОБА_1 був зазначений як покупець, договір № 2 купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ «АЗСКомпані» від 10.04.2014 року в якому ОСОБА_1 був зазначений як покупець.

На час надання своїх анкетних даних ОСОБА_1 для складання протоколу №2 Загальних зборів засновників (Учасників) ТОВ «АЗСКомпані» від 10.04.2014 року, договору № 1 купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ «АЗСКомпані» від 10.04.2014 року, договору № 2 купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ «АЗСКомпані» від 10.04.2014 року, останній розумів, що він надає свої анкетні дані для внесення неправдивих відомостей в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації ТОВ «АЗСКомпані», оскільки ОСОБА_1 розумів, що директором та засновником товариства ТОВ «АЗСКомпані» він не буде, а фінансово-господарською діяльністю з використанням ТОВ «АЗСКомпані» будуть займатись інші особи.

За свої злочинні дії, що виразились у наданні своїх анкетних даних, які вносились в документи, які відповідно до закону подавались для проведення державної реєстрації юридичної особи ТОВ «АЗСКомпані», ОСОБА_1 отримав від невстановленої слідством особи грошову винагороду в розмірі 400 гривень.

Такі дії ОСОБА_1, які полягали у надані своїх анкетних даних для внесення в документи, які відповідно до закону подавались для проведення державної реєстрації юридичної особи ТОВ «АЗСКомпані», завідомо неправдивих відомостей, призвели до того, що невстановлені слідством особи, набули можливості на здійснення фінансових операцій за межами податкового контролю від імені формально призначеного засновника та директора, в порушення встановленого законодавством порядку, органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.5 ст. 27, ч. 1 ст. 205-1 КК України.

25 листопада 2015 року між прокурором прокуратури Шевченківського району м. Києва, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_1, в присутності захисника, в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості, яку сторони надали суду під час підготовчого судового засідання.

Згідно з даною угодою прокурор та підозрюваний ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205-1 КК України, підозрюваний ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205-1 КК України у виді штрафу у розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. та отримана згода підозрюваного на його призначення.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному. Угода підписана сторонами.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні також просили вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205-1 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Таким чином, суд вважає, що обставини вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205-1 КК України, знайшли своє підтвердження під час підготовчого судового засідання.

Злочин, передбачений ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205-1 КК України, згідно зі ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, від якого потерпілих немає.

Суд шляхом заслуховування пояснень сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому судом встановлено, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України. Для з'ясування добровільності укладення угоди судом досліджені матеріали кримінального провадження в частині, що характеризують особу обвинуваченого. Встановлено відсутність скарг з боку обвинуваченого в період досудового розслідування.

Обвинувачений ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше засуджений. Обставиною, що пом'якшує покарання, є щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67, ч. 4 ст. 70, ч. 3 ст. 72 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, даних про його особу, обставини, що пом'якшує покарання.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_1 відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.

Заходи забезпечення кримінального провадження та речові докази у справі відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 469, 472, 475 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду від 25 листопада 2015 року між прокурором прокуратури Шевченківського району м. Києва та обвинуваченим ОСОБА_1 про визнання винуватості.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205-1 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 500 (п'ятисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн.

На підставі ч. 4 ст. 70, ч. 3 ст. 72 КК України вирок Дарницького районного суду м. Києва від 10.12.2014 року виконувати окремо від даного вироку.

Зобов'язати ОСОБА_1 протягом 30 днів з дати проголошення вироку сплатити призначений судом штраф в сумі 8500 грн.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду міста Києва через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: К.О. Васильєва