Рішення № 54498593, 17.12.2015, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Перепелюк Л. М.

суддів: Винту Ю.М., Половінкіної Н.Ю.

секретар: Герман Я.І.

за участю: ОСОБА_1 представника ОСОБА_2 «Гіпербуд»

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальність «Гіпербуд» на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 20 жовтня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» про стягнення коштів, -

встановила:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача - ОСОБА_2 «Гіпербуд» про стягнення зайво сплачених коштів.

Посилався на те, що між ним та ОСОБА_2 «Гіпербуд» 25.10.2013р. укладено договір № 63к купівлі-продажу майнових прав на квартиру у будинку по вулиці Рівненській в місті Чернівці. Після завершення будівництва та здачі будинку в експлуатацію, 05.11.2014р. було проведено технічну інвентаризацію квартири, яка передана йому, згідно якої встановлено, що загальна площа квартири становить 90,30 кв.м., а не 91,85 кв.м., як передбачено згаданим договором, тобто є на 1,55 кв.м. меншою.

Просив суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» зайво сплачені ним кошти за квартиру в сумі 6 975,00 грн., 170,27 грн. три відсотки річних, 3222,81 інфляційні збитки і 12 275, 01 грн пеня.

Рішенням Шевченцівського районного суд м.Чернівці від 20 жовтня 2015 року позов задоволено.

Стягнено з товариства з обмеженою відповідальність «Гіпербуд» на користь ОСОБА_3 кошти в розмірі 22643,09 грн.

№22-ц/794/1641/15. Головуючий у І інстанції Данилюк М.І.

Категорія 19 Доповідач Перепелюк Л.М.

На дане рішення суду ОСОБА_2 «Гіпербуд» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким відмовити в позовних вимогах позивача повністю.

Апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду постановлене за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, та невідповідності висновків суду обставинам справи.

Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, пояснення осіб, які зявилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Стаття 309 ЦПК України передбачає, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:- неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; - недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; - невідповідність висновків суду обставинам справи; - порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно зі ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив висновок про задоволення позову в повному обсязі з порушенням норм матеріального та процесуального права, його висновки не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду

Так, судом встановлено, що згідно договору № 63к від 25.10.2013р., укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 «Гіпербуд», позивач отримав майнові права на квартиру у будинку по вулиці Рівненській в місті Чернівці. Згідно умов Договору (п. 1.1.) відповідач передав позивачу у власність майнові права на житлове приміщення - трикімнатну квартиру № 63 в 2-му підїзді будинку по вул. Рівненській, 10 в м. Чернівцях загальною площею 91,85 кв.м., в свою чергу позивач сплатив вартість майнових прав у розмірі, строки та на умовах, встановлених договором, тобто 07 листопада 2014 року сплатив на рахунок відповідачу 413325 грн.

Згідно з актом прийому - передачі від 07 листопада 2014 року ОСОБА_2 «Гіпербуд» передав ОСОБА_3 квартиру № 63 у будинку №10 підїзду №2 по вул.Рівенській у м.Чернівці загальною площею 90.30 кв.м.

Крім того, згаданим актом сторони підтвердили, що виконали свої повноваження за договором у повному обсязі і претензій одна до одної не мають, відносини між ними вважаються припиненими (п.4,5 Акту). Акт підписано як позивачем, так і відповідачем.

Проте, виявивши, що отримав квартиру площею на 1,55 кв.м. меншою, позивач ОСОБА_3 звернувся до відповідача з вимогою про повернення зайво виплачених коштів за вказану площу, на що відповідач відповів категоричною відмовою.

Таким чином, підтвердивши факт одержання коштів за квартиру більшої площі від позивача ОСОБА_3, ніж фактично отриману ним, відповідач ОСОБА_2 «Гіпербуд» на виконання вимоги п.2.11 Договору купівлі-продажу майнових прав зобовязаний був протягом 10 робочих днів повідомити про зміну фактичної загальної площі і надати для підписання додаткову угоду, але згадану вимогу не виконав.

Тому, посилання в апеляційній скарзі на те, що вимога ОСОБА_3 про стягнення 6975 грн. зайво виплачених коштів є передчасною, протирічить змісту укладеного сторонами договору, а тому не може бути підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції, задовольняючи позов про стягнення з відповідача на користь позивача 6975 грн. помилково вважав, що кошти набуті відповідачем безпідставно і підлягають стягненню відповідно до вимог ст..1212 ЦК України, оскільки згадані кошти передані позивачем ОСОБА_3 відповідачу ОСОБА_2 «Гіпербуд» на виконання укладеного між ними Договору купівлі - продажу майнових прав і він звернувся з вимогою про повернення зайво виплачених коштів.

Таким чином, при ухваленні рішення суд порушив норми матеріального права, а його висновки не відповідають обставинам справи, а тому рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового - про часткове задоволення позову.

З врахуванням наведеного, задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення 6975 грн. зайво сплачених грошових коштів, а також інфляційних в сумі 3222,81 грн. з часу відмови відповідача повернути згадані кошти, тобто з 08.11.2014 року по день звернення позивачем з позовом до суду, а також відсотки за той же період в розмірі 3% річних у сумі 170,27 грн(розрахунки на а.с.7,8).

Згадані кошти підлягають стягненню відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Твердження апеляційної скарги щодо того, що між сторонами існували відносини щодо майнових прав, а не грошові зобовязання, а тому, не підлягають стягненню зайво виплачені кошти разом з інфляційними та 3% річних, спростовується обставинами, встановленими судом першої інстанції. Зокрема, після відмови відповідача повернути зайво сплачені кошти позивачу (а.с.14) між сторонами виникли грошові зобовязання, а тому правовідносини щодо своєчасного виконання грошових зобовязань регулюються, в тому числі, і ст..625 ЦК України.

Колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення на його користь з відповідача пені за несвоєчасну передачу йому житла у розмірі 12275,01 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до п.5.4 Договору купівлі-продажу майнових прав, укладеного між сторонами, ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд», в разі затримки передачі продавцем побудованого житла по його вині, останній сплачує покупцю пеню в розмірі 0,01% від суми внесених коштів за кожний день прострочення.

Таким чином, договором не передбачена відповідальність відповідача за несвоєчасну здачу обєкта в експлуатацію, а передбачена сплата неустойки у вигляді пені за затримку передачі продавцем побудованого житла по його вині, в розмірі 0,01% від суми внесених коштів за кожний день прострочення.

Тому, позивач повинен був довести не факт несвоєчасної здачі в експлуатацію будівлі житлового будинку, а затримку передачі йому житла та вину відповідача у такій затримці, але доказів наведених обставин позивачем не надавалось, а згадані обставини судом не встановлені. Крім того, сторони погодились, і це підтверджується наданою суду апеляційної інстанції Декларацією про готовність обєкта до експлуатації, що девятиповерховий багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованими гаражами по вул..Рівенській,10, в м.Чернівці (блок 2) зданий в експлуатацію 3 жовтня 2014 року, а вже у листопаді квартира в цьому будинку була передана позивачу, про що свідчить згаданий акт прийому-передачі житла від 07.11.2014 року, що спростовує висновок суду про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 12275,01 грн..

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази подаються у строк, встановлений судом з урахуванням часу, необхідного для подання доказів. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

Отже, в частині стягнення пені з відповідача ОСОБА_2 «Гіпербуд» на користь позивачапозовні вимоги ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.

За таких обставин, рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 жовтня 2015 року підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20жовтня 2015 року скасувати.

Позов ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» на користь ОСОБА_3 кошти в розмірі 10368,08 грн..

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» понесені судові витрати в розмірі 241,20 грн. (судовий збір за подання апеляційної скарги).

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

На рішення може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту вступу його в законну силу.

Головуючий:

Судді: