Рішення № 544958, 28.03.2007, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.03.07р.

Справа № 1/102-07

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів",м.Нікополь,

до Відповідача-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ,

Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія ЛТД", м.Дніпропетровськ,

Відповідача-3: Відкритого акціонерного товариства Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська", м.Антрацит Луганської області,

про стягнення 1721,57грн.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача - Бойко Н.Л., юрисконсульт, довіреність №143-4016 від 27.12.2006 р.

від відповідача 1 - Шляєв І.В., юрисконсульт І категорії, довіреність № 74 від 01.01.2007 р.

від відповідача 2 - не з'явився

від відповідача 3 - Поета А.І., представник, довіреність № 01/1152 від 02.10.2006 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Відкрите акціонерне товариство „Нікопольський завод феросплавів” просить стягнути з належного Відповідача шкоду у розмірі 1721грн. 57 коп. за невиконання зобов’язань відповідно до договору № 2946 від 06.07.2006р.

Представник Позивача позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

Представник Відповідача-1 витребувані судом документи не надав, у судовому засіданні пояснив, що позовні вимоги не визнає та просить суд у позові відмовити.

Представник Відповідача-2 у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, витребувані судом документи не надав.

Відповідачем-3 подано відзив, в якому останній посилається на відсутність у нього деякіх документів відносно спору та неякісні екземпляри актів, що перешкоджає надати обгрунтовані пояснення. За згодою представників Позивача та Відповідачів-1, 3, в порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідачів-1, 3, дослідивши та оцінивши надані докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

На виконання умов договору № 2946 від 06.07.2006р., укладеному між Позивачем - ВАТ „Нікопольський завод феросплавів” та Відповідачем-2 –ТОВ "Асканія ЛТД" за відправками від 10.09.06 р. та 15.09.06 р. на адресу Позивача у 2-х вагонах №№ 67180455, 66767534 надійшов коксовий антрацит.

Під час видачі вантажу з перевіркою була встановлена вагова недостача продукції в кількості 5200 кг.

З урахуванням норми недостачі –1 % та перерахунком за сухою вагою відповідальна вагова недостача склала 3860 кг на суму 1721грн. 57 коп.

Недостача продукції документально підтверджена комерційними актами № БН 749604/231 від 11.09.06 р., 749607/234 від 15.09.06 р.

Завантаження вантажу відбулося засобами відправника Відповідача-2.

Рахунки за поставлену продукцію № 231 від 20.09.06 р. та № 244 від 29.09.06 р. сплачені Позивачем у повному обсязі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Частинами 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частинами 1, 2 статті 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти, сталося не з його вини.

Згідно зі статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 Статут залізниць України (далі Статут) визначає обов’язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угодою на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.105 Статуту залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених Статутом та окремими договорами.

Згідно зі ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчується комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Відповідно до ст.111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

З комерційного акту вбачається, що вантаж прибув на станцію призначення в справних вагонах. Вагон № 66767534 бездверний, люка зачинено щільно, течі вантажу немає; над 1, 2 люками порушене маркірувння, над 1, 2, 6 люками наявні поглиблення. У вагоні № 67180455 люка, двері зачинено щільно, течі вантажу немає; над 3, 4, 5, 6, 7 наявні поглиблення. У зв’язку з чим відповідальність за нестачу, що утворилася під час перевезення, покладається на перевізника у розмірі фактичної шкоди.

Перевізник не забезпечив збереження вантажу на шляху слідування та на залізничних станціях.

За таких обставин, стягнення суми фактичної шкоди у розмірі 1721,57грн. покладається на Відповідача-1 - ДП "Придніпровська залізниця".

В задоволенні вимог до Відповідачів-2, 3 слід відмовити, оскільки їх вина в нестачі відсутня.

Складання комерційного акту та приймання продукції здійснено відповідно до складання актів, затверджених наказом Мінтрансу України від 28.05.2002р. № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за номером 567/6855.

Відповідно до п.14 Інструкції П-6 перевірка ваги нетто здійснюється у порядку, встановленому стандартами, технічними умовами та іншими обов’язковими для сторін правилами.

Згідно з п. А-1 Додатку 1 (обов’язковий) до ДТСУ 322-12-2-94 „Кокс каменновугільний, пековий і термоантарцит. Правила приймання”, масу коксу (нетто) визначають по різниці маси навантаженого складу (брутто), визначеного зваженням у Споживача, і маси порожніх вагонів, вказаної на їх трафаретах.

Таким чином, позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню у розмірі 1721,57грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на Відповідача-1.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.4, 32-34, 43, 44, 49, 82-86, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства “Придніпровська залізниця” (49602, м.Дніпропетровськ, пр-т.К.Маркса, 108, р/р 26036000002003 у Дніпропетровській філії АБ „Експресбанк”, МФО 306964, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Відкритого акціонерного товариства „Нікопольський завод феросплавів" (53213, м.Нікополь, вул.Електрометалургів, 310, п/р 26009132197001 у ЗАТ КБ „ПриватБанк” м.Дніпропетровська, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186520) 1721грн. 57 коп. (одну тисячу сімсот двадцять одну грн. 57коп.) - шкоди, 102 грн. 00 коп. (сто дві гривні 00 копійок) –витрат по сплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. (сто вісімнадцять гривень 00 копійок) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В позовних вимогах до Відповідачів-2, 3 відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

І.А. Рудь

Рішення підписано

30.03.07 р.