Рішення № 54494291, 17.12.2015, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/19411/14-ц

Провадження № 2/522/3448/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2015 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Чернявської Л.М.,

при секретарі Прусс О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Міське агентство з приватизації житла», Департаменту міського господарства Одеської міської ради, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним розпорядження, визнання недійсним свідоцтва про права власності, скасування реєстрації права власності на квартиру,

В С Т А Н О В И В:

16 жовтня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КП «Міське агентство з приватизації житла», Департаменту міського господарства Одеської міської ради, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним розпорядження, визнання недійсним свідоцтва про права власності, скасування реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1. (а.с. 2-6)

Мотивує вимоги тим, що зазначена квартира була приватизована без його згоди. Після отримання копій документів щодо приватизації квартири стало відомо, що від його імені написана заява про відмову від участі у приватизації зазначеної квартири, яка здійснена не ним. В результаті чого, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стали власниками зазначеної квартири в рівних частках, а він був позбавлений права користування житлом на умовах найму.

Посилаючись на те, що вказаною приватизацією квартири порушені його житлові права, ОСОБА_1 просив позов задовольнити, визнати недійсним розпорядження органу приватизації УЖКГ від 29 серпня 2007 року № 204629 та видане на його підставі свідоцтво про право власності на житло на імя ОСОБА_2 та ОСОБА_3, скасувати державну реєстрацію рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності по ? частини квартири АДРЕСА_1, які зареєстровані за ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та надали пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви. Позовні вимоги просять задовольнити повністю.

В судове засідання 17 грудня 2015 року представники відповідачів не зявились, про день, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

В матеріалах справи наявні листи КП «Міське агентство з приватизації житла» від 01.12.2014 року № 735/01-14 повідомлено, що позовні вимоги не визнають.

Зазначають, що при вивчені архівних документів було зясовано, що свідоцтво № 8-21075 від 29.08.2007 р. Про право власності та розпорядження органу приватизації № 204629 від 29.08.2007 року на квартиру № 1 у будинку № 1-2 по вулиці маршала Говорова у місті Одесі, були оформлені згідно вимог діючого законодавства про приватизацію житла (Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Положенння «Про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян»), на підставі наданих заявником документів: 1. заяви про приватизацію житла; 2. довідки про склад сімї наймача квартири та займаних ними приміщень; 3. технічного паспорту. Документи були належним чином засвідчені керівником підприємства по обслуговування житла. Вважають, що порушень з боку органу приватизації допущено не було (а.с. 33, 85).

Треті особи та представник ОСОБА_3 були присутні в попередніх судових засіданнях, заперечували проти задоволення позовних вимог, оскільки приватизація квартири була здійснена відповідно до вимог діючого законодавства. Позивач не був учасником приватизації квартири АДРЕСА_1, оскільки він використав своє право на безоплатну приватизацію, шляхом приватизації квартрити № 9 в будинку № 7 по вулиці Троїцька в місті Одесі. Заявили про сплив позовної давності, в порядку ч. 3 ст. 267 ЦК України, тому просять застосувати наслідки передбачені ч.4 ст. 267 ЦК України, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

При цьому, ОСОБА_3 надала суду письмові заперечення проти позовних вимог (а.с 40-42).

Дослідивши матеріали справи, надані позивачем доводи з приводу заявлених вимог, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, оглянувши заперечення відповідача, суд дійшов до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що Комунальним підприємством «Міське агентство з приватизації житла» 20.06.2014 року № 511/01-09 надані нижчезазначені копії документів архівної справи на квартиру АДРЕСА_2 на імя ОСОБА_2, ОСОБА_3 (в рівних частках) (а.с. 7- 16, 55-63).

29 серпня 2007 року Управлінням Житлово комунального господарства та паливно енергетичного комплексу Одеської міської ради видано свідоцтво про право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (спільна часткова власність, в рівних частках) на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 86,20 кв.м.. Зареєстровано та записано у реєстрову книгу № 8-21075. (а.с. 9)

29 серпня 2007 року УЖКГ та ПЕК винесено розпорядження № 204629 (а.с. 8)

Відповідно довідки про склад сімї наймача квартири № 1 за адресою: м.Одеса, вул. М.Говорова, 1-2 в квартирі зареєстровані: з 22.10.2003 року - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 22.10.2003 року ОСОБА_3, 31.12.1959р.н., з 31.12.2004 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с. 58)

Приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. (ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»)

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», в редакції Закону від 19 червня 1992 року N 2483-XII, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).

У відповідності до ч. 5ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Отже, одержати квартиру шляхом приватизації мають право тільки громадяни України, які не використали раніше право на приватизацію (використовується одноразово).

Так, 29 вересня 1997 року Управлінням житло-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів видано свідоцтво про право власності на житло, відповідно до якого 454/1000 частин приміщення квартири загального заселення № 9 в будинку № 7 по вулиці Троїцька в місті Одесі належить ОСОБА_1 (а.с. 62). Таким чином, позивач ОСОБА_1 використав своє право на безоплатну приватизацію, шляхом приватизації квартрити № 9 в будинку № 7 по вулиці Троїцька в місті Одесі.

Суд не приймає посилання позивача про відсутність його згоди на приватизацію спірної квартири, що є підставою недійсності розпорядження про приватизацію квартири АДРЕСА_1, оскільки він використав своє право на безоплатну приватизацію раніше, тому його згода на приватизацію не вимагалась.

Також суд критично відноситься до доводів ОСОБА_1 що ним не надавалась заява про відмову у приватизації, а заява яка є у приватизаційній справі, є підробленою, оскільки діючим на тай час законодавством щодо приватизації майна не передбачено отримання заяви щодо відмови участі у приватизації.

Не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні доводи позивача, що його позбавлено право користування житлом, тобто порушені його житлові права, якими він користувався на законних підставах. Оскільки він є зареєстрованим та проживає в спірній квартирі.

Відповідно до передбаченого ст. 11 ЦПК України принципу диспозитивності цивільного судочинства суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч.1 ст.60 ЦПК України)

При таких обставинах, відсутні правові підстави щодо визнання недійсним розпорядження та свідоцтва про права власності на квартиру АДРЕСА_2, видані на імя ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також скасування реєстрації їх права власності.

Керуючись ст.ст. 1, 5, 7, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст. 10, 11, 58-60, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Міське агентство з приватизації житла», Департаменту міського господарства Одеської міської ради, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним розпорядження, визнання недійсним свідоцтва про права власності, скасування реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області, через Приморський районний суд міста Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, що брала участь у справі, але не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л. М. Чернявська

17.12.2015