Постанова № 54493762, 07.12.2015, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1275/15-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2015 року м. Кілія

Суддя Кілійського районного суду Одеської області Балан М. В.

розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1

до

Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області,

про

визнання противоправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії та зобовязання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області 18.06.2015 року з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області про визнання противоправними дії про відмову в призначенні пенсії позивачу, зобовязання УПФУ в Кілійському районі зарахувати позивачу до стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 в період з 17.12.2014 року. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в період з 1976 року по 2001 рік працював електрогазозварником в КСП «Україна». Посада електрогазозварника включена до Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на пільгове забезпечення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 року №10. Загальний стаж його роботи із шкідливими та важкими умовами праці складає більше 13 років. 17.12.2014 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, однак Управління Пенсійного фонду України у Кілійському районі Одеської області листом № 930/04 від 02.04.2015 року відмовило у нарахуванні пенсії та зарахуванні до періоду роботи до пільгового стажу, яке дає право на призначення пенсії за віком за Списком № 2 роботу на посаді електрогазозварника в КСП та СВК «Україна», оскільки відсутнє підтвердження про постійну зайнятість на певному виді зварювання повний робочий день та відсутність даних про атестацію робочих місць, в звязку з чим, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в Одеській області надало відповідні заперечення, згідно яких позов не визнало з наступних підстав: при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах в період роботи особи до 01.01.1992 (без вимог проведення атестації робочих місць) застосовуються Списки № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій і посад, робота в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173. Якщо особа працювала після 01.01.1992 у період дії Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, якими була передбачена відповідна професія, до пільгового стажу зараховується весь період роботи за цією професією до 21.08.1992 (без вимог проведення атестації робочих місць). Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць у період після 21.08.1992, затвердженні постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 та від 16.01.2003 № 36. Отже, якщо особа працювала в шкідливих умовах з 21.08.1992, тобто з моменту набуття чинності Порядку проведення атестації робочих місць, і атестація не проводилась, то такий працівник втрачає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. В разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховується до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлених для окремої категорії працівників, здійснюється в порядку, визначеному постановою Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, відповідними комісіями, які створені при головних Управліннях Пенсійного фонду України в кожній області. Комісія при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області (надалі - Комісія), розглянувши заяву ОСОБА_1 про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та додані до неї копії первинних документів встановила, що позивач з 28.07.1976 по 09.01.1995 працював на посаді електрогазозварника у КСП Україна. За встановлених обставин Комісія, за результатами розгляду заяви, прийняла рішення про відмову ОСОБА_1, у підтвердженні періоду роботи на посаді електрогазозварника у КСП Україна з 28.07.1976 по 09.01.1995 відповідно до Списку № 2 (Протокол № 2 від 27.02.2015), оскільки відомості про зайнятість протягом повного робочого дня ручним зварюванням або різанням і ручним зварюванням на напівавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки та відомості про проведення атестації робочих місць відсутні. Періоди роботи ОСОБА_1, на посаді електрогазозварника в КСП Україна з 28.07.1976 по 09.01.1995, з яких :

- 28.07.1976 - 21.08.1992 року (без вимог проведення атестації робочих місць). Крім того, в Управлінні відсутня інформація, яка б підтверджувалась первинними документами щодо зайнятості позивача протягом повного робочого дня саме ручним зварюванням або різанням і ручним зварюванням на напівавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче З класу небезпеки;

- 10.05.1978 - 07.06.1980 року (проходження військової служби);

- 21.08.1992 - 09.01.1995 року (не зараховується до пільгового стажу, оскільки право на зарахування не підтверджено атестацією);

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховується до пільгового стажу, професія, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких відноситься цей період роботи, відомості про атестацію робочих місць, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, зайнятість основною роботою протягом повного робочого дня.

Разом з тим, чинне законодавство передбачає можливість підтверджувати пільговий стаж винятково первинними документами за час виконання роботи особи, и можуть підтвердити лише стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, але не на пільгову відповідно до Порядку.

Отже, відповідно до норми права, яка закріплена в п. б статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", обовязковими умовами для набуття громадянином права на пенсію за віком на пільгових умовах є в сукупності:

1) досягнення 55 років з урахуванням норми, закріпленої в останньому абзаці п. б ч. 1 ст. 13 зазначеного Закону, відповідно до якої працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону , на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам;

2) наявність загального стажу роботи не менше 25 років;

3) наявність стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за Списком № 2 не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

4) зайнятість на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 повний робочий день;

5) шкідливі і важкі умови праці визначені за результатом атестації робочого місця.

Таким чином, період роботи ОСОБА_1, з 28.07.1976 по 09.01.1995, який працював на посаді електрогазозварника у СВК «Україна» не може бути зарахований до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки відомості про зайнятість у період з 28.07.1976 - 21.08.1992 протягом повного робочого дня саме ручним зварюванням або різанням і ручним зварюванням на напівавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки та відомості про проведення атестації робочих місць за період з 21.08.1992 - 09.01.1995 відсутні. На підставі вищезазначеного позивач звернувся до суду та просить визнати противоправними дії про відмову в призначенні пенсії позивачу, зобовязання УПФУ в Кілійському районі зарахувати позивачу до стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 в період з 17.12.2014 року.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши наявні в справі письмові докази судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що позивачОСОБА_1, відповідно до копії трудової книжки колгоспника серії УКР № 2673530, прийнятий в члени колгоспу «Україна» електрогазозварювальником на підставі протоколу № 12 від 09.08.1976 року .

Згідно відповідного напису у вищезазначеній трудовій книжці вбачається, що на підставі протоколу № 02 загального зібрання, колгосп Україна реорганізований в КСП «Україна» 20.05.1992 року.

В період з 28.07.1976 року по 1994 рік позивач направлений на роботу електрогазозварювальника в механічні мастерскі.

З 1994 року направлений на роботу машиністом мотористом на насосну станцію, на підставі расп. № 1 від 09.01.1995 року.

01.01.2006 року на підставі наказу № 09 від 01.01.2006 року ОСОБА_1 прийнятий на посаду газоелетрозварювальника до ТОВ «Одеська джгутова фабрика».

Наказом № 55-п від 17.10.2006 року, ТОВ «Одеська джгутова фабрика» перейменовано в ТОВ «Офісно промисловий термінал»

Відповідно до наказу № 20610/1 від 02.06.2010 року звільнений за власним бажанням з філії «Одеського обласного управління військової торгівлі» на підставі ст. 38 КЗпПП.

Наказом № 65л від 18.08.2010 року, ОСОБА_1 прийнято на посаду електрогазозварювальника 4 розряду виробничо будівельного відділення філії.

Згідно архівної довідки наданої КП «Трудовий архів Кілійського району» від 15.12.2014 р. № Ч 437, встановлено, що ОСОБА_1 працював в колгоспі / КСП «Україна» з 1973 по 2000 р. та кількість відпрацьованих ним вихододнів за цей період відповідно по роках склала: у 1973 р. відпрацьовано 28 вихододнів з не зазначеним встановленим мінімумом; у 1974 р. відпрацьовано 08 вихододнів з не зазначеним встановленим мінімумом; у 1976 р. відпрацьовано 104 вихододнів з не зазначеним встановленим мінімумом; у 1977 р. відпрацьовано 90 вихододнів з не зазначеним встановленим мінімумом; у 1980 р. відпрацьовано 111 вихододнів з встановленим мінімумом 109 вихододнів; у 1981 р. відпрацьовано 296 вихододнів з встановленим мінімумом 270 вихододнів; у 1982 р. відпрацьовано 311 вихододнів з встановленим мінімумом 270 вихододнів; у 1983 р. відпрацьовано 324 вихододнів з встановленим мінімумом 270 вихододнів; у 1984 р. відпрацьовано 337 вихододнів з встановленим мінімумом 280 вихододнів; у 1985 р. відпрацьовано 323 вихододнів з встановленим мінімумом 280 вихододнів; у 1986 р. відпрацьовано 312 вихододнів з встановленим мінімумом 280 вихододнів; у 1987 р. відпрацьовано 297 вихододнів з встановленим мінімумом 280 вихододнів; у 1988 р. відпрацьовано 342 вихододнів з встановленим мінімумом 280 вихододнів; у 1989 р. відпрацьовано 325 вихододнів з встановленим мінімумом 280 вихододнів; у 1990 р. відпрацьовано 312 вихододнів з встановленим мінімумом 280 вихододнів; у 1991 р. відпрацьовано 296 вихододнів з встановленим мінімумом 280 вихододнів; у 1992 р. відпрацьовано 322 вихододнів з встановленим мінімумом 280 вихододнів; у 1993 р. відпрацьовано 306 вихододнів з встановленим мінімумом 280 вихододнів; у 1994 р. відпрацьовано 299 вихододнів з встановленим мінімумом 280 вихододнів; у 1995 р. відпрацьовано 308 вихододнів з встановленим мінімумом 292 вихододнів; у 1996 р. відпрацьовано 292 вихододнів з встановленим мінімумом 292 вихододнів; у 1997 р. відпрацьовано 310 вихододнів з встановленим мінімумом 291 вихододнів; у 1998 р. відпрацьовано 334 вихододнів з встановленим мінімумом 291 вихододнів; у 1999 р. відпрацьовано 313 вихододнів з встановленим мінімумом 291 вихододнів; у 2000 р. відпрацьовано 267 вихододнів з встановленим мінімумом 260 вихододнів.

17.12.2014 року позивач звернувся до УПФУ в Кілійському районі Одеської області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, однак відповідач листом за вих. № 930/04 від 02.04.2015 року відмовив у задоволенні заяви на підставі тог, що період роботи на посаді електрогазозварника з 28.07.1976р. по 09.01.1995 р. не можливо зарахувати до пільгового стажу в звязку з тим, що відомості про зайнятість протягом повного робочого дня ручним зварюванням або різанням і ручним зварюванням на напівавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки та проведення атестації робочих місць відсутні. Враховуючи вищезазначене та рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області ( протокол від 27.02.2015р. № 2). комісія рекомендувала позивачу звернутися з заявою про призначення пенсії за віком після досягнення 60 років (тобто після 18.11.2019р.), що передбачено ст.26 ЗУ Про загальнообязкове державне пенсійне страхування (зі змінами).

Посада електрогазозварника включена до Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на пільгове забезпечення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 року №10. Загальний стаж моєї роботи із шкідливими та важкими умовами праці складає більше 13 років. Відповідно до п. «б» ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з яких не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно п.б ч.1ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788-Х11, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком чоловіки, незалежно від місця останньої роботи, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників із шкідливими та тяжкими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах від 26.01.1991р. і за результатами атестації робочих місць після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Постановою правління Пенсійного фонду від 10.11.2006 року №18-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції 24.11.2006 року за №1231/13105, затверджений Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховується до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, який визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи або організації без визначення правонаступника.

Відповідно до вказаного Порядку - підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, які створюються при головних управліннях Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Для виконання покладених на Комісію завдань їй надається право:

- заслуховувати на своєму засіданні особу, яка подала заяву про підтвердження стажу роботи (далі - заявник), або її законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально;

- запрошувати на засідання як консультантів та експертів фахівців центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій;

-отримувати від заінтересованих органів інформацію, необхідну для підтвердження стажу роботи, у встановленому порядку;

-інформувати органи Пенсійного фонду України з питань, що входять до компетенції Комісії.

Комісії повідомляють заявника про час, дату та місце розгляду заяви про підтвердження стажу роботи та розглядають її не пізніше двох місяців з дня звернення за підтвердженням стажу роботи.

Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі розглядають заяви про підтвердження стажу роботи та з відповідною пропозицією про задоволення або відхилення заяви, разом із вмотивованим висновком, направляють Комісії.

Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п'яти робочих днів з дня його прийняття направляють до управління Пенсійного фонду України в районі, місті і районі у місті, а також повідомляють заявника про прийняте рішення.

Відповідно до п. 1, п. 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою КМУ від 01.08.1992 року № 442. атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Згідно пункту 4.1 цього Порядку, при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5- річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

У роз'ясненнях про проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих випадках, затверджених наказом Міністерства прані та соціальної політики України від 21 серпня 2000 року за № 205. передбачено, що в окремих випадках за скрутного фінансово- економічного стану, що склався на підприємстві з незалежних від нього причин, для проведення атестації робочих місць, де не сталися докорінні зміни умов і характеру праці, у зв'язку з впровадженням нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, реконструкцією існуючих об'єктів, приміщень тощо, можливе використання результатів санітарно - гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, отриманих під час попередньої атестації за умови реалізації технічних і організаційних заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників за результатами попередньої атестації робочих місць і дотримання всіх інших вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Відповідно до ч.2 п.4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці № 442 встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Тобто, суд вважає, що законодавцем, обов'язок проведення атестації робочих місць, її своєчасність та якість покладена на керівників підприємств та незалежить від працівника і не впливає на зменшення шкідливості умов його праці, а тому позивачку не можна позбавити її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Вказане право, яке передбачене ст.46 Конституції України та базується на конституційних принципах, що встановлені ст.ст.1,3,6 ч.2, 8.19 ч.2, 22.23.24 ч.І Конституції України, не може бути скасовано або звужене, і правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права.

Згідно пункту 1 частини 1 ст.45 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до ч. Зст. 2 КАС Українидо компетенції адміністративних судів віднесена перевірка, чи вчинені дії суб'єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбаченіКонституцією Українита законами України.

Згідно ч.1ст. 9Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно доКонституціїта законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до ч. 1ст. 71 КАС Україникожна сторона повинна довести та обставини, на яких ґрунтуютьсяїї вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 72 цього Кодексу.

Відповідно дост. 72 КАС Україниобставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Статтею 22 Конституції Українивизначено, що конституційніправа і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

Відповідно дост. 46 Конституції УкраїниПенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пропрацювавши тривалий час на роботі з важкими умовами праці, які далися в знаки та відобразилися на здоров`ї, Позивач має законне право на державне пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах.

Відповідно до ч. 1ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та відповідно до положень ст.19, 22, 46, 55, 58 Конституції України, ст.13, 62, 104 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.24, 45, п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, наказу Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005р., Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого ПКМУ № 162 від 11.03. 1994 р., п.3 Порядку застосування Списків №1 та №2,керуючись ст.2, 6, 9, 17,18, 71,86,94,104,158-163 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області про визнання відмови противоправною та зобовязання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати противоправним дії Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні пільгової пенсії, як електрозварювальнику після досягнення 55-річного віку при стажі роботи не менше 25 років.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Кілійському районі Одеської області призначити і виплачувати мені, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію відповідно до пункту «Б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з досягненням 55-річного віку при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв з часу подачі такої заяви до управління Пенсійного фонду України у Кілійському районі Одеської області, а саме з 17.12.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП:НОМЕР_1 судові витрати у розмірі 73 гривні 08 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Кілійський районний суд Одеської області апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення та набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_3