Ухвала суду № 54492996, 22.12.2015, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Провадження № 2/484/639/15 р.

Справа № 484/1044/15-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2015 р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Панькова Д.А., секретаря судового засідання Панчук О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Первомайського міськрайонного управління юстиції в Миколаївській області, Комунального підриємства "Первомайське МБТІ", ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно ,-

В С Т А Н О В И В:

19.03.2015 року позивач звернувся до суду із позовною заявою до Реєстраційної служби Первомайського міськрайонного управління юстиції в Миколаївській області, Комунального підриємства "Первомайське МБТІ", ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно домоволодіння, що розташоване за адресою: Миколаївська область м. Первомайськ, вул.. Пархоменка, 5, яке складається з двох житлових будинків.

Позивач послався на те, що Комунальне підриємство "Первомайське МБТІ" 29.07.2009 року помилково зареєструвало за ОСОБА_2 право власності на обидва будинки, коли один із них в дійсності належить ОСОБА_1

В судовому засіданні 21.12.2015 року представник відповідачки ОСОБА_2 заявив клопотання про закриття провадження у справі з підстав непідвідомчості даної справи суду цивільної юрисдикції. Зазначив, що на його думку дана справа повинна розглядатись у порядку адміністративного судочинства, та послався на Постанову Вищого адміністративного суду України № 8 від 20 травня 2013 року «Про окремі питання юрисдикції адміністративних спорів».

Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання.

Представники інших сторін по справі присутніми не були.

Заслухавши пояснення сторін суд приходить до висновку про те, що клопотання задоволенню не підлягаю з огляду на наступне.

У справі «Мосендз проти України» (остаточне рішення від 17 січня 2013 року) суд загальної юрисдикції 04 травня 2006 року відмовив позивачці у відкритті провадженні у справі за її позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої Міністерством внутрішніх справ України внаслідок неналежного виконання своїх обовязків, що призвело до загибелі її сина, оскільки ця справа мала розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

30 серпня 2006 року суд адміністративної юрисдикції прийняв до розгляду позов Мосендз в порядку адміністративного судочинства та 09 грудня 2008 року його задовольнив, присудивши заявниці відшкодування моральної шкоди. 18 червня 2009 року апеляційний адміністративний суд скасував постанову від 09 грудня 2008 року і закрив провадження у справі в звязку з тим, що справа мала розглядатися в порядку цивільного судочинства. 18 жовтня 2011 року Вищий адміністративний суд України залишив ухвалу від 18 червня 2009 року без змін.

В скарзі до Європейського суду з прав людини за ст. ст. 2,3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод на жорстоке поводження з її сином в армії та його смертю під час проходження військової служби, заявниця також послалася на те, що вона була позбавлена національного засобу юридичного захисту у звязку з юрисдикційним конфліктом між національними цивільними та адміністративними судами у справі про відшкодування моральної шкоди.

У цій справі Європейський суд з прав людини встановив порушення ст. 13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод про право на ефективний засіб правового захисту, зазначивши, що Мосендз не мала національного засобу юридичного захисту за її позовами у звязку з юрисдикційним конфліктом між національними цивільними та адміністративними судами.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пунктах 2, 24 своєї постанови № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013 року вказав, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції - ст. 15 ЦПК України. Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції - ст.ст. 108 - 114 ЦПК України.

У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі як відповідача субєкта владних повноважень.

На відмінність від правової позиції Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ про те, що спори стосовно права особи на житло, є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі як відповідача субєкта владних повноважень, Виший адміністративний суд України у пункті 13 своєї постанови № 8 від 20 травня 2013 року «Про окремі питання юрисдикції адміністративних спорів» розяснив, що спори, повязані з реалізацією житлових прав фізичних осіб є публічного-правовими за правилами адміністративного судочинства.

Питання щодо юрисдикції справ цієї категорії розглянуто Верховним Судом України.

В своїй спільній постанові від 10 лютого 2015 року колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України погодилися з висновком Вищого адміністративного суду України від 21 жовтня 2014 року, який скасував постанови адміністративних судів першої та апеляційної інстанцій, що вирішили спір про право на квартирний облік військовослужбовця за правилами адміністративного судочинства. Вищий адміністративний суд України, закривши провадження у справі в цій частині позовних вимог, роз'яснив позивачці право на звернення до місцевого загального суду за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Отже позовну заяву належить розглядати в порядку цивільного судочинства і позовна заява підсудна Первомайському міськрайонному суду Миколаївської області, оскільки вона стосується житлових прав позивача.

Керуючись ст. 209, 210 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідачки ОСОБА_2 про закриття провадження у справі з підстав непідвідомчості даної справи суду цивільної юрисдикції відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: