Вирок № 54492829, 22.12.2015, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/9662/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючої - судді Пальчик О.О.,

при секретарі Тараненко А.Г.,

з участю:

прокурора Олефіренко В.В.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015170090002898 від 11.08.2015 року про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 2-а, кв. 27, обвинувачується у вчинені злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 10.08.2015 року приблизно в 12 год. 55 хв. в світлий час доби, рухаючись по сухому асфальтобетонному покриттю по проїзду Ярославському в м. Кременчуці Полтавської області в напрямку від вул. Петровського до проїзду 40 років ДАІ, керував автомобілем НОМЕР_1 та рухався зі швидкістю не менше 77 км/год. В цей час, з виїзду центральної прохідної «Кременчуцького колісного заводу», що розташований за адресою: м. Кременчук, пр. Ярославський, 8, на головну дорогу виїхав мотоблок «Кентавр» без державного номерного знаку під керуванням водія ОСОБА_5

Рухаючись у вказаному напрямку у заданій дорожній обстановці та наближаючись до виїзду з центральної прохідної «Кременчуцького колісного заводу», водій ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 12.9, 12.3 Правил дорожнього руху України де вказано, що водієві забороняється у населених пунктах рухатися зі швидкістю більше 60 км/год, а у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій обєктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди.

Тобто, водій ОСОБА_2, діючи із злочинною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своєї бездіяльності у виді дорожньо-транспортної пригоди та отримання тілесних ушкоджень потерпілим, хоча повинен був і міг передбачити ці наслідки, маючи можливість виявити мотоблок «Кентавр», який виїжджав з прилеглої території на головну дорогу, своєчасно не вжив заходів до зниження швидкості та допустив зіткнення передньою частиною автомобіля ВАЗ 2106 з лівою передньою частиною мотоблоку «Кентавр» під керуванням потерпілого ОСОБА_5, який допустив порушення вимог п.п. 10.1, 10.2 «Правил дорожнього руху України», оскільки не переконався в безпеці виконуваного маневру та не надав переваги у русі автомобілю ВАЗ 2106.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_5 спричинені тілесні ушкодження у виді політравми, яка представлена відкритою черепно-мозковою травмою у виді забою речовини головного мозку, лінійного перелому луски лівої тімяної кістки, забійноскальпованої рани лівої лобно-скронево-потиличної ділянки голови, відкритим зміщенням уламків, закритим багатоуламковим переломом лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків, повним розривом лівого ключично-акроміального зчленування, з вивихом акроміального кінця ключиці, що за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх отримання.

Допитаний в судовому засіданні по суті обвинувачення ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, що йому інкримінується визнав повністю та не заперечував викладені в обвинувальному акті фактичні обставини справи. Також обвинувачений повідомив суду, що він відшкодував шкоду потерпілому і шкодує про вчинений злочин, просить не карати його позбавленням волі.

Зясувавши правильність розуміння обвинуваченим обставин, які ним визнаються, не маючи сумнівів у добровільності та істинності його позиції, за згодою сторін, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, обсяг доказів, що підлягали дослідженню, обмежено допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів, які характеризують його особу.

Таким чином, заслухавши показання обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, які характеризують його особу, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він, будучи особою, яка керує транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього рух, що заподіяло тяжке тілесне ушкодження потерпілому.

Обираючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, форму вини, всі обставини справи в їх сукупності, тяжкість наслідків, що наступили від злочину, дані про особу обвинуваченого, який є особою раніше не судимою. Враховується також вік та стан здоровя обвинуваченого.

Суд вважає, що наявність в діях потерпілого ОСОБА_5 порушень вимог п. 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху є обставиною, яка помякшує покарання ОСОБА_2 та істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину.

Обставинами, які помякшують покарання суд вважає щире каяття обвинуваченого ОСОБА_2, добровільне відшкодування шкоди потерпілому ОСОБА_5, наявність в діях потерпілого порушень Правил дорожнього руху.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 вчинив неумисний злочин, наявність кількох помякшуючих вину обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості злочину, характеристики особи обвинуваченого, який раніше не судимий, суд призначаючи ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі дійшов висновку про можливість його виправлення без реального відбуття покарання в місцях позбавлення волі а тому, вважає за можливе на підставі ст. ст. 75, 76 КК України, звільнити обвинуваченого від покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку.

Суд також не знаходить підстав для призначення додаткової міри покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки ОСОБА_2 вчинив злочин з необережності, не перебуваючи у стані алкогольного спяніння та потерпілий не наполягав на призначенні такої міри покарання.

Цивільний позов прокурора про стягнення з ОСОБА_2 витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину підлягає до задоволення у повному обсязі, оскільки цей позов повністю визнається обвинуваченим.

Потерпілим ОСОБА_5 було подано до суду позовну заяву про відшкодування матеріальної та моральної шкоди від злочину.

15.12.2015 року потерпілим подано заяву до суду про відмову від позовних вимог до ОСОБА_4

У звязку з вищевикладеним, суд вважає, що необхідно прийняти відмову потерпілого ОСОБА_5 від позову та залишити позов останнього без розгляду.

Судові витрати на проведення експертиз складають 1920 грн. та підлягають стягненню з обвинуваченого.

Відповідно до ст. 100 КПК України, транспортні засоби необхідно залишити у власності законних володільців.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановленням іспитового строку на два роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, періодично зявлятися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

Позов прокурора задовольнити повністю, стягнувши з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави в особі фінансового управління Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради в місцевий бюджет м. Кременчука (УК у Кременчуці 24060300, р/р 31414544700008 ГУДКСУ у Полтавській області, код ЄДРПОУ 37965850, МФО 831019) кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину у сумі 15480 грн. 69 коп.

Позов потерпілого ОСОБА_5 залишити без розгляду.

Речові докази: автомобіль НОМЕР_1 - залишити законному володільцю ОСОБА_4, мотоблок «Кентавр» передати потерпілому ОСОБА_5

Процесуальні витрати на проведення комплексної судової автотехнічної експертизи, що складають 1920 грн., стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі Полтавського відділення при Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз ім. заслуженого професора ОСОБА_7.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя