Вирок № 54492736, 18.12.2015, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2653/15-к

В И Р О К

Іменем України

"18" грудня 2015 р. Олександрійський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Петрової О.Ф.,

за участі: секретаря Сніжко І.М.,

прокурора Титара Д.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Олександрії кримінальне провадження № 12013120300000517 за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не маючого постійного місця роботи, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, що спричинило втрату органу та його функцій, за таких обставин:

26 квітня 2013 р. близько 22 год. він прийшов до помешкання ОСОБА_1, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та діючи умисно, на грунті особистих неприязних відносин з застосуванням деревяної палиці наніс потерпілому не менше пяти ударів по різних частинах тіла, спричинивши тілесні ушкодження, які відповідно до висновку судово медичної експертизи від 12 червня 2013 р. № 256 відносяться : у вигляді тупої травми живота, субкапсулярного розриву селезінки - до категорії тяжких тілесних ушкоджень як таких, що викликали втрату органу;

закритого перелому правого стегна зі зміщенням уламків, закритого перелому лівого стегна зі зміщенням уламків, уламкового перелому лівої ліктьової кістки - до категорії середнього ступеня тяжкості, як таких, що спричинили тривалий розлад здоровя понад три тижні;

забитої рани тімяної ділянки голови, синців верхніх та нижніх кінцівок, грудної клітини - до категорії легких тілесних ушкоджень як таких, що викликали короткочасний розлад здоровя тривалістю понад шість днів, але не більше як три тижні.

Підсудний повністю визнав свою винуватість та показав, що незадовго до події злочину з батьківського будинку, де він фактично не проживав, сталася крадіжка. Сторонні особи вказали на винуватців, з - поміж яких назвали й ОСОБА_1. Батько ОСОБА_1, якого він зустрів через 2-3 дні після події крадіжки і у якого просив допомоги в поверненні викраденого майна, пообіцяв поговорити з сином. Згодом батько ОСОБА_1 прийшов до нього та повідомив, що син заперечує причетність до крадіжки. 26 квітня 2013 р., ввечері, коли він, ОСОБА_2, вигулював собаку, побачив, що в помешканні, де проживає ОСОБА_1, горить світло. Він зайшов до квартири. Там був лише ОСОБА_1. Між ними відбулася розмова з приводу викраденого майна. ОСОБА_1 заперечував свою винуватість. Це його розлютило, бо при цьому він пригадав накопичені образи з приводу минулих подій, повязаних з його пораненням в присутності ОСОБА_1, за яке ніхто не поніс покарання. Тоді він почав бити ОСОБА_1 по різних частинах тіла, завдаючи ударів в шию, голову, живіт - спочатку рукою, а потім тим, що схопив, - це, начебто, було бильце від кресла. При цьому потерпілий падав в крісло, підводився і знову падав. Він усвідомлював, які наслідки можуть настати, але не бажав саме тих, які настали. Побивши ОСОБА_1, повернувся додому. Наступного дня до нього дійшли слухи, що потерпілого відвезли до лікарні. Він злякався покарання і залишив місце проживання. Потім правоохоронні органи його розшукали й затримали.

Керуючись ч.3 ст. 349 КПК України та враховуючи думку учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин, які ніким не оспорюються, попередньо розяснивши наслідки не дослідження доказів, та дійшов висновку про винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, яке кваліфікує за ч.1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, що спричинило втрату органу та його функцій.

Так, обвинувачений, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та свідомо допускаючи їх настання, на грунті особистої неприязні, наніс потерпілому тілесні ушкодження, що спричинило втрату органу - селезінки. При цьому його умисел був спрямований на заподіяння невизначеної шкоди здоровю, тож відповідальність настає за наслідками дій - за фактичне спричинення тяжкого тілесного ушкодження.

Суд дійшов висновку, що обвинувачений підлягає покаранню за вчинений злочин.

Призначаючи йому покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст. 65-67 КК України.

При цьому суд враховує, що злочин, який вчинив ОСОБА_2, є умисним, тяжким, доведеним до кінця.

Дані про обвинуваченого свідчать про те, що він є особою немолодого передпенсійного віку досягнув 57 років, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має дружину пенсіонерку, виховав трьох дітей. За час перебування під вартою порушень режиму тримання та правила внутрішнього розпорядку не порушував, неконфліктний, ввічливий, про що свідчить характеристика Кіровоградської установи виконання покарань.

Обвинувачений усвідомив свою провину, щиро кається, приніс вибачення потерпілому. Останній претензій до нього не має та просить не позбавляти волі обвинуваченого.

Обставиною, що помякшує покарання обвинуваченого, суд також визнає його стан здоровя: він має ряд захворювань, з - поміж яких хронічні, в звязку з чим перебуває на диспансерному обліку та отримує симптоматичне лікування.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.

Дотримуючись засад індивідуалізації покарання, передбачених ст. 65 КК України, враховуючи мету покарання, якою є не тільки кара, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, та з огляду на дані про особу обвинуваченого, наявність помякшуючих обставин, відсутність обтяжуючих обставин, усвідомлення ним своєї відповідальності, наявної можливості виправлення обвинуваченого без відбування покарання, суд вважає, що ОСОБА_2 може бути призначено мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.1 ст. 121 КК України, у виді позбавлення волі зі звільненням від його відбування з випробуванням.

Цивільний позов прокурора про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого на користь закладу охорони здоровя на суму 9729 грн. 31 коп., який визнано обвинуваченим, відповідно до ст. 1206 ЦК України підлягає задоволенню повністю.

Цивільний позов потерпілим не заявлено.

Речовий доказ акустична колонка, яка зберігається в Олександрійському РВ УМВС (на даний час - Олександрійському районному відділенні поліції Олександрійського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області), необхідно повернути потерпілому ОСОБА_1 за належністю.

Згідно ч.2 ст.124 КПК України процесуальні витрати на залучення експерта суд покладає на обвинуваченого в розмірі 195 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 374 , 375 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (пять ) років.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 (три ) роки та покласти на нього обовязки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

До строку відбуття покарання зарахувати строк попереднього увязнення, починаючи з 2 травня 2015 р. по 18 грудня 2015 р., тобто 231 день.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Олександрійської районної лікарні Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області (розрахунковий рахунок 31416544700014 в УДК Кіровоградської області, код 24146085, МФО 823016, назва платежа «інші надходження») витрати на стаціонарне лікування потерпілого на суму 9729 грн.31 коп.(девять тисяч сімсот двадцять девять гривень тридцять одна копійка).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати на суму 195 грн. 60 коп. ( сто девяносто пять гривень шістдесят копійок).

Речовий доказ - акустичну колонку, яка зберігається в Олександрійському РВ УМВС (на даний час - Олександрійському районному відділенні поліції Олександрійського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області), - повернути потерпілому ОСОБА_1 за належністю.

Обвинуваченого ОСОБА_2 звільнити з-під варти в залі судового засідання.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно обвинуваченого змінити на особисте зобовязання, поклавши на нього обовязки прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця проживання та роботи.

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня проголошення вироку .

Вирок набирає законної сили, якщо жодна із сторін судового провадження протягом зазначеного строку не подасть апеляційну скаргу.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя