Ухвала суду № 54491984, 14.12.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/7477/13-к

Провадження № 11-кп/779/466/2015

Категорія п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України

Головуючий у 1 інстанції Хільчук І.І.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі :

головуючого судді Шкрібляка Ю.Д.,

суддів Поповича С.С., Хруняка Є.В., секретаря с/з ОСОБА_2,

з участю прокурора Боровика С.О.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

потерпілого ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Івано-Франківську справу за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_3 та в його інтересах захисника адвоката ОСОБА_6, на вирок Коломийського міськрайонного суду від 30 вересня 2015 року, по кримінальному провадженні про його обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 Кримінального кодексу України (далі КК),?

в с т а н о в и л а :

Вказаним вироком ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Коломийського

району, Івано-Франківської області,

мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3,

30/3, Івано-Франківської області,

зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, вул.

Хмельницького, 24, Коломийського

району, Івано-Франківської області,

громадянин України, -

визнано винуватим та засуджено за п.6 ч.2 ст.115 КК на 13 (тринадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна; за ч.4 ст.187 КК на 8 (вісім) років з конфіскацією майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК шляхом поглинання менш суворого покарання більше суворим остаточне покарання ОСОБА_3 визначено у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцяти) років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 залишено попередньо обраний тримання під вартою.

Строк відбування обвинуваченим ОСОБА_3 покарання постановлено відраховувати з часу фактичного його затримання, тобто з 11 години 40 хвилин 21 серпня 2013 року.

Постановлено стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави 8 209,30 грн. судових витрат за проведення судових експертиз.

Долю речових доказів вирішено у відповідності до положень п.4, п.7 ч.9 ст.100 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).

За вироком суду ОСОБА_3 засуджений за те, що він в ніч з 18 на 19 серпня 2013 року, заздалегідь озброївшись господарським ножем, через відчинене вікно проник в житло ОСОБА_7 та, з метою заволодіння її грошовими коштами, вчинив розбійний напад на неї. Він умисно наніс їй ножем численні цілеспрямовані удари в життєво-важливі ділянки тіла: грудну клітку та шию, чим спричинив потерпілій тяжкі тілесні ушкодження у вигляді проникаючих колото-різаних ран грудної клітки з ушкодженням правої легені, різаних ран в ділянках правого плечового суглобу, правої китиці, правого променево-запясного суглобу, правої вушної раковини, правої ключиці, потиличної ділянки голови, шиї, синців в ділянках правої щоки, правого та лівого стегон, що є небезпечними для життя в момент спричинення, від яких ОСОБА_7 померла на місці.

В житлі потерпілої обвинувачений заволодів її грошовими коштами в сумі 10 000 грн. та мобільним телефоном марки «Nokia 1280», вартістю 229,95 грн. із сім-картою оператора мобільного звязку «Київ Стар», вартістю 9,99 грн., всього на загальну суму 10 239,94 грн. та покинув місце вчинення злочинів.

Після цього обвинувачений, розуміючи, що через викрадений в ОСОБА_7 мобільний телефон із сім-картою, його можуть викрити, викинув зазначений телефон в с. Залуччя, по вул. Шевченка, Коломийського району, неподалік проживання ОСОБА_7 Викрадені грошові кошти в сумі 10 000 грн. обвинувачений привласнив, спричинивши потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду в зазначеному розмірі.

У своїх апеляційних скаргах (далі АС) обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник адвокат ОСОБА_6, заперечуючи доведеність вини ОСОБА_3, покликаються на незаконність вироку суду з підстав недоведеності винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, в яких його обвинувачують.

Просять вирок Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30.09.2015 року скасувати. Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 закрити, так як не встановлені достатні докази для доведення його винуватості. Запобіжний захід обраний ОСОБА_3 по даному кримінальному провадженню скасувати.

У своєму запереченні на апеляційну скаргу потерпілий ОСОБА_8 вважає вирок суду законним і обґрунтованим, а призначене ОСОБА_3 покарання достатнім і справедливим.

Просить вирок суду відносно ОСОБА_3 залишити без зміни.

Заслухавши доповідь судді Шкрібляка Ю.Д., пояснення прокурора Боровика С.О., який заперечив доводи АС обвинуваченого та в його інтересах захисника, просить вирок суду залишити без змін; пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - авдвоката ОСОБА_6, які підтримали подані ними АС, вирок суду просять скасувати та закрити кримінальне провадження; пояснення потерпілого ОСОБА_8, який заперечив доводи АС, вирок суду вважає законним і обґрунтованим, та просить залишити його без зміни; перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи і мотиви АС, колегія суддів приходить до висновку, що АС слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах АС.

Згідно ст.370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Таких вимог закону суд першої інстанції при ухваленні вироку не дотримався.

Підставами для скасування оскаржуваного вироку і призначення нового розгляду у суді першої інстанції, відповідно до повноважень суду апеляційної інстанції, передбаченого п.6 ч.1 ст.407 КПК, є істотні порушення вимог кримінально процесуального закону, які встановлені під час апеляційного розгляду.

Як вбачається з резолютивної частини вироку, суд призначив покарання ОСОБА_3 за ч.2 п.6 ст.115 КК у виді 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Разом з тим, в мотивувальній частині вироку, у формулюванні обвинувачення, суд жодним чином не вказав про те, що обвинувачений ОСОБА_3 умисно позбавив життя потерпілої ОСОБА_7 з корисливих мотивів.

Таким чином, суд допустив суперечність, яку неможливо усунути в апеляційній інстанції.

Крім цього, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, і на це вказують апелянти, суд першої інстанції провів судове засідання 17 серпня 2015р. за відсутності захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4, участь якого в судовому засіданні, відповідно до вимог ст.52 КПК, є обовязкова.

Таким чином, суд першої інстанції порушив обвинуваченого ОСОБА_3 права на захист. (т.5 а.с.206).

Крім цього, заслуговують на увагу доводи апелянтів про те, що 17 серпня 2015 р. було проведено судове засідання за участі прокурора Свірідова Д.І., який на той час не мав на те повноважень.

Доказом того, що прокурор Свірідов Д.І. брав участь в судовому засіданні 17 серпня 2015 р., без на те повноважень, є відсутність в ухвалі суду за вказаною датою, посилання на наявність таких повноважень.

Зважаючи на порушення права на захист судом, обвинувачений ОСОБА_3 заявив клопотання про відвід усьому складу суду, в задоволенні якого йому було відмовлено. Суд мотивував своє рішення в основному тим, що обвинувачений у такий спосіб намагається затягнути розгляд кримінального провадження. (т.5 а.с.219).

Про упередженість суду першої інстанції свідчить вирішення клопотання обвинуваченого про призначення агрономічної та метрологічної експертиз.

Так, в ухвалі від 8 вересня 2015р. суд констатує, що клопотання обвинуваченого про призначення вищезгаданих експертиз, не підлягає до задоволення, оскільки їх проведення є недоцільним і судом зібрано достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Таким чином, суд першої інстанції перебрав повноваження сторін щодо достатності і належності доказів, порушуючи при цьому принцип змагальності сторін (т.5, а.с.223).

З урахуванням встановленого, колегія суддів вважає, що склад суду, який розглянув дане кримінальне провадження та ухвалив вирок підлягав відводу із за його упередженості.

За таких обставин апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_3 та в його інтересах захисника ОСОБА_4 підлягають до задоволення, а вирок слід скасувати з підстав істотного порушення кримінально процесуального закону з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

При новому розгляді слід усунути вказані вище порушення закону і вмотивовано вирішити всі заявлені у провадженні клопотання зі сторони захисту, в тому числі щодо визнання доказів недопустимими, звернути увагу на інші доводи, які викладені в апеляційних скаргах і за результатами розгляду прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення.

Оскільки запобіжний захід щодо ОСОБА_3 обраний у вигляді тримання під вартою, то відповідно до положень ст.331 КПК, апеляційний суд його продовжує на строк 60 днів, тобто до 12 лютого 2016 року.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 412, 415, 419 КПК колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_3 та в його інтересах захисника - адвоката ОСОБА_6, задовольнити частково.

Вирок Коломийського міськрайонного суду від 30 вересня 2015 року щодо ОСОБА_3 скасувати, та призначити новий розгляд в суді першої інстанції Коломийському міськрайонному суді іншим складом суду.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 тримання під вартою продовжити на 60 днів, тобто по 12 лютого 2016р.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і в касаційному порядку не оскаржується.

Головуючий Ю.Д. Шкрібляк

Судді С.С. Попович

ОСОБА_9