Рішення № 54491303, 21.12.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/8467/15 Справа № 201/10058/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Болтунова Л.М.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Болтунової Л.М.

суддів - Козлова С.П., Тамакулової В.О.

за участю секретаря - Гулієва М.І.о.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 серпня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 серпня 2015 року позов ПАТ « Федобанк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» заборгованість за кредитним договором № 1121 від 06.03.2008 в сумі 109665,20 доларів США та 7553,56 грн., а також з відповідачів на користь позивача солідарно стягнуто судові витрати в розмірі 3654 грн.

З таким рішенням не погодилась ОСОБА_2, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповно з*ясовані обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду, неправильне застосування норм матеріального права та порушення процесуального закону, просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 06 березня 2008 року між ВАТ «СЕБ Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» та ОСОБА_3 було укладено договір про надання кредиту № 1121, відповідно до умов якого позивач надав відповідачці 1 грошові кошти у розмірі 120 000 доларів США, а вона зобов'язалась щомісяця повертати наданий кредит та сплачувати проценти у розмірі 7 % річних, із кінцевим терміном повернення 06.03.2028 року.

З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором, 06 березня 2008 року між банком та ОСОБА_2 і ОСОБА_4 було укладено окремі договори поруки № 1121, за якими поручителі зобовязались відповідати перед банком за повне та своєчасне виконання боржником її боргових зобов*язань за кредитним договором у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату суми кредиту, нарахованих відсотків, штрафів, пені та інших платежів, передбачених цим договором. (а.с.21-23)

За договором іпотеки від 06 березня 2008 року ОСОБА_3 передала в іпотеку належну їй трикімнатну квартиру № 107, у будинку А-12 номер 2 по вул. Поля у м. Дніпропетровську. ( а.с.24)

У порушення умов договору, ОСОБА_3, зобовязань за кредитним договором належним чином не виконує, у звязку з чим, згідно розрахунку , наданого позивачем, станом на 17 листопада 2014 року утворилася заборгованість у розмірі 109665,20 доларів США та 7553,56 грн., що (за курсом 1 долар США= 15,412417 грн. на цю дату) складає 1697759,35 грн., з яких: несплачена частина кредиту-2351,09 доларів США, що еквівалентно 36235,98 грн. ; прострочені та нараховані відсотки - 5361,14 доларів США, що еквівалентно - 82628,13 грн.; нараховані відсотки за період з 06 листопада по 17 листопада 2014 року -240,39 доларів США, що еквівалентно 3704,99 грн.; пеня за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків - 7553,56 грн.; залишок строкової заборгованості - 101712,58 доларів США, що еквівалентно 1567636,70 грн.(а.с.34)

Стягуючи заборгованість з усіх відповідачів у солідарному порядку , суд першої інстанції виходив з положень ст. ст. 526,527, 553, 554, 610, 1054 ЦК України, зазначивши, що ОСОБА_3 не виконує свої зобов'язання щодо умов кредитного договору, а поручителі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 - своїх зобов'язань за договорами поруки.

Такі висновки суду не в повній мірі відповідають вимогам закону.

Згідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до пункту 1.2. договорів поруки відповідальність поручителя й боржника є солідарною. При цьому умовами договорів поруки не передбачено солідарної відповідальності поручителів між собою.

За змістом пункту 2.1. договорів поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й позичальник, у тому числі за повернення основної суми боргу, процентів, за сплату пені та штрафу за не цільове використання кредиту.

Пунктом 2.1.( а) договорів поруки сторонами визначено термін погашення кредиту, як для боржника, так і для поручителів не пізніше 06 березня 2028 року, про що свідчать їх підписи. (а.с.22, 23 звор.)

За п. 3.1. договорів поруки встановлено право кредитора у разі невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителів, які є обов'язковими до виконання.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не звернув уваги на вказані норми Закону та умови договорів, стягнув заборгованість з боржника та обох поручителів у солідарному порядку, неправильно застосувавши норми матеріального права, що є підставою для скасування даного рішення, згідно до положень ст.309 ЦПК України.

Крім того,вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, судом першої інстанції було допущено порушення процесуального права, оскільки нормами діючого законодавства не передбачено стягнення судового збору у солідарному порядку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначала, що останній платіж за кредитним договором боржником було здійснено 06.11.2014 року, до суду банк з позовом звернувся тільки 30 липня 2015 року, тобто з пропуском шестимісячного строку, а отже на її думку договір поруки припинив свою дію.

Однак, колегія суддів вважає, що такі доводи не заслуговують на увагу.

Згідно ч. 4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 11 червня 2015 року та просив стягнути заборгованість, яка утворилась з причини порушення ОСОБА_3 умов кредитного договору, станом на 17 листопада 2014 року. У кредитному договорі та договорах поруки встановлений строк їх дії до 06 березня 2028 року, а відтак на час звернення банку з позовом порука не була припиненою.

Доводи заявника стосовно того, що судом справа була розглянута за відсутності боржника ОСОБА_3 та поручителя ОСОБА_4, чим були порушені їх права, колегія суддів вважає, що з цих підстав судове рішення не може бути скасовано, оскільки дані особи його не оскаржили.

Посилання скаржника на те, що судом не було встановлено суму, яка підлягає стягненню, не підтверджено видача та отримання боржником грошових коштів, в договорі не міститься формули розрахунку мінімального щомісячного платежу та інше, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки визнання недійсним кредитного договору не є предметом розгляду у даній справі. Кредитний договір є чинним і ОСОБА_3 не оспорений з цих підстав.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення скасуванню, на підставі ч.1 п.4 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 серпня 2015 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ПАТ «Фідобанк» задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Фідобанк» заборгованість за кредитним договором № 1121 від 06 березня 2008 року, станом на 17 листопада 2014 року, у розмірі 109665,20 доларів США та 7553,56 грн., що еквівалентно 1697759,35 грн., з яких: несплачена частина кредиту - 2351,09 доларів США, що еквівалентно 36235,98 грн. ; прострочені та нараховані відсотки - 5361,14 доларів США, що еквівалентно - 82628,13 грн.; нараховані відсотки за період з 06 листопада по 17 листопада 2014 року -240,39 доларів США, що еквівалентно 3704,99 грн.; пеня за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків - 7553,56 грн.; залишок строкової заборгованості - 101712,58 доларів США, що еквівалентно 1567636,70 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Фідобанк» заборгованість за кредитним договором № 1121 від 06 березня 2008 року, станом на 17 листопада 2014 року, у розмірі 109665,20 доларів США та 7553,56 грн., що еквівалентно 1697759,35 грн., з яких: несплачена частина кредиту - 2351,09 доларів США, що еквівалентно 36235,98 грн. ; прострочені та нараховані відсотки - 5361,14 доларів США, що еквівалентно - 82628,13 грн.; нараховані відсотки за період з 06 листопада по 17 листопада 2014 року -240,39 доларів США, що еквівалентно 3704,99 грн.; пеня за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків - 7553,56 грн.; залишок строкової заборгованості - 101712,58 доларів США, що еквівалентно 1567636,70 грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Фідобанк» судовий збір по 1218 грн. з кожного.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: