Постанова № 54489185, 21.12.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №33/778/499/15 Головуючий у 1-й інстанції:

Єдиний унікальний №336/8134/15п ОСОБА_1

Категорія: ст.130 ч.2 КУпАП Доповідач у 2-й інстанції:

ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2015 року м.Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Імберова Г.П., за участю ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 19 листопада 2015 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого майстром на АТ «Мотор Січ», який мешкає за адресою: м.Запоріжжя, вул.Чарівна, 109А/19,

притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.2 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки з оплатним вилученням транспортного засобу автомобіля ВАЗ 21093, держномер 37176 НЕ, що належить ОСОБА_3, також стягнуто судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.,

встановила:

як зазначено в постанові, 01.11.2015р. о 08 год. 30 хв. ОСОБА_3 по вул.Іванова біля будинку №32 в м.Запоріжжі керував автомобілем ВАЗ 21093, держномер 37176 НЕ в стані алкогольного спяніння, що підтверджується результатом тесту №1006, проведеним приладом «Драгер», від проходження медичного огляду в медичному закладі відмовився в присутності свідків, чим порушив п.2.9 Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постанову судді змінити, призначивши йому адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки без оплатного вилучення транспортного засобу, посилаючись на те, що свідоцтво про реєстрацію автомобіля НОМЕР_1 було видано 19.02.2003р., відповідно до якого власником зазначено ОСОБА_3 Проте з 24.08.1985р. та по теперішній час він перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, а отже зазначений автомобіль нажитий ним з дружиною за час шлюбу, а тому належить на праві спільної сумісної власності йому та його дружині ОСОБА_5 За таких обставин застосування оплатного вилучення транспортного засобу, ? частина якого належить іншій особі, не допускається.

Більш того, автомобілем в основному користується його дружина для виконання своїх службових обовязків, а тому в разі вилучення автомобіля вона буде звільнена з займаної посади, що поставить його родину в скрутне матеріальне становище. Крім того, автомобіль також використовується для відвідування та допомоги престарілим батькам, які проживають в ІНФОРМАЦІЯ_2.

Також зазначив, що суд при накладенні адміністративного стягнення не в повній мірі врахував тяжкість вчиненого правопорушення, характер правопорушення, те, що він щиро розкаявся у вчиненому, повністю визнав свою вину.

Вислухавши ОСОБА_3, захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи, доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважаю, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП за обставин, зазначених у постанові суду, є обґрунтованими та в апеляційній скарзі не оскаржуються.

При накладенні стягнення на правопорушника відповідно до ст.33 КУпАП суд повинен враховувати характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують та обтяжують відповідальність.

Разом з тим, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зазначені вимоги закону не виконав.

Так, санкція ч.2 ст.130 КУпАП передбачає такі види стягнення:

- позбавлення права керування транспортними засобами на строк від двох до трьох років з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого;

- адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого;

- і на інших осіб - адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Вирішуючи питання про вид адміністративного стягнення, суд обґрунтовано дійшов до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_3 стягнення в вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки.

Однак приймаючи рішення про оплатне вилучення транспортного засобу, суд не навів мотивів для прийняття такого рішення. Більш того, судом не враховано, що ОСОБА_3 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.2 КУпАП визнав повністю, щиро розкаявся, працює, за місцем проживання характеризується позитивно.

Крім цього, апеляційним судом було встановлено, що автомобіль НОМЕР_2, належить на спільній сумісній власності ОСОБА_3 та його дружині ОСОБА_5, яка в основному і користується зазначеним автомобілем для виконання своїх службових обовязків та для відвідування та допомоги престарілим батькам, які проживають в ІНФОРМАЦІЯ_2.

За таких обставин вважаю, що постанова суду в частині призначення оплатного вилучення транспортного засобу підлягає зміні.

Керуючись ст.294 КУпАП,

постановила:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову суддіШевченківського районного суду м.Запоріжжя від 19 листопада 2015 року відносно ОСОБА_3 змінити та вважати його притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: