Рішення № 54487547, 16.12.2015, Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/553/15-ц

Провадження № 2/144/164/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2015 р. Теплицький районний суд Вінницької області в складі :

головуючого - судді Панченка Д.І.,

за участю секретаря - Бевз О.В.,

представника позивача ОСОБА_1, представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовомОСОБА_4 до приватного підприємства «ЗІС» про визнання договору оренди землі недійсним,

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2015 року представник позивача звернулась до суду з позовом до приватного підприємства «ЗІС» про визнання договорів оренди землі недійсними та повернення земельної ділянки. Вказавши, що згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 104481 від 16 березня 2005 року, та згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 104480 від 16 березня 2005 року ОСОБА_4 є власником земельних ділянок площею 2,1821га кожна, які розташовані на території Петрашівської сільської ради. В січні 2015 року ОСОБА_4 стало відомо, що існують договори оренди землі, які укладені нібито між нею та ПП «ЗІС» в квітні 2010 року строком на 15 років. Вказує на те, що відповідач сам склав дані договори, так як договорів оренди землі її довіритель не підписувала та нікого не уповноважувала це робити. 10 червня 2015 року представник позивача подала письмову заяву про зменшення розміру позовних вимог виключивши позовну вимогу про повернення земельних ділянок.

Позивач ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала, та пояснила суду, що дійсно вона є власником двох земельних ділянок, які в 2005 року віддала в оренду ПП «ЗІС», підписавши з відповідачем договори оренди строком на 5 років, це було зроблено в приміщенні контори ПП «ЗІС». Більше ніяких договорів оренди вона не підписувала та нікому цього не поручала. До 2013 року включно належні їй земельні ділянки використовував ПП «ЗІС», а в січні 2014 році вона уклала договір оренди з ТОВ «Теплик Агро».

Представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує, вказує на те, що позивач договорів оренди землі з ПП «ЗІС» не підписувала нікого не уповноважувала це робити, це підтверджує також висновок судово-почеркознавчої експертизи. Просить при винесенні рішення врахувати правову позицію викладену у правовому висновку Верховного суду України у справі № 6-48цс15 від 22 квітня 2015 року. Та просить не приймати до уваги твердження представників відповідачів, що підписи в акті приймання передачі земельних ділянок зроблені позивачем, з тих підстав, що із даних актів не вбачається до яких земельних ділянок вони відносяться.

Представник відповідача ОСОБА_3 який діє на підставі довіреності від 05 травня 2015 року, позов не визнав. Вказує, що позивачеві ОСОБА_4 було відомо про наявність даних договорів. Вона особисто їх підписала, про що свідчать покази свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, Це підтверджує також висновок судово-почеркознавчої експертизи, а саме п.4 - у актах прийому передачі обєктів оренди від 20.04.2015 року, які є додатками до договорів оренди від 20.04.2015 року № 465 та № 466, підписи виконані особисто ОСОБА_4 З часу укладення договорів оренди ОСОБА_4 отримує орендну плату, її земельні ділянки до даного часу знаходяться в користуванні ПП «ЗІС». Просить застосувати строк позовної давності і відмовити у позові, оскільки термін позовної давності сплив, так як в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 було відомо про укладення договорів оренди, вона особисто підписала договори та акти прийому передачі обєктів оренди від 20.04.2015 року, з моменту підписання договорів оренди пройшло більше трьох років.

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнає. Вказує на те, що позивач особисто підписувала договори оренди, та всі інші документи до договорів. Звертає увагу суду на те, що сама позивач вказує, що підписувала договори в конторі ПП «ЗІС», яка розташована на території авто гаража, проте, авто гараж йому було передано тільки в 2008 році, що суперечить поясненням ОСОБА_7, про підписання нею цих договорів в 2006 році, так як договори в 2006 році оформлялись в приміщенні сільського клубу..

Від відділу Держгеокадастру у Теплицькому районі надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника відділу.

Свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що працює в ПП «ЗІС». В 2010 році коли підприємство укладало договори оренди землі з ОСОБА_4 вона присутня не була. Вона була тільки при отриманні жителями села, в тому числі і ОСОБА_4 орендної плати на току. Вона отримувала орендну плату із чоловіком, який працював у ПП «ЗІС», а після його смерті отримувала особисто, про що розписувалась у відомостях.

Свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що з 2006 року працює в ПП «ЗІС». Відносно договорів оренди з ОСОБА_4, то в 2010 році ОСОБА_4 прийшла в контору ПП «ЗІС» із своїми документами та особисто підписала договори оренди та інші документи. Ніяких спорів не було, чоловік ОСОБА_4 працював у ПП «ЗІС» трактористом.

Свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що з 2007 року працює в ПП «ЗІС» завскладом. Підтверджує, що в 2010 році ОСОБА_4 особисто підписала договори оренди землі з ПП «ЗІС», це було в її присутності, була присутня також ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що вона особисто не займалась питаннями укладення договорів оренди по с.Петрашівка.

Свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що він працював начальником відділу Держземагентства у Теплицькому районі, який реорганізовано у відділ Держгеокадастру. За зверненням ОСОБА_4 він видав довідку про те, що у книгах реєстрації відсутні записи про реєстрацію договорів оренди щодо її земельних ділянок. При цьому самі Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди по с.Петрашівка він не переглядав, а перевірив тільки відомості Національного земельного кадастру, який ведеться в електронному вигляді. Довідка ОСОБА_4 потрібна була для реєстрації речового права в реєстраційній службі.

Заслухавши пояснення сторін та свідків, дослідивши матеріали справи, реєстраційні справи, розділ 4 книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі записи державної реєстрації договорів оренди землі по с.Петрашівка - суд вважає, що позов ОСОБА_4 не підлягає задоволенню зі слідуючих підстав.

Судом встановлено, позивач ОСОБА_4 є власником двох земельних ділянок, що підтверджується державними актами на право власності на землю серія ЯА № 104480 від 16 березня 2005 року (а.с. 6), та серія ЯА № 104481 від 16 березня 2005 року ( а.с. 7). Між ОСОБА_4С та ПП «ЗІС» 20 квітня 2006 року укладено договори оренди № 466 (а.с. 8-9) та № 465 (а.с. 10-11) щодо цих земельних ділянок строком на 15 років. Вказані договори було зареєстровано в Теплицькому районному відділі Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 12 травня 2010 року за № 041005900421 та за № 041005900422 (а.с.9,11). Відповідно висновку судово-почеркознавчої експертизи №11632/11633/15-32 від 20 серпня 2015 року підписи від імені ОСОБА_4 у розділі «Реквізити та підписи сторін» у графі «Орендодавець» у договорах оренди землі № 465 та № 466 від 20 квітня 2010 року, який було укладено між ОСОБА_4 та ПП «ЗІС», у графі «Орендодавець» - виконано не ОСОБА_11, а іншою особою. Проте підписи у графі «Від орендодавця» у акті приймання передачі обєктів оренди від 20.04.2010 року, до договорів № 465 та № 466 від 20.04.2010 року виконані ОСОБА_4

Дані правовідносини регулюються:

- ст. 13 Закону України «Про оренду землі» (далі Закон) договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства:

- ст.124 ч.4 Земельного кодексу України передбачає, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем;

- ст.203 ч.2 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; ч.3 волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, та ч. 5 цієї статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- ст. 215 ч.1 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача, її представника, представників відповідача, свідків, враховуючи вимоги ст. 60 ЦПК України, яка передбачає, що сторони зобовязані довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, враховуючи, що позивачем не доведено, що їй не було відомо про укладення договорів оренди, представниками відповідача доведено, що вона особисто підписала акти приймання передачі обєктів оренди від 20.04.2010 року, до договорів № 465 та № 466 тому, отримувала орендну плату, суд вважає, що в судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що з 20 квітня 2010 року позивачу було відомо про передачу належних їй земельних ділянок у оренду ПП «ЗІС», що також підтверджується актами прийомупередачі обєктів оренди, тап. 4 висновку судової почеркознавчої експертизи, тому суд вважає, що в даному випадку є підстави для застосувати строку позовної давності.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Так як судом встановлено, що позивач дізналась про порушення свого права, тобто про наявність спірних договорів оренди у квітні 2010 року, з часу підписання нею актів прийому передачі обєктів оренди, та підтверджується як показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, так і п. 4 висновку судової почеркознавчої експертизи що в розумінні частини першої статті 261 ЦК України є моментом початку перебігу строку позовної давності. Суд вважає, що в даному випадку правова позиція висловлена Верховним Судом України при розгляді справи № 6-48цс15 від 22 квітня 2015 року, не може бути врахована судом, так як вона стосується подібних правовідносин, проте які виникли за інших пістав.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що не встановлено підстав для визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок № 465 та № 466 між ОСОБА_4 та ПП «ЗІС».

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що початок перебігу строку позовної давності необхідно обчислювати з січня 2015 року, коли позивач дізнався про порушення свого майнового права.

Керуючись ст.ст. 3, 6, 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позову до приватного підприємства «ЗІС» про визнання договору оренди землі недійсним

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення, через Теплицький районний суд до апеляційного суду Вінницької області.

Суддя: