Рішення № 54487042, 21.12.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/1017/15-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді: БАРТАЩУК Л.П.

при секретарі: Ізвольській С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и в:

Позивач ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на наступні обставини.

28.05.2008р. між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 11351661000, згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 107 000,00 дол. США з розрахунку 14,0 % річних на строк з 28.05.2008 року по 11.05.2043 року.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним Договором про надання споживчого кредиту № 11351661000 від 28.05.2008 року Іпотекодавець - ОСОБА_1 за договором іпотеки № 86558 від 28.05.2008 року передала в іпотеку нерухоме майно, яке належить їй на підставі Договору купівлі продажу нерухомості, посвідченого 28 травня 2008 року та реєстровим номером 248, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за № 2923307, що підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів № 5995761 від 28.05.2008 року. Предмет іпотеки складається з двох житлових кімнат. Загальна площа предмета іпотеки становить 42,9 кв.м., житлова площа 25,5 кв.м.

На підставі рішення Загальних зборів акціонерів від 27.10.2009 року АКІБ «УкрСиббанк» змінило назву на ПАТ «УкрСиббанк», яке є правонаступником усіх прав та зобов'язань АКІБ «УкрСиббанк», а 08 грудня 2011 року своє право вимоги, що виникло з кредитного договору у Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», останнім передано ПАТ «Дельта Банк», що підтверджується Договором купівлі - продажу прав вимоги за кредитами від 8 грудня 2011 року.

На підставі ст.514 ЦК України та вказаного Договору до ПАТ «Дельта банк» перейшло право вимоги, що виникло з кредитного договору та договору іпотеки у обсязі та на умовах, що існували у первісного кредитора.

Оскільки відповідач (Позичальник), умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлялася, в тому числі, й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов'язань згідно умов кредитного договору, зобов'язання на вимоги не виконала, утворилася заборгованість, яка станом на 01.10.2014 року склала 708 971,96 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом - 658516, 14 грн.; сума заборгованості за відсотками - 50 455,82 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п.4.3. іпотечного договору, право визначення підстави та способу звернення стягнення належить Іпотекодержателю.

Згідно п. 5.2. іпотечного договору, позасудове врегулювання здійснюється одним з наступних способів звернення стягнення на Предмет іпотеки: передача Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов 'язання на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про іпотеку», реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з п.4.1. іпотечного договору, звернення стягнення здійснюється Іпотекодержателем:

у разі порушення Іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим Договором; у разі виникнення загрози знищення, пошкодження чи втрати Предмет іпотеки; в інших випадках відповідно до діючого законодавства.

Згідно п.4.2. іпотечного договору, звернення стягнення здійснюється на підставі: рішення суду;

виконавчого напису нотаріуса; позасудового врегулювання у відповідності до умов даного Договору та Закону України «Про іпотеку»; з інших передбачених законодавством України, підстав.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст.37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Виходячи з наведених підстав, представники позивача, направивши до суду письмові заяви про підтримання позовних вимог, надали Звіт про оцінку вартості предмета іпотеки, просили позов задовольнити, ухвалити рішення, яким в рахунок виконання основного зобов'язання ОСОБА_1 щодо оплати заборгованості у розмірі 708 971,96 грн. за Договором про надання споживчого кредиту № 11351661000 від 28.05.2008 року, звернути стягнення заборгованості за договором іпотеки № 86558 від 28.05.2008 року шляхом передачі - іпотекодержателю предмета іпотеки у власність та визнання на нього права власності за іпотекодержателем АТ «Дельта банк» на предмет іпотеки, а саме: двохкімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Предмет іпотеки складається з двох житлових кімнат: загальна площа предмета іпотеки становить 42,9 кв.м., житлова площа 25,5 кв.м.

Відповідач - ОСОБА_1 в судове засідання не з»явилася, про час та місце розгляду справи вважається повідомленою належним чином, згідно вимог ст.ст. 74-77 ЦПК України.

Згідно зі ст. 224 ЦПК України, суд, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За згодою представника позивача, яка міститься у направленій до суду письмовій заяві, суд ухвалив про заочний розгляд справи, на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, судом встановлено наступне.

28.05.2008р. між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 11351661000, згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 107 000,00 дол. США з розрахунку 14,0 % річних на строк з 28.05.2008 року по 11.05.2043 року.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним Договором про надання споживчого кредиту № 11351661000 від 28.05.2008 року Іпотекодавець - ОСОБА_1 за договором іпотеки № 86558 від 28.05.2008 року передала в іпотеку нерухоме майно, яке належить їй на підставі Договору купівлі продажу нерухомості, посвідченого 28 травня 2008 року та реєстровим номером 248, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за № 2923307, що підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів № 5995761 від 28.05.2008 року. Предметом іпотеки є квартира за адресою: АДРЕСА_2; квартира складається з двох житлових кімнат; загальна площа предмета іпотеки становить 42,9 кв.м., житлова площа 25,5 кв.м.

Оскільки відповідач (Позичальник) умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлялася, в тому числі, й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов'язань згідно умов кредитного договору, зобов'язання на вимоги не виконала, утворилася заборгованість, яка станом на 01.10.2014 року склала 708 971,96 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом - 658516, 14 грн.; сума заборгованості за відсотками - 50 455,82 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п.4.3. іпотечного договору, право визначення підстави та способу звернення стягнення належить Іпотекодержателю.

Згідно п. 5.2. іпотечного договору, позасудове врегулювання здійснюється одним з наступних способів звернення стягнення на Предмет іпотеки: передача Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов 'язання на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про іпотеку», реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з п.4.1. іпотечного договору, звернення стягнення здійснюється Іпотекодержателем: у разі порушення Іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим Договором; у разі виникнення загрози знищення, пошкодження чи втрати Предмет іпотеки; в інших випадках відповідно до діючого законодавства.

Згідно п.4.2. іпотечного договору, звернення стягнення здійснюється на підставі: рішення суду;

виконавчого напису нотаріуса; позасудового врегулювання у відповідності до умов даного Договору та Закону України «Про іпотеку»; з інших передбачених законодавством України, підстав.

Як убачається з наданого позивачем суду Звіту про оцінку, складеного субєктом оціночної діяльності ТОВ «Експертна компанія «Професіонал» від 29.09.2015р., вартість предмета іпотеки двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2; загальною площею 42,9 кв.м., житловою площею 25,5 кв.м., складає 614333, 00 грн., без ПДВ.

Доказів того, що заборгованість за кредитним договором відповідачем була погашена суду не надано.

На підставі рішення Загальних зборів акціонерів від 27.10.2009 року АКІБ «УкрСиббанк» змінило назву на ПАТ «УкрСиббанк», яке є правонаступником усіх прав та зобов'язань АКІБ «УкрСиббанк», а 08 грудня 2011 року своє право вимоги, що виникло з кредитного договору у Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», останнім передано ПАТ «Дельта Банк», що підтверджується Договором купівлі - продажу прав вимоги за кредитами від 8 грудня 2011 року.

На підставі ст.514 ЦК України та вказаного Договору до ПАТ «Дельта банк» перейшло право вимоги, що виникло з кредитного договору та договору іпотеки у обсязі та на умовах, що існували у первісного кредитора.

Відповідно до ст. ст.525,526,530 ЦК Українизобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ч. 2ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Статтею 1054 ЦК Українипередбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно дост. 7 Закону України «Про іпотеку»за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити своювимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно дост. 11 Закону України «Про іпотеку»майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Відповідно дост. 12 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно дост. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами,

права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Відповідно дост. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язаннямшляхомзверненнястягненняна предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановленихстаттею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Пунктом 38 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що у випадку, якщо іпотекодержатель не реалізував способів позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачав би передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов'язання (стаття 37 Закону України «Про іпотеку»), він має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки

Пунктом 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам відповідно дост. 39 Закону України «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову прозвернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленоїстаттею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно дост. 41 Закону України «Про іпотеку»реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченоїЗаконом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цьогоЗакону.

Враховуючи вище викладене суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно дост. 217 ЦПК Українисуд, який ухвалив рішення, може визначити його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

03.06.2014 року було прийнято Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який на час розгляду справи є чинним.

Згідно положень даного Закону, протягом його дії не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно ізстаттею 4 Закону України «Про заставу»та/або предметом іпотеки згідно ізстаттею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки). Кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.

В судовому засіданні встановлено, що квартира, яка є предметом іпотеки, має 42, 9 кв.м. загальної площі, 25, 5 кв.м. житлової площі, використовується відповідачем для проживання, іншого житла відповідач, згідно наявної у справі довідки, не має, а в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач є суб»єктом Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Таким чином, суд вважає за необхідним в порядку ст. 217 ЦПК України застосувати вимоги Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», та на час дії даного Закону відстрочити виконання рішення суду.

Відповідно дост. 88 ЦПК Українистороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати, відповідно до суми задоволених вимог. По даній справі відповідач має сплатити позивачу судовий збір в розмірі - 3654,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 1050, 1054ЦК України, ст.ст.7,11,12,33,39,41 Закону України «Про іпотеку», Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», ст. ст.10, 57-60,88,212-215,217,218,223,224-226, 294 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.

В рахунок виконання основного зобов'язання ОСОБА_1 щодо оплати заборгованості у розмірі 708 971,96 грн. за Договором про надання споживчого кредиту № 11351661000 від 28.05.2008 року, звернути стягнення заборгованості за договором іпотеки № 86558 від 28.05.2008 року шляхом передачі - іпотекодержателю предмета іпотеки у власність та визнання на нього права власності за іпотекодержателем АТ «Дельта банк» на предмет іпотеки, а саме: двохкімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Предмет іпотеки складається з двох житлових кімнат: загальна площа предмета іпотеки становить 42,9 кв.м., житлова площа 25,5 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судовий збір в розмірі 3654,00 грн.

Відстрочити виконання рішення суду на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання відповідачем його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщоапеляційної скарги не було подано.

Суддя: