Ухвала суду № 54486045, 18.12.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/1254/14-ц

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Гаврилової О.В.

при секретарі - Неділько Л.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_4, про вселення та визначення порядку користування квартирою, -

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 27 квітня 2015 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_4, про вселення та визначення порядку користування квартирою - задоволено, вселено ОСОБА_3 до квартири АДРЕСА_1 та встановлено порядок користування зазначеною квартирою.

До суду звернувся представник відповідача ОСОБА_1 із заявою про перегляд заочного рішення, в якій посилається на те, що ОСОБА_4 придбав спірну квартиру, будучи цивільним чоловіком відповідача ОСОБА_1, 15.06.2012 року ОСОБА_4 подарував їй 2/3 частки квартири, а 05.04.2007р. 1/3 частки цієї квартири, без згоди відповідача, подарував ОСОБА_5, який в свою чергу подарував цю частку ОСОБА_3 Оскільки передостанній договір дарування укладався без згоди заявника, як цивільної дружини, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім'ю та визнання недійсним договору дарування 1/3 частки квартири. Крім того, позивачем подано технічний паспорт на квартиру, що знаходиться у власності іншої особи, отже матеріали справи не містять технічних характеристик квартири. Також відповідач була позбавлена можливості приймати участь у справі, оскільки не була належним чином повідомлена про час та місце проведення судових засідань.

Представник заявника ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав вимоги заяви про перегляд заочного рішення з викладених у ній підстав та додатково пояснив, що відповідачем та третьою особою, які проживають в спірній квартирі, проведено перепланування квартири - на даний час відсутня стіна між кухнею та меншою кімнатою. Також зазначив, що дозвіл на перепланування не брався, новий технічний паспорт замовлений не був. Договір дарування 1/3 частки квартири ОСОБА_4 своєму онуку був формальним та спрямований на реєстрацію останнього в цій квартирі для можливості передачі іншої квартири в іпотеку.

Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні просила у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відмовити та пояснила, що наявну в матеріалах справи копію технічного паспорту на квартиру вона одержала в ЖЕКу, на ньому вказаний колишній власник квартири.

Суд, вислухавши пояснення представника заявника та позивача, вивчивши матеріали цивільної справи та доводи заяви, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, лише сукупність зазначених обставин є підставою для скасування заочного рішення в порядку ст. 232 ЦПК України.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 231 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач належним чином не була повідомлена про місце та час розгляду справи, оскільки повістки їй вручені не були, для отримання копії заочного рішення відповідач на поштове відділення також не з'явилася.

Проте відповідачем та її представником не надано доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, що є обов'язковою умовою для скасування заочного рішення в порядку ст. 232 ЦПК України.

Наявний в матеріалах справи технічний паспорт на квартиру складений саме щодо спірної квартири, зазначення на ньому колишнього власника квартири, а не теперішніх, жодним чином не може впливати на загальну чи житлову площу квартири, які були враховані судом при визначенні порядку користування квартирою. Доказів наявності в спірній квартирі перепланування, за яким кухню було об'єднано з однією з кімнат, суду не надано, тому такі доводи не можуть бути прийняті до уваги при вирішенні питання про перегляд заочного рішення. Що стосується посилань сторони відповідача на придбання третьою особою ОСОБА_4 спірної квартири під час сумісного проживання з відповідачем, то на час розгляду заяви про перегляд заочного рішення, жоден з укладених по цій квартирі договорів недійсним не визнавався, майно з чужого незаконного володіння витребувано не було.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Згідно ч. 4 ст. 231 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст. ст. 208-210, 231, 232 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_4, про вселення та визначення порядку користування квартирою - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі через Дніпровського районного суду м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя