Ухвала суду № 54484451, 14.12.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження 22ц/790/5062/15 Головуючий 1 інстанції - Музиченко В.О.

Справа № 2-4/11 Доповідач - Кірсанова Л.І.

Категорія - право власності

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді: Кірсанової Л.І.

суддів: Трішкової І.Ю., Пилипчук Н.П.

за участю секретаря - Асєєвої В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 травня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, третя особа - Харківська міська рада про виділ частини житлового будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою; за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, третя особа - Харківська міська рада про виділ частини житлового будинку та про визначення порядку користування земельною ділянкою; за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Харківська міська рада про виділ частини житлового будинку та про визначення порядку користування земельною ділянкою,-

В С Т А Н О В И Л А:

16.06.2004 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом про виділ частки житлового будинку з надвірними будівлями, розташованими в АДРЕСА_1, який неодноразово уточнювала та в остаточному варіанті просила суд виділити їй в житловому будинку літ. «А-1» житлове приміщення 1-1 пл. 11,9 кв.м. 1 \ 2 частину кухні 1-2 пл. - 4,1 кв.м; коридор 1 пл. 5,9 кв.м., ганок а1, сарай літ.М, огорожа № 2 і хвіртку №1, всього на суму 21339 грн, що становить 14 \ 100 частин. Перерозподілити ідеальні частки, визначивши її частку 14 \ 100 ч, замість раніше 16 \ 150 год., частку ОСОБА_5 32 \ 100 ч. , замість 48 \ 150 часток, частку ОСОБА_2 54 \ 100 ч. замість раніше 86 \ 150 ч. Переобладнання, зазначені в експертном висновку № 4669 / 9909 / 9910 від 11.11.2013 р . просила покласти на неї, а саме: демонтаж дверного блоку і закладення дверного отвору між приміщеннями 1-1 і 1-4, пристрій перегородки в прім. 1-2 демонтаж дверного отвору між прім. 1У і 1і закладення дверного блоку, демонтаж частково перегородки між прим. 1-2 і 1-1, обладнавши прим. пл. 16 кв.м., збільшення товщини стін коридору 1 до нормативної, переобладнавши таким чином під кухню пл. 7,0 кв.м. прилаштувати тамбур 1 глибиною не менше 1,5 кв.м.. При цьому посилається на Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна № 127 від 24 травня 2001 року з наступними доповненнями та змінами, якими передбачено, що переобладнання, які необхідно провести згідно експертного висновку, не відносяться до самовільних, згода виконкому Харківської міської ради, що передбачено cт. 152 ЖК України, не потрібна. Просила виділити їй частину земельної ділянки пл. 89 кв.м., що відповідає її ідеальній частці. Також просила суд стягнути судові витрати, а також витрати, понесені нею у процесі розгляду спору з ОСОБА_3-3234,75 грн., ОСОБА_2 3234, 75 грн.

ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом про поділ житлового будинку в натурі, який неодноразово уточнював і в остаточному варианті просив виділити йому прим. 1-1,1-2,1-3, господарські будівлі навіс І, погріб О, 1 \2, частина сараю літ. В.; 1 \ 2 частину льоху 3, сарай М, частина хвіртки № 1, частина огорожі № 2. Поділ земельної ділянки провести за першим варіантом експертного висновку від 06.07.2011 р№ 3189 \ 6017 (а.с. 101 т.3 ).

ОСОБА_2 також звернулася до суду з зустрічним позовом про поділ житлового будинку в натурі, який неодноразово уточнювала та в остаточній редакції проста суд виділити їй житлову кімнату прім. 3-6 пл. 15,4 кв.м., комору пл.4,6 кв.м., тамбур пл. 0,9 кв.м., в житловій прибудові літ. «А 1 -1»: житлову кімнату «3-5» пл. 10,2 кв.м., кухню 3-1 пл.9,1 кв.м., житлову кімнату 3-3 пл. 11,2 кв.м., коридор пом.3-2 пл. 2,4 кв.м., коридор 3-4 пл.2,7 кв.м., і надвірі будівлі: тамбур «аЗ», ворота № 4., вбиральня літ. «Б», погріб літ. «Е», сарай літ Б», навіс «І» та погріб літ. «О». Визначити порядок користування земельной ділянкою, який встановлений 2 варіантом, вказаним в додатку 4 експертизи №3189 \ 6017 від 06.07.2011 р (а.с. 157-158 т.3).

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 травня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_3., ОСОБА_2 задоволено частково.

У користування ОСОБА_4 виділено в житловому будинку літ. «А-1» по АДРЕСА_1 житлове прім. 1-1 пл. 11,9 кв.м, ; частина кухні 1-2 пл. 4,1 кв.м,; коридор «1» пл. 5,9 кв., По надвірним будівлям ганок літ «а 1», сарай «М», огорожа № 2, хвіртка № 1.

Виділено в користування ОСОБА_3 в спірному житловому будинку літ. «А-1» житлове прим. 1-4 пл. 15,4 кв.м ,; тамбур 3-8 пл.0.9 кв.м,; комору 3-7 пл. 4,6 кв.м, ; ? частина прім. 1-2 пл. 4,1 кв.м,; житлову кімнату 4-1 пл. 9,1 кв.м.; комору П пл. 3,0 кв. м, коридор IV пл. 2,0 кв.м,; надвірні будівлі: сарай літ. «В». льох літ. «З», вбиральня літ. «Н», навіс літ. « І», льох літ. «О», 1 \ 2 частина воріт № 4.

У користування ОСОБА_2 виділено в житловому будинку літ. «А1» прим. 3-6 пл 15,4 кв.м, ; в прибудові «А 1-1» коридор 3-2 пл. 2,4 кв.м,; прім. 3-3. 11,2 кв.м,; коридор 3-4 пл. 2,7, пом. 3-5 пл. 10,2 кв.м,; в прибудові «а» кухню З-1 площадью 9,1 кв.м.,; надвірні будівлі: тамбур літ. «АЗ», ганок літ. «А 4», сарай літ «Б » », сарай літ. «Ж», льох літ. «Е». вбиральню літ. Г,; 1 \ 2 частина воріт № 4 та огорожі № 5

Перерозподілені ідеальні частки, визначивши частку ОСОБА_4 14/100 частин замість раніше 16/150 частин,; частку ОСОБА_3 - 32/100 частин замість раніше 48/150 частин, частку ОСОБА_2 - 54/100 частин замість раніше 86/150 частин.

Припинено право спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташованими у АДРЕСА_1

Стягнуто з ОСОБА_4 компенсацію на користь ОСОБА_2 в сумі 1415 1грн.

Зобов'язано ОСОБА_2 по квартирі №3 провести наступи переобладнення: між приміщеннями 3-6 і 3-7 демонтувати дверний блок, заклавши двірний отвір.

Зобов'язано ОСОБА_3по квартирі № 2 провести наступні переобладнання: між приміщеннями 1-2 і 4-1 демонтувати пічний очаг, встановивши дверний блок; в приміщенні II влаштувати дверний отвір, встановити дверний блок, використовувати приміщення як тамбур.

Зобов'язано ОСОБА_4 зробити по квартирі № І наступні переобладнання: між приміщеннями 1-1 і 1-4 демонтувати дверний блок і закласти дверний отвір, в приміщенні 1-2 влаштувати перегородку полегшеної конструкції, утворивши приміщення площею 4,1 кв.м; між приміщеннями IV і І демонтувати дверний отвір, заклавши дверний блок; між приміщеннями 1-2 і 1-1 демонтувати частково перегородку, обладнавши приміщення пл. 16,0 кв.м, використавши її як житлову кімнату; товщину стін коридору І збільшити до нормативної переобладнавши таким чином в кухню пл. 7,0 кв.м; прибудувати до коридору І тамбур глибиною не менше 1,5 кв.м.

Обладнати квартири самостійними системами опалення та електрообладнання.

Розділ горищного приміщення виконати по запропонованому варіанту розділу, житлового будинку.

Вирішено визначити порядок користування земельною ділянкою за варіантом, вказаним в експертному висновку № 4669 \ 9909 \ 9910 \ додаток № 10 \ виділивши в користування ОСОБА_3 ділянку площею 267 кв. м., у тому числі 1/2 частина земельної ділянки пл. 12,25 кв.м. виділяється в загальне спільне користування з співвласником ОСОБА_2, і ділянка пл. 254,75 кв.м. виділяється безпосередньо ОСОБА_5 В користування ОСОБА_2 виділити ділянку площею 178 кв. м, у тому числі 12.25 кв.м у спільне користування з ОСОБА_5 і 165,75 кв.м в користування ОСОБА_2 У користування ОСОБА_4 виділити ділянку пл. 89 кв. м.

Межі поділу земельної ділянки розділяють земельну ділянку на ділянки:

-з боку 1-го Золотого в'їзду, розділивши ділянки на відрізки 6,1 м, 15,6м, 3,5м, 6,52м від позначки 3,5 м т. 3 по прямій лінії на відстані 7,0 м. до точки Р земельну ділянку шириною 3,5м загального користування ОСОБА_2 та ОСОБА_5;

-з боку 1-го Золотого в'їзду від позначки 6,1 м т. У по лінії розділу будинку і на відстані 1м до т. Б, ліворуч на 2,8м до т. В, направо на 1,63м: до т. Г. направо до т. Д на 2,8 м і наліво до т Е, розділивши ділянки на відрізки 7,0 м і 24,7м.

- від т. Ж по прямій лінії 6.0 м до т.1, направо до т. До на 1,0 м, наліво до т. Л на 9,0 м, направо до т. М на 2,3 м, наліво до т Ю на 0,5 м, направо до т. Н на 3,0м і наліво до тильної сторони лінії огорожі, розділивши їх на відрізки 12,65 м і 4,0 м.

Відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 в частині неперешкоджання ОСОБА_5 проведення ОСОБА_4 переобладнання згідно експертного висновку.

Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі по 3234,75 грн.

Вказане рішення оскаржив ОСОБА_1. , який діє в інтересах ОСОБА_2, просить скасувати рішення районного суду та прийняти нове рішення, про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 в повному обсязі. В обгрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, незаконність та необґрунтованість рішення суду. Вказує на ті ж обставини, що і в суді першої інстанції.

ОСОБА_3 також звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення районного суду та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4. В обгрунтування апеляційної скарги посилається на ті ж обставини, що і в суді першої інстанції.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Матеріали справи свідчать, що житловий будинок з надвірними будівлями, розташований АДРЕСА_1 по праву приватної власності зареєстрований за:

ОСОБА_3 - 48 \ 150 частин на підставі свідоцтва про право на спадщину від 05.11.2004 року і договору дарування від 01.12.2004 року. ОСОБА_4 - 16 \ 150 частин на підставі свідоцтва про право власності на спадщину від 05.02.1992 року. ОСОБА_2 - 86 \ 150 частин на підставі свідоцтва про право власності від 08.06.1998 року.

За вказаним житловим будинком закріплена земельна ділянка площею 512 кв.м на підставі договору про право забудови земельної ділянки, затвердженого рішенням Комінтернівської районної Ради м. Харкова № 12 від 05.05.1953 року.

У відповідності до ч. 1 cт. 364 ЦК України співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що перебуває у спільній частковій власності, частиною 3 ст. 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право надання йому у володіння та користування тієї частини майна в натурі, яка відповідає його частки у праві спільної часткової власності.

В постанові Пленуму Верховного Суду України від 4.10.1991 року №7 зазначено, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту с г. 115 ЦК. це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку. У цьому разі окремі підсобні приміщення (кухня, коридор тощо) можуть бути залишені в загальному користуванні учасників спільної часткової власності. Порядок користування жилим будинком може бути встановлено також і між учасниками спільної сумісної власності.

При неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним. власнику, що виділяється, за його згодою присуджується грошова компенсація. Розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутності такої угоди - судом по дійсній вартості будинку на час розгляду справи.

Під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.

В окремих випадках суд може, враховуючи конкретні обставини справи, і при відсутності згоди власника будинку, що виділяється, зобов'язати решту учасників спільної власності сплатити йому грошову компенсацію за належну частку з обов'язковим наведенням відповідних мотивів. Зокрема, це може мати місце, якщо частка у спільній власності на будинок є незначною й не може бути виділена в натурі, чи за особливими обставинами сумісне користування ним неможливе, а власник в будинку не проживає і забезпечений іншою жилою площею.

В спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.

Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв'язку з цим стосовно до ст. 119 ЦК (1540-06) ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, він проводиться при наявності дозволу на це виконкому місцевої Ради. Якщо сторона оспорює рішення виконкому щодо дозволу на переобладнання та перепланування і воно є необгрунтованим, суд може не погодитись з ним, мотивуючи це в рішенні.

При поділі жилого будинку суд зобов'язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику.

Різні господарські будівлі (літні кухні, сараї тощо) є підсобними будівлями і складають з будинком одне ціле. Тому при відчуженні жилого будинку вони переходять до нового власника разом з будинком, якщо при укладенні договору про відчуження не було обумовлено їх знесення або перенос попереднім власником.

У процесі розгляду даної справи, яка розглядається з 16.06.2004 року, за клопотанням сторін було проведено вісім судових будівельно-технічних експертиз експертами ХНДІ ім. Бокаріуса.

Суд першої інстанції обгрунтовано поклав в основу оскаржуваного рішення суду про виділ, частини житлового будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою висновок комісійної судової будівельно-технічної експертизи № 4669 \ 9909 \ 9910 від 01 листопада 2013 , яка проводилася експертами з питань, поставленими усіма сторонами по справі. В експертних висновках вказаної експертизи зазначено, що є технічна можливість розподілити житловий будинок згідно до позовних вимог ОСОБА_4 з виділенням кожної зі сторін окремої частини будинку з необхідністю проведення робіт по переобладнанню та переплануванню.

В зазначеному висновку експертизи надано розрахунок площ згідно ідеальних часток співвласників по вартості та по квадратних метрах в житловому будинку.

Ідеальна частка ОСОБА_4. як вбачається з результатів виконаного дослідження, зменшилась за рахунок перерозподілу часток у зв'язку з прибудовою спадкодавцем ОСОБА_2 прибудови літ. А1-1.

Згідно Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 липня 2007 р. за №774/14041:

«3.9. Визначення розміру часток у єдиному майновому комплексі провадиться з урахуванням вартості всіх будинків, будівель і споруд, що розташовані за однією адресою та перебувають у власності всіх співвласників».

Отже, ідеальна частка це не тільки площа по житлову будинку, а відношення вартості виділених будівель та споруд до всього будинковолодіння.

В запропонованому варіанті співвласником ОСОБА_4 їй виділено в користування мінімально можливу площу для ізольованої однокімнатної квартири згідно з вимогами ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинку. Основні положення.»:

«...п.2.24 Площа загальної кімнати в однокімнатній квартирі повинна бути не меншою 15 м2, Мінімальна площа кухні в однокімнатній квартирі - 7 м. кв.

Відступ від ідеальної частки складає 3/100. за що виплачується компенсація в ринкових цінах співвласнику ОСОБА_2 у розмірі 1415грн., що не суперечить п.6. 7 постанови Пленуму ВСУ від 4.10.1991 року №7.

Також слід зазначити, що між приміщеннями 4-1 та 1-2 фактично демонтовано пічне опалення, як зазначено в експертизі №4669/9909/9910 від 11.11.2013 року, також в даний експертизі вказано, що житловий будинок літ. «А-1» згідно технічного паспорту має фізичний знос 70% (ветхих), розподіл будинковолодіння можливий лише при проведені ремонтних робіт. В ході візуального дослідження експертами будинку, не було встановлено деформації стін, ураження гнилизною, підвищення вологості, наявність тимчасових кріплень та підпорок, наскрізні тріщини, відпадіння цегли з кладки, що відповідає 70% зносу згідно Правил визначення фізичного зносу житлових будинків СОУ ЖКГ 75.11-35077234.0015:2009 Київ - 2009, про що зазначалось в допиту судових експертів в судовому засіданні.

З пояснень ОСОБА_4 в судовому засіданні апеляційного суду також вбачається, що вона не має можливості проводити будь - які ремонтні роботи, оскільки фактично не проживає в указаному будинку в зв»язку неприязними стосунки між співвласниками та невизначенням порядку користування будинком. Також вона зазначала, що всі переобладнання, на які посилається ОСОБА_3 (закладання стояків гарячого та холодного водопостачання, демонтаж стін та балок, демонтаж димоходів, протипожежних пристроїв, замурування газових стояків, каналізації),не треба проводити в спірному будинку, так як в експертному висновку вказано тільки про обладнання окремими системами електропостачання та опалення, оскільки кожен зі співвласників повинен платити за електропостачання, яке він використав. Газопостачання, водопостачання, каналізація до частини будинку взагалі не підключено.

Дозволу органів місцевого самоврядування на переобладнання і перепланування житлового будинку, передбаченого ст. 152 Житлового Кодексу в даному випадку не потрібно, тому відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна № 127 від 24.05.2001 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 р. за № 582/5773 зі змінами від 08.01.2013 року, переобладнання, які необхідно зробити у зв'язку з виділом частин житлового будинку, не відноситься до самовільних.

Згідно цієї Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна не належать до самочинного будівництва для квартир багатоквартирних житлових будинків, гуртожитків:

- перепланування, пов'язані зі збільшенням житлової або підсобної площі за рахунок демонтажу перегородок без порушення капітальних несучих стін, несучих конструкцій, опор, балок за рахунок площ коридорів та допоміжних приміщень:

- влаштування чи закриття дверних (віконних) прорізів у внутрішніх некапітальних стінах;

- влаштування перегородок в підсобних приміщеннях;

- демонтування або влаштування шаф. антресолей, комор;

- демонтування камінів, грубок, печей (без перекривання вентиляційних шахт, димоходів;

- зменшення площ за рахунок утеплення, оздоблення стін:

- перестановка інженерного та сантехнічного обладнання в межах призначених приміщень.

Також слід зазначити, що відповідно до всіх варіантів запропонованих як співвласником ОСОБА_2, так і ОСОБА_3 також необхідно проводити будівельні роботи щодо переобладнання приміщень відповідно до будівельних норм, а саме проводити роботи щодо улаштування кухні в прибудові літ. «а», для чого необхідно збільшити ширину приміщення та товщину стін, а також провести опалення до приміщення 4-1.

Варіанти виділу частин житлового будинку з надвірними будівлями, запропоновані ОСОБА_3 і ОСОБА_2 суд першої інстанції правильно не взяв до уваги оскільки за запропонованими ними варіантам відсутня максимальна ізоляція між співвласниками, порушується фактичний порядок користування, який склався між співвласниками.

У матеріалах справи містяться технічні паспорти на житловий будинок з надвірним, будівлями від 17 листопада 1994року і від 2 квітня 1998 (а.с. 174-180 т.3). з яких вбачається, що між співвласниками протягом тривалого періоду часу склався фактичний порядок користування житловим будинком, кожний із співвласників користувався відокремленими приміщеннями. Прим. 1-1 пл. 11,60 кв.м. прим. 1-2 п. 3,5 кв.м. були відокремленими приміщеннями, прим. П знаходилося в загальному користуванні співвласників кв. № 1 і кв. № 4. і мали окрему нумерацію. Згодом в процесі розгляду даного спору в житловому будинку були зроблені перепланування хоча суд за клопотанням позивачки ОСОБА_4 своєю ухвалою заборонив ОСОБА_3 і ОСОБА_2 робити будь - які переобладнання до розгляду справи по суті.

Суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що варіант виділу частин житлового будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою згідно комісійної судової будівельно-технічної експертизи № 4669 \ 9909 \ 9910 не ущемляє інтереси співвласників, максимально наближений до ідеальних часток, передбачена максимальна ізоляція і враховується фактичний порядок користування, який склався між співвласниками на протязі тривалого періоду часу.

Судова колегія вважає безпідставними посилання апелянтів, що цей висновок не в повній мірі враховує частки кожного у спільному частковому майні та порушує їх законні права щодо розподілу земельної ділянки відповідно до розміру їх часток у праві власності.

У частині визначення порядку користування земельною ділянкою суд вважає, що, вимоги ОСОБА_3 і ОСОБА_2 про визначення порядку користування земельною ділянкою відповідно до ідеальних часток, що існували на момент пред'явлення позову не можуть бути прийняті до уваги.

Відповідно до п.2 абз.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року з наступними змінами та доповненнями «Про практику застосування судами законодавства при розгляді цивільних справ» суд при визначенні часток спільної ділянки право на користування якою має позивач, має виходити з розміру його частки у вартості житлового будинку, господарських будівель і споруд на час зміни спільної сумісної власності на спільну часткову або на час виникнення останньої.

Відповідачка ОСОБА_2 не надала суду докази, що при узаконенні Комінтернівським РВК м. Харкова на її ім'я прибудови «А 1-1» їй було виділено земельну ділянку для обслуговування прім. А1-1, у зв'язку з чим при проведенні експертизи розрахунки експертом вироблялися за первинними ідеальними частками співвласників.

Встановлено, що первісна ідеальна частка ОСОБА_3 складала 3 / 6 частини, ОСОБА_4- 1/6 частину, ОСОБА_2 2 / 6 частини. Виходячи з первинних ідеальних часток співвласників і відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 4669 \ 9909 \ 9910 на 3 \ 6 частин приходиться 267 кв.м.., на 1/6 частину -89 кв.м., на 2 / 6 частин - 178 в. м земельної ділянки.

Згідно рішення Комінтернівського райвиконкому м. Харкова №12 від 05.05.1953 року площа земельної ділянки становила 512 кв.м. При проведенні геодезичної зйомки території домоволодіння по АДРЕСА_1 було встановлено, що фактично площа земельної ділянки становить 0,0534 га.

Суд першої інстанції обгрунтованно визнав варіант визначення порядку користування земельною ділянкою виходячи з розміру ділянки площею 534 кв.м., тому відповідно до вказівки державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 1998 року, якщо при удосконаленні кордонів зміна площі кожного з земельних ділянок не перевищує 6%, то вважається, що земельна власність залишається незмінною і право власників не анулюються (а.с. 29 експертного висновку)

Позивачкою ОСОБА_4 також пред'явлені вимоги в частині стягнення з ОСОБА_3 3234, 75 грн., з ОСОБА_2 - 3234,75 грн. судових витрат.

ОСОБА_4 надані суду квитанції, що підтверджують витрати понесені нею в процесі розгляду даної справи за проведення геодезичної зйомки сплачено 17.10.2011 р.- 700 грн. (а.с.152 т.З ). За проведення експертизи від 30.06.2004 року - 330 грн. за експертизу № 4669 оплачено 4274,60 грн., за виходи техніка БТІ для оформлення нових паспортів у зв'язку з клопотанням експертів, також для виготовлення довідок БТІ оплачено: 2.08.13 р-100 грн. 01.07.2013 р. - 234,35, 02.03.2010р. -500грн. 16.10.2012 р.-485,19 грн. 13.08.2012 р.- 700 грн. 21.04.10р.- 269грн. ( Т.З а.с. 141-152). та квитанція на суму 2110,50 гривень. Всього 9704,26 грн.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: витрати на правову допомогу, витрати сторін та їх представників, пов'язаних з явкою до суду, витрати, пов'язані з викликом свідки спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, витрати, пов'язані введенням та оглядом доказів на місці їх знаходження та вчинення інших дії необхідних для розгляду спору, витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Суд першої інстанції правильно визнав обґрунтованою оплату ОСОБА_4 послуг ХМ БТІ та оплату за проведення судових будівельно-технічних експертиз пов'язаних з розглядом даного спору та стягнув з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в рівних частках з кожного на користь ОСОБА_4 по 3234,75 грн.

Суд першої інстанції правильно відмовив в задоволенні вимог ОСОБА_4 щодо перешкоджання ОСОБА_3 проведення їй переобладнання згідно експертному висновку. Вказані вимоги є передчасними. Крім того, даних про те, що ОСОБА_3 буде перешкоджати здійсненню переобладнань, суду не надано.

Доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, вони фактично повторюють доводи, викладені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні суду першої інстанції та не спростовують висновків районного суду.

За таких обставин судова колегія знаходить, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для залишення рішення без змін та відхилення апеляційних скарг.

Керуючись ст.ст. 303,304, п.1ч.1ст.307, 308, 313-315,317,319 ЦПК України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

ГОЛОВУЮЧИЙ: СУДДІ: