Ухвала суду № 54484417, 16.12.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа №610/1462/15-ц Головуючий суддя І інстанції Богдан М. В.

Провадження № 22-ц/790/8184/15 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Спори, що виникають із договорів надання послуг

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року м. Харків.

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Яцини В.Б.

суддів: - Бурлака І.В., Карімової Л.В.

за участю секретаря : Ковган С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Акціонерної компанії «Харківобленерго» в особі Балаклійського районного відділення «Харківенергозбут», третя особа: Управління соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації про стягнення безпідставно отриманих коштів та приведення розрахунку вартості спожитої електричної енергії у відповідність до вимог чинного законодавства,-

ВСТАНОВИЛА:

05.05.2015 року ОСОБА_3 звернувся із позовом до АК «Харківобленерго» в якому просив стягнути з відповідача на його користь суми безпідставно отриманих коштів у розмірі 1564,18 грн., а також процентів за безпідставне користування такими коштами в розмірі 723,41 грн., а всього: 2287,59 грн.; зобов'язати відповідача привести у відповідність розрахунок вартості спожитої електричної енергії до вимог чинного законодавства; стягнути з відповідача судовий збір.

В обґрунтування свого позову ОСОБА_3 посилався на те, що він є пенсіонером МВС, який мешкає у сільській місцевості, та користується всіма пільгами щодо оплати за спожиту електроенергію, які надає йому ч.ч. 4, 5 ст. 22 Закону України «Про міліцію» Позивач також вказав, що йому стало відомо, що Балаклійське районне відділення «Харківенергозбут» вже протягом багатьох років помилково визначає йому вартість спожитої електричної енергії до сплати, невірно застосовуючи зазначену вище пільгу для нього та членів сім'ї, внаслідок чого утворилась сума помилково сплачених грошових коштів у розмірі 1564,18 грн., ОСОБА_3 вважає, що дії відповідача порушують його права та права членів сім'ї, оскільки до 01.10.2014р. він та його сім'я щомісяця мали право на пільгові кВт у розмірі 315 кВт, а з 01.10.2014р. у розмірі 390 кВт..

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги та пояснили, що на підставі ст.1214 ЦК України на кошти, якими користувався відповідач нараховуються проценти, які вони просять також стягнути.

Відповідач позовні вимоги не визнав, та вказав, що позивач є споживачем послуг відповідача з постачання електроенергії у сільській місцевості, відповідно до його заяви від 28.09.2007 року та наданих документів з цього часу йому була надана пільга працівника міліції, який живе і працював у сільській місцевості та в селищах міського типу, відповідно до вимог ч.ч. 5, 6 ст. 22 Закону України «Про міліцію», відповідач зареєстрований у Єдиному державному автоматизованому реєстрі пільговиків, як пенсіонер міліції, який працював і живе у сільській місцевості та в селищах міського типу. Відповідачу, який також має право на пільгу, передбачену ч. 4 ст. 22 Закону України «Про міліцію», за його заявою було надано лише одну пільгу, передбачену ч. 5 ст. 22 Закону України «Про міліцію», оскільки відповідно до п. 31 Правил користування електричною енергією для населення, споживач який має декілька пільг, може обрати лише одну, більшу за розміром пільгу, що й відбулося у даному випадку. При цьому надана йому пільга надається в межах норм, передбачених законодавством. У період з моменту реєстрації пільги і до 01.10.2014 року норми споживання при наданій пільзі визначалися п.п. а п. 1 Постанови КМ України № 879 від 01.08.1996 року - у розмірі 30 кВт./год на місяць. З набуттям чинності Постанови КМ України від 06.08.2014 року № 409, з 01.04.2014 року за наданою пільгою у вигляді користування послугами з електропостачання, до 31 грудня 2017 року, у селах і селищах міського типу для громадян, яким відповідно до законодавства держава забезпечує безоплатне освітлення житла, норма споживання становить 30 кВт./год на одну особу. При цьому для врахування інших членів сім'ї, коло яких визначено ст. 51 Бюджетного Кодексу України, позивач не звернувся у передбаченому п. 5 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, до Управління соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації, в якому міститься інформація лише про одного пільговика. Відповідач добровільно зробив перерахунок позивачу у сумі 128,45 грн. на підставі отриманого у квітні 2015 року від Міністерства соціальної політики України роз'яснення стосовно не визначеного у вказаній нормі Постанови КМ України від 06.08.2014 року № 409 питання про членів сім'ї, на яких поширюється вказана пільга.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3, посилаючись на те, що рішення суду незаконне, необґрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права , при цьому суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, що вплинуло на правильність визначення судом обставин правовідносин.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, відповідно до ст. 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 22 Закону України «Про міліцію», яка була чинною під час виникнення спірних правовідносин, передбачає, що держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.

Ч. 3. Працівники міліції користуються пільгами при розподілі житла, встановленні квартирних телефонів, влаштуванні дітей у дошкільні заклади, вирішенні інших питань соціально-побутового забезпечення у порядку, передбаченому законодавством України.

Ч. 4. Працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива.

Ч. 5 Працівники міліції, які живуть і працюють у сільській місцевості та в селищах міського типу, і члени їх сімей, які проживають з ними, забезпечуються безплатно житлом з опаленням і освітленням за встановленими нормами, а також користуються іншими пільгами, передбаченими законодавством.

Ч. 6 За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом.

Судом безспірно встановлено, що згідно договору про користування електричною енергією № 068949 під 11.07.2006 р. ОСОБА_3, який є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ і ветераном ОВС (а.с. 70), разом зі своєю сім'єю мешкає за адресою: АДРЕСА_1 і є споживачем послуг АК «Харківобленерго».

З 28.09.2007р. у відповідача зареєстрована пільга як колишнього працівника міліції, який працював і живе у сільській місцевості та в селищах міського типу, відповідно до вимог ч.ч. 5, 6 ст. 22 Закону України «Про міліцію», згідно до відповідної заяви ОСОБА_3 до Балаклійського РВЕ про реєстрації такої пільги у розмірі 30 кВт\год безкоштовно (а.с. 70).

У період з моменту реєстрації пільги і до 01.10.2014р. норми споживання при наданні пільг визначались п.п. а п. 1 Постанови КМУ № 879 від 01.08.1996р.: у сільській місцевості і селищах міського типу для громадян, яким відповідно до законодавства держава забезпечує безоплатне освітлення житла норма споживання становила 30 КВт/год на місяць.

Відповідно до п.п. 6 п. 3 Постанови КМ України від 06.08.2014 року № 409 «Про встановлення спеціальних гарантій у сфері житлово-комунального обслуговування» для користування послугами з електропостачання у селах і селищах міського типу для громадян, яким відповідно до законодавства держава забезпечує безоплатне освітлення житла, норма споживання становить 30 кВт/год на одну особу.

Статтею 51 Бюджетного Кодексу України у частині 5 передбачено, що при наданні пільг та здійсненні видатків з бюджету щодо їх виплати до членів сім'ї пільговика належать: дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи; особа, яка проживає разом з інвалідом війни I групи та доглядає за ним, за умови що інвалід війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги, та проживає разом з ним.

Згідно до п. 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою КМ України від 04.03.2002р. № 256, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконанням державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів). Відповідно до п. 2 вказаної Постанови КМ України від 04.03.2002р. № 256, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів ведуть зокрема персоніфікований облік отримувачів пільг за соціальною ознакою, згідно з постановою КМ України від 29 січня 2003 року № 117 «Про єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги».

Згідно до п. 5 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого Постановою КМ України від 04.03ю2002р. № 256, для включення до Реєстру інформації про пільговика він подає уповноваженому органу, у даному випадку - до Управління соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації, а не до відповідача, копії документів, що підтверджують право пільговика на членів його сім'ї на пільги (з пред'явленням оригіналів цих документів), у тому числі у разі змін у складі сім'ї - повідомити про це уповноважений орган.

Оскільки ОСОБА_3 після набрання чинності Постановою КМ України від 06.08.2014р. не звернувся до Управління соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації для внесення змін до ЄДАРП про зміну складу сім'ї , у відповідача АК «Харківобленерго» у зв'язку з цим не виникло ніякого обов'язку, тому відповідач не несе відповідальності за затримку у перерахунку платежів на 128, 45 грн.

З цих же підстав, оскільки відповідач не є уповноваженою державою особою для ведення ЄДАРП колегія суддів відхиляє посилання в доводах скарги на рішення КМ України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 по справі № 1-8/99 (справа про офіційне тлумачення терміна член сім'ї»).

Виходячи з визначеного ОСОБА_3 у своїй заяві про отримання пільги складу членів його сім'ї, відповідач обґрунтовано після внесення змін у законодавстві стосовно надання пільги на одну особу, що відбулося відповідно до п.п. 6 п. 3 Постанови КМ України від 06.08.2014 року № 409, колегія суддів погоджується з висновками районного суду про те, що проведений з цих підстав відповідачем у позасудовому порядку перерахунок платежів позивача за спожиту електроенергію на 128,45 грн., - є законним і обґрунтованим.

Відповідно до п.п. 1, 6 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затверджений Постановою КМ України від 29 січня 2003 року № 117, - вказаний Реєстр - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України. Пільговик, який має право на конкретну пільгу згідно з кількома законами України, включається до Реєстру як пільговик, що

користується цією пільгою згідно з одним Законом України за його вибором.

Якщо фізична особа має право на пільги згідно з кількома законами, до Реєстру включається така інформація про пільговика.

У разі коли фізична особа, яка має і використовує право на пільги на підставі одного із законів України, використовує також своє право на інші пільги як член сім'ї пільговика, який має право на пільги згідно з іншими законами, ця фізична особа включається до Реєстру також як член сім'ї пільговика.

При цьому також безпідставним є посилання в апеляційній скарзі на рішення КС України № 8-рп/99 від 06 липня 1999 року по справі № 1-16/99 (справа щодо права на пільги) для обґрунтування ОСОБА_3 права на пільги, які надаються одночасно за п. 5 і за п. 4 ст. 22 Закону України «Про міліцію», оскільки цим рішенням було надано лише тлумачення ч. 6 ст. 22 Закону України «Про міліцію» стосовно кола осіб, яким надаються пільги на оплату користування житлом і комунальними послугами після , а не щодо переліку цих пільг. У мотивувальній частині цього рішення зазначено, що спеціальні норми частин четвертої та п'ятої статті 22 Закону України "Про міліцію", що передбачають пільги на оплату жилої площі, комунальних послуг, палива працівникам міліції та членам їх сімей, не виходять за межі дії загальної норми про збереження

права на пільги за працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, через хворобу чи за вислугою років, і саме тому охоплюються нею. Виходячи з цього КС України вирішив: положення частини шостої статті 22 Закону України «Про міліцію» та частини сьомої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" треба розуміти як загальне правило щодо всіх інших норм цих Законів, які передбачають надання пільг працівникам міліції та

особового складу державної пожежної охорони і визначають коло осіб, на яке поширюються такі пільги.

У частині 1 ст. 22 Закону України «Про міліцію» передбачено, що держава гарантує працівникам міліції, у тому числі ветеранам ОВС, соціальний захист.

Поряд із нормою частини 5 статті 22 Закону України «Про міліцію» відповідно до норм статей 3, 4, 5, 10 ЦК України, статей 2, 8 ЦПК України на правовідносини сторін поширюється дія статей 8, 46 Конституції України, застосування яких здійснюється із дотриманням принципу верховенства права та загальних засад, зокрема засад справедливості, добросовісності й розумності.

Так, у статті 46 Конституції України передбачено право громадянина на соціальний захист, якому кореспондується обов'язок держави щодо його фактичного забезпечення, зокрема, за рахунок коштів Державного бюджету України.

Законодавчим актом, який визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, є Закон України № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

Цим Законом визначено, що державні соціальні гарантії - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій та нормативи витрат (фінансування) - показники поточних і капітальних витрат з бюджетів усіх рівнів на забезпечення задоволення потреб на рівні, не нижчому від державних соціальних стандартів і нормативів (стаття 1 Закону № 2017-III).

Статтею 9 цього Закону передбачено, зокрема, встановлення державою нормативів користування житлово-комунальними послугами, щодо оплати яких держава надає пільги.

Соціальні норми і нормативи - це показники необхідного споживання, у тому числі й послуг, до яких можна віднести й послуги з енергопостачання (абзац п'ятий статті 1 Закону № 2017-III).

Згідно зі статтею 5 цього Закону державні соціальні стандарти і нормативи формуються, встановлюються та затверджуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за участю та погодженням з іншими сторонами соціального партнерства, якщо інше не передбачено Конституцією України та законами України.

Закон № 2017-III визначає, що нормативи споживання - це розміри споживання в натуральному виразі за певний проміжок часу (за рік, за місяць, за день) продуктів харчування, непродовольчих товарів поточного споживання та деяких видів послуг (абзац другий частини першої статті 4 Закону № 2017-III).

На підставі нормативів споживання визначають нормативи фінансового забезпечення державних соціальних гарантій та здійснюється їх фінансування (стаття 21 Закону № 2017-III, стаття 102 Бюджетного кодексу України, Постанова № 256).

При цьому у ч. 3 вказаної статті Закону України «Про міліцію» вказано, що користування пільгами відбувається у порядку, передбаченому законодавством України, до якого належать й вищевказані постанови КМ України №№ 117, 256, № 879, в яких їх розмір визначається виходячи з наявних соціально-економічних можливостей держави і фінансових можливостей бюджету, що підтверджується висновками Конституційного Суду України, викладеними в Рішеннях від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, від 19 червня 2001 року № 9-рп/2001 та від 8 жовтня 2008 року № 20-рп/2008, від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 і узгоджується з функціями Уряду, визначеними у статті 116 Конституції України.

Відтак, як зазначив Конституційний Суд України в Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також - гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційності (розмірності) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державною, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства.

Виходячи з наведеного, колегія суддів доходить висновку, що у даній справі був дотриманий принцип збалансованості визначення права на гарантовану законом пільгу на споживання електроенергії шляхом визначення у законодавстві порядку і норм споживання, що обумовлено фінансовою можливістю державного бюджету і в цілому відповідає інтересам суспільства про його справедливий і розумний розподіл в інтересах усіх громадян, які потребують соціальної допомоги. Тому у даному випадку обумовлене законом втручання у гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» від 04.11.1950 р. право позивача на отримання гарантованої законом пільги - слід вважати пропорційним і допустимим.

Оскільки таким чином суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи скарги цього висновку не спростовують, то з передбачених ст. 308 ЦПК України підстав колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 315, 317, 319-325 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя:

Судді колегії: