Ухвала суду № 54484383, 08.12.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 644/6833/15-к Головуючий 1-ї інстанції: Клименко А.М.

Провадження № 11кп/790/1941/15

Категорія: ч. 2 ст. 186 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Каплієнка І.І.,

суддів - Задніпровського О.О., Люшні А.І.,

при секретарі - Попсуйшапка М.А.,

за участю прокурора - Криворучко І.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 серпня 2015 року, у відповідності з яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сімферополь АР Крим, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого в АДРЕСА_2, раніше судимого 29 серпня 2011 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186, 353 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 08 травня 2014 року по відбуттю строку покарання,

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного йому покарання, якщо протягом іспитового строку тривалістю у два роки він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 7 травня 2015 року близько 11 години, він, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3, побачив ОСОБА_3, на шиї у якої був золотий ланцюжок із хрестиком. ОСОБА_1, реалізуючи раптово виниклий умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, підбіг до ОСОБА_3 та порівнявшись з нею рукою зірвав з її шиї золотий ланцюжок з хрестиком, чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду, згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 6169 від 17 червня 2015 року, в розмірі 11680 грн. 32 коп., після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину втік, але потім повернувся і був затриманий громадянами.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні просить оскаржуваний вирок скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 75 КК України, та ухвалити свій вирок, призначивши ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки 3 місяці.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора, який приймав участь при розгляді кримінального провадження, обвинуваченого і його захисника, які заперечували проти задоволення цієї апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Покарання ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України призначено судом відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням характеру та ступеня тяжкості скоєного злочину, конкретних обставин його вчинення, даних про особу обвинуваченого - раніше судимий, характеризується задовільно, працює не офіційно вантажник на ТЦ «Барабашово» в м. Харкові, неодружений, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, відсутності у кримінальному провадженні невідшкодованої матеріальної та моральної шкоди. Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнав щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а що його обтяжують - рецидив злочину.

Одночасно з вищевикладеним, колегія суддів, виходячи зі встановлених в ході судового розгляду обставин злочину і пояснень ОСОБА_1, наданих ним в суді апеляційної інстанції, враховує, що одразу після вчинення грабежу він, усвідомлюючи правові наслідки скоєного, повернувся на місце вчинення злочину, повернув викрадене майно потерпілій, вибачився перед нею і був затриманий.

При цьому, висновок суду першої інстанції про можливість звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням не суперечить положенням ст. 75 КК України, за змістом якої суд вправі прийняти таке рішення, коли з урахуванням тяжкості злочину, особи винного та інших обставин справи дійде висновку про можливість виправлення засудженого від відбування призначеного йому покарання з випробуванням.

Таким чином, колегія суддів не вбачає неправильного застосування кримінального закону, а саме ст. 75 КК України, що б мало наслідком скасування оскаржуваного вироку з постановлення власного, як про це просить прокурор у своїй апеляційній скарзі. А доводи його апеляційної скарги правильності висновку суду першої інстанції не спростовують.

Тому апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряв вирок суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст. ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні залишити без задоволення, а вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 серпня 2015 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим - в той самий строк з дня вручення йому копії цієї ухвали.

Головуючий -

Судді: