Постанова № 54483245, 18.12.2015, Володимирецький районний суд Рівненської області

ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 556/1854/15-а

Номер рядка звіту 90

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" грудня 2015 р. Володимирецький районний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Котик Л.О.,

при секретарі Соловей Г.С.,

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Володимирець справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ПФУ у Володимирецькому районі про визнання неправомірною відмови та зобов»язання призначити пенсію, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та незаконними дії Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі, якими йому відмовлено у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, як особі, що постраждала від аварії на ЧАЕС, за наявності страхового стажу не менше 15 років. Свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідач незаконно відмовив йому у зниженні пенсійного віку, просив зобов»язати Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі призначити пенсію з дня досягнення пенсійного віку.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги і надав пояснення в межах пред»явленого позову.

Представник відповідача позов не визнала, пояснила, що відмова у призначенні пенсії позивачу є законною, ґрунтується на вимогах закону і матеріалах пенсійної справи, оскільки ОСОБА_1 не надав достатніх доказів, які б підтверджували його право на пільгову пенсію. Так, у трудовій книжці позивача міститься запис №7 про прийом на роботу в Володимирецький ремстройучасток з 2.11.1983 року, а відомості про звільнення з роботи відсутні. А тому визначити період роботи на даному підприємстві для зарахування стажу при призначенні пенсії неможливо. На день звернення у ОСОБА_1 відсутній страховий стаж необхідний для призначення пенсії за віком.

Вислухавши пояснення сторін, проаналізувавши та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які постійно проживали або працювали у зоні посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку на 2 роки, та додатково на 1 рік за кожні 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

При цьому, згідно з частиною 3 ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" призначення та виплата пенсій, особам які мають право на її отримання із зменшенням пенсійного віку, провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.

А відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 є постраждалим від аварії на ЧАЕС 4 категорії, що підтверджується посвідченнями серії В-І№455146.

08 серпня 2015 року позивачу виповнилося 55 років, що підтверджується оглянутим в судовому засіданні паспортом серії СР №920369.

Згідно довідки Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області від 07.07.2015 року №16/718, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з дня народження по даний час зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів Української РСР №106 від 23.07.1991 р. віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Крім того, як вбачається з трудової книжки БТ-І №4476454, останній з 30.08.1979 року працював у смт. Володимирець. Згідно запису №7 трудової книжки, 02.11.1983 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу каменщиком у Володимирецький ремстройучасток (який був структурним підрозділом підприємства «Рембуд»). 01.02.1985 року переведений каменщиком Дубровицького прорабського ремстройучастка, який також був структурним підрозділом підприємства «Рембуд», 21.05.1985 року звільнений з роботи. Відповідно запис про звільнення із структурного підрозділу при переведенні в інший структурний підрозділ, не проводився. Накази по особовому складу по Володимирецькій рембуддільниці за 1983-1985 роки на зберігання до архіву не надходили. (Довідка видана «Трудовим архівом Дубровицького району» №536 від 13.07.2015 року)

Відповідно до п.1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 року №58, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Згідно п. 2.3 Інструкції записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

І як пояснив у судовому засіданні позивач, він працював у Володимирецькому ремстройучастку з 1983 по 1985 роки, тільки керівництво було у м. Дубровиця. Даний факт ствердив і свідок ОСОБА_3

Таким чином, із досліджених судом доказів вбачається, що ОСОБА_1 постійно проживав і працював на території радіоактивного забруднення як на момент аварії на ЧАЕС, так і в подальшому, в т.ч. станом на 01.01.1993 року проживав і працював в зоні посиленого радіоекологічного контролю понад 4 роки і має 15 років страхового стажу, передбаченого ст.. 26 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

Право на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку у відповідності до ст.. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" набувають особи, які проживали або працювали на територіях радіоактивного забруднення.

Як вбачається зі ст.. 48 КЗпП України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відомості про період роботи позивача в зоні радіологічного забруднення надано на підставі записів у трудовій книжці, яка є документом первинного обліку. Таким чином документи, надані відповідачу, повністю відповідають вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 р. №22-1.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що період роботи позивача на підприємстві в зоні посиленого радіологічного контролю в період з 01.08.1983 р. до 12.03.1999 року підтверджено належним чином, і такий період становить більше чотирьох років, страховий стаж 15 років, і є достатнім для призначення позивачу пенсії із зниженням пенсійного віку. Даний факт відповідачем не спростований.

А отже, позивач набув право на отримання пенсії із зниженням пенсійного віку у відповідності до ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , тобто по досягненню 55 років.

Заяву про призначення йому пенсії із зниженням пенсійного віку ОСОБА_1 подав до управління ПФУ у Володимирецькому районі у вересні 2015 року.

З урахуванням досліджених матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позивач у встановленому порядку звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії із зниженням пенсійного віку, та надав на підтвердження такого права відповідні документи, а саме: чорнобильське посвідчення, трудову книжку, довідки якими підтверджено періоди роботи та проживання на території радіоекологічного забруднення і наявність страхового стажу, передбаченого ст. 26 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

З урахуванням викладеного, відмова управління ПФУ у призначенні позивачу пенсії у зв»язку з відсутністю необхідного стажу не ґрунтується на законі, і є протиправною.

У відповідності до ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Згідно ст.. 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за віком призначаються з дня досягнення пенсійного віку, якщо звернення за призначенням пенсії надійшло не пізніше 3-х місяців з дня досягнення пенсійного віку. Оскільки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся за призначенням пенсії в трьохмісячний термін з дня досягнення пенсійного віку, відповідно пенсія за віком йому має бути призначена з 8 серпня 2015 року.

З урахуванням викладеного, з метою поновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне визнати відмову відповідача управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зниженням пенсійного віку протиправною та зобовязати відповідача призначити позивачу таку пенсію, з дня досягнення пенсійного віку.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.17, 21, 104, 159, 162 КАС України, ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.. 26 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», суд, -

постановив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного Фонду України у Володимирецькому районі у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зниженням пенсійного віку у відповідності до ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобовязати управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до вимог ст.. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з дня досягнення пенсійного віку, з 8 серпня 2015 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Суддя: Котик Л.О.