Ухвала суду № 54477045, 21.12.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 465/1875/11 Головуючий у 1 інстанції: Ванівський Ю.М.

Провадження № 22-ц/783/7335/15 Доповідач в 2-й інстанції: Гірник Т. А.

Категорія:

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді - Гірник Т.А.

суддів - Бакуса В.Я., Мусіної Т.Г.

секретар - Симець В.І.

з участю представника стягувача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 9 жовтня 2015 року у справі за заявою ОСОБА_4 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И Л А:

Оскаржуваною ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 9 жовтня 2015 року у задоволенні заяви ОСОБА_4 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відмовлено.

Ухвалу оскаржив ОСОБА_4 Вважає таку незаконною, необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи.

Просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою визнати виконавчий лист №2-1875/11 виданий 10.09.2014 року таким, що не підлягає виконанню. Мотивує тим, що такий виконавчий лист виданий неправомірно, вже після закінчення строку на пред'явлення його до виконання, беручи до уваги той факт, що заочне рішення, на підставі якого видано виконавчий документ набрало законної сили 18.03.2013 року після перегляду його судом апеляційної інстанції. Окрім того, в такому невірно зазначено дату набрання рішенням законної сили та неправомірно продовжено строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, внаслідок чого стягувач отримав можливість в обхід норми ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження» пред'явити цей виконавчий лист 03.11.2014 року до виконання. І в подальшому державним виконавцем Франківського ВДВС ЛМУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.11.2014 ВП 45291279.

Окрім того, вказує на те, що судом до вступу в законну силу судового рішення від 31.10.2011 року про стягнення пені за протермінування строку сплати аліментів вже було видано 02.12.2011 року виконавчий лист, по якому теж відкрито виконавче провадження постановою 26.12.2011 року і таке провадження не закінчене. За таких обставин - на підставі одного й того ж судового рішення суду, в цивільній справі №2-1875/11 про стягнення 27 999 гр. пені видано два виконавчі листи, на підставі яких було розпочато два різні виконавчі провадження, обидва з яких не є закінченими. Вказані обставини не проаналізовані судом, що призвело до винесення незаконної ухвали.

При розгляді справи за апеляційною скаргою представник стягувача ОСОБА_2 проти доводів апеляційної скарги заперечила. Просить врахувати, що боржник у різний спосіб намагається ухилитись від виконання судових рішень про стягнення з нього аліментів та рішень про стягнення пені за протермінування по сплаті аліментів на дочку. На даний час заборгованість погашена, в тому числі по виконавчому документу, по якому просить вирішити питання про визнання його таким, що не підлягає до виконання. Не спростувала обставин можливості існування двох постанов про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу від 02.12.2011 року постановою 26.12.2011 року та по виконавчому листу виданому з врахуванням даних про ідентифікаційний код боржника ОСОБА_4 від 10.09.2014 року, котрі видані на підставі одного рішення суду від 31.10.2011 року. Про розгляд заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню її довіритель, як стягувач не повідомлялась, вважає, що з причин тих, що боржником у заяві не зазначено даних про стягувача.

Інші учасники в судове засідання не з"явились, повідомлені про дату розгляду справи за апеляційною скаргою у відповідності до вимог ЦПК України. Тому колегія суддів можливим розгляд справи у її відсутності, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.

Звертаючись в суд із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заявник вказував на те, що виконавчий документ, а саме виконавчий лист №2-1875/11 від 10.09.2014 року містить численні помилки. Зокрема невірно вказана дата набрання законної сили рішенням суду, на підставі якого було видано виконавчий лист та неправильно вказано дату пред'явлення його до виконання - 11.11.2011 року, адже він був виданий лише 10.09.2014 року, тобто після закінчення строків для пред'явлення його до виконання. Не враховано наявність постанови про відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, виданим на підставі того ж судового рішення, що створило ситуацію наявності двох виконавчих документів на підставі одного і того рішення про ту саму суму до стягнення. в тому числі останній виконавчий документ видано по спливу визначеного законом строку пред»явлення до виконання.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що невірне зазначення у виконавчому листі дати набрання рішенням законної сили та дати пред'явлення його до виконання є описками, що можуть бути виправлені у встановленому законом порядку і дані обставини не можуть бути підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

З обґрунтованістю таких висновків суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки такі зроблено з порушенням порядку встановленого для вирішення питання.

Матеріалами справи встановлено, що заочним рішенням Франківського районного суду м. Львова від 31 жовтня 2011 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа - Франківський відділ ДВС Львівського МУЮ про стягнення неустойки (пені) по несплачених аліментах та стягнуто з відповідача на користь позивача неустойку (пеню) в сумі 27 999 грн., 280 грн. судового збору і 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи, а всього 28 399 грн. 81 коп.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 24 квітня 2012 року заяву ОСОБА_4 про перегляд вище згаданого рішення залишено без задоволення.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 18 березня 2013 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 на заочне рішення Франківського районного суду м. Львова від 31 жовтня 2011 року таке залишене без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Таким чином, судове рішення від 31.10.2011 року про стягнення неустойки набрало законної сили 18.03.2013 року

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №30447540 від 26.12.2011 року убачається, що Франківським районним судом м. Львова 02.12.2011 року видавався виконавчий лист №2-1875/11 на виконання судового рішення від 31.10.2011 року, із зазначенням, що судове рішення набрало законної сили 10.11.2011 року.

Окрім того, як убачається із матеріалів справи, 10.09.2014 року Франківським судом м. Львова повторно видано виконавчий лист №2-1875/11, із зазначенням, що рішення суду набрало законної сили 10.11.2013 року, а строк пред'явлення його виконання: до 11.11.2011 року.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 369 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

В порушенням зазначених вище вимог, судом не було у встановленому законом порядку повідомлено стягувача та боржника про час та місце розгляду заяви ОСОБА_4 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, що у свою чергу призвело до неповного з»ясування обставин у справі .

Згідно ч.4 ст. 369 ЦПК України, суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

З вимог зазначеної вище статті слідує, що суд може:

1) виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі;

2) визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Порушення судом норм процесуального права та не повідомлення сторін виконавчого провадження про розгляд заяви призвів до постановлення необґрунтованої ухвали.

Враховуючи те, що при розгляді заяви, судом було порушено порядок встановлений для її вирішення, не повідомлено учасників виконавчого провадження про час та місце розгляду заяви у встановленому законом порядку, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасування з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції, а апеляційна скарга підлягає задоволенню частковою.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції. якщо останній порушив порядок встановлений для його вирішення.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.3 ч.1 ст. 312, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 9 жовтня 2015 року скасувати, вирішення питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Суддя